Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/17060/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа№ 910/17060/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 13.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017, повний текст якого підписаний 12.12.2017,

у справі № 910/17060/17 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТИЦІЇ"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська держана адміністрація)

про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано укладеною з 05.11.2014 додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТИЦІЇ" та Київською міською радою, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 04.11.2004 за № 82-6-00243 у книзі записів державної реєстрації договорів в редакції угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 № 82-6-00243, зареєстрованої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30 грудня 2008 року за № 82-6-00535 у книзі записів державної реєстрації договорів, у такій редакції:

"Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТИЦІЇ" (просп. Перемоги, 65, корпус Б, м. Київ, 03062, код 32211441) - далі у тексті - "Орендар", , уклали цю додаткову угоду про таке:

1. Поновити на 5 (п'ять) років договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 (чотириста дванадцять) кв.м., кадастровий номер 8000000000:82:186:0031, яка знаходиться за адресою: перетин вулиць Московської та Цитадельної (вул. Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.11.2004 за № 82-6-00243 у книзі записів державної реєстрації договорів.

2. Всі інші умови договору залишити без змін.

3. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.11.2004 за № 82-6-00243 та набуває чинності з дня її нотаріального посвідчення в установленому законом порядку.

4. Усі спори, пов'язані з виконанням умов цієї додаткової угоди, вирішуються в судовому порядку із застосуванням чинного законодавства України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї додаткової угоди.". Стягнуто з Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТИЦІЇ" (просп. Перемоги, 65, корпус Б, м. Київ, 03062, код 32211441) 1600,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивач завчасно (22 липня 2013 року - за 3 місяці до закінчення строку дії договору) повідомив Київську міську раду про намір продовжити дію договору на той же строк (п'ять років) та з того, що позивач після закінчення строку договору продовжив користуватися земельною ділянкою, стосовно чого відповідач не заперечив, є наявні правові підстави для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постановити рішення про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 та про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17. Розгляд справи призначено на 13.02.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2018 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 скасувати та постановити рішення про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 та про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні 13.02.2018 надав пояснення по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.10.2004 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 04.11.2004 за № 82-6-00243 у книзі записів державної реєстрації договорів. Об'єктом оренди, відповідно до цього договору, є земельна ділянка з розміром 1553 кв.м, в тому числі 412 кв.м. в межах червоних ліній, кадастровий номер - 8000000000:82:186:0019.

Вказаний договір оренди укладено на виконання рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 59-4/1269 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким було проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТИЦІЇ" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на перетині вулиць Московської та Цитадельної (вул. Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва та вирішено передати товариству з обмеженою відповідальністю БУДІНВЕСТИЦІЇ в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,15 га (в тому числі площею 0,06 га в межах червоних ліній) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на перетині вулиць Московської та Цитадельної (вул. Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва.

Згідно із п. 3.1 договору оренди, цей договір укладено на 5 років.

Оскільки договір був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 04.11.2004 за № 82-6-00243, пунктом 3.1 договору визначено, що його укладено строком на 5 років, то строк дії договору з урахуванням положень п. 3.1 був визначений до 04.11.2009.

В подальшому строк шляхом укладення додаткової угоди за рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2008 у справі № 28/324 внесено зміни до пункт 3.1 договору оренди, викладено його в іншій редакції. Зокрема, згідно з даною додатковою угодою, строк оренди земельної ділянки площею 1141 кв.м становить 15 років, а строк оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 кв.м - 5 років. Також було вирішено продовжити на 5 років договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 кв.м. Ця угода є невід'ємною частиною договору.

Доказів скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2008 у справі № 28/324 сторонами не надано.

Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до п. 3.1 договору оренди, у новій редакції, строк оренди земельної ділянки площею 1141 кв.м становить 15 років, тобто договір оренди цієї ділянки діє до 04.11.2019, а строк оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 кв.м - 5 років, тобто договір оренди цієї ділянки діяв до 04.11.2009, а продовжено його дію з 04.11.2009 до 04.11.2014.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач листами від 22.07.2013 за № 33 та від 30.07.2014 звертався до відповідача з клопотаннями про поновлення договору оренди земельної ділянки до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

До зазначених листів позивачем додавались проекти додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Однак, докази того, що відповідач розглянув дані клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки, у матеріалах справи відсутні, що також підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 01.09.2017 № 057026-15246.

Крім того, до позивача не надходили заперечення відповідача щодо поновлення зазначеного договору оренди.

Таким чином, рішення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки відповідачем не прийнято, додаткова угода про поновлення договору оренди між позивачем та відповідачем не укладена, з причин, що не залежали від позивача.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням встановленої судом дати здійснення державної реєстрації договору, строк його дії з урахуванням положень п. 3.1 був визначений до 04.11.2009 та продовжений за рішенням суду до 04.11.2014.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач звернення позивача залишив без відповіді та без виконання, жодних заперечень у поновленні договору оренди на той самий строк і на тих саме умовах протягом 1 місяця після закінченні дії договору не направляла, доказів направлення заперечень у місячний строк після закінчення дії договору ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надав.

Розглядаючи спір по суті у даній справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди: на підставі ч.ч.1-5 ст. 33 та на підставі ч.6 ст. 33 Цього Закону.

Так, у частинах першій-п'ятій статті 33 наведеного Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

За змістом статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

При цьому, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. (Аналогічна правова позиція була викладена Верховним судом України у своїх постановах від 25.02.2015 та 15.04.2015 у справах №6-10цс15 та №6-55цс15).

Слід зазначити, що позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, не повертав її Київській міський раді, та протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди від відповідача не надходило заперечень у поновленні договору оренди.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість вчинення змін до договору в такій самій формі, що й договір.

В силу норм ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Таким чином, договір, укладений за рішенням суду, не потребує нотаріального посвідчення.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а додаткова угода підлягає визнанню укладеною. Оскільки угода укладається за рішенням суду, а не внаслідок вільного волевиявлення сторін, від імені яких діють представники, останні не підлягають зазначенню в редакції тексту вказаного документу, як і умова щодо понесення витрат у зв'язку з її нотаріальним посвідченням.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 187 ГК України, оскільки момент поновлення договору оренди за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі пов'язаний з моментом закінчення його строку, додаткова угода підлягає визнанню укладеною з 05.11.2014 строком на п'ять років, тобто до 05.11.2019 .

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача щодо пропуску позовної давності, оскільки на момент звернення з позовом до суду (02.10.2017) трирічний строк не сплив.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Посилання скаржника на те, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності, спростовується тим, що договір оренди укладено на виконання рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 59-4/1269 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та зареєстрований 04.11.2004, а згідно із рішенням суду від 24.10.2008, яким було внесено зміни в частині зміни строку дії договору оренди, договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 кв.м діяв до 04.11.2014.

Твердження скаржника про те, що відповідач не мав законних підстав для укладення додаткової угоди про поновлення договору, оскільки відповідачем не було надано додаткових документів, зазначених у листі третьої особи від 26.09.2017 за № ПДО-0017 є безпідставним, враховуючи те, що згідно із ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від орендаря не вимагається надання будь-яких додаткових документів або інформації, окрім проекту додаткової угоди.

Також слід зазначити, що вимоги, зазначені у листі № ПДО-0017, адресовані позивачу після спливу майже трьох років з моменту закінчення строку договору оренди земельної ділянки - 04.11.2014 та надання позивачем клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки та проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 та для задоволення апеляційної скарги Київської міської ради, відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/17060/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 15.02.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

Ю.Б. Михальська