Рішення

від 19.02.2018 по справі 905/2979/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.2018                     Справа №905/2979/17                                         

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Дочірнього підприємства “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 25902755,

про стягнення 15519,63 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №83юр-163/17 від 07.12.2017р. до Дочірнього підприємства “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення боргу у загальній сумі 15519,63 грн., у тому числі:

- борг за активну електроенергію у розмірі 10674,98 грн., спожиту за період з грудня 2015р. по лютий 2016р., на підставі договору про постачання електричної енергії №821 від 01.07.2013р.;

- сума пені, нарахована за період з 12.01.2016р. по 09.09.2016р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії, спожитої за період з грудня 2015р. по лютий 2016р. в сумі 2081,57 грн., на підставі п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії №821 від 01.07.2013р.;

- сума 3% річних у розмірі 536,50 грн., нарахованих у період з 12.01.2016р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої з грудня 2015р. по лютий 2016р., та сума інфляційних у розмірі 2226,58 грн., нарахованих з 01.09.2017р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої з грудня 2015р. по лютий 2016р., на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.12.2017р. даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2979/17; визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначене на 25.01.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 12.01.2018р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору постачання електричної енергії №821 від 01.07.2013р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої активної електроенергії за грудень 2015р.-лютий 2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат за ними.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: розрахунок ціни позову, договір про постачання електричної енергії №821 від 01.07.2013р. з додатковою угодою №б/н від 01.07.2013р., з додатками №3 «Графік зняття показів обліку електричної енергії», №4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку вимогам, визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку», №5 “Порядок розрахунків”, №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем», №8 “Договірні величини споживання електричної енергії” на 2015р. до нього; лист Краматорського РВЕ Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” №58 від 19.01.2016р., №136 від 02.02.2016р., №295 від 09.03.2016р., фіскальний чек №б/н від 20.01.2016р., №б/н від 04.02.2016р., №б/н від10.03.2016р., акти прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2015р.-лютий 2016р.; рахунки за електроенергію №32/821 за грудень 2015р.-лютий 2016р.; опис вкладення у цінний лист, датований 04.02.2016р., довіреності на представників позивача та відповідача, правоустановчі документи позивача та відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією.

Ухвалою суду від 25.01.2018р. відкладено підготовче засідання на 06.02.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву до 06.02.2018р., направлення відзиву на позовну заяву на адресу позивача та надання суду доказів такого направлення до 06.02.2018р.; встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив та заперечень до 06.02.2018р., направлення останніх на адресу відповідача та надання доказів такого направлення до 06.02.2018р.

06.02.2018р. представником позивача представлено суду письмові пояснення б/н від 05.01.2018р., за змістом яких пояснено розрахунок спожитої електроенергії відповідачем у грудні 2015р.-лютому 2016р.; вказано, що об'єкт відповідача був відключений від енергопостачання 10.02.2016р. у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх зобов'язань.

До письмових пояснень додано документи, наведені у переліку.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2018р. закрито підготовче провадження по справі №905/2979/17, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2018р.

Представник позивача у судове засідання 19.02.2018р. не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 19.02.2018р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Постачальник) та Дочірнім підприємством “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №821, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 31,2кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (р.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, та №5 “Порядок розрахунків” до цього договору (п.2.3.4 договору).

Відповідно до п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Матеріали справи містять акт прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2015р., що підписаний сторонами без зауважень та заперечень, та акти прийняття-передавання товарної продукції січень 2016р., лютий 2016р.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у грудні 2015 року: активна електроенергія - 2758 кВт/год на суму 5033,24 грн.;

- у січні 2016 року: активна електроенергія - 2758 кВт/год на суму 5260,28 грн.;

- у лютому 2016 року: активна електроенергія - 200 кВт/год на суму 381,46 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №821 від 01.07.2013р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за грудень 2015р. виконав належним чином, поставив відповідачеві активної електричної енергії у обсязі 2758кВт/год на загальну суму 5033,24 грн., а останній її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідним актом прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату, спожитої у грудні 2015р. активної електроенергії на суму 5033,24грн. направлено відповідачу 20.01.2016р., про що свідчить лист Краматорського РВЕ Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” №58 від 19.01.2016р., фіскальний чек №б/н від 20.01.2016р.

За змістом абз.2 п.3 додатку №5 до договору обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку №3 «Графік зняття показів засобів електричної енергії» до договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором і ПКЕЕ.

Відповідно до п.1 додатку №3 «Графік зняття показів обліку електричної енергії» до договору за згодою Сторін зняття показів розрахункових приладів обліку активної і реактивної електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно або в присутності представника Постачальника (Субеноживача) щомісяця о 24-00 годин останнього дня розрахункового періоду, визначеного у додатку №5 до Договору, за усіма точками вимірювання відповідно до таблиці даного додатку. На підставі цих показів Споживач складає звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток №14 до договору). Якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції постачальника, зняття показів цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом Постачальника; ці покази фіксуються в "Акті фіксації показань приладів обліку”. Зняття показів персоналом Постачальника може здійснюватись у присутності Споживача (за бажанням останнього); в такому разі представник Постачальника за запитом Споживача повідомляє йому точний час проведення зняття показань. У разі відсутності Споживача при проведенні зняття показів приладів обліку “Акт фіксації показань приладів обліку” вважається дійсним, якщо він підписаний з боку Постачальника Звіт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується між Споживачем та основним споживачем. Споживач протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії зобов'язанні надати Звіт про покази розрахункових приладів обліку до Постачальника електричної енергії за адресою: м.Краматорськ, вул.Островського, 8. Зафіксовані покази розрахункових засобів обліку активної і реактивної електричної енергії оформлюються сторонами «Актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) у 2-х або декількох, по одному для кожної із сторін.

Споживач зобов'язаний підписати «Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії. Перевищення долгого строку вважається затримкою терміну сплати за спожиту електроенергію з вини Споживача. У разі неоформленная Споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» у вищезазначений термін, він вважаться дійсним та узгодженим сторонами за наявності підпису Постачальника.

Зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника Споживача (Субспоживача) має право здійснювати також і Постачальник електричної енергії (п.2 додатку №3 до договору).

Згідно п.5 додатку №3 до договору у разі неможливості отримання Постачальником електричної енергії даних про спожиту активну електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення розрахункового обліку) визначення обсягу споживання електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин використання струмоприймачів в межах дозволеної потужності без подальшого перерахунку (таблиця №1).

У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії

Матеріали справи містять акт фіксації показань приладів обліку споживачів №б/н від 12.01.2016р., у якому зафіксовано показання за договором №821 від 01.07.2013р. – 133529,4, та акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №158972 від 10.02.2016р., складений до договору №821 від 01.07.2013р., у якому вказано, що засіб обліку відключено та опломбовано у вимкненому стані.

Згідно пункту 6.39 ПКЕЕ у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку), визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вимог п.1 додатку №3 до договору №821 від 01.07.2013р. щодо надання звіту про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії у січні-лютому 2016р. У зв'язку з цим, позивачем розрахунок суми боргу за спірною поставкою був здійснений за середньодобовим споживанням та величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання у відповідності до умов укладеного сторонами договору та п.6.39 ПКЕЕ.

Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" за поставкою активної електричної енергії у січні 2016р. нараховано – 5260,28грн. (2758 кВт/год), у лютому 2016р. нараховано – 381,46 грн. (200кВт/год) по середньодобовому обсягу споживання за попередній період – грудень 2015р. (нарахування за зобов'язанням січня 2016р. фактично здійснено за період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р., за зобов'язанням лютого 2016р. – з 01.02.2016р. по 10.02.2016р. (з урахуванням змісту письмових пояснень позивача №б/н від 05.02.2018р.).

Доказів протилежного суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, листами №136 від 02.02.2016р., №295 від 09.03.2016р. акти приймання-передачі товарної продукції за січень-лютий 2016р. та рахунки за активну електроенергію №32/821 від 01.02.2016р., №32/821 від 01.03.2016р. направлені Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" на адресу Дочірнього підприємства “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева” 04.02.2016р. та 10.03.2016р. відповідно, про що свідчать опис вкладення у цінний лист, датований 04.02.2016р., фіскальні чеки ДД УДППЗ “Укрпошта” ЦПЗ №7 №б/н від 04.02.2016р., №б/н від 10.03.2016р., і з огляду на умови договору вважаються отриманими споживачем саме у зазначені дати.

Як було зазначено вище, за змістом п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію, повинно бути вчинено у термін протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням грудня 2015р. повинна бути здійснена: не пізніше 27.01.2016р.;

січня 2016р. - не пізніше 11.02.2016р.;

лютого 2016р. - не пізніше 16.03.2016р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії протягом грудня 2015р., січня 2016р., лютого 2016р. за спірним правочином, вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошового зобов'язання з оплати отриманої активної електроенергії у визначений період в загальній сумі 10674,98грн. у встановлені договором строки.

Доказів, що спростовують дане суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню, обумовленому додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За змістом абз.5 п.9 додатку №5 до договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 2226,58 грн. (нарахування здійснено за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої: у грудні 2015р. за період з 01.01.2016р. по 31.08.2017р. на суму 5033,24 грн.; у січні 2016р. за період з 01.02.2016р. по 31.08.2017р. на суму 5260,28 грн.; у лютому 2016р. за період з 01.03.2016р. по 31.08.2017р. на суму 381,46 грн.);

3% річних – 536,50 грн. (нарахування здійснено за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої: у грудні 2015р. за період з 12.01.2016р. по 30.09.2017р. на суму 5033,24 грн.; у січні 2016р. за період з 09.02.2016р. по 30.09.2017р. на суму 5260,28 грн.; у лютому 2016р. за період з 10.03.2016р. по 30.09.2017р. на суму 381,46грн.)

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., дотримуючись кінцевих меж періоду нарахування визначеного позивачем, суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 2192,93грн. та 3% у розмірі 528,94 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 2081,57 грн. (нарахування здійснено за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої: у грудні 2015р. за період з 12.01.2016р. по 11.07.2016р. на суму 5033,24 грн.; у січні 2016р. за період з 09.02.2016р. по 08.08.2016р. на суму 5260,28 грн.; у лютому 2016р. за період з 10.03.2016р. по 09.09.2017р. на суму 381,46грн.).

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок цих вимог, дотримуючись кінцевих меж періоду нарахування визначеного позивачем, суд дійшов висновку про розмір пені у сумі 1983,46 грн.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” до Дочірнього підприємства “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева” підлягають задоволенню частково щодо 3% річних у розмірі 528,94 грн., інфляційні витрати - 2192,93грн., пеня - 1983,46 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, 165, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, до Дочірнього підприємства “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення боргу у загальній сумі 15519,63 грн., у тому числі: борг за активну електроенергію у розмірі 10674,98 грн., спожиту за період з грудня 2015р. по лютий 2016р., сума пені, нарахована за період з 12.01.2016р. по 09.09.2016р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії, спожитої за період з грудня 2015р. по лютий 2016р. в сумі 2081,57 грн., сума 3% річних у розмірі 536,50 грн., нарахованих у період з 12.01.2016р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої з грудня 2015р. по лютий 2016р., та сума інфляційних у розмірі 2226,58 грн., нарахованих з 01.09.2017р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої з грудня 2015р. по лютий 2016р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Житлове-комунальне господарство” Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод імені Куйбишева” (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Алейна, буд.5, код ЄДРПОУ 25902755, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Бахчіванджи, 72, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 15380,31грн., у тому числі 10674,98 грн. суми боргу за активну електроенергію, 1983,46 грн. пені, 528,94 грн. 3% річних, 2192,93грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1585,64грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення ухвалено у судовому засіданні 19.02.2018р.

6. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

          Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

7. Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2018р.

Суддя О.В. Кротінова