Рішення

від 08.02.2018 по справі 912/3667/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуСправа № 912/3667/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3667/17

за позовом Спільного Українсько-Угорського виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агродін", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ", с. Новоградівка, Бобринецький район, Кіровоградська область

про стягнення 845 552,35 грн

Предстаники сторін

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 11.01.2018

від відповідача: участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Спільне Українсько-Угорське виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Агродін" (далі - СУУВК ТОВ "Агродін", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" (далі - ТОВ "Новоградівська ССФГ "Степ", відповідач) заборгованості в розмірі 845 552,35 грн, з яких: основний борг у розмірі 449 050,00 грн, три відсотки річних 39 011,99 грн та інфляційне збільшення боргу 357 490,36 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування підстав позову позивач послався на невиконання відповідачем умов договору поставки № 35 від 11.04.2014 по оплаті у встановлений строк поставленого товару.

Ухвалою від 12.12.2017 позовну заяву прийнято господарським судом до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3667/17, яку призначено до розгляду в засіданні суду на 15.01.2018.

Ухвалою господарського суду від 29.12.2017, у зв'язку з набранням чинності 15.12.2017 Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", ухвалено розглядати справу №912/3667/17 за правилами загального позовного провадження; визначено, що судове засідання, яке призначено у справі на 15.01.2018, є підготовчим засіданням.

У підготовче засідання 15.01.2018 відповідач не з'явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, про поважність причин неподання відзиву суду не повідомив.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.02.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 08.02.2018 не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 65).

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 08.02.2018 за відсутності представника відповідача.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014 між Спільним Українсько-Угорським виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Агродін" (Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" (Покупець) укладено Договір поставки № 35 (далі - Договір) (а.с. 32-33), за яким у термін і на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується передати Покупцю насіння сільськогосподарських культур, очищених у митному відношенні (ОСОБА_3), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ОСОБА_3, найменування і кількість якого зазначаються у додатках до даного Договору.

Відповідно п. 2 Договору сторонами погоджено:

- ціна ОСОБА_3 визначається в додатках до Договору, що є невід'ємною частиною Договору;

- загальна ціна договору являє собою суму вартості всього товару, що поставляється за даним Договором згідно додатків, що є невід'ємною частиною.

Покупець здійснює оплату ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в строки, що зазначаються в додатках до Договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний банківський рахунок Постачальника (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 5.2. Договору датою поставки товару чи його частини вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Факт передачі і приймання ОСОБА_3 оформлюється видатковою накладною (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору, Договір набирає сили з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2014, але не припиняє дії до повного виконання Сторонами своїх прав і обов'язків по ньому.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторонами підписано також Специфікації, що є додатками до Договору.

Так, у Специфікації від 11.04.2014 (додаток № 1 до Договору) сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару вартістю 340 300,00 грн з оплатою його останнім на підставі рахунку-фактури у строк до 15.10.2014;

- у Специфікації від 17.04.2014 (додаток № 2 до Договору) сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару вартістю 108 750,00 грн з оплатою його останнім на підставі рахунку-фактури у строк до 15.10.2014 (а.с. 34-35).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та Специфікацій, позивачем було виставлено відповідачу рахунки - фактури № СФ-0000133 від 11.04.2014 на суму 340 300,00 грн, № СФ-0000158 від 17.04.2014 на суму 108 750,00 грн та здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 449 050,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000124 від 11.04.2014 та № РН-0000153 від 17.04.2014, а також товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 37-44).

Зазначені накладні містять посилання на договір №35 від 11.04.2014 та підписи особи зі сторони відповідача про отримання ОСОБА_3, уповноваженої на вказане згідно довіреностей № 5 від 11.04.2014, № 8 від 17.04.2014, виданих керівником ТОВ "Новоградівська ССФГ "Степ".

Враховуючи умови Договору, вказані вище докази є належними та допустимими доказами, які підтверджують поставку позивачем ОСОБА_3 та отримання його відповідачем.

14.10.2014 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої термін відстрочки оплати ОСОБА_3 за Специфікаціями від 11.04.2014 та від 17.04.2014 було збільшено до 31.12.2014 (а.с. 36).

Однак, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий ОСОБА_3 не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача на час подання позову по оплаті поставленого ОСОБА_3 складає 449 050,00 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті ОСОБА_3, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, згідно ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 449 050,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією із основних засад господарського судочинства є змагальність сторін. За приписом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 449 050,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за порушення строків оплати товару в сумі 39 011,99 грн за період з 01.01.2015 по 23.11.2017 та 357 490,36 грн інфляційних втрат за період з січня 2015 по жовтень 2017.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку 3% річних позивача вбачається, що за період з 01.01.2015 по 23.11.2017 від суми боргу 449 050,00 грн нараховано 39 048,89 грн.

Разом з тим, за період з 01.01.2015 по 23.11.2017 від суми боргу 449 050,00 грн 3% річних становлять 39 011,99 грн, які позивач і просить стягнути у позовній заяві, тому такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат господарський суд враховує наступне.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що ціна товару, а також усі інші суми, що підлягають виплаті Постачальнику за цим Договором, є базовими, визначеними на дату підписання Договору. У разі збільшення курсу відповідної іноземної валюти (Євро/долар США) до валюти України, встановленої УМВБ (Українська міжбанківська валютна біржа) більш як на 1% сума грошових коштів, що підлягає до перерахування Постачальнику, визначається на основі базових цін, встановлених в Специфікаціях, за визначеною в Договорі формулою.

Позивач згідно позову у даній справі просить стягнути базову ціну товару. Тобто позивач не скористався свої правом на перерахунок ціни товару внаслідок знецінення національної валюти за наведеною в Договорі формулою.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожній особі надано право на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантовано захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України від 02.11.2004 №1-33/2004).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

За загальним правилом особа не може бути обмежена у виборі способу захисту порушеного права.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України та про стягнення яких заявлено позивачем, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

З підстав викладеного, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 357 490,36 грн, які нараховано на базову ціну товару за період прострочення оплати з січня 2015 по жовтень 2017.

При цьому, наявність у позивача нереалізованого права на здійснення коригування повної вартості ціни товару згідно п. 3.2 Договору не позбавляє суд, у випадку звернення товариства із відповідним позовом про стягнення, зменшити скориговану вартість товару на відповідну суму інфляційних втрат.

Відповідна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017 у справі № 913/81/17.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новоградівська спілка селянських (фермерських) господарств "Степ" (село Новоградівка, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27251, ідентифікаційний код 30327666) на користь Спільного Українсько-Угорського виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агродін" (вул. Каховська, буд. 82а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, ідентифікаційний код 30166811) заборгованість на загальну суму 845 552,35 грн, з яких: основний борг у розмірі 449 050,00 грн, три відсотки річних 39 011,99 грн та інфляційне збільшення боргу 357 490,36 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 683,29 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.02.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.