Ухвала

від 13.02.2018 по справі 916/2986/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 916/2986/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц - Україна",

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Мишкіна М.А., судді - Богатир К.В., Таран С.В.)

від 10.10.2017,

за позовом 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Свікон",

2) приватного підприємства "Косвас",

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Мале сільськогосподарське підприємство "АЗС - Нива - 1",

4) приватного підприємства "Приватна фірма "Мустанг",

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал",

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Бізнесу",

3) публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц Україна",

4) державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1)товариство з обмеженою відповідальністю "Ніагара",

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Люнакс",

3) партнерство з обмеженою відповідальністю "Серфінг Системс ЛП",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капіталь Груп",

про визнання припиненим договору, визнання недійсними правочинів та визнання права власності,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц Україна" Гулея Олександра Івановича,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) приватне акціонерне товариство "Оболонь",

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійський шиферний завод";

3) товариство з обмеженою відповідальністю "Укрземком";

4) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Піщальники";

5) спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД";

6) товариство з обмеженою відповідальністю "Ленбуд";

7) товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна";

8) товариство з обмеженою відповідальністю "Джулія Хауз Україна";

9) ОСОБА_7,

10) ОСОБА_8,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2017 публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц - Україна" через представника Корнієнко Я.А. звернулося з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16 Господарського суду Одеської області.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою).

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц -Україна" підписано Корнієнко Я.А. як представником заявника за довіреністю № б/н від 26.12.2016, копію якої додано до матеріалів касаційної скарги.

Водночас 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон №1401).

За приписами частини третьої статті 131 2 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16 1 Перехідних положень Конституції України (у редакції Закону № 1401) представництво, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 Конституції, виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01.01.2017 представництво публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц - Україна" у Верховному Суді, як суді касаційної інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатами.

При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі порушено ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2016.

Разом з тим, матеріали справи та касаційної скарги не містять доказів щодо наявності у Корнієнко Я.А. статусу адвоката (копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідчення адвоката України (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості щодо Корнієнко Яни Андріївни як адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017), касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам частини 3 статті 111, пункту 1 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), що з урахуванням приписів пункту 11 частини першої Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній з 15.12.2017), якщо касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, вона підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 111 19 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) до заяви також додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону (в редакції на момент звернення з касаційною скаргою), ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2016 року в розмірі 1378 гривень.

Згідно з частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2017, яким визнано недійсними ряд правочинів та визнано права власності на велику кількість об'єктів нерухомості.

Зважаючи, що заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, а також враховуючи кількість немайнових вимог та вартість об'єктів нерухомості, належна сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалене у цій справі судове рішення, становить 274 497,60 грн (26 457,60 грн (1653,60х16 (16 немайнових вимог з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору)) + 248 040,00 грн (120% х 206 700,00 грн (максимальна сума при зверненні з позовною заявою майнового характеру)).

Касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц - Україна" судовим збором не оплачена, натомість представником було подано заяву про відстрочення сплати судового збору. В обгрунтування поданої заяви, представник вказує, що у банка відсутні кошти на рахунках, срутне фінансове становище підтверджується великою заборгованістю по заробітній платі, на доказ чого надано відповідні довідки. Також, представник зазначає, що ненадання відстрочки призведе до прямого та недопустимого порушення конституційного права на звернення особи до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати. Вчинення таких дій є правом суду і може бути застосоване за наявності виключних обставин, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57 ).

З огляду на зазначене вище Касаційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безмовного висновку про необхідність надання відстрочки для сплати судового збору при поданні касаційної скарги.

Зважаючи на те, що заявник касаційної скарги не довів, що до ухвалення судового рішення у справі, як це встановлено у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", він матиме можливість сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Враховуючи викладене та приписи підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017), касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає поверненню на підставі частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), статтями 234, 290, 292 та підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц -Україна" повернути без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач