ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.02.2018Справа № 910/160/18
За позовом: приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс"
про: стягнення 236 486,31 грн.
Суддя: Шкурдова Л.М.
Секретар с/з Гнідіна М.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" про стягнення 236 486,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору поставки №476/16-16 від 30.12.2016р. та Специфікацій №1 від 30.12.2016р. та №2 від 02.02.2017р. відповідач не здійснив поставку обумовленого договором товару, суму перерахованої позивачем на виконання умов договору передоплати в розмірі 151 860,00 грн не повернув, зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 151 860,00 грн суму попередньої оплати. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п.7.1. Договору неустойку у розмірі 30 % річних в сумі 66 121,74 грн, штраф в розмірі 15186,00 грн на підставі п.7.2. Договору та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 318,57 грн, нараховані на підставі ст.536 ЦК України та ст.625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2018 року відкрито провадження у справі № 910/160/18.
У судове засідання 13.02.2018р. представники сторін не з'явились.
Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, інформація про час та місце розгляду даної справи розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є оприлюдненою, сторони не були позбавлені можливості ознайомитися з датою розгляду справи, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін. .
У судовому засіданні 13.02.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30.12.2016 між приватним акціонерним товариством "Новотроїцьке рудоуправління" (покупець) та товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" (постачальник) укладено договір поставки №476/16-16 від 30.12.2016р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, згідно Специфікацій, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до Специфікації №1 від 30.12.2016 до Договору постачальник зобов'язався поставити Засув днища 1080.02.107-1 СБ у кількості 2 шт. за ціною 3 550,00 грн. за одиницю без ПДВ та Обойму кр. 1080.30.07.К у кількості 6 шт. за ціною 3 000,00 грн. за одиницю без ПДВ, загальною вартістю 30 120,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до Специфікації № 2 від 02.02.2017 до Договору постачальник зобов'язався поставній Петлю днища кр. 1080.02.111 у кількості 6 шт. за ціною 11 000 грн. за одиницю без ПДВ та Зуб ковша ЭКГ-5А кр. 1080.02.11-1.К у кількості 45 шт. за ціною 3 600,00 грн. за одиницю без ПДВ, загальна вартість товару за Специфікацією 2 склала 273 600 грн. з ПДВ.
Загальна вартість Товару по двох Специфікаціях склала 303 720,00 грн.
Відповідно до п.3.1 Договору та Специфікацій №1 та №2 до Договору оплата за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умови оплати: 50% попередня оплата/50% по факту готовності к відвантаженню в транспорт Покупця, якщо інше не вказано в Специфікації.
Відповідно до п.4.2 Договору поставка товару здійснюється протягом 55 календарних днів за дати перерахування 50% попередньої оплати, якщо інше не вказано в Специфікації.
Згідно Специфікації №1 до Договору строк поставки товару протягом 55 календарних днів від дати перерахування 50 % передоплати.
Відповідно до Специфікації №2 до Договору строк поставки товару протягом 45 календарних днів від дати перерахування 50 % передоплати.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Специфікації №1 до Договору покупець 16.01.2017 перерахував постачальнику 50% від загальної вартості товару за Специфікацією №1 до Договору, а саме 15 060,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №140 від 16.01.2017р.
На виконання умов Договору, Специфікації №2 до Договору покупець 24.02.2017 перерахував постачальнику 50% від загальної вартості товару за Специфікацією №2 до Договору, а саме 136 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №708 від 24.02.2017 року.
Таким чином, по Специфікації №1 до Договору товар мав бути поставлений не пізніше 14.03.2017, з врахуванням того, що останній день строку виконання зобов'язання припадає на вихідний день 12.03.2017р та має бути перенесено на перший робочий день у відповідності до вимог п.5 ст.254 ЦК України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
По Специфікації №2 до Договору товар мав бути поставлений не пізніше 10.04.2017р.
Позивач звертався до відповідача із претензією №1053/1.10 від 03.10.2017р. про виконання умов договору та сплату штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару, як і не надано доказів повернення суми попередньої оплати в розмірі 151 860,00 грн суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 151 860,00 грн.
Крім того, в зв'язку з порушенням умов договору щодо поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п.7.1. Договору неустойку у розмірі 30 % річних в сумі 66 121,74 грн грн за період з 13.03.2017р. по 28.12.2017р. (включно) по Специфікації №1 та за період з 11.04.2017 по 28.12.2017 (включно) по Специфікації №2 та штраф в розмірі 15186,00 грн на підставі п.7.2. Договору.
Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі прострочення постачання товару більш ніж на 20 календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості простроченої або недопоставленої партії товару.
Судом перевірено розрахунок штрафу, в зв'язку з тим, що він є арифметично вірним суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 186,00 грн штрафу.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі п.7.1. Договору неустойку у розмірі 30 % річних в сумі 66 121,74 грн грн за період з 13.03.2017р. по 28.12.2017р. (включно) по Специфікації №1 та за період з 11.04.2017 по 28.12.2017 (включно) по Специфікації №2 суд зазначає наступне.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що при порушені постачальником строків постачання товару, зазначених п.4.2 Договору або при недопоставці, він зобов'язаний сплатити покупцеві неустойку у розмірі 30% річних від суми загальної вартості, простроченої або недопоставленоі партії товару, за кожен день прострочення.
Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, про що вказано в Постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2005 року, позивач має право на нарахування пені за прострочення відповідачем строків поставки товару за Договором.
Пунктом 7.1. Договору сторони договору передбачили відповідальність за порушення строків постачання товару у вигляді сплати неустойки, яка нараховується за кожен день прострочення поставки товару.
Таким чином, за порушення не грошового зобов'язання сторонами передбачено сплату неустойки, яка за своєю правовою природою є пенею, оскільки нараховується за кожний день прострочення поставки товару.
При цьому положення ч.2 ст.625 ЦК України щодо нарахування процентів річних в розмірі, визначеному договору, за порушення строків поставки товару застосуванню не може підлягати, оскільки норми даної статті встановлюють відповідальність за порушення грошового зобов'язання, в той час як порушення строків поставки товару є не грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, оскільки неустойка, передбачена п.7.2. Договору за своєю правовою природою є пенею, період її нарахування обмежується шестимісячним періодом з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання. При цьому, розмір пені не обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, оскільки такі обмеження передбачені лише для нарахування пені за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи вище наведе суд здійснює розрахунок неустойки (пені) з суми вартості непоставленого товару по Специфікації №1 до Договору 30 120,00 грн за період з 15.03.17 (початок виникнення прострочення) по 15.09.2017р. ( в межах шестимісячного строку для нарахування пені) та з суми непоставленого товару по Специфікації №2 до Договору 273 600,00 грн за період з 11.04.2017р. по 11.10.2017р. За перерахунком суду розмір пені склав 45 957, 21 грн.
Вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 318,57 грн, нараховані на підставі ст.536 ЦК України та ст.625 ЦК України, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено, проте чинним законодавством не визначено, що такі проценти є штрафними санкціями, а отже необґрунтованим є посилання позивача на приписи ч.6 ст.231 ГК України, яка визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Так, проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафною санкцією, і їх віднесено до іншого способу захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, наведену в постанові від 15.10.2013 р. № 3-30гс13, відповідно до якої стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, а відповідно не може бути застосовано до спірних правовідносин її приписи щодо сплати 3 % річних, як плати за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" (01133, м.Київ, провулок Лабораторний, будинок 3, код ЄДРПОУ 39581484) на користь приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" (85732, Донецька обл., Волноваський район, селище міського типу Новотроїцьке, вул. Радянська, будинок 85, код ЄДРПОУ 00191810) 151 860 (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят) грн 00 коп - суму боргу, 15 186 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн 00 коп - штрафу, 45 957 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 21 коп - пеня та 3195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн 04 коп - витрати по сплаті судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" (85732, Донецька обл., Волноваський район, селище міського типу Новотроїцьке, вул. Радянська, будинок 85, код ЄДРПОУ 00191810) в доход Державного бюджету України 57 (п'ятдесят сім) грн 25 коп - суму недоплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Шкурдова Л.М.
Дата складення повного судового рішення: 16.02.2018р
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2018 |
Оприлюднено | 20.02.2018 |
Номер документу | 72249669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні