Рішення

від 26.10.2012 по справі 2-2437/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-2437/11

Провадження № 2/1414/556/12 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2012 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.

при секретарі - Варакута Є.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

та представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором №DN81AR03110147 від 19.09.2007р. в сумі 26 260,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що 19.09.2007 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № DN81AR03110147 від 19.09.2007р, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 58354,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.09.2014 року. Для забезпечення виконання кредитного договору №DN81AR03110147 від 19.09.2007р. відповідач надав в заставу транспортний засіб: марки ВАЗ, модель 2110 1, 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав йому на праві власності.

В позові позивач вказував, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання, внаслідок чого станом на 15.07.2011 р. відповідач має заборгованість 26 260,70 грн.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

19.09.2007 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №DN81AR03110147 від 19.09.2007р, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 58 354,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.09.2014 року.

Для забезпечення виконання кредитного договору №DN81AR03110147 від 19.09.2007р. Відповідач надав в заставу транспортний засіб: марки ВАЗ, модель 2110 1, 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав на праві власності Відповідачу.

Відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання, внаслідок чого станом на 15.07.2011 р. відповідач має заборгованість 26260,70 грн., яка складається з наступного:

- 22502,38 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2323, 37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1065,10 грн. - заборгованість по комісії за кредитом;

- 369,85 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В судовому засіданні представником позивача було звернуто увагу суду на те, що переданий в заставу автомобіль марки ВАЗ, модель 2110 1, 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав на праві власності відповідачу, і з дозволу ПАТ КБ ПРИВАТБАНК був проданий відповідачем, через повіреного, якому відповідач надав на право продажу довіреність, посвідчену нотаріально 08.04.2010 року. В довіреності відповідач надав всі повноваження повіреному на продаж заставного автомобілю, за ціною та умовами на розсуд повіреного.

13.01.2011 року грошові кошти від проданого заставного автомобілю в сумі 30 347,00 гривні, були зараховані на часткове погашення заборгованості по кредитному договору № DN81AR03110147. Після зарахування одержаної суми, від реалізації предмета застави, залишок заборгованості по кредиту відповідача склав 22502,27 гривень. Але, відповідач більше не здійснював погашення заборгованості по кредитно-заставному договору.

Відповідач позовні вимоги не визнав вважаючи, що продаж предмету застави припиняє дію кредитного договору.

Суд не погодився з думкою відповідача, оскільки в кредитному договорі передбачено строк дії кредитного договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по кредитному договору. Відповідач своїх зобов'язань по погашенню кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст.. 24 Закону України Про заставу , у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави недостатньо для Повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором одержати суму, якщо не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Статтею 591 ЦК України також передбачено, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки, пеню та штрафи у розмірах, передбачених умовами договору. Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим покласти на відповідача також і судові витрати позивача при подачі позовної заяви.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що заявлені Позивачем вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. З, 4, 7, 10, 11, 214-215 ЦПК України, суд-

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 Приватбанк заборгованість за договором кредиту у розмірі - 26 260,70 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят грн. 70 копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 Приватбанк судові витрати: судовий збір у розмірі - 262,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі - 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Л.І.Селіщева