Рішення

від 14.02.2018 по справі 913/885/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14 лютого 2018 року                                                              Справа № 913/885/17

                                                                                 Провадження №1/913/885/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Теплокомунзабезпечення» в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2, смт. Білокуракине Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємство «Білокуракине-комунсервіс» Білокуракинської селищної територіальної громади, смт. Білокуракине Луганської області

про включення вимог до передавального акту

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання – Медуниця Р.І.

В засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_4, представник за довір. від 21.08.2017 № 4-152;

від відповідача – не прибув;

від третьої особи – ОСОБА_5, адвокат; ОСОБА_6, директор;

Суть спору: про зобов’язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 251116 грн. 64 коп. до передавального акту.

Так, 15.12.2017 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 № 2147-VIII, тому суд інформує учасників справи, що у відповідності до п. 9 ч. 1 Перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 12 ГПК України розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, яке через складність спору недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи те, що на момент набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII, суд перейшов до розгляду справи по суті, подальший розгляд справи здійснювався також зі стадії з‘ясування обставин справи та дослідження доказів, яка регулюється главою 6 Кодексу.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2017 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та заборонив КП "Теплокомунзабезпечення" (відповідачу) звертатися до органів державної реєстрації із заявою та документами щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи КП "Теплокомунзабезпечення", смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, вул. Кірова, б. 37.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2017 вказане підприємство було залучено до участі у справі як третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог.

Заяву позивача за листом від 04.01.2018 № 14/7-448 про зміну предмету позову судом не прийнято до розгляду, оскільки у відповідності до ст. 46 ГПК України такі процесуальні дії можливі до закінчення підготовчого засідання, тобто до початку розгляду справи по суті, що позивачем не враховано.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, як свідчать матеріали справи, з відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачу стало відомо про факт прийняття уповноваженим органом рішення про припинення КП "Теплокомунзабезпечення" (відповідача) шляхом реорганізації.

У відповідності до довідки за безкоштовним запитом із сайту Міністерства юстиції України, дійсно, підтверджується, що юридична особа КП "Теплокомунзабезпечення" перебуває в стані припинення з 29.05.2017 та строк для пред‘явлення вимог кредиторів визначено до 01.08.2017.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, як кредитор, у встановленому порядку звернувся до Ліквідаційної комісії (ліквідатора) КП "Теплокомунзабезпечення" з вимогою за листом від 10.07.2017 № 14/7-677В, що підтверджено документально (докази вручення поштового відправлення 0100151624140 одержувачу згідно даних «Укрпошти» 18.07.2017 – арк. справи 178).

Однак, у ході здійснення процедури припинення юридичної особи КП "Теплокомунзабезпечення" відповідачем не було дотримано приписів ст. 107 ЦК України, яка регулює ці правовідносини, оскільки не розглянуто письмову вимогу кредитора (позивача) на суму 251116 грн. 64 коп., передавальний акт затверджено без включення до нього цих вимог, які оспорюються, але мають бути відображені у бухгалтерському документі.

Тому у листопаді 2017 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до суду з позовом про зобов’язання відповідача включити грошові вимоги в сумі 251116 грн. 64 коп. до передавального акту, які складаються з наступних сум:

- за прострочення сплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 02.12.2013 № 1167/14-БО-20 нараховані 13173 грн. 78 коп. пені, 18157 грн. 33 коп. інфляційних втрат та 2076 грн. 50 коп. 3% річних, усього 33407 грн. 61 коп.;

- за прострочення сплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012 № 12/630-БО-20 нараховані 1894 грн. 97 коп. пені, 4319 грн. 26 коп. штрафу та 428 грн. 77 коп. 3% річних, усього 6643 грн. 00 коп.;

- за прострочення сплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 15.12.2015 № 1292/16-БО-20 нараховані 20442 грн. 80 коп. пені, 7346 грн. 74 коп. інфляційних втрат та 1467 грн. 27 коп. 3% річних, усього 29256 грн. 81 коп.;

- за прострочення сплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2016 № 1653/1617-БО-20 нараховані 1333 грн. 41 коп. пені, 3449 грн. 32 коп. інфляційних втрат та 190 грн. 01 коп. 3% річних, усього 4972 грн. 74 коп.;

- за прострочення сплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 25.11.2014 № 2053/15-БО-20 нараховані 91321 грн. 24 коп. пені, 79673 грн. 47 коп. інфляційних втрат та 5153 грн. 06 коп. 3% річних, усього 176147 грн. 77 коп.;

- за прострочення сплати боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 24.02.2014 № 2376/14-КП-20 нараховані 298 грн. 19 коп. пені, 342 грн. 74 коп. інфляційних втрат та 47 грн. 78 коп. 3% річних, усього 688 грн. 71 коп.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує з посиланням на те, що передавальний акт вже затверджено рішенням сесії Білокуракинської селищної ради від 13.10.2017 № 34/20, яким передано балансові рахунки, матеріальні цінності та активи КП «Теплокомунзабезпечення» до правонаступника КП «Білокуракине-комунсервіс» Білокуракинської селищної територіальної громади (третя особа).

У додаткових поясненнях по справі, які здані у засіданні суду 14.02.2018, відповідач пояснює відмову у визнанні заявлених вимог позивача закінченням строку позовної давності для їх пред‘явлення, про що подано відповідну заяву на адресу суду.

У запереченнях на відзив за листом від 25.01.2018 № 14/7-199В позивач зазначає про свідоме ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог з метою протиправного уникнення відповідальності, та той факт, що процес правонаступництва відповідача не завершено та триває робота комісії з його припинення, а тому затвердження передавального акта не позбавляє відповідача можливості вносити до нього зміни або повторно звертатись до відповідної ради для затвердження нового. Щодо позовної давності – позивач посилається на умови договорів, за якими такий строк передбачений у 5 років та нарахування пені у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України за шість місяців.

Згідно відзиву третьої особи у справі її правова позиція щодо позову повністю співпадає з доводами відповідача.

Оцінивши матеріали справ та доводи сторін та третьої особи у сукупності, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Так, правове регулювання питань порядку припинення юридичної особи здійснюється главою 7 ЦК України. Зокрема, частинами 2 та 3 ст. 107 ЦК України передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Матеріалами справи підтверджено одержання відповідачем вимоги позивача з доданими документами у встановлений строк, про що вказано вище.

У ході розгляду справи стало відомо про затвердження рішенням сесії Білокуракинської селищної ради від 13.10.2017 № 34/20 відповідного передавального акту (арк. справи 186-201), зміст якого свідчить про відсутність у ньому кредиторських вимог позивача, тому суд дійшов висновку, що відповідач свідомо ухиляється від їх розгляду.

Так, відповідач посилається на закінчення строку позовної давності щодо вимог, заявлених до включення у передавальний акт.

Втім, суд не погоджується з такими запереченнями відповідача з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Предметом спору у справі є зобов’язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 251116 грн. 64 коп. до передавального акту, але не вимоги про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат на вказану суму.

Оскільки ст. 107 ЦК України передбачено, що до передавального акту включаються усі зобов‘язання, у т.ч. ті, які оспорюються сторонами, відповідач був зобов‘язаний їх включити до складеного передавального акту, незважаючи на строк позовної давності, як це передбачає закон.

Суