Рішення

від 08.02.2018 по справі 905/3772/14-908/5134/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/130/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 Справа № 905/3772/14-908/5134/14

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ваш партнер» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 119; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, оф.39 - позивач згідно договору про відступлення права вимоги № 19-04/2017 р. від 19.04.2017 р.) (первісний позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (04205 м. Київ, пр. Оболонський, 35-А, оф. 301)

до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310 Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30)

про стягнення 49 284 272 грн. 48 коп.

Головуючий суддя Дроздова С.С.

суддя Носівець В.В.

суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 04.12.2017 р., ОСОБА_3, дов. б/н від 04.12.2017 р.

Від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 01/11-25/7 від 07.02.2018 р.

Від третьої особи: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» , м. Київ, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «ВК «Краснолиманська» , Донецька область, м. Родинське, про стягнення 41 310 726 грн. 02 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 1 620 821 грн. 88 коп. пені, 4 521 460 грн. 37 коп. штрафу, 343 506 грн. 01 коп. 3 % річних, 1 487 758 грн. 20 коп. індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 905/3772/14 суддею Довгалюк В.О.

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» , у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014 р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції» , статтею 34 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» : «У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14).

24.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява з доданими до неї документами від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» , м. Київ.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 24.11.2014 р., справу № 905/3772/14-908/5134/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С., що підтверджується витягом з Реєстру автоматизованого розподілу справи від 24.11.2014 р

Ухвалою суду від 26.11.2014 р. справу № 905/3772/14-908/5134/14 прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/130/14 та призначено судове засідання на 17.12.2014 р.

Ухвалою суду від 17.12.2014 р. розгляд справи відкладався на 21.01.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У зв'язку із закінченням терміну розгляду справи та специфікою спору, що розглядається, необхідністю додаткового з'ясування обставин справи, розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 03.02.2015 р. № 01-04/28/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 03.02.2015 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Азізбекян Т.А. прийняла справу № 905/3772/14-908/5134/14 до розгляду та призначила судове засідання на 11.03.2015 р.

В судовому засіданні 11.03.2015 р. оголошено перерву, на підставі ст. 77 ГПК України, до 31.03.2015 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 31.03.2015 р. провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинено та призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).

05.05.2015 р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу господарського суду Запорізької області надійшов лист, яким директор інституту просить протягом тридцяти календарних днів забезпечити виконання попередньої оплати експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, яка згідно ухвали покладена на відповідача у справі ОСОБА_5 підприємство «ВК «Краснолиманська» , відповідно до рахунку, який направляється на адресу платника (копію рахунку додано до листа). Крім того, у зв'язку зі значною поточною завантаженістю експертів з судово-економічних досліджень Дніпропетровського НДІСЕ, відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5) судовий експерт запропонував погодити строк виконання експертизи № 1773/1774-15 у термін, що перевищує 90 календарних днів. Експерт ОСОБА_6, відповідно до ст. 31 ГПК України для виконання судово - економічної експертизи № 1773/1774-15 по господарській справі № 905/3772/14-908/5134/14, просив надати додаткові матеріали (оригінали або належним чином завірені копії) за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. від сторін у справі.

Ухвалою суду від 07.05.2015 р. провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 тимчасово поновлено, клопотання Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено. Погоджено строк виконання експертизи № 1773/1774-15 по господарській справі № 905/3772/14-908/5134/14 у термін, що перевищує 90 календарних днів та сторін зобов'язано надіслати на адресу експертної установи документи, необхідні для проведення експертизи. Відповідача - ОСОБА_5 підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» , Донецька область, м. Родинське, зобов'язано сплатити рахунок № Рах-0431 від 21.04.2015 р. на оплату висновку економічної експертизи № 1773/1774-15 по справі № 905/3772/14-908/5134/14 на суму 9 216 грн. 00 коп. (докази оплати направити на адресу господарського суду). Провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинено до отримання результатів судової економічної (бухгалтерської) експертизи.

01.12.015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшли матеріали, надіслані для проведення експертизи у справі № 905/3772/14-908/5134/14, без виконання судово-економічної експертизи, у зв'язку з тим, що оплата експертизи № 1773/1774-15 у справі станом на 16.11.2015 р. не здійснена.

Ухвалою колегії суддів від 07.12.2015 р., на підставі ст. 79 ГПК України, провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 поновлено, судове засідання призначено на 23.12.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 23.12.2.2015 р. № 01-04/524/15, у зв'язку з відпусткою судді Азізбекян Т.А. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Ніколаєнко Р.А.

Ухвалою суду від 23.12.2015 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Дьоміна А.В., Ніколаєнко Р.А. прийняла справу № 905/3772/14-908/5134/14 до розгляду та призначила судове засідання на 23.12.2015 р.

Ухвалою суду від 23.12.2015 р. розгляд справи відкладався на 08.02.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

13.01.2016 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» звернулося до суду з письмовим клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При поданні заяви про участь у розгляді справи № 905/3772/14-908/5134/14 в режимі відеоконференції позивачем зазначено суд, в якому необхідно забезпечити її проведення: господарський суд м. Києва.

Ухвалою суду від 13.01.2016 р. клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Господарському суду м. Києва доручено забезпечити проведення відеоконференції 08 лютого 2016р. об 11 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду м. Києва за адресою: 01030 м. Київ, вул. Хмельницького, 44в.

Судове засідання 08.02.2016 р. здійснювалося у режимі відеоконференції, за участю представників сторін, а саме: представника позивача, який прибув у приміщення господарського суду м. Києва за адресою: 01030 м. Київ, вул. Хмельницького, 44в для участі в судовому засіданні у даній справі та представника відповідача у приміщені господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суд від 08.02.2016 р. розгляд справи відкладався на 23.02.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору, оскільки представником позивача не виконано вимог ухвал суду та не надано оригіналів витребуваних документів.

Ухвалою суду від 23.02.2016 р., відповідно др. п. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів до 10.03.2016 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.03.2016 р.

Ухвалою суду від 03.03.2016 р., на підставі ст. 27 ГПК України до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30)

Ухвалою суду від 03.03.2016 р. провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинено та призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7.

26.04.2016 р. Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7 на адресу господарського суду Запорізької області надіслано лист, заступника директора інституту ОСОБА_8, яким суду направлено клопотання експерта, в порядку ст. 31 ГПК України, про надання додаткових матеріалів, а також повідомлено, що сторонам у справі надіслано рахунки № 1142 від 13.04.2016 р. на суму 6 620 грн. 00 коп. та № 1143 від 13.04.2016 р. на суму 6 620 грн. 00 коп. на оплату виконання експертизи (копії рахунків додано).

Ухвалою суду від 27.04.2016 р. провадження у справі було поновлено для розгляду клопотання експерта щодо витребування додаткових документів, необхідних для проведення експертизи та здійснення оплати рахунку на проведення експертизи. Клопотання експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7 задоволено. Сторони судом зобов'язані надіслати на адресу експертної установи, витребувані судом документи.

Крім того, зобов'язано позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-А, оф. 301) сплатити рахунок № 1143 від 13.04.2016 р. (на суму 6 620 грн. 00 коп.) на оплату проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи протягом п'яти банківських днів після його отримання та відповідача ОСОБА_5 підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9) сплатити рахунок № 1142 від 13.04.2016 р. (на суму 6 620 грн. 00 коп.) на оплату проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи протягом п'яти банківських днів після його отримання.

Провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинено до отримання результатів судової економічної (бухгалтерської) експертизи та надходження матеріалів справи № 905/3772/14-908/5134/14 до господарського суду Запорізької області.

10.10.2016 р. на адресу господарського суду надійшли матеріали, надіслані для проведення експертизи у справі № 905/3772/14-908/5134/14, з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи.

Господарський суд поновлює провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 31.10.2016 р. № П-1055/16, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 905/3772/14-908/5134/14 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у зв'язку зі звільненням (відставкою) судді Дьоміної А.В.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.10.2016 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Ніколаєнко Р.А., Федорова О.В.

Ухвалою суду від 31.10.2016 р. колегія у складі: головуючий - суддя Дроздова С.С., судді Ніколаєнко Р.А., Федорова О.В. прийнято справу № 905/3772/17-908/5134/14 до розгляду та призначено судове засідання на 21.11.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 р. № П-1153/16 від 21.11.2016 р., відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 905/3772/14-908/5134/14 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у зв'язку з відпусткою судді Ніколаєнко Р.А.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.11.2016 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Федорова О.В., Науменко А.О.

Ухвалою суду від 21.11.2016 р. колегія у складі головуючий судді Дроздова С.С., судді Федорова О.В., Науменко А.О. прийнято справу № 905/3772/17-908/5134/14 до розгляду та призначено судове засідання на 21.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 р. № П-1285/16 від 21.12.2016 р., відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 905/3772/14-908/5134/14 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у зв'язку з відпусткою судді Федорової О.В.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.122016 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Проскуряков К.В.

Ухвалою суду від 21.12.2016 р. колегією у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Проскуряков К.В., Науменко А.О. прийнято справу № 905/3772/17-908/5134/14 до розгляду та призначено судове засідання на 01.02.2017 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 01.02.2017 р. № П-90/17 від 01.02.2017 р., відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 905/3772/14-908/5134/14 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді - члена колегії Науменка А.О.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.02.2017 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Проскуряков К.В., Носівець В.В.

Ухвалою суду від 06.02.2016 р. колегією у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Проскуряков К.В., Носівець В.В. прийнято справу № 905/3772/17-908/5134/14 до розгляду та призначено судове засідання на 28.02.2017 р.

Ухвалою суду від 28.02.2017 р. зупинено провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 до остаточного розгляду справи № 905/407/16 за позовом ДП «ВК «Краснолиманська» до ТОВ «Газенерголізінг» та ТОВ «Український лізинговий фонд» про визнання договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. з урахуванням всіх додаткових угод до нього недійсним.

17.11.2017 р. на адресу суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 905/3772/17-908/5134/14.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 17.11.2017 р. № П-836/17, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 905/3772/14-908/5134/14 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у зв'язку із перебування судді - учасника колегії ОСОБА_9 у відрядженні.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.11.2017 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Носівець В.В., Топчій О.А.

Ухвалою від 17.11.2017 р. колегією суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Носівець В.В., Топчій О.А. справу № 905/3772/14-908/5134/14 прийнято до провадження. Судове засідання призначено на 07.12.2017 р.

Ухвалою суду від 07.12.2017 р., відповідно до ст. 24 ГПК України, замінено - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (код ЄДРПОУ 37859096) на його правонаступника за договором про відступлення права вимоги № 19-04/2017 від 19.04.2017 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВАШ ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 40795059).

Отже, ТОВ ФК Ваш Партнер набуло всіх прав та обов'язків нового лізингодавця (кредитора) за договором № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 11.02.2013 р. на підставі договору про відступлення права вимоги №19-04/2017 від 19.04.2017 р., укладеного з ТОВ Український лізинговий фонд (попередній кредитор).

Розгляд справи відкладено, засідання суду призначено на 21 грудня 2017 р.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017 р., внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 33 ГПК України, справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Пунктом 10 ст. 33 ГПК України передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Згідно п. 11 ст. 33 ГПК України, питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 32 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що справу № 905/3772/14-908/5134/14 передано на колегіальний розгляд ще 03.02.2015 р., подальший розгляд справи, після внесення зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладення його в новій редакції продовжується колегіально, у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 21.12.2017 р. № П-895/17, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 905/3772/14-908/5134/14 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у зв'язку із перебування судді - учасника колегії ОСОБА_10А на лікарняному.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.12.2017 р. призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Носівець В.В., Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 21.12.2017 р. колегією у складі: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Носівець В.В., Азізбекян Т.А. прийнято справу № 905/3772/17-908/5134/14 до розгляду та призначено судове засідання на 17.01.2018 р.

17.01.2018 р. представник позивача підтримав заяву, в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, надіслану на адресу суд 04.12.2017 р. щодо збільшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 488 562 801 грн. 03 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування, 6 991 918 грн. 60 коп. пені, 31 858 346 грн. 86 коп. - 3% річних, 209 960 084 грн. 13 коп. втрат від інфляції.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 488 562 801 грн. 03 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування, 6 991 918 грн. 60 коп. пені, 31 858 346 грн. 86 коп. - 3% річних, 209 960 084 грн. 13 коп. втрат від інфляції.

17.01.2018 р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були попередженій належним чином. 16.01.2018 р. на електрону адресу господарського суду Запорізької області надіслав клопотання щодо розгляду справи без участі представника відповідача, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Крім того, представником відповідача 12.01.2018 р. на електрону адресу господарського суду та 17.01.2018 р. на поштову адресу суду надійшло клопотання, в порядку ст. 227 ГПК України, про зупинення провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/407/16, мотивуючи її тим, що на даний час Донецьким апеляційним господарським судом 01.12.2017 р. направлено до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» .

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача, заявленого в порядку ст. 227 ГПК України, пояснив суду, що на теперішній час рішення у справі № 905/407/16 набрало чинності. Інформацією щодо призначення до розгляду касаційної скарги Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» у даній справі позивач не володіє.

Колегією суддів розглянуто клопотання відповідача, в порядку ст. 227 ГПК України, щодо зупинення провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 та відмовлено у його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвали про прийняття касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного суду у справі № 905/407/16 до розгляду та призначення судового засідання представником відповідача не надано.

Станом на 17.01.2018 р. рішення суду у справі № 905/407/16 набрало чинності - 26 жовтня 2017 року, тому законних підстав для зупинення провадження у даній справу у колегії суддів не має.

Ухвалою суду від 17.01.2018 р. відкладено підготовче засідання на 08.02.2018 р.

У судовому засіданні 08.02.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

08.02.2018 р. представник позивача підтримав заяву, в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, надіслану на адресу суд 04.12.2017 р. щодо збільшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 488 562 801 грн. 03 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування, 6 991 918 грн. 60 коп. пені, 31 858 346 грн. 86 коп. - 3% річних, 209 960 084 грн. 13 коп. втрат від інфляції.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 488 562 801 грн. 03 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування, 6 991 918 грн. 60 коп. пені, 31 858 346 грн. 86 коп. - 3% річних, 209 960 084 грн. 13 коп. втрат від інфляції.

Позивач підтримав позовні вимоги, які мотивовані наступними обставинами. 08.02.2013 р. між позивачем та ТОВ Газенерголізинг укладений договір уступки майнових прав № 01/ИП, відповідно до якого позивач прийняв права лізингодавця по договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 р. У зв'язку з викладеним, 11.02.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору № Ш-01/ФЛ. Позивачем з 28.02.2013 р. по 30.05.2014 р. (дата складення позову) на електронну адресу відповідача направлялися рахунки з урахуванням суми коригування згідно з п. 8.5 договору лізингу. Протягом періоду з 12.06.2014 р. (порушення провадження господарським судом Донецької області) до 28.11.2014 р. відповідачу було виставлено та направлено на електронну адресу рахунки з урахуванням суми коригування на загальну суму 53073543,18 грн. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмету лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу. Законодавство не містить заборони на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти, що поряд із застосуванням індексації суми зобов'язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникати впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань.

Відповідач проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим. У письмових відзивах та поясненні, які містяться в матеріалах справи, зазначив, що предмет лізингу від позивача за актом приймання-передачі йому не передавався, відповідно, у відповідача не виникло обов'язку сплачувати лізингові платежі. Просить також врахувати, що сума боргу зі сплати лізингових платежів, заявлена до стягнення, є необґрунтованою. За умовами додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. сума лізингових платежів склала 84606602,78 грн., реструктуризований борг склав 3735328,19 грн. Тобто, за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. загальна сума лізингового платежу мала б скласти 88341930,97 грн. При цьому позивач у позові вказує, що відповідач за вказаний період здійснював часткову оплату лізингових платежів та загальна сума цих платежів склала 21190025,26 грн. Застосування позивачем коригування суми платежу є незаконним, оскільки сторонами в договорі еквівалент зобов'язання в іноземній валюті не визначений. Таким чином, якщо б позивач і мав право на захист своїх прав шляхом стягнення з відповідача боргу за лізинговим платежем, то сума боргу повинна була б складати 67151905,71 грн. Заявлені суми пені, штрафу, індексу інфляції та 3% річних вважає недоведеними. Просить відмовити в задоволенні позову.

24.03.2015 р. від позивача надійшло письмове заперечення на відзив. Зазначає, що за договором № Ш-01/ФЛ, укладеним між відповідачем та ТОВ Газенерголізинг , відповідачу були передані предмети лізингу на підставі актів прийому-передачі. Згідно договору уступки майнових прав № 01/ИП до позивача від ТОВ Газенерголізинг перейшло право власності на майно (предмет лізингу) та право вимоги згідно договору лізингу № Ш-01/ФЛ. Предмет лізингу весь час залишався в користуванні відповідача. Відповідач продовжив сплату лізингових платежів з урахуванням коригування на курс гривні до долару США за користування предметом лізингу новому лізингодавцю (позивачу). Згодом відповідач безпідставно припинив виконувати умови договору лізингу зі сплати лізингових платежів, продовжуючи користуватися предметом лізингу, що є власністю позивача. Наполягає на задоволенні позову.

08.02.2016 р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до відзиву. Зазначає, що в липні-серпні 2010 р. відповідачем проведено відкриті торги на закупівлю фінансових лізингових послуг на придбання гірничошахтного обладнання. Переможцем закупівлі визначено ТОВ Газенерголізинг на умовах: виконання фінансових лізингових послуг придбання обладнання на суму 315541554,60 грн., у тому числі вартість відшкодування предмету лізингу без врахування комісій, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом 190413942,00 грн., лізинговий відсоток 22%, вартість комісій, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом - 125127612,60 грн. Між ТОВ Газенерголізинг та відповідачем укладений договір фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 р., загальна вартість предмету лізингу склала 190413942,00 грн. Додатковою угодою № 1 від 07.09.2010 р. передбачено зменшення кількості обладнання, що є предметом лізингу, загальна вартість предмету лізингу вже склала 178696962,00 грн. Обладнання передавалось у лізинг з листопада 2010 р. по березень 2011 р. згідно актів приймання-передачі предмету лізингу в лізинг. Між сторонами в справі 11.02.2013 р. укладено додаткову угоду № 3 до договору Ш-01/ФЛ, якою зафіксовано загальну залишкову вартість одиниць предмету лізингу в розмірі 170721208,12 грн. Протягом усього часу дії договору № Ш-01/ФЛ діють положення договору щодо коригування лізингових платежів фактом зміни офіційного курсу НБУ грн./дол. США з відповідним збільшенням винагороди лізингодавця. Тендерна пропозиція ТОВ Газенерголізинг не передбачає умов щодо можливого збільшення винагороди лізингодавця внаслідок коригування лізингових платежів у зв'язку з коливанням курсу гривні до долару США. Враховуючи, що обладнання було передане лише на суму 178696962,00 грн., винагорода лізингодавця за весь період дії договору повинна складати 117427978,20 грн., що відображено в додатковій угоді № 1 від 07.09.2010 р. Вважає, що договір № Ш-01/ФЛ укладено в порушення абз. 2 п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921, та ч. 5 ст. 40 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 р., оскільки умови договору № Ш-01/ФЛ передбачають збільшення винагороди лізингодавця. Умови здійснення лізингових платежів станом на 21.08.2010 р. відрізняються від змісту тендерної пропозиції ТОВ Газенерголізинг та змінювались після підписання договору № Ш-01/ФЛ. Також договір укладено в порушення п. 7.4 статуту відповідача в редакції 15.12.2005 р., оскільки договір не укладено безпосередньо з вітчизняним виробником/постачальником обладнання (на умовах можливого продажу товару в кредит (з розстрочкою платежу), а через посередника ТОВ Газенерголізинг . Договір № Ш-01/ФЛ у редакції від 11.02.2013 р. укладений в порушення п. 5.1.5 статуту відповідача в редакції від 14.06.2011 р., оскільки договір укладений в новій редакції від 11.02.2013 р. з новим лізингодавцем (позивач) без погодження з Міністерством фінансів України, з яким відповідач повинен погоджувати залучення довгострокових кредитів (позик). Умови договору не відповідають інтересам держави - власника відповідача. Таким чином, договір укладений з недодержанням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України. Вважає наявними підстави для визнання недійсним договору № Ш-01/ФЛ з урахуванням всіх додаткових угод.

08.02.2016 р. від відповідача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження в справі № 905/3772/14-908/5134/14 до вирішення пов'язаної з нею справи за позовом ДП ВК Краснолиманська до ТОВ Український лізинговий фонд , ТОВ Газенерголізинг про визнання недійсним договору, що розглядається господарським судом Донецької області.

Ухвалою суду від 23.02.2016 р. у справі № 905/3772/14-908/5134/14 відхилено клопотання відповідача як процесуально необґрунтоване, оскільки не містить будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи господарським судом Донецької області унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги в справі № 905/3772/14-908/5134/14.

У письмовому поясненні від 26.02.2016 р., яке міститься в матеріалах справи, відповідач зазначив, що повністю заперечує проти заявлених позовних вимог. Позивач на даний час взагалі не надав суду доказів, а саме: первинних документів, які б належним чином підтверджували заявлені позовні вимоги, зокрема, первинних документів на отримання відповідачем гірничошахтного обладнання згідно умов договору, видаткових накладних, акту прийому-передачі, товаротранспортних документів тощо. Крім того, контролюючі органи та органи прокуратури на даний час вважають, що у відповідача взагалі відсутні правові підстави для взяття зобов'язань перед позивачем для здійснення господарських операцій та проведення розрахунків згідно договору № Ш-01/ФЛ. Просить визнати договір № Ш-01/ФЛ недійсним з огляду на те, що судом було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі, у зв'язку з розглядом пов'язаної справи про визнання вказаного договору недійсним. Зазначає, що одночасне стягнення коригування за курсом долару та інфляційних нарахувань є незаконним.

Від відповідача 03.03.2016 р. надійшло письмове клопотання про зупинення провадження в справі № 905/3772/14-908/5134/14 до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014050410002653.

Ухвалою суду від 03.03.2016 р. у справі № 905/3772/14-908/5134/14 відхилено клопотання відповідача як процесуально необґрунтоване, оскільки ст. 79 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для зупинення провадження, розгляд справи будь-яким адміністративним органом (органами Антимонопольного комітету, податковими органами, правоохоронними органами тощо) не є підставою для зупинення провадження в справі.

01.11.2016 р. від позивача надійшло письмове заперечення проти висновків спеціаліста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. проф. ОСОБА_7. Позивач заперечує проти висновку судової економічної експертизи № 3037/9288, експерт зробив висновок про відсутність документальних підстав (акт приймання-передачі предмету лізингу, видаткова накладна, податкова накладна) для нарахування лізингових платежів та виникнення зобов'язань з їх сплати. Наголошує, що копії всіх актів приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 290-10 від 21.08.2010 р., у т.ч. ті, що не врахував експерт (акт від 25.03.2011 р. на суму 5433684,00 грн., акт від 09.12.2010 р. на суму 729540,00 грн.) були надані суду, а отже наявні в матеріалах справи. Відповідно, висновок експерта про розбіжність між вартістю обладнання, зазначеною в додатках до додаткової угоди № 1 від 07.09.2010 р. до договору купівлі-продажу № 290-10 від 21.08.2010 р. та вартістю обладнання, зазначеною в актах приймання-передачі до договору № 290-10, є хибним у зв'язку з допущеною помилкою. Зазначає про відсутність юридичних підстав для повторного укладення актів прийому-передачі предмету лізингу між сторонами в справі, оскільки предмет лізингу лізингодавцем не вилучався і відповідач користувався ним безперервно. Експерт мав усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених судом питань. Вважає, що відсутні об'єктивні причини, що унеможливили надати експертний висновок. Висновок експерта щодо існування будь-яких розбіжностей між сумами, вказаними в графіку внесення лізингових платежів (додаткова угода № 6) та сумами в рахунках лізингодавця є недостовірним, оскільки експерт переплутав суми винагороди з сумою платежів, що відшкодовує вартість предмету лізингу. Просить не брати до уваги висновок судової економічної експертизи № 3037/9288, зроблений спеціалістом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7.

08.02.2018 р. відповідач звернувся до суду з заявами про призначення судової економічної експертизи, в порядку ст. 99 ГПК України та про зупинення провадження у справі, в порядку ст. 227 ГПК України, до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 905/407/16 за позовом Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська , м. Родинське, м. Покровськ Донецької області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг , м. Полтава та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд , м. Київ про визнання недійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08. 2010 р. з врахуванням всіх додаткових угод: № 1 від 07.09.2010 р., № 2 від 04.01.2013 р., № 3 від 11.02.2013 р., (в тому числі договору Ш-01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013 р.), № 4 від 11.02.2013 р., № 5 від 27.04.2013 р., № 6 від 01.11.2013 р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг (з 11.02.2013 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд ) та ОСОБА_5 підприємством Вугільна компанія Краснолиманська .

Колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 29.06.2017 р. (повний текст підписано 04.07.2017р.) у справі № 905/407/16 позовні вимоги були задоволені частково: визнано недійсними п. 8.5 договору та п. 2.6 загальних умов лізингу за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ в редакції додаткової угоди № 3 від 11.02.2013р., додаткову угоду № 4 від 11.02.2013р. до договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р. У задоволенні решти вимог було відмовлено, зокрема, застосувавши за заявою відповідача 2 строк позовної давності до вимог про визнання недійсним договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ та угод № 1 від 07.09.2010р., № 2 від 04.01.2013р. до нього.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду Запорізької область від 26.10.2017 р. апеляційну скаргу Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська , м. Родинське Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2017р. (повний текст підписано 04.07.2017р.) у справі № 905/407/16 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ваш партнер , м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 29.06.2017 р. (повний текст підписано 04.07.2017 р.) у справі № 905/407/16 задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2017р. у справі № 905/407/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п. 8.5 договору та п. 2.6 загальних умов лізингу за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ в редакції додаткової угоди № 3 від 11.02.2013 р., додаткову угоду № 4 від 11.02.2013 р. до договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 р., у зв'язку з чим викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: У задоволенні позовних вимог Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська , м. Родинське м. Покровськ Донецької області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг , м. Полтава та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд , м. Київ про визнання недійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. з врахуванням всіх додаткових угод: № 1 від 07.09.2010 р., № 2 від 04.01.2013 р., № 3 від 11.02.2013 р. (в тому числі договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013 р.), № 4 від 11.02.2013 р., № 5 від 27.04.2013 р., № 6 від 01.11.2013 р. укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг (з 11.02.2013 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд ) та ОСОБА_5 підприємством Вугільна компанія Краснолиманська відмовити в повному обсязі .

Представник позивача проти зупинення провадження у справі та призначення судової економічної експертизи заперечив.

Відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

- непідвідомчості;

- обмеженості предметом позову;

- неможливості розгляду тотожної справи;

- певної черговості розгляду вимог.

Ухвали про прийняття касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного суду у справі № 905/407/16 до розгляду та призначення судового засідання представником відповідача не надано, а надано лист Вищого господарського суду України від 04.01.2018 р. № 08.03-07/2596, який свідчить лише про передачу касаційної скарги від 15.11.2017 р. № 01/11-206/8 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Станом на 08.02.2018 р. рішення суду у справі № 905/407/16 набрало чинності - 26 жовтня 2017 року, тому законних підстав для зупинення провадження у даній справу у колегії суддів не має.

За результатами вирішення заяви про зупинення провадження у справі, колегія суддів, врахувавши заперечення представника позивача щодо поданої заяви, вирішила відмовити у її задоволенні, оскільки, по-перше, на даній стадії судового процесу не знайшов підстав для зупинення провадження в господарській справі; по-друге, обставини, на які посилається відповідач як на підставу для зупинення провадження у справі, суд не розцінює як такі, що зумовлюють неможливість розгляду справи № 905/3772/14-908/5134/14, в той час як зупинити провадження у справі господарський суд може лише у випадку обґрунтованої пов'язаності справи, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження та неможливості вирішення даного спору до вирішення по суті спору у справі № 905/407/16.

Колегія суддів дійшла висновку, щодо відмови у задоволенні заяви про призначення судової економічної експертизи, оскільки відсутня потреба в будь-яких спеціальних пізнаннях щодо оцінки обставин справи.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Проте, відповідач заявляючи клопотання про необхідність проведення судової експертизи не надав належних доказів які потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи є не обґрунтованими та не мотивованими, а тому судом не приймається до уваги та не підлягає задоволенню.

08.02.2018 р. представник третьої особи в засідання суду не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без третьої особи або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси сторони, згідно статей 56, 58 ГПК України

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду невідомі. Письмового пояснення по суті спору від третьої особи до суду не надійшло.

Згідно ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Після з'ясування вищевикладених питань, заяв та клопотань сторін, суд, за погодженням представників сторін, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження відповідно до норм чинного ГПК України.

Відповідно до статті 183 ч.6 ГПК України передбачено, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України за письмовою згодою всіх учасників справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

08.02.18р. представники позивача та відповідача під технічну фіксацію судового процесу на питання колегії суддів: щодо закінчення підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.02.2018р. особисто представники позивача та відповідача зазначили, що вони погоджуються перейти до судового розгляду справи по суті.

На підставі статті 207 ГПК України долучено до матеріалів справи надані учасниками спору письмові пояснення та докази.

В засіданні суду 08.02.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 08.02.2018 р., на підставі статті 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Перед початком судових дебатів представник відповідач просив суд перенести судове засідання для підготовки до судових дебатів.

Колегією суддів відмовлено відповідачу у перенесенні розгляду справи для підготовки до судових дебатів, оскільки, головуючим суддею перед тим як оголосити про перехід судових дебатів оголошено про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами та з'ясовано у сторін про згоду перейти до судових дебатів. Сторони погодилися.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Позивач обґрунтовуючи свою правову позицію - посилався лише на обставини і докази, які викладені у позовній заяві, письмових заявах та були досліджені у судових засіданнях.

Відповідач просив суд відмовити позивачу у позові, про що зазначено у письмових запереченнях.

Після закінчення судових дебатів, суд надав дозвіл сторонам обмінятися репліками. Промовці від реплік відмовились.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову частково, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 підприємством Вугільна компанія Краснолиманська у липні-серпні 2010 року проведено відкриті торги на закупівлю фінансових лізингових послуг на придбання гірничошахтного обладнання згідно Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 .

За результатами торгів переможцем закупівлі визначено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг, як учасника, який запропонував найнижчу ціну пропозиції на умовах: виконання фінансових лізингових послуг придбання обладнання на суму 315 541 554,60 грн., в тому числі вартість відшкодування предмету лізингу без врахування комісій, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом 190413942,00 грн.; лізинговий відсоток 22%; вартість комісії, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом 125 127 612,60 грн.

21.08.2010 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» (Лізингодавець за договором) та ОСОБА_5 підприємством «Вугільна компанія Краснолиманська (Лізингоодержувач, відповідач у справі) укладено договір фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ.

Відповідно до п. 1.1 договору, Предмет лізингу - це обране Лізингоодержувачем гірничошахтне обладнання, вказане в кожній Специфікації, які є невід'ємною частиною даного Договору, яке Лізингодавець набуває у власність у Постачальника на підставі та на умовах цього Договору та Договору купівлі-продажу та передає його Лізингоодержувачу у користування на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2 договору, Договір купівлі-продажу - договір між Постачальником, Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, який є невід'ємною частиною, предметом якого є передача у власність Лізингодавця Постачальником предмету лізингу.

Відповідно до п. 2.1 договору, Лізингодавець зобов'язується перед Лізингоодержувачем набути право власності на майно (Предмет лізингу - гірничошахтне обладнання) у Постачальника (ЗАТ НВК Гірничі машини , п. 1.15 договору) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та Технічних вимог з метою передачі його Лізингоодержувачу у володіння та користування на визначений строк, а Лізингоодержувач зобов'язувався перед Лізингодавцем прийняти Предмет лізингу та сплачувати за користування ним встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3.1 договору, загальна вартість Предмету лізингу за Договором згідно Специфікацій складала 190413942,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 31 735 657,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна сума цього договору на момент укладання Договору визначається Базовим графіком лізингових платежів. Загальна сума Договору за весь період дії Договору може бути змінена відповідно до умов даного Договору.

Згідно п. 3.3 договору розмір лізингових платежів, що підлягає оплаті за Предмет лізингу, розраховується згідно з пунктами 1.6, 1.7 цього Договору та фіксується у Графіку лізингових платежів, який підписується сторонами Лізингоодержувач при сплаті лізингових платежів, зобов'язаний самостійно проводити їх коригування, згідно п.1.6, п.1.7 договору. При цьому застосування коефіцієнта коригування Knbu не змінює вартість Предмета лізинга, а впливає лише на зміну розміру Лізингового платежу в частині інших платежів, Лізингодавець спрямовує отримані кошти на відшкодування фінансових втрат, що виникають внаслідок зміни офіційного курсу НБУ грн./дол. США між датою укладення цього Договору та датою, що передує даті сплати поточного Лізингового платежу. Під час звіряння розрахунків Сторони вказують Knbu, що були (або мали бути) застосовані під час сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 3.11 договору, зобов'язання за цим Договором вважаються виконаними Лізингоодержувачем тільки після сплати всіх платежів, встановлених умовами Договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що після підписання Акту приймання-передачі одиниці Предмета лізингу у лізинг між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, Предмет лізингу враховується на балансі Лізингоодержувача.

Відповідно до п. 13.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених цим Договором.

07.09.2010 р. до договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 р. укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої передбачено зменшення кількості обладнання, що є Предметом лізингу.

Загальна вартість предмету лізингу за договором № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 згідно Специфікацій склала 178 696 962,00 грн. (п. 3.1 договору). Додатками до договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 р. (п. 15.2) є: Базовий графік лізингових платежів в редакції Додаткової угоди №1 (Додаток № 2), Базові графіки лізингових платежів №№ 1-2 в редакціях Додаткової угоди № 1 (Додатки №№ 2.1, 2.2), Специфікації №№ 1, 2 в редакціях Додаткової угоди № 1.

Між ТОВ «Газенерголізинг» та ДП ВК Краснолиманська підписані акти приймання-передачі предмета лізингу в лізинг, відповідно до яких лізингодавець передав, а лізингоодержувач (відповідач) прийняв у тимчасове користування на умовах договору від 21.08.2010 р. № Ш-01/ФЛ предмет лізингу згідно з визначенням (копії актів містяться в матеріалах справи).

Додатковою угодою № 2 від 04.01.2013 р. до договору № Ш-01/ФЛ сторони договору визначили, зокрема: - базовий графік лізингових платежів - додаток № 2 до договору, в якому визначається розмір та строк відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті (невід'ємна частина договору). Базовий графік лізингових платежів є базовим для визначення розміру відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті. Базовий графік лізингових платежів розраховується виходячи з винагороди лізингодавця, яка становить 10,83% річних. Розмір винагороди, визначений у відсотках, залишається незмінним протягом всього строку дії договору. При обчисленні винагороди лізингодавця за конкретний лізинговий період застосовується принцип ануїтету згідно П(с)БУ№14 Оренда . - враховуючи, що станом на 01.01.2013 р. за договором № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 р. у ДП ВК Краснолиманська виникла заборгованість по лізингових платежах перед ТОВ «Газенерголізинг» , яка складає 49317421,34 грн., сторони дійшли згоди, що дана заборгованість не буде стягнена з ДП ВК Краснолиманська у примусовому порядку; строк погашення заборгованості - до 31.12.2020 р.; сторони погодилися про ненарахування фінансових санкцій по договору та незастосування інших заходів відповідальності, передбачених діючим законодавством України, щодо суми заборгованості в розмірі 49317421,34 грн., яка виникла станом на 01.01.2013 р.

08.02.2013 р. між ТОВ «Газенерголізинг» (цедент) та ТОВ Український лізинговий фонд (цесіонарій) укладений договір № 01/ИП відступлення майнових прав, відповідно до п. 1.1 якого цедент відступає, а цесіонарій приймає права кредитора (лізингодавця) по договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р., укладеного між цедентом та ДП ВК Краснолиманська , яке в подальшому іменується боржник (лізингоодержувач).

Згідно з п. 1.2 договору, за цим договором до цесіонарія переходить право власності на майно, яке є об'єктом лізингу, переданим боржнику (лізингоодержувачу) по договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р.

Цедент, згідно з п. 3.1, зобов'язався: передати цесіонарію всі необхідні документи, підтверджуючі передаваємі майнові права: договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. з усіма доповненнями та додатками; акт приймання-передачі права власності на майно, яке є об'єктом лізингу по договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. (п. 3.1.1). Письмово повідомити боржника про здійснений перехід права вимоги по договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. та перехід права власності на об'єкт лізингу в строк до 11.02.2013 р. Повідомлення здійснюється шляхом направлення замовленого поштового відправлення з повідомленням про вручення його адресату (п. 3.1.3).

Між ТОВ «Газенерголізинг» (цедент) та ТОВ Український лізинговий фонд (цесіонарій) 08.02.2013 р. підписаний акт приймання-передачі права власності на майно, яке є об'єктом лізингу по договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. В акті зазначено, що з моменту його (акту) підписання ТОВ Український лізинговий фонд являється власником майна, зазначеного в п. 1 даного акту приймання-передачі.

Також 08.02.2013 р. підписаний акт передачі майнових прав по договору № 01/ИП, відповідно до якого цедент уступив, а цесіонарій прийняв права кредитора (лізингодавця) по договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р., укладеного між цедентом та ДП ВК Краснолиманська у розмірі 170721208,12 грн.

11.02.2013 р. між ТОВ Український лізинговий фонд та ДП ВК Краснолиманська підписано Додаткову угоду № 3 до договору № Ш-01/ФЛ. В угоді зазначено, що в зв'язку з укладенням 08.02.2013 р. між ТОВ «Газенерголізинг» (первісним лізингодавцем) та ТОВ Український лізинговий фонд (новим лізингодавцем) договору № 01/ИП відступлення майнових прав, сторони домовились зафіксувати станом на 11.02.2013 р. загальну залишкову вартість одиниць предмета лізингу, що були передані новим лізингодавцем лізингоодержувачу за договором лізингу в розмірі 170721208,12 грн. Вказана загальна залишкова вартість розрахована як різниця між вартістю одиниць предмета лізингу, що були передані первісним лізингодавцем лізингоодержувачу за договором лізингу та фактично сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу (п. 1).

Сторони домовились визначити як одиницю предмета лізингу усе гірничо-шахтне обладнання, що передане новим лізингодавцем лізингоодержувачу за цією додатковою угодою в зв'язку з чим викласти специфікацію до договору з зазначенням залишкової вартості одиниць предмета лізингу на дату укладення цієї додаткової угоди (11.02.2013 р.) в розмірі, передбаченому п. 1 додаткової угоди (п. 2).

Сторони домовились встановити строк фінансового лізингу - 47 місяців з дати набрання чинності даною додатковою угодою (п. 3).

Сторони домовились викласти текст договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р. та додатки до нього в новій редакції. Додатками до договору, викладеному в новій редакції є: Додаток № 1 - Графік внесення лізингових платежів, Додаток № 2 - Специфікація з врахуванням залишкової вартості на дату укладення цієї додаткової угоди, Додаток № 3 - загальні умови договору фінансового лізингу (п. 5.1).

Отже, Предмет лізингу весь час залишався у користуванні ДП ВК Краснолиманська .

Сторонами в справі підписаний договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу (нова редакція від 11.02.2013 р.).

У п. 3.3 зазначено, що загальна залишкова вартість, включаючи ПДВ на 29.01.2013 р. - 170721208,12 грн.; строк лізингу - 48 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі; загальна сума лізингових платежів на дату укладання цього договору - 210249230,95 грн., може змінюватися відповідно до Загальних умов договору фінансового лізингу (п. 8.1). Термін дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 10.).

Сторонами до договору № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. підписані: додаток № 1 Графік внесення лізингових платежів , відповідно до якого сума загального платежу, що відшкодовує вартість предмету лізингу - 170721208,12 грн., винагорода (комісія) лізингодавця - 39528022,83 грн., загальна сума лізингових платежів - 210249230,95 грн.; додаток № 2 Специфікація , згідно з якою залишкова вартість предмета лізингу станом на 29.01.2013 р. складає 170721208,12 грн.; додаток № 3 Загальні умови договору фінансового лізингу .

Згідно з п. 1.2 додатку № 3 Загальні умови договору фінансового лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) зазначений у п. 5 договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу та акту введення предмету лізингу в експлуатацію, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Відповідно до п. 2.1 додатку № 3 всі платежі по договору лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі незалежно від отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності, рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/чи на е-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу.

У пункті 8.5 договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 11.02.2013 р.) зазначено, що сплата лізингових платежів проводиться в гривні з коригуванням гривні до долара США за офіційним курсом НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п. 2.6 загальних умов - додаток № 3 до договору.

Курс гривні до долара США - 7,8903 (п. 8.6 договору).

Згідно з п. 2.6 загальних умов (додаток № 3 до договору в редакції додаткової угоди № 4 від 11.02.2013 р.) у разі зазначення в пункті 8.5 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно даного договору розраховуються з використанням офіційного курсу української гривні до долара США (за офіційними даними НБУ), по слідуючій формулі:

Т=Т 0 * Кт /К 0 , де: Т- поточний лізинговий платіж, який належить виплатити в гривні; Т 0 - поточний лізинговий платіж, зазначений в графі 6 Графіка платежів; К 0 - курс української гривні до долара США, зазначений в п. 8.6 договору; Кт - офіційний курс української гривні до долара США (по офіційним даним НБУ) на дату оплати, збільшений на 1 відсоток. При цьому, якщо Кт, збільшений на 1%, буде меншим, ніж К 0 , перерахунок не проводиться. У погашення вартості предмету лізингу відноситься сума, зазначена в графі 4 Графіка платежів на відповідну дату. Різниця поточного лізингового платежу, розрахованого за правилами даного пункту загальних умов та суми, яка відшкодовує вартість предмету лізингу, вважається комісією лізингодавця.

Розрахунок коефіцієнта коригування лізингових платежів, встановлений у договорі № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013р. є дійсним, що підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2017 р. уо справі № 905/407/16, предметом якої є розгляд питання дійсності договору № Ш-01/ФЛ та додаткових угод до нього.

27.04.2013 р. між сторонами в справі підписана додаткова угода № 5 до фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ (нова редакція від 11.02.2013 р.).

Відповідно до додаткової угоди сторони визначили строк лізингу 47 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Також змінили п. 8.1 договору визначивши загальну суму лізингових платежів на дату укладення цього договору 213005869,41 грн., що може змінюватися відповідно до Загальних умов договору фінансового лізингу. Сторони також виклали в іншій редакції додаток № 1 до договору Графік внесення лізингових платежів , відповідно до якого сума загального платежу, що відшкодовує вартість предмету лізингу - 170721208,12 грн., винагорода (комісія) лізингодавця - 42284661,29 грн., загальна сума лізингових платежів - 213005869,41 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. сторони дійшли згоди реструктуризувати заборгованість лізингоодержувача існуючу станом на 01.11.2013 р., що виникла за період з 28.09.2013 р. по 31.10.2013 р., відповідно до Графіку погашення заборгованості . Сума загального платежу, що відшкодовує вартість предмету лізингу - 6770672,89 грн., винагорода (комісія) лізингодавця - 5 454 037,43 грн., загальна сума лізингових платежів - 12224710,32 грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 6 здійснення реструктуризація зобов'язань щодо сплати лізингових платежів починається з 01.11.2013 р., у зв'язку з чим, п. 8.1 договору викладено у наступній редакції: Загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору 215305817,40 грн. може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу та викладено в новій редакції Додаток № 1 Графік внесення лізингових платежів. Умови договору щодо коригування лізингових платежів до долару США залишалися не змінними.

Зазначений Договір та додаткові угоди до нього підписані сторонами з обох сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень (протоколу розбіжностей).

21.08.2010 р. між Закритим акціонерним товариством НВК Гірничі машини (постачальник), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» (лізингодавець) і ОСОБА_5 підприємством «Вугільна компанія Краснолиманська (лізингоодержувач) укладений договір купівлі-продажу № 290-10.

Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця гірничо-шахтне устаткування згідно специфікації і технічним завданням по кожній узгодженій партії продукції, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується сплатити, а лізингоодержувач - прийняти вказану продукцію.

У матеріалах справи маються підписані ЗАТ НВК Гірничі машини , ТОВ «Газенерголізинг» та ДП ВК Краснолиманська акти приймання-передачі від 06.12.2010 р. до договору № 290-10 від 21.08.2010 р., відповідно до яких зазначена в актах продукція передана лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 8.5 договору сплата лізингових платежів в гривні з коригуванням на середньозважений курс гривні до долару США на міжбанківському ринку за офіцінийми даним НБУ, що розраховується, згідно формули, передбаченої п. 2.6 загальних умов - додаток № 3 до договору.

Отже, відповідач повинен був сплачувати платежі, зазначені в Графік платежів з урахуванням відповідних коригувань.

Пунктом 2.1 Загальних умов визначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків Лізингодавця.

Відповідно до п. 2.9 Загальних умов при надходженні коштів від Лізингоодержувача, Сторони погодили наступну черговість виконання Лізингоодержувачем свої х грошових зобовязанб за Договором:

1. оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором;

2. оплаті сум компенсації витрат, понесених Лізингодавцем і не відшкодованих Лізингоотримувачем;

3. оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди Лізингодавця;

4. оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди Лізингодавця;

5. оплата простроченої заборгованості з нарахованого платежу, що відшкодовую вартість Предмета лізингу;

6. оплата поточної заборгованості з нарахованого платежу, що відшкодовую вартість Предмета лізингу.

У разі перерахування Лізингоодержувачем платежів за цим Договором у сумі, недостатньою для повного виконання зобов'язань за Договором та/або з порушенням зазначеної черговості, Лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від Лізингоодержувача кошти відповідно до вищевказаної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це, підписуючи цей Договір.

Колегією суддів встановлено, що 26.10.2017 р. постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2017 р. у справі № 905/407/16 скасоване в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п. 8.5 договору та п. 2.6 загальних умов лізингу за договором фінансового лізингу № 111-01/ФЛ в редакції додаткової угоди № 3 від 11.02.2013 р., додаткової угоди № 4 від 11.02.2013 р. до договору фінансового лізингу № 111-01/ФЛ від 21.08.2010 р., у зв'язку з чим резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: У задоволенні позовних вимог Державного підприємства Вугільна компанія .Краснолиманська , м. Родинське м. Покровськ Донецької області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг , м. Полтава та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд , м. Київ про визнання недійсним договору №Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010р. з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010р., № 2 від 04.01.2013р., № 3 від 11.02.2013р. (в тому числі договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013р.), № 4 від 11.02.2013р., № 5 від 27.04.2013р., № 6 від 01.11.2013р. укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг (з 11.02.2013р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд ) та ОСОБА_5 підприємством Вугільна компанія Краснолиманська відмовити в повному обсязі .

Отже, договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 р., з урахуванням усіх додаткових договорів до нього, є чинним.

Порядок сплати відповідачем платежів за Договором № Ш-01/ФЛ, починаючи з 11.02.2013р. і станом на 08.02.2018 р., встановлений наступними додатковими угодами до договору:

- Додаткова угода № 3 від 11.02.2013р. до Договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р., укладена між ТОВ Український лізинговий фонд та ДП ВК Краснолиманська , якою зафіксовано загальну залишкову вартість одиниць Предмету лізингу у розмірі 170 721 208,12грн., та викладено в новій редакції Договір № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р. з додатками: Графік внесення лізингових платежів (Додаток №1), Специфікація з врахуванням залишкової вартості на дату укладання Додаткової угоди №3 (Додаток № 2), Загальні умови договору фінансового лізингу (Додаток № 3).

- Додаткова угода № 4 від 11.02.2013р. до Договору № Ш-01/ФЛ, якою викладено в новій редакції п. 8.5 Договору № Ш-01/ФЛ в редакції від 11.02.2013р. та п.2.6. Загальних умов договору фінансового лізингу (Додаток №3 до Договору № Ш-01/ФЛ в новій редакції від 11.02.2013р.).

- Додаткова угода № 5 до Договору № Ш-01/ФЛ (Додаток № 13) від 27.04.2013р., якою передбачено строк лізингу 47 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі; встановлено відстрочку лізингових платежів на квітень-липень 2013 року; встановлено загальну суму лізингових платежів у розмірі 213 005 869,41грн. та викладено в новій редакції Додаток №1 Графік внесення лізингових платежів. Умови договору щодо коригування лізингових платежів до долару США залишалися не змінними.

- Додаткова угода № 6 від 01.11.2013р. до Договору № Ш-01/ФЛ, якою реструктуризовано заборгованість ДП ВК Краснолиманська станом на 01.11.2013р., що виникла за період з 28.09.2013р. по 31.10.2013р., у розмірі 12224710,32 грн.; встановлено відстрочку лізингових платежів на листопад-грудень 2013 року встановлено загальну суму лізингових платежів у розмірі 215 305 817,40 грн. та викладено в новій редакції Додаток №1 Графік внесення лізингових платежів. Умови договору щодо коригування лізингових платежів до долару США залишалися не змінними.

Протягом дії Договору № Ш-01/ФЛ з урахуванням положень вищевказаних додаткових угод до нього Лізингодавцем було виставлено та направлено на електронну адресу Лізингоодержувача рахунки з урахуванням суми коригування на загальну суму 509 752 892,54 грн. 54 коп., з яких: відшкодування вартості предмета лізингу - 170 721 208,12 грн.; винагорода лізингодавця: 44 584 609,28 грн.; валютне коригування: 294 447 008,89 грн.:

- Рахунок на оплату № 3394 від 28.02.13р. на суму 2 932 253,52 грн. (оплата вартості майна лізингу за лютий 2013р.);

- Рахунок на оплату №3393 від 28.02.13р. на суму 1644 676,04 грн., в т. ч. 1 541 134,38грн. (винагорода лізингодавцю за лютий 2013р.), 103 541,66грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №4758 від 28.03.13р. на суму 2 958 723,56 грн. (оплата вартості майна лізингу за березень 2013р.);

- Рахунок на оплату №4757 від 28.03.13р. на суму 1514 664,35 грн., в т. ч. 1541

134,38грн. (винагорода лізингодавцю за березень 2013р.), 103 541,66 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №15372 від 28.08.13р. на суму 3 339 974,44 грн. (оплата вартості майна лізингу за серпень 2013р.);

- Рахунок на оплату №15371 від 28.08.13р. на суму 2 850 800,66 грн., в т. ч.

2 710 749,74 грн. (винагорода лізингодавцю за серпень 2013р.), 140 050,92 грн. (валютне

коригування);

- Рахунок на оплату №18523 від 27.09.13р. на суму 3 370 125,05 грн. (оплата вартості майна лізингу за вересень 2013р.);

- Рахунок на оплату №18522 від 27.09.13р. на суму 2 820 650,05 грн., в т. ч. 2 680 599 грн. (винагорода лізингодавцю за вересень 2013р.), 140 050,92 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №21625 від 28.10.13р. на суму 3 400 547,84 грн. (оплата вартості майна лізингу за жовтень 2013р.);

- Рахунок на оплату №21624 від 28.10.13р. на суму 2 790 227,26 грн., в т. ч. 2 650 176,34 грн. (винагорода лізингодавцю за жовтень 2013р.), 140 050,92 грн. (валютне коригування);

-_ - Рахунок на оплату №2325 від 28.01.14р. на суму 3 656 382,52 грн. (оплата

вартості майна лізингу за січень 2014р.);

- Рахунок на оплату №2324 від 28.01.14р. на суму 1692 593,37 грн., в т. ч. 1 571 586,07 грн. (винагорода лізингодавцю за січень 2014р.), 121 007,30 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №6563 від 28.02.14р. на суму 3 689 389,412 грн. (оплата вартості майна лізингу за лютий 2014р.);

- Рахунок на оплату №6563 від 28.02.14р. на суму 2 993 517,88 грн., в т. ч. 1538 579,18 грн. (винагорода лізингодавцю за лютий 2014р.), 1454 938,70 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №10235 від 28.03.14р. на суму 3 722 694,26 грн. (оплата вартості майна лізингу за березень 2014р.);

- Рахунок на оплату №10234 від 28.03.14р. на суму 3 538 341,41 грн., в т. ч. 1 505 274,32 грн. (винагорода лізингодавцю за березень 2014р.), 2 033 067,09 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №14558 від 28.04.14р. на суму 3 756 299,76 грн. (оплата вартості майна лізингу за квітень 2014р.);

- Рахунок на оплату №14557 від 28.04.14р. на суму 3 861 423,53 грн., в т. ч. 1 471 668,82 грн. (винагорода лізингодавцю за квітень 2014р.), 2 389 754,71 грн. - валютне коригування);

- Рахунок на оплату №26915 від 28.05.14р. на суму 3 790 208,63 грн. (оплата вартості майна лізингу за травень 2014р.);

- Рахунок на оплату №26914 від 28.05.14р. на суму 4 073 716,11 грн., в т. ч. 1 437 759,95 грн. (винагорода лізингодавцю за травень 2014р.), 2 635 956,16 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №31381 від 01.07.14р. на суму 3 824 423,60 грн. (оплата вартості предмета лізингу за червень 2014р.);

- Рахунок на оплату №31380 від 01.07.14р. на суму 4 087 817,93 грн. в т. ч. 1403 544,98 грн. (винагорода лізингодавцю за червень 2014р.), 2 684 272,95 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №36654 від 28.07.14р. на суму 3 858 947,43 грн. (оплата вартості предмета лізингу за липень 2014р.);

- Рахунок на оплату №36653 від 28.07.14р. на суму 4 006 112,96 грн. в т. ч. 1369 021,15 грн. (винагорода лізингодавцю за липень 2014р.), 2 637 091,81 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №41411 від 28.08.14р. на суму 3 893 782,92 грн. (оплата вартості предмета лізингу за серпень 2014р.);

- Рахунок на оплату №41410 від 28.08.14р. на суму 5 402 161,65 грн. в т. ч. 1334 185,66 грн. (винагорода лізингодавцю за серпень 2014р.), 4 067 975,99 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №46305 від 29.09.14р. на суму 3 928 932,88 грн. (оплата вартості предмета лізингу за вересень 2014р.);

- Рахунок на оплату №46304 від 29.09.14р. на суму 4 709 728,77 грн. в т. ч. 1299 035,71 грн. (винагорода лізингодавцю за вересень 2014р.), 3 410 693,06 грн. (валютне коригування);

- Рахунок на оплату №52079 від 28.10.14р. на суму 3 964 400,14 грн. (оплата вартості предмета лізингу за жовтень 2014р.);

- Рахунок на оплату №52078 від 28.10.14р. на суму 5 041 707,28 грн. в т. ч. Л 263 568,45 грн. (винагорода лізингодавцю за жовтень 2014р.), З 438 563,54 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №56553 від 28.11.14р. на суму 4 000 187,57 грн. (оплата вартості предмета лізингу за листопад 2014р.).

- Рахунок на оплату №56552 від 28.11.14р. на суму 6 355 340,05 грн. в т. ч. 1227 781,02 грн. (винагорода лізингодавцю за листопад 2014р.), 4 787 983,74 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №61872 від 29.12.14р. на суму 4 036 298,06 грн. (оплата вартості предмета лізингу за грудень 2014р.).

- Рахунок на оплату №61871 від 29.12.14р. на суму 6 855 920,63 грн. в т. ч. 1 191670,532 грн. (винагорода лізингодавцю за грудень 2014р.), 5 324 674,81 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №61802 від 28.01.15р. на суму 4 072 734,53 грн. (оплата вартості предмета лізингу за січень 2015р.).

- Рахунок на оплату №61801 від 28.01.15р. на суму 6 906 966,99 грн. в т. ч. 1155 234,06 грн. (винагорода лізингодавцю за січень 2015р.), 5 412 157,64 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №67856 від 02.03.15р. на суму 4 109 499,91 грн. (оплата вартості предмета лізингу за лютий 2015р.).

- Рахунок на оплату №67855 від 02.03.15р. на суму 14 809 364,66 грн. в т. ч. 1118 468,67 грн. (винагорода лізингодавцю за лютий 2015р.), 13 351320,70 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №72242 від 30.03.15р. на суму 4 146 597,19 грн. (оплата вартості предмета лізингу за березень 2015р.).

- Рахунок на оплату №72241 від 30.03.15р. на суму 11 919 890,05 грн. в т.ч. 1081371,40

грн. (винагорода лізингодавцю за березень 2015р.), 10 498 943,36 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №77785 від 28.04.15р. на суму 4 184 029,35 грн. (оплата вартості предмета лізингу за квітень 2015р.).

- Рахунок на оплату №77784 від 28.04.15р. на суму 11 479 438,36 грн. в т. ч. 1 043 939,24 грн. (винагорода лізингодавцю за квітень 2015р.), 10 095 923,83 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №82651 від 28.05.15р. на суму 4 221799,41 грн. (оплата вартості предмета лізингу за травень 2015р.).

- Рахунок на оплату №82650 від 28.05.15р. на суму 10 198 762,49 грн. в т. ч. 1 006 169,17 грн. (винагорода лізингодавцю за травень 2015р.), 8 853 018,03 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №88038 від 30.06.15р. на суму 4 259 910,44 грн. (оплата вартості предмета лізингу за червень 2015р.).

- Рахунок на оплату №88037 від 30.06.15р. на суму 10 143 300,94 грн. в т. ч. 968 058,15 грн. (винагорода лізингодавцю за червень 2015р.), 8 835 667,50 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №92971 від 28.07.15р. на суму 4 298 365,50 грн. (оплата вартості предмета лізингу за липень 2015р.).

- Рахунок на оплату №92970 від 28.07.15р. на суму 10 805 452, 61 грн. в т. ч. 929 603,08 грн. (винагорода лізингодавцю за липень 2015р.), 9 536 274, 24 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №98711 від 28.08.15р. на суму 4 337 167,70 грн. (оплата вартості предмета лізингу за серпень 2015р.).

- Рахунок на оплату №98710 від 28.08.15р. на суму 10 267 948,25 грн. в т. ч. 890 800,88 грн. (винагорода лізингодавцю за серпень 2015р.), 9 037 572, 08 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №103523 від 28.09.15р. на суму 4 376 320, 18 грн. (оплата вартості предмета лізингу за вересень 2015р.).

- Рахунок на оплату №103522 від 28.09.15р. на суму -10 428 839,31 грн. в т. ч. 851648, 40 грн. (винагорода лізингодавцю за вересень 2015р.), 9 237 615,62 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №108861 від 28.10.15р. на суму 4 415 826,10 грн. (оплата вартості предмета лізингу за жовтень 2015р.).

- Рахунок на оплату №108860 від 28.10.15р. на суму 11 224 013,90 грн. в т. ч. 812 142,49 грн. (винагорода лізингодавцю за жовтень 2015р.), 10 072 296,12 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №114255 від 30.11.15р. на суму 4 455 688,64 грн. (оплата вартості предмета лізингу за листопад 2015р.).

- Рахунок на оплату №114254 від 30.11.15р. на суму 11 867 678,60 грн. в т. ч. 772 279,95 грн. (винагорода лізингодавцю за листопад 2015р.), 10 755 823,36 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №119590 від 28.12.15р. на суму 4 495 911,03 грн. (оплата вартості предмета лізингу за грудень 2015р.).

- Рахунок на оплату №119589 від 28.12.15р. на суму 11 327 444, 42 грн. в т. ч. 732 057,56 грн. (винагорода лізингодавцю за грудень 2015р.), 10 255 811,57 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №3789 від 28.01.16р. на суму 4 536 496,51 грн. (оплата вартості

предмета лізингу за січень 2016р.).

- Рахунок на оплату №3788 від 28.01.16р. на суму 12 446 587,54 грн. в т. ч. 691 472,07 грн. (винагорода лізингодавцю за січень 2016р.), 11 415 540,18 грн. (валютне коригування), 339 575,29 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №123591 від 29.02.16р. на суму 4 577 448,37 грн. (оплата вартості предмета лізингу за лютий 2016р.).

- Рахунок на оплату №123590 від 29.02.16р. на суму 13 997 123,63 грн. в т. ч. 650 520,21 грн. (винагорода лізингодавцю за лютий 2016р.), 13 007 028,14 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №128771 від 28.03.16р. на суму 4 618 769,91 грн. (оплата вартості предмета лізингу за березень 2016р.).

- Рахунок на оплату №128770 від 28.03.16р. на суму 13 167 268,16 грн. в т. ч. 609 198,67 грн. (винагорода лізингодавцю за березень 2016р.), 12 218 494,21 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №134625 від 28.04.16р. на суму 4 660 464,47 грн. (оплата вартості предмета лізингу за квітень 2016р.).

- Рахунок на оплату №134624 від 28.04.16р. на суму 12 553 241,91 грн. в т. ч. 567 504,12 грн. (винагорода лізингодавцю за квітень 2016р.), 11646 162,51 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №140207 від 30.05.16р. на суму 4 702 535,41 грн. (оплата вартості предмета лізингу за травень 2016р.).

- Рахунок на оплату №140206 від 30.05.16р. на суму 12 434 145,85 грн. в т. ч. 525 433,18 грн. (винагорода лізингодавцю за травень 2016р.), 11569 137,39 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №145710 від 29.06.16р. на суму 4 744 986,13 грн. (оплата вартості предмета лізингу за червень 2016р.).

- Рахунок на оплату №145709 від 29.06.16р. на суму 12 246 432,90 грн. в т. ч. 482 982,45 грн. (винагорода лізингодавцю за червень 2016р.), 11423 875,17 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №151692 від 28.07.16р. на суму А 787 820,07 грн. (оплата вартості предмета лізингу за липень 2016р.).

- Рахунок на оплату №151691 від 28.07.16р. на суму 12 158 374,61 грн. в т. ч. 440 148,52 грн. (винагорода лізингодавцю за липень 2016р.), 11378 650,81 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №157296 від 29.08.16р. на суму 4 831 040,68 грн. (оплата вартості предмета лізингу за серпень 2016р.).

- Рахунок на оплату №157295 від 29.08.16р. на суму 12 459 036,33 грн. в т. ч. 396 927,91 грн. (винагорода лізингодавцю за серпень 2016р.), 11722 533,14 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №163236 від 28.09.16р. на суму 4 874 651,44 грн. (оплата вартості предмета лізингу за вересень 2016р.).

- Рахунок на оплату №163235 від 28.09.16р. на суму 12 750 202,64 грн. в т. ч. -53 317,14 грн. (винагорода лізингодавцю за вересень 2016р.), 12 057 310,22 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №169776 від 28.10.16р. на суму 4 918 655,89 грн. (оплата вартості предмета лізингу за жовтень 2016р.).

- Рахунок на оплату №169775 від 28.10.16р. на суму 12 507 653,01 грн. в т. ч. 309 312,69 грн. (винагорода лізингодавцю за жовтень 2016р.), 11858 765,04 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №175716 від 28.11.16р. на суму 4 963 057,58 грн. (оплата вартості предмета лізингу за листопад 2016р.).

- Рахунок на оплату №175715 від 28.11.16р. на суму 12 591 497,59 грн. в т. ч. 264 911,00 грн. (винагорода лізингодавцю за листопад 2016р.), 11987011,31 грн. (валютне коригування), 339 575,28 грн. (платіж за графіком реструктуризації);

- Рахунок на оплату №181451 від 28.12.16р. на суму 5 007 860,09 грн. (оплата вартості предмета лізингу за грудень 2016р.).

- Рахунок на оплату №181450 від 28.12.16р. на суму 13 166 544,54 грн. в т. ч. 220 108,49 грн. (винагорода лізингодавцю за грудень 2016р.), 12 606 860,78 грн. (валютне коригування), 339 575,27 грн. (платіж за графіком реструктуризації).

