Рішення

від 15.02.2018 по справі 910/404/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.02.2018Справа №  910/404/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Стар" про стягнення 64 703, 27 грн. без  повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі – ТОВ "Нова Пошта", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Стар" (далі – ТОВ "Еверест-Стар", відповідач) про стягнення 64 703, 27 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг № 100353 від 01.02.2016 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості послуг з організації перевезення. У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 62 825,53 грн., пеню у сумі 712,63 грн., інфляційні втрати у сумі 352,49 грн., 30 % річних у сумі 812,62 грн., а всього - 64 703, 27 грн. Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2018 р. розгляд справи в суді здійснювався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач у строк, визначений судом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 01.02.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Стар" (замовник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 100353 (далі – договір). Відповідно до п. 2.1 договору експедитор зобов'язався за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов'язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 2.2 договору експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими експедитором. Пунктом 2.3 договору встановлено, що за надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua. Тарифи можуть змінюватись експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті експедитора (п. 2.4 договору). Шляхом підписання цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора, і зобов'язується їх виконувати (п. 2.6 договору). Згідно з п. 5.1 договору загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку - фактури. Відповідно до п. 3.3.8 замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна із сторін договору, письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах (п. 8.1 договору). У судовому засіданні встановлено, що на виконання своїх зобов'язань позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення відправлення за дорученням позивача на загальну суму 62 825,53 грн., що підтверджується актами надання послуг № НП/2-0343836 від 10.11.2016 р., № НП/2-0344529 від 20.11.2016 р., № НП/2-0362687 від 30.11.2016 р., № НП/2-0365191 від 10.12.2016 р., № НП/2-0373343 від 20.12.2016 р., № НП/2-0391684 від 31.12.2016 р., № НП/2-0016272 від 20.01.2017 р., № НП/2-0026934 від 31.01.2017, № НП/2-0063268 від 28.02.2017 р., підписані відповідачем без зауважень. Проте, зі свого боку зобов'язання з оплати вартості цих послуг відповідач не виконав, внаслідок чого у нього  виникла заборгованість у зазначеній сумі. Згідно зі   ст. 929 Цивільного кодексу України,   ст. 316 Господарського кодексу України   та   ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"   за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Оскільки порушення з боку ТОВ "Еверест-Стар" господарського зобов'язання встановлено судом та наявність заборгованості у сумі 62 825,53 грн. підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що вказана сума підлягає стягненню на користь ТОВ "Нова Пошта". Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 712,63 грн., нараховану на суму заборгованості у розмірі 2 949,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем актів надання послуг № НП/2-0016272 від 20.01.2017 р., № НП/2-0026934 від 31.01.2017, № НП/2-0063268 від 28.02.2017 р. Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вбачається з п. 6.3.1 договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У той же час, пунктом 6.3.1 сторони визначили інший термін нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме - 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що є правом та волевиявленням сторін договору. Також суд враховує, що відповідно до 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане. Провівши перерахунок штрафних санкцій на підставі наведених приписів закону, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 666,80 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки при розрахунку пені ним не застосовано  вищевказаний п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, при цьому сума заборгованості у розмірі 2 949,00 грн. виникла у відповідача лише 03.03.2017 р., а не 25.01.2017 р., як зазначив позивач. Крім того, позивач нарахував відповідачу інфляційну складову боргу в сумі 352,49 грн. та 30 % річних в сумі 812,62 грн., які також просив стягнути у судовому порядку. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.         Пунктом 6.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору 30 % річних від суми заборгованості. Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 30 % річних є такими, що заявлені правомірно. Водночас, суд зазначає, що при розрахунку матеріальних втрат позивачем знову не був застосований п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Отже, провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат на підставі наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 350,61 грн. та 30 % річних в сумі 812,62 грн. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Стар" про стягнення 64 703, 27 грн. задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Стар"  (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 34, ідентифікаційний код 39915932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (36039, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 57, ідентифікаційний код 31316718) заборгованість у сумі 62 825 (шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 53 коп., пеню у сумі 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 80 коп., інфляційну складову боргу у сумі 350 (триста п'ятдесят) грн. 61 коп., 3 % річних у сумі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 62 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 82 коп. У решті позовних вимог - відмовити. Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.        Суддя                                                                                              Головіна К.І.