Рішення

від 14.02.2018 по справі 909/1090/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1090/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М., секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Банаха Володимира Олеговича

АДРЕСА_1, 73000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Авто-Бан"

вул. Миру, 29, с. Томашівці, Калуський район, 73000

про стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором №010/14-10-532 від 26.07.2007 р. в сумі 1 547 доларів США 66 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 41 430,93 грн

Представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало позов до Фізичної особи-підприємця Банах Володимира Олеговича та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Авто-Бан" про стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором №010/14-10-532 від 26.07.2007 р. в сумі 1 547 доларів США 66 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 41 430,93 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 12.12.2017 року. Ухвалою суду від 12.12.2017 року відкладено розгляд справи на 26.12.2017 року.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року відкладено підготовче засідання на 16.01.2018 року. Ухвалою суду від 16.01.2018 року відкладено підготовче засідання на 01.02.2018 року.

Ухвалою суду від 01.02.2018 року підготовче провадження у справі закрито і призначено розгляд справи по суті на 13.02.2018 року.

В судове засідання 13.02.2018 року представники сторін не з'явилися.

Позиція позивача.

Позивач посилається на те, що всупереч умов Кредитного договору №010/14-10-532 від 26.07.2007 року відповідач фізична особа-підприємець Банах Володимир Олегович (позичальник) належним чином не виконував свої зобов'язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно з графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом, внаслідок чого позивач звернувся до Господарського суду. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2014 року по справі №909/121/14 позовні вимоги банку було частково задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ФОП Банах Володимира Олеговича та ТОВ "Євро-Авто-Бан" грошові кошти у розмірі: 5 064 доларів США 05 центів, що еквівалентно - 56 928 грн 03 к., з яких: 2 622 дол. США 70 центів - заборгованість за кредитом; 2 196 доларів США 43 центи - прострочені відсотки; 244 доларів США 92 центи - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.

За словами позивача, вказане рішення набрало законної сили, проте заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена, а тому банк продовжував нараховувати позичальнику відсотки.

Станом на 26.10.2017 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором складає: 6 422 доларів США 11 центів, що в еквіваленті за дату розрахунку становить: 171 920 грн 18 к., що складається з: заборгованості за кредитом - 2 622 доларів США 70 центів, що становить 70 209 грн 80 к.; заборгованості за відсотками - 3 799 доларів США 41 цент, що становить 101 710 грн 38 к.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 525, 526, ст. 631, ч.1 ст. 1048, ст.1049 Цивільного кодексу України і просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість, яка виникла по відсоткам за період, починаючи з 22.04.2014 року по 26.10.2017 року у сумі: 1547 доларів США 66 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 41 430 грн 93 к.

Заперечення відповідачів.

01.02.2018 року від відповідачів по справі надійшло заперечення про стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором №010/14-1--532 (вх.№1741/18 від 01.02.2018).

У своїх запереченнях відповідачі вказую на те, що причиною невиконання належним чином умов кредитного договору відповідачем 1 стало погіршення фінансового становища та економічної ситуації в країні. Ще однією причиною відповідачі називають відсутність фінансування з державного та місцевого бюджетів за перевезення пільгових категорій громадян.

Разом з тим, відповідач 1 ФОП Банах Володимир Олегович вказав, що позику в розмірі 5064,05 доларів США сплатив відповідно до платіжних квитанцій від 07.12.2017 року та від 15.01.2018 року, а відтак вважає, що позов є безпідставний.

Заяви, клопотання.

08.12.2017 року від директора ТОВ "Євро-Авто-Бан" надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

26.12.2017 року від відповідачів по справі надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю та можливістю мирного врегулювання спору між позивачем та відповідачами.

13.02.2018 року від відповідачів надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

26.07.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (позивач/банк/кредитор), правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною собою-підприємцем Банах Володимиром Олеговичем (відповідач 1/ боржник/ позичальник) було укладено кредитний договір №010/14-10-532, відповідно до якого банк зобов'язався відкрити невідновлювану кредитну лінію у сумі 28 120 доларів США 00 центів, строком до 25.07.2012 року, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,5 % річних. Вказане підтверджується кредитним договором №010/14-10-532 від 26.07.2007 року, копія я кого міститься в матеріалах справи (а.с.27).

Відповідно до п.3.1. кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до п.1.1.1. та п.3.4. кредитного договору надання кредиту здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу (зарахування) всієї суми кредиту з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника з подальшим використанням коштів за цільовим призначенням, а саме для купівлі транспортного засобу.

Відповідно до п.3.5. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої кредитним договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в т. ч. й за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

Відповідно до пунктів 3.6. та 6.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) та нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання) та до моменту його повного погашення, а також використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

31.12.2008 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду №010/14-10/532-1, 30.07.2009 року - додаткову угоду 010/14-10/532-2, 10.02.2010 року - додаткову угоду №010/14-10/532-3, 11.02.2010 року - додаткову угоду №010/14-10/532-4.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.08.2009 року між банком та ТОВ "Євро-Авто-Бан" (поручитель/відповідач 2) було укладено договір поруки №010/14-10/532-67, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ФОП Банах Володимира Олеговича, які виникають з умов кредитного договору №010/14-10-532 від 26.07.2007 року, в повному обсязі цих зобов'язань, що підтверджується договором поруки №010/14-10-532-67 від 30.08.2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.54).

Відповідно до п.2.5. договору поруки поручитель засвідчив, що ознайомлений з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті кредитного договору, договору поруки є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання. Крім того, поручитель засвідчив, що він має необхідний обсяг цивільної дієздатності та правоздатності для укладення та виконання цього договору, що укладення та виконання цього договору не суперечить положенням чинного законодавства або договірним обмеженням, обов'язковим для поручителя, його статуту або іншим установчим документам, не суперечить жодним положенням договорів, укладених поручителем з іншими особами, або положеннями судових рішень та інших правочинів, дія яких поширюється на поручителя, і поручитель провів належну юридичну експертизу з цього питання. Поручитель не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин. Поручитель спроможний здійснити цей договір і виконати зобов'язання за ним. Також, поручитель засвідчив, що не існує ніякого відомого для нього судового спору, вимог/рішень державних чи інших органів, які можуть суттєво негативно вплинути на фінансові можливості або діяльність поручителя та про які банк не був попереджений до укладення договору поруки.

Відповідно до п.2.3. договору поруки сторонами було встановлено, що зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених договором поруки та кредитним договором - не потребують.

Відповідно до п.3.1. договору поруки поручитель зобов'язався, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до умов п.5.1. договору поруки сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановленому на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1, ч.2 ст.554 ЦК України.

Оцінка аргументів учасників справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову та норми права, застосовані судом.

В спірному випадку, доводи позивача визнаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Подані позивачем докази, а саме: кредитний договір №010/14-10-532 від 26.07.2007 року, розрахунок заборгованості, графік погашення кредиту від 26.07.2007 року, додаткові угоди: №010/14-10-532-1 від 31.12.2008 року, №010/14-10-532-2 від 30.07.2009 року, №010/14-10-532-3 від 10.02.2010 року, №010/14-10-532-4 від 11.02.2010 року, договір поруки №010/14-10-532-67 від 30.08.2009 року є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76 та 77 ГПК України.

Крім того, судом взято до уваги рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2014 року про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №010/14-10-532 в сумі 5972 дол. США, яке набрало законної сили.

Відповідачі докази наявності заборгованості по відсотках за період з 22.04.2014 року по 26.10.2017 року у сумі 1547 доларів США 66 центів перед судом не спростували.

Заперечення відповідачів на важке фінансове становище, як на причину невиконання грошових зобов'язань не можуть прийматися судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пояснення відповідача 1 ФОП Банах Володимира Олеговича про сплату ним позики відповідно до платіжних доручень від 07.12.2017 року та від 15.01.2018 року, внаслідок чого просить суд скасувати донараховані відсотки за кредитним договором, спростовується таким.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.3.5. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої кредитним договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в т. ч. й за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

Враховуючи те, що на момент подачі позивачем позовної заяви, позика відповідачами не була повернена, нарахування позивачем відсотків за кредитним договором за період з 22.04.2014 року по 26.10.2017 року є обґрунтованим, таким, що відповідає нормам ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору.

Таким чином, є всі підстави вважати, що заперечення відповідача не підтвердженні жодними доказами, подані позивачем докази відповідачем не спростовані, а сплата відповідачем 1 кредитних коштів за рішенням суду /платіжна квитанція від 07.12.2017 року та від 15.01.2018 року) не є підставою для відмови позивачу у стягненні відсотків.

Суд дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.11, 509, 526, 553, 599, 610, 611, 617, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.73, 86, 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Банах Володимира Олеговича /73000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1/ та з товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Авто-Бан" /73000, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Томашівці, вул. Миру, буд. 29, код ЄДРПОУ 30848271/ на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" /01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909/ заборгованість, яка виникла по відсоткам за період з 22.04.2014 року по 26.10.2017 року у сумі 1 547 доларів США 66 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 41 430 грн 93 к. (сорок одна тисяча чотириста тридцять гривень 93 к.) та судовий збір в сумі 1600 грн 00 к. (одна тисяча шістсот гривень 00 к.)

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.02.18

Суддя Фрич М.М.