Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 910/3286/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г.О.
за участю представників:
позивача - Ковтуна О.М. - адвоката
відповідача - Власенко І.І. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віда"
до Київської міської ради
про внесення змін до договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віда" (далі - ТОВ "Віда") звернулося до господарського суду до Київської міської ради із зазначеним позовом, зокрема, про:
- визнання договору від 16.06.2004 оренди земельної ділянки по вул. Попудренка, 8-в у Деснянському районі м. Києва площею 0,0148 га (кадастровий номер 8000000000:62:036:0018), укладеного між Київською міською радою і ТОВ "Віда", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. і зареєстрованого у реєстрі за № 563 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено відповідний запис від 01.07.2004 № 62-6-00156, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, до 16.06.2024;
- визнання укладеною з 16.06.2014 додаткової угоди № 1 до договору оренди від 16.06.2004, укладеного між Київською міською радою і ТОВ "Віда" у редакції наведеній позивачем в позовній заяві:
ДОДАТКОВА УГОДА №1
до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 року
м. Київ 16.06.2014 року
Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36), в подальшому - Орендодавець, в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віда" (код ЄДРПОУ: 19258480, м. Київ, вул. вул. Антоновича, буд. № 43-45, кв. № 18), в особі директора Гороха Сергія Івановича (код ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_1), який діє на підставі Статуту, в подальшому Орендар, з іншої сторони, разом - Сторони, за взаємною згодою уклали цю Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди № 62- 6-00156 від 16.06.2004 року земельної ділянки по вул. Попудренка, 8в, у Деснянському районі м. Києва площею 0,0148 га (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:036:0018) про наступне:
1. Викласти п. 3.1 розділу 3 "Строк дії договору" Договору оренди земельної ділянки у новій редакції:
" 3.1. З 16.06.2014 року Договір продовжено на строк до 16.06.2024 року."
2. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 року, який, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. і зареєстрований в реєстрі за № 563 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено відповідний запис від 01.07.2004 року за № 62-6-00156".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на виконання вимог частини 4 пункту 8.3 та пункту 11.7 договору оренди землі від 16.06.2004, а також вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 15.04.2014) вчасно, у встановленому порядку, повідомив відповідача як орендодавця земельної ділянки про свій намір на поновити договір оренди землі на той самий строк, проте рішення про поновлення дії договору або про відмову в його поновленні Київською міською радою прийнято не було, що стало підставою для звернення до суду.
При цьому позивач зазначив, що після закінчення строку договору - 16.06.2014 він продовжує користуватися земельною ділянкою та вносить за таке користування відповідні платежі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Київська міська рада зазначала, що згідно з чинним законодавством способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на пленарному засіданні сесії ради. Однак Київська міська рада не приймала рішення про продовження договору оренди земельної ділянки із позивачем, а тому не має правових підстав для задоволення позовних вимог. Договір оренди земельної ділянки, за змістом статті 16 Закону України "Про оренду землі" може бути укладено лише за взаємним волевиявленням сторін. При цьому відповідач зазначив, що пропозиція позивача про укладення договору на тих самих умовах суперечить законодавству, зокрема Податковому кодексу України, в частині визначення розміру орендної плати.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.04.2017 (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено частково, визнано укладеною з 16.06.2014 додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 у такій редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА №1
до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 року
м. Київ 16.06.2014 року
Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36), в подальшому - Орендодавець, в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віда" (код ЄДРПОУ: 19258480, м. Київ, вул. вул. Антоновича, буд. № 43-45, кв. № 18), в особі директора Гороха Сергія Івановича (код ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_1), який діє на підставі Статуту, в подальшому Орендар, з іншої сторони, разом - Сторони, за взаємною згодою уклали цю Додаткову угоду про внесення змін до. Договору оренди № 62-6-00156 від 16.06.2004 року земельної ділянки по вул. Попудренка, 8в, у Деснянському районі м. Києва площею 0,0148 га (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:036:0018) про наступне:
1. Викласти п. 3.1 розділу 3 "Строк дії договору" Договору оренди земельної ділянки у новій редакції:
" 3.1. З 16.06.2014 року Договір продовжено на строк до 16.06.2024 року."
2. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. і зареєстрований в реєстрі за № 563 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено відповідний запис від 01.07.2004 року за № 62-6-00156".
Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "Віда" витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн.
У решті позову відмовлено.
Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що нормами законодавства в редакції, як чинній на момент виникнення спірних правовідносин (виникнення права на продовження дії договору), так і на момент розгляду справи судом, прямо передбачено можливість поновлення договорів оренди та обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004, суд установив обставини щодо наявності юридичних фактів, необхідних для застосування положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", звернув увагу на належне повідомлення орендарем про намір поновити термін дії договору, користування ним земельною ділянкою після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку орендодавця та належне виконання умов договору, зокрема в частині сплати відповідних платежів за користування землею.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині визнання договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, суд дійшов висновку, що наведені вимоги є аналогічними за змістом пункту 1 додаткової угоди № 1 у редакції, запропонованій позивачем, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 (Скрипка І.М. - головуючий, Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.) рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2017 залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Київська міська рада у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також наголошуючи на залишенні судами поза увагою, що згідно з пунктом 11.7 договору після закінчення строку, на який його було укладено, орендар за умов належного виконання своїх обов'язків має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору і в цьому разі повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити про це орендодавця, тобто не пізніше 01.04.2014 на той час, як позивач до Київської міської ради з відповідним листом щодо поновлення терміну дії договору звернувся 15.04.2014.
Скаржник зауважує, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди, проте, скаржник вважає, що суди не взяли до уваги ненадання позивачем доказів належного виконання ним умов договору, зокрема, пункту 8.4 щодо обов'язку орендаря завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору та використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, а також невиконання орендарем умов договору та рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста.
Таким чином, на думку скаржника, суди неправильно застосували положення частину 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також частини 4 вказаної норми щодо припинення переважного права у випадку недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору.
ТОВ "Віда", не погоджуючись із викладеними у касаційній скарзі доводами вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судами, та нормам чинного законодавства, зазначає, зокрема, що із матеріалів справи вбачається вчинення позивачем усіх необхідних дій та надання повного переліку документів, необхідних для пролонгації дії спірного договору оренди на підставі норм частин 6, 7, 8 Закону України "Про оренду землі", використання орендарем земельної ділянки після закінчення строку дії договору зі сплатою відповідних платежів та відсутність будь - яких заперечень з боку орендодавця.
Крім того, позивач зазначає про безпідставність доводів скаржника стосовно припинення переважного права орендаря земельної ділянки на поновлення договору у зв'язку з неналежним виконанням орендарем земельної ділянки своїх обов'язків за договором, оскільки наведене не відповідає дійсності, а також могло би бути підставою для розірвання договору згідно з пунктом 11.5 договору, хоча такої вимоги орендодавець не заявляв.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Викладені у касаційній скарзі аргументи відповідача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтю 13 передбачено, що під договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3.1 договору оренди від 16.06.2004, його укладено на 10 (десять) років. Державна реєстрація цього договору відбулася 01.07.2004, а отже відповідно до пунктів 3.1 та 6.2 договору строк оренди земельної ділянки за договором закінчився 01.07.2014.
За змістом пунктом 8.3 договору після закінчення строку, на який його було укладено за умови належного виконання обов'язків відповідно до цього договору орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Умови поновлення визначено у пункті 11.7, згідно з яким після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
15.04.2014 ТОВ "Віда" звернулося до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки, надавши необхідні документи. Заперечень щодо проекту додаткової угоди від орендодавця не надходило.
Частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 цієї статті - наведено підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на яку позивач посилався в обгрунтування своїх вимог, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, а скаржником не спростовано, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею, що підтверджується копією довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 04.04.2014 № 386/26-52-25-28, виданої ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, та копіями платіжних доручень про внесення плати за землю за період із 15.06.2016 по 30.01.2017; у листі від 15.05.2014 позивач у порядку, визначеному договором і законом, звернувся до відповідача з проханням поновити термін дії договору, до якого було додано проект додаткової угоди, факту отримання цього проекту відповідач не заперечує; письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди не було.
Натомість судами встановлено, що як убачається із матеріалів справи, Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у листі від 24.09.2014 № 057041-9801 повідомив позивача, що за результатами розгляду наданих матеріалів, Департамент не заперечуватиме щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004 № 62-6-00156, а в подальшому Департаментом було розроблено проект рішення Київської міської ради "Про поновлення ТОВ "Віда" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону на вул. Попудренка, 8в, у Деснянському районі м. Києва" та направлено для подальшого розгляду у відповідних комісіях Київської міської ради.
Однак, відповідач без належного обґрунтування упродовж установленого законом строку не розглянув питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки.
Доводи скаржника стосовно неналежного виконання позивачем як орендарем земельної ділянки умов пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки, зокрема щодо пайової участі позивача у створенні інфраструктури міста Києва та завершення забудови земельної ділянки не пізніше трьох років після укладення договору оренди, колегією суддів не приймаються оскільки як установлено судами першої та апеляційної інстанцій позивачем не допущено порушень умов укладеного між сторонами по справі спірного договору оренди, а як обґрунтовано зазначено ТОВ "Віда" у відзиві на касаційну скаргу, невиконання цих зобов'язань могло слугувати підставою для звернення міської ради до суду з вимогою про розірвання договору у відповідності до пункту 11.5 договору, проте орендодавець такої вимоги не заявляв.
Доводи скаржника про невідповідність умов додаткової угоди у редакції, запропонованій позивачем у частині розміру орендної плати вимогам Податкового кодексу України також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки орендодавець земельної ділянки наділений правом пропонувати внести зміни до договору з метою приведення розміру орендної плати за землю у порядку, передбаченому законодавством шляхом надіслання відповідної пропозиції орендарю або у судовому порядку.
Доводи Київської міської ради стосовно неправильного застосування судами положень частин 1, 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про припинення переважного права у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, є необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження направлення орендодавцем пропозицій про внесення будь-яких змін щодо істотних умов договору та недосягнення домовленостей із позивачем за цими пропозиціями.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування немає.
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2017 у справі № 910/3286/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Київської міської ради - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Дроботова
Судді К.М. Пільков
Ю.Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2018 |
Оприлюднено | 19.02.2018 |
Номер документу | 72245088 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні