Рішення

від 12.02.2018 по справі 905/2658/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.2018 Справа № 905/2658/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Курорти Приазов'я до Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Краснолиманська про стягнення заборгованості в розмірі 701155 грн.11 коп. -

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Курорти Приазов'я (далі позивач, або ПП Курорти Приазов'я ) звернулось до господарського суду з позовом до Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (далі відповідач, або Профспілка ДП Вугільної компанії Краснолиманська ) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу путівок у розмірі 701155 грн. 11 коп., з яких: сума основного боргу - 639600 грн., сума 3% річних - 4310 грн. 73 коп., інфляційні нарахування - 20620 грн. 70 коп., пеня - 36623 грн. 68 коп.

На підтвердження вимог позивачем надано суду копії наступних документів: договору від 30.05.2017р.; акти здач-прийняття робіт № КП-0001160, КП-0000868, КП-0000833, видаткова накладна № КП-2605002, акт звірки розрахунків станом на 31.10.2017р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 526, 530, 550, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судовому засіданні проти наявності суми основного боргу не заперечував. Пояснив, що заборгованість виникла внаслідок скрутного фінансового стану ДП Вугільна компанія Краснолиманська , яке фінансує профспілкову організацію. У відзиві на позов від 03.01.2018р., керуючись стю.233 ГК України просив зменшити розмір пені. Крім того, відповідач вважає необґрунтованим розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 26.08.2017р. по 15.11.2017р., оскільки вважає, що позивач звернувся до суду з позовом 10.11.2017р., отже на думку відповідача розрахунок має проводитися саме до цієї дати - до 10.11.2017р.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку статей 80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

30.05.2017р. між ПП Курорти Приазов'я та Профспілка Вугільна компанія Краснолиманська було укладено договір купівлі-продажу путівок (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Позивач (виконавець) та Відповідач (Замовник) здійснюють сумісну діяльність з організації відпочинку дітей в період літнього оздоровчого сезону в дитячому оздоровчому закладі Факел м.Бердянськ (п.1.1).

Позивач зобов'язався надати необхідні умови для відпочинку дітей в ДОЗ Факел , а відповідач зобов'язався сплатити вартість путівок (п.2.1, 2.2).

Загальна вартість договору склала 1620 000 грн. без ПДВ (п.3.5). Замовник зобов'язаний сплатити повну вартість путівок не пізніше 25.08.2017р.(п.3.3), у разі порушення умов цього пункту Договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.6.5).

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 30.08.2016р.

Договір підписаний посадовими особами Замовника та Виконавця та засвідчений печатками вказаних підприємств.

На підставі укладеного Договору, позивач передав і відповідач прийняв путівки, про що свідчать акти здач-прийняття робіт № КП-0001160 на суму 361200 грн., КП-0000868 на суму 428400 грн. , КП-0000833 на суму 360000грн. та видаткова накладна № КП-2605002 на суму 1149600 грн.

Платіжними дорученнями №96 від 07.06.2017р. на суму 360000 грн. та №1 від 03.08.2017р. на суму 150000 грн. позивач частково сплатив вартість отриманих путівок.

Згідно акту звірки розрахунків проведеного між ПП Курорти Приазов'я та Профспілкою ДП Вугільної компанії Краснолиманська , станом на 31.10.2017р. за відповідачем обліковується борг у сумі 639600 грн. На час розгляду справи сума боргу відповідача по Договору від 30.05.2017р. не змінилася.

Невиконання відповідачем умов договору підряду стало підставою для звернення ПП Курорти Приазов'я до суду з вказаним позовом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу , згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт передачі путівок на суму 639600 грн., та вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 639600 грн. за Договором від 30.05.2017р. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4310 грн. 73 коп. - три відсотки річних, нарахованих на суму боргу у розмірі 639600 грн. за період з 26.08.2017р. по 15.11.2017р.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 639600 грн. за період з 01.09.2017р. по . по 31.10.2017р. складає 20620 грн.70 коп.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат не суперечить вищевикладеним приписам постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), і тому приймається для нарахування цих вимог.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про необґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 26.08.2017р. по 15.11.2017р., оскільки вважає, що позивач звернувся до суду з позовом 10.11.2017р., отже на думку відповідача розрахунок має проводитися саме до цієї дати - до 10.11.2017р., суд зазначає наступне.

Система пересилання та обміну поштовою кореспонденцією передбачає присвоєння поштовим відправленням унікального поштового ідентифікатора. На кожному з етапів пересилання поштовий ідентифікатор заноситься в базу даних про стан поштових відправлень. Згідно інформації з сайту Укрпошта та поштового ідентифікатора №7110101621443, позов ПП Курорти Приазов'я до профспілки Вугільна компанія Краснолиманська направлено до господарського суду Донецької області 16.11.2017р., отже наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 26.08.2017р. по 15.11.2017р. є вірним та обґрунтованим.

Крім стягнення суми основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, позивач просить стягнути з відповідача пеню.

Відповідно до пункту 6.5 Договору, у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п.6.7).

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання 639600 грн. за період з 26.08.2017р. по 15.11.2017р. складає 36623 грн. 68 коп.

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним.

Проте, в відзиві на позов від 03.01.2018р. відповідач, посилаючись на скрутний фінансовий стану ДП Вугільна компанія Краснолиманська , яке фінансує профспілкову організацію, керуючись ст.233 ГК України просив зменшити розмір пені.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Правовий аналіз названих норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилається на скрутне фінансове становище установи. На підтвердження таких обставин відповідач надав довідку ДП Вугільна компанія Краснолиманська щодо наявності станом на 01.11.2017р. поточних зобов'язань перед кредиторами на суму 1093000 грн., довідку про економічні наслідки аварії на вугільному підприємстві 27.10.2015р. та збитки від зупинення роботи на суму 138831900 грн., рішення ДПІ 9/12-02 від 05.01.2017р. про неприбутковість Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська .

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 30%. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 25636 грн. 58 коп.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПП Курорти Приазов'я до профспілки Вугільна компанія Краснолиманська є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних нарахувань та частковому задоволенню щодо стягнення суми пені.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та задоволені частково не з вини позивача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 247, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В :

Позов Приватного підприємства Курорти Приазов'я до Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Краснолиманська про стягнення заборгованості в розмірі 701155 грн.11 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (85311, Донецька область, місто Покровське, місто Родинське; код ЄДРПОУ - 25809754) на користь Приватного підприємства Курорти Приазов'я (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1; код ЄДРПОУ 31508370) заборгованість за продані путівки за Договором купівлі-продажу путівок в дитячий оздоровчий заклад у розмірі 639600 (шістсот тридцять дев'ять тисяч шістсот) грн .

Стягнути з Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (85311, Донецька область, місто Покровське, місто Родинське; код ЄДРПОУ - 25809754) на користь Приватного підприємства Курорти Приазов'я (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1; код ЄДРПОУ 31508370) пеню у розмірі 25636 (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 58 коп.

Стягнути з Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (85311, Донецька область, місто Покровське, місто Родинське; код ЄДРПОУ - 25809754) на користь Приватного підприємства Курорти Приазов'я (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1; код ЄДРПОУ 31508370) 3% річних у розмірі 4310 (чотири тисячі триста десять) грн. 73 коп.

Стягнути з Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (85311, Донецька область, місто Покровське, місто Родинське; код ЄДРПОУ - 25809754) на користь Приватного підприємства Курорти Приазов'я (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1; код ЄДРПОУ 31508370) інфляційні збитки розмірі 20620 (двадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 70 коп.

Стягнути з Стягнути з Первинної організації профспілки працівників державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (85311, Донецька область, місто Покровське, місто Родинське; код ЄДРПОУ - 25809754) на користь Приватного підприємства Курорти Приазов'я (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1; код ЄДРПОУ 31508370) судовий збір у розмірі 10517 (десять тисяч п'ятсот сімнадцять) гривень. 33 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 12 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов