Рішення

від 14.02.2018 по справі 472/1332/17

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1332/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2018 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання зіпсованим державного акту, його скасування та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання державного акту недійсним, його скасування та визнання права власності на земельні ділянки .

Позов обґрунтувала тим, що є власницею земельної ділянки загальною площею 6,51 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії МК № 1345, зареєстрованого 12.11.2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63. Вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_3, померлої 17 січня 2001 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Крім того, після смерті вітчима ОСОБА_4, померлого 20 березня 2002 року, нею була успадкована земельна ділянка загальною площею 6,51 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та 03.10.2002 року нею отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на успадковану земельну ділянку.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину позивач відразу звернулась до земельного відділу з питанням отримання правовстановлюючого документа на успадковану земельну ділянку, де в належний їй державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 1345, інженером-землевпорядником, були внесенні доповнення в розділі План зовнішніх меж земельної ділянки у вигляді графічних зображень земельних ділянок, а в розділі Зміни у межах і розмірах земельної ділянки внесено записи про підставу внесення таких змін.

Через юридичну необізнаність позивач вважала, що внесені доповнення до державного акта були здійснені компетентними органами відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Звернувшись в 2013 році до земельного відділу було з'ясовано, що вказаний державний акт є зіпсованим. На сьогоднішній день позивачка не може зареєструвати договір оренди земельних ділянок в зв'язку з тим, що державний акт не відповідає вимогам законодавства.

Отримати новий державний акт взамін зіпсованого позивачка не може, в зв'язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України Про державний земельний кадастр , відповідно до якого видача державних актів припинена, а тому звернулась до суду з вказаним позовом в якому просила визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 1345, скасувати його та визнати за нею право власності на земельні ділянки.

23 січня 2018 року позивач надала уточнену позовну заяву в якій просила замість визнання державного акту недійсним - визнати державний акт зіпсованим та скасувати його. В іншій частині позовні вимоги залишила без змін.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миколаївської області в судове засідання не з'явився. Від сільського голови ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги визнають повністю.

Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в судове засідання не з'явився. Від першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника управління, заперечень не надали.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 19 липня 2001 року позивачу ОСОБА_1 державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що зареєстроване в реєстрі за № 859. Згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом позивач успадкувала після смерті матері ОСОБА_3, померлої 17 січня 2001 року, земельну ділянку площею 6,51 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради та належала спадкодавці на підставі державного акту на право приватної власності на землю № 1345, виданого ОСОБА_2 сільською радою Веселинівського району 02 січня 2001 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63.

На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом 12 листопада 2001 року ОСОБА_2 сільською радою позивачу видано державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 1345 на земельну ділянку загальною площею 6,51 га, з яких: земельна ділянка площею 5,33 га, земельна ділянка площею 0,66 га та земельна ділянка площею 0,52 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63.

Судом встановлено, що виданий позивачу державний акт на право приватної власності на землю містить дописи кульковою ручкою в розділі План зовнішніх меж земельної ділянки у вигляді додаткових графічних зображень Діл. 4 (рілля) , Діл. 5 (сад) , Діл. 6 (пас) , а в розділі Зміни у межах і розмірах земельної ділянки дописано, що вказані зміни в державний акт були внесені згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВАА № 844949 реєстраційний № 936.

Через зазначені недоліки та дописи в державному акті позивач позбавлена можливості вільно розпоряджатись належним їй майном. Так листом відділу Держземагентства у Веселинівському районі Миколаївської області від 29.04.2013 року № 01-20/969 позивачу відмовлено у видачі нових державних актів оскільки з 01 січня 2013 року набули чинності Закони України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до яких, повноваження територіальних органів Держземагентства у частині видачі державних актів та їх державної реєстрації припинились. Держателем державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, який проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 26 вересня 2017 року позивачу відмовлено в державній реєстрації права на земельні ділянки відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень через невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

В зв'язку з неможливістю вирішити спір в позасудовому порядку позивач звернулась до суду.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 6 ЗК України 06.04.1999 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі одержання їх у спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 ЗК України 06.04.1999 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно п. 1.13. Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах

оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43 (далі Інструкція) складання державного акта на право приватної власності на землю, при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Згідно ст. 23 ЗК України 06.04.1999 року, єдиним документом, що посвідчував право власності землею був державний акта, який видавався і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, який у відповідності до вказаної Інструкції видавався після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Матеріалами встановлено, що позивач набула право власності на земельну ділянку загальною площею 6,51 га відповідно до вимог чинного на той час законодавства, що підтверджується: свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 19 липня 2001 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори, та зареєстрованим в реєстрі за № 859; технічною документацією зі складання державного акта на право приватної власності на землю громадянці ОСОБА_9 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області; державним актом на право приватної власності на землю серії МК № 1345, виданим 12 листопада 2001 року ОСОБА_2 сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63 та витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4803576542017 від 03.07.2017 року, № НВ-4802975332017 від 19.01.2017 року, № НВ-4802975492017 від 19.01.2017 року.

Згідно зазначених витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку при реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі було уточнено площу земельних ділянок та присвоєно кадастрові номера, а саме: земельна ділянка з площею 5,33 га на 5,3270 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0948; ділянка 0,66 га на 0,6621 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0902; ділянка 0,52 га на 0,5154 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0900.

Крім того, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 03 жовтня 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 936, позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 2002 року, земельну ділянку загальною площею 6,51 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії МК № 1346, виданого ОСОБА_2 сільською радою Веселинівського району Миколаївської області 02 січня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 138.

На підставі вище вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за замовленням позивачки, землевпорядною організацією Веселинівська філія ДП Єланецький районний центр державного земельного кадастру в 2002 році виготовлено технічну документацію зі складання державного акта на право приватної власності на землю громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України від 25.10.2001 року (в редакції від 01.01.2002 року чинній на день виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 125 та ст. 126 ЗК України в тій же редакції право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Враховуючи вимоги законодавства, єдиним документом, що посвідчував право власності землею був державний акта, який видавався і реєструються після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Разом з тим, в порушення вимог діючого на той час законодавства, позивачці замість видачі нового державного акта, відповідальними працівниками земельного відділу були внесені дописи в державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 1345, в якому були домальовані успадковані нею земельні ділянки.

Згідно п 2.9. Інструкції всі записи в державному акті мають бути зроблені чітко і ретельно, виправлення не допускаються. В протилежному випадку, відповідно до п. 5.2. Інструкції, такі державні акті вважалися зіпсованими.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку при реєстрації земельних ділянок, успадкованих позивачкою після смерті ОСОБА_4, в Державному земельному кадастрі було уточнено площу земельних ділянок та присвоєно кадастрові номера, а саме: земельна ділянка з площею 5,33 га на 5,3294 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0949; ділянка 0,66 га на 0,6613 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0903; ділянка 0,52 га на 0,5153 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0901.

За таких обставин, на основі повного і всебічно з'ясування обставин справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 1345 повинен бути визнаний зіпсованим та скасований, а за позивачкою необхідно визнати право власності на зазначені земельні ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-283, 288-289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 про визнання зіпсованим державного акту, його скасування та визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити повністю.

Визнати зіпсованим та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 1345, на земельну ділянку загальною площею 6,51 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий 12 листопада 2001 року ОСОБА_2 сільською радою та реєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 63, на ім`я - ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 5,3270 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0949, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_3, померлої 17 січня 2001 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,6621 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0902, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_3, померлої 17 січня 2001 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,5154 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0900, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_3, померлої 17 січня 2001 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 5,3294 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0948, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 2002 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,6613 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0903, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 2002 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,5153 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0901, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 2002 року в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_11