Як свідчать матеріали справи, відповідач продовжив сплату лізингових платежів (з урахуванням коригування середньозваженого курсу гривні до долару США на міжбанківському ринку за офіційними даними НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п. 2.6 Загальних умов - додаток № 3 до договору) за користування Предметом лізингу новому Лізингодавцю.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що умови п. 7.4 Тендерної документації (за результатами проведення тендерної процедури закупівлі був укладений даний договір), не визнаної у встановленому законом порядку недійсними, передбачали можливість встановлення залежності вартості предмета закупівлі від валютного коригування, що у повній мірі відповідало ч. 5 ст. 40 Закону України Про здійснення державних закупівель (в редакції, чинній на момент укладання спірного договору).

Донецький апеляційний господарський суд зазначив, що представленими матеріалами справи доведено залучення валютної позики позивачем (Лізингодавцем) на підставі договору про надання позики № 20/08-2010-МКЗ від 20.08.2010 р., перерахування грошових коштів за цим договором Лізингодавцю від позичальника у валюті, їх конвертація в гривню, а також докази її продажу з метою розрахунків за договором купівлі-продажу устаткування (лізингового майна) № 290-10 від 21.08.2010р. із Закритим акціонерного товариства НВК Гірничі машини . Таким чином, запровадження умови про валютне коригування до спірного договору зумовлене означеним форматом залучення фінансових ресурсів Лізингодавцем для фінансування придбання предмету лізингу. Тому така вимога договору повністю відповідає вимогам справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно з п. 3.2 договору передбачено, що загальна сума цього договору на момент укладання договору визначається базовим графіком лізингових платежів. Загальна сума договору за весь період дії договору може бути змінена відповідно до умов даного договору.

Донецький апеляційний господарський суд у постанові від 26.10.2017 р. відзначив, що умови спірного договору відносно строку фінансового лізингу (п. 2.4 - 60 календарних місяців), загальної вартості предмету лізингу (п. 3.1) та базові графіки щодо кожної партії предметів лізингу, передбачених специфікаціями у повній мірі відтворюють ^відповідні параметри тендерної пропозиції Позивача згідно наведених вище вимог Тендерної документації.

Пунктом 7.4 Тендерної документації встановлено, що у випадку залежності ціни предмета закупівлі від зміни курсу валюти та визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті може визначатись умова (формула, механізм) розрахунку лізингових платежів, які підлягають сплаті в національній валюті України.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог сума валютного коригування за Договором становить 294 447 008 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В період з 28.02.2013 р. по 08.02.2017 р. на рахунок позивача (нового Лізингодавця) від відповідача надійшли кошти у розмірі 21 190 025 грн. 26 коп., що підтверджується платіжними дорученням; № 750 від 28.02.2013 р. на суму 4532613,42 грн., № 883 від 15.03.2013 р. на суму 125654,34 грн., № 1209 від 29.03.2013 р. на суму 1694707,66 грн., № 1208 від 29.03.2013 р. на суму 2958723,56 грн., № 3282 від 13.09.2013 р. на суму 2850800,66 грн., № 3281 від 13.09.2013 р. на суму 3339974,44 грн., № 5097 від 31.01.2014 р. на суму 3656382,52 грн., № 5098 від 31.01.2014 р. на суму 1571586,07 грн., № 5100 від 31.01.2014 р.

Отже, відповідач лише частково сплатив заборгованість зі сплати лізингових платежів. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг"лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу Українизобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу Українивстановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено предмет лізингу, а відповідачем, внаслідок невиконання зобов'язання утворилася заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування.

Крмі того, слід звернути увагу сторін, що у відповідності до ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання також в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, але якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (пункти 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України).

Отже, чинне законодавство хоч і визначає національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, і також Закон України "Про фінансовий лізинг", який є спеціальним щодо регулювання правовідносин, які виникають з договорів фінансового лізингу, також не містить таких заборон.

Позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог Лізингові платежі та заборгованість відповідача по їх погашенню розрахована відповідно до Графіків внесення лізингових платежів, визначених додатковою угодою № 3 від 11.02.2013 р., додатковою угодою № 5 від 27.04.2013 р., додатковою угодою № 6 від 01.11.2013р. до Договору № Ш-01/ФЛ.

Станом на 08.02.2018 р. заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування у розмірі 488 562 801 грн. 03 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 04.12.2017 р.) відповідачем не сплачена та з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ваш партнер» , м. Київ до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» , м. Родинське, Донецька область про стягнення 488 562 801 грн. 03 коп. заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 991 918 грн. 60 коп. пені.

Відповідно до ст. 216 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені в розмірі 6 991 918 грн. 60 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 31 858 346 грн. 86 коп. та втрат від інфляції в розмірі 209 960 084 грн. 13 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги наведені вище приписи законодавства, представлені докази, а також роз'яснення, викладені у п. 1.12 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , відповідно до якого з огляду на вимоги ч.1 ст. 47 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог в розмірі 31 858 346 грн. 86 коп.

Позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції в розмірі 209 960 084 грн. 13 коп. не підлягають задоволенню, на підставі наступного:

За змістом ст. ст. 526, 527 ЦК України належним виконанням зобов'язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження сторони зобов'язання, про що може бути зазначено у договорі або виданій відповідно до закону довіреності.

Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст.192,533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 02 липня 2014 року № 6-79цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до ч. 1ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим ч. 2ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

Разом з тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року № 6-284цс17 і відповідно дост. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Оскільки предметом договору фінансову лізингу є грошові кошти у гривні з коригуванням до долара США, то втрати від знецінення національної валюти позивачу відшкодовані урахуванням курсу долара США до гривні при стягненні заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення втрат від інфляції в розмірі 209 960 084 грн. 13 коп.

Крім того, колегія суддів вважає необхідне зазначити наступне:

Ухвалою суду від 03.03.2016 р. провадження у справі № 905/3772/14-908/5134/14 зупинено та призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7. На вирішення експерта поставлені наступні питання:

- чи відповідають суми винагороди (комісії) лізимгодавця, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_5 підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» ? Якщо ні, то в якій сумі існує розбіжність?

- чи відповідають суми оплати частини вартості майна лізингодавцю, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_5 підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» ? Якщо ні, то в якій сумі існує розбіжність?

- яку суму винагороди (комісії) лізингодавця за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП «ВК «Краснолиманська» за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р.?

- яку суму оплати частини вартості майна лізингодавцю за Договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП «ВК «Краснолиманська» за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р.?

- яку суму лізингового платежу за договором фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. мало б сплатити ДП «ВК «Краснолиманська» за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р., в тому числі з вказівкою суми щомісячного платежу?

10.10.2016 р. на адресу господарського суду надійшли матеріали, надіслані для проведення експертизи у справі № 905/3772/14-908/5134/14, з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи.

По першому, другому, третьому, четвертому та п'ятому питання судовий експерт зазначив, що в обсязі наданих для експертного дослідження документів у зв'язку з відсутністю документів бухгалтерського обліку, які підтверджують передачу предмету лізингу по договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. (акт приймання передачі предмету лізингу, видаткова накладна, податкова накладна) Лізингодавцем (ТОВ "Український лізинговий фонд") Лізингоотримувачу (ДП "ВК "Краснолиманська"), як то передбачено п. 5 Договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. та п. 3.4 додатку № 3 до Договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ (нова редакція від 11.02.2013 року) Загальні умови договору фінансового лізингу , визначити чи відповідають сума винагороди (комісії) Лізингодавця, сума оплати частини вартості майна Лізингодавцю, сума винагороди (комісії) Лізингодавця, сума відшкодування предмета лізингу, суму лізингового платежу (в т.ч. відшкодування предмета лізингу та винагороди (комісія) Лізингодавця) зазначені товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" в рахунках на оплату за період з 28.02.2013 р. по 28.11.2014 р. умовам договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р., зокрема умовам додаткової угоди № 6 від 01.11.2013 р. до договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" та ОСОБА_5 підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська", неможливо, так як виходячи з умов договору фінансового лізингу № Ш-01/ФЛ від 11.02.2013 р. відсутні документальні підстави для нарахування лізингових платежів та виникнення зобов'язань з їх сплати .

Учасники судового процесу можуть викладати суду заперечення щодо висновку експерта на загальних підставах у письмовій або в усній формі.

Позивач та відповідач заперечили проти даних висновків судового експерта, про що зазначили в своїх запереченнях.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Висновок експерта не має наперед встановленого значення, йому не надається перевага перед іншими доказами і, як всі інші докази, він оцінюється суддею за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тобто, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В силу ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

На підставі викладеного вище, колегія суддів задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ваш партнер» , м. Київ до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» , м. Ординське, Донецька область задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310 Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 31599557) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ваш партнер» (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, оф. 39, код ЄДРПОУ 40795059) 488 562 801 (чотириста вісімдесят вісім мільйонів п'ятсот шістдесят дві тисячі вісімсот одна) грн. 03 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу з урахуванням валютного корегування, 6 991 918 (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) грн. 60 коп. пені, 31 858 346 (тридцять один мільйон вісімсот п'ятдесят вісім тисяч триста сорок шість) грн. 86 коп. 3% річних, 171 662 (сто сімдесят одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 25 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення оформлено та підписано 19.02.2018 р.

Головуючий суддя С.С. Дроздова

Суддя В.В. Носівець

Суддя Т.А. Азізбекян