Ухвала

від 22.01.2018 по справі 757/72501/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/6511/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.12.2017 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки:

- за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1221455400:01:012:0656, вартість земельної ділянки становить 11 264,00 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні);

- за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1221485600:02:006:0012, площею 0,25 га, вартість земельної ділянки становить 79 839,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень).

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для його накладення з метою забезпечення конфіскації майна, як виду додаткового покарання, враховуючи, що вказане майно належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування поважності пропущення строку на апеляційне оскарження зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власника майна. Копію оскаржуваної ухвали власником майна та її представником було отримано лише 12.12.2017 року.

Мотивуючи апеляційні вимоги представник зазначає, що з урахуванням належних в матеріалах справи судових рішень, свідчить про упередженість органів досудового розслідування та прокурора по відношенню до ОСОБА_6 , а саме повідомлення про підозру останній є необґрунтованим та не законним процесуальним рушенням слідчого.

Також представник стверджує, що накладений слідчим суддею арешт на нерухоме майно обмежує законне право власності ОСОБА_6 .

Учасники судового провадження в засідання не з`явилися, про час, місце та дату розгляду справи належним чином були повідомлені. Не прибуття цих осіб не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без участі власника майна, а копію оскаржуваної ухвали отримано 12.12.2017 року. З апеляційною скаргою представник ОСОБА_7 звернувся 15.12.2017 року згідно штампу на поштовому конверті. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено та останній не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, що слідчими управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідується кримінальне провадження № 42017000000001195 від 20.04.2017 за фактами організації фіктивного підприємництва, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, перевищення влади та службових повноважень, отримання неправомірної винагороди в особливо великих розмірах колишніми службовими особами вищих органів державної влади, правоохоронних органів та суб`єктів господарської діяльності - юридичних осіб, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27 ч. З ст. 209, ч. З ст. 27 ч. З ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. З ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що у період 2015-2016 років злочинна група під керуванням ОСОБА_6 , організувавши створення і придбання ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: ТОВ "БТТК" (код 39541635), ТОВ "ТБС І К" (код 35113434), ТОВ «КАРТЕЛЕ» (ЄДРПУО 40392925), ТОВ «ТД ФОРАС» (ЄДРПУО 36576581), ПФ "ДІЛОВИЙ ДОМ" (22002933), ТОВ`ЕНЕРГО-СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ПРИЛАДИ ТА ОБЛІК (31911176), ТОВ`КРИСТАЛ-ІНВЕСТ" (40178760), ТОВ "ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД" (40111025), ТОВ "БС ТРЕЙД" (40189568), ТОВ "ІНГУС ТРЕЙД" (40189814), ТОВ "ФОБОС-ГРУПП"(40178781), ТОВ " В Е Г А" (39813184), ПрАТ «ВЕГА» (23503666), ПП "ДІЛОВИЙ БУДИНОК"(311828131), ПП "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАКС" (37129294), ТОВ «АЗАЛИЯ ТРЕЙД» (40084442), ТОВ «ОРГБУК» (40158875), ПП «ІРБІС» (19407923) та інших, надавали підприємствам реального сектору економіки протиправні платні послуги з мінімізації податкових зобов`язаньшляхомдокументального оформлення фінансово-господарських операцій, які мали безтоварний характер (в дійсності не відбувались) за укладеними фіктивними договорам поставки (купівлі-продажу) товарної продукції між підприємствами реального сектору та зазначеними суб`єктами підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, а також подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у особливо великих розмірах, розповсюдивши незаконну діяльність за принципом роботи неформального міжрегіонального об`єднання «конвертацій і центр» на території Запорізької, Дніпропетровської, Полтавської, Київської області та міста Києва

Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів та порушення вимог законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єкт і підприємництва, а саме ст. 80, 83, 84, 87, 89, 93, 114, 140, 143, 144, 147 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 (у редакції від 30.09.2015), ст.ст. З, 43, 19, 55-1, 56-58, 62, 65, 79, 80, 82, 83, 88, 89 Господарського кодексу України від 16.01.2003 (у редакції від 20.09.2015), ст. 3, 4, 6, 7, 11-1, 15, 18, 50, 62 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 (у редакції від 14.05.2015) організувала вчинення фіктивного підприємництва, шляхом створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ «Промкапіталтрейд» (код ЄДРПОУ 40111025), ТОВ «Кристал-Інвест» (код ЄДРПОУ 40178760), з метою прикриття незаконної діяльності.

Як зазначено досудовим слідством, ОСОБА_6 організувала легалізацію ( відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом, а саме вчинення фінансові; операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок документального оформленню фінансово-господарських операцій, які мали безтоварний характер (в дійсності не відбувались за укладеними фіктивними договорам поставки (купівлі-продажу) товарної продукції між підприємствами реального сектору економіки та підконтрольними суб`єктами підприємницької діяльності з ознаками фіктивності ТОВ «Промкапіталтрейд» (ЄДРПОУ 40111025), спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, на загальну суму 23 003 981,46 грн., що відповідно до примітки до ст. 209 КК України перевищує більш ніж вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром.

На даний час, досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 виступаючи в ролі організатора злочину, керуючи діями виконавців злочину в тому числі ОСОБА_10 , а також фіктивних директорів та засновників (учасників) підконтрольних їй суб`єктів підприємницької діяльності у період серпня 2015 року - березня 2016 року надавала протиправні платні послуги ТОВ «Снабавіапром», шляхом документального оформлення фінансово-господарських операцій, які мали безтоварний характер (в дійсності не відбувались), тобто оформлювались без мети реального настання правових наслідків, а саме шляхом укладення фіктивних договорів поставки (купівлі-продажу) товарної продукції між ТОВ «Снабавіапром» та підконтрольними ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суб`єктами підприємницької діяльності, які мали податковий кредит з податку на додану вартість, за якими підконтрольні суб`єкти підприємницької діяльності повинні були поставити певний товар.

Так, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попереднім погодженням із ОСОБА_6 , шляхом надання вказівок фіктивним керівникам, засновникам (учасникам) підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності та іншим залученим до вчинення злочину особам, було організовано складення та підписання договорів службовими особами ТОВ «БТТК», ТОВ «ТБС і К» та ТОВ «Снабавіапром», а саме договорів, укладених між ТОВ «БТТК» та ТОВ Гнабавіапром» №0815.03 від 10.08.2015, №09153 від 01.09.2015, та між ТОВ «ТБС і К» та ТОВ Гнабавіапром» №1115.09 від 09.11.2015, №0216 від 01.02.2016, а також організовано оформлення службовими особами вказаних суб`єктів підприємницької діяльності фіктивних податкових накладних на загальну суму 39232942,90 грн., у т.ч. ПДВ - 6538818,83 грн., товарно-транспортних та податкових накладних на загальну суму 42410681,46 грн., у т.ч. ПДВ - : 68446,93 грн.

Вказані документи оформлювались лише для надання зовнішніх ознак законності армування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а саме для відображення в податковій звітності правових взаємовідносин без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків.

Таким чином, службовими особами ТОВ «Снабавіапром» незаконно включено до додаткового кредиту з податку на додану вартість суму 6969678,83 грн., в результаті чого в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1.ст.188, ст. 198, п.201.1, п. )1.4, та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України службовими особами ТОВ "Гнабавіапром" занижено податок на додану вартість в період серпня 2015 року - березня 2016 року на суму 6969678,83 грн.

Крім того, на підставі вказаних фіктивних документів та інших документів, оформлених з метою проведення необхідних операцій з коштами на банківських рахунках, з банківських рахунків ТОВ «Снабавіапром» на банківські рахунки ТОВ «БТТК» та ТОВ «ТБС і К», нібито в рахунок оплати фінансово-господарських операцій, які мали безтоварний характер (в дійсності не відбувались), протягом вказаного періоду, різними платежами, службовими особами ТОВ Гнабавіапром» було перераховано безготівкові кошти на загальну суму 42460681,48 грн. (з рахуванням поворотної фінансової допомоги у розмірі 50000,00 грн.), у т.ч. ПДВ - 7068446,93 рн., які в подальшому, за сприянням залучених за вказівкою ОСОБА_6 , ОСОБА_10 співробітників банківських установ, зокрема заступника керуючого-головний фахівця з обслуговування клієнтів малого бізнесу Запорізького відділення АТ «Сбербанк Росії» № 3 ОСОБА_12 , отримувались (знімались з рахунків) частинами ОСОБА_10 та іншими, залученими до вчинення злочину особами готівкою, після чого передавались представникам ТОВ «Снабавіапром» з відрахуванням відсотків за надані протиправні послуги у розмірі приблизно 1,5 % - 4 % від обготівкованих сум коштів.

Таким чином, ОСОБА_6 організувала ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Снабавіапром» на суму 6 969 678 грн. 83 коп., чим було завдано збитків державі на вказану суму, тобто у розмірі, що перевищує в п`ять тисяч разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений законодавством на момент ; чинення злочину.

18.10.2017 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. З ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України.

30.11.2017 року слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки:

- за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1221455400:01:012:0656, вартість земельної ділянки становить 11 264,00 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні);

за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1221485600:02:006:0012, площею 0,25 га, вартість земельної ділянки становить 79 839,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень).

04.12.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на такі обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити показання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінального-правового характеру у виді конфіскації майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на земельні ділянки, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям ч. ч. 1, 5 ст. 170 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України наклав арешт на майно підозрюваної, враховуючи і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. З ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри.

За таких обставин, доводи захисника щодо необґрунтованості та невмотивованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування арешту майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки:

- за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 1221455400:01:012:0656, вартість земельної ділянки становить 11 264,00 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні);

- за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1221485600:02:006:0012, площею 0,25 га, вартість земельної ділянки становить 79 839,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень)., залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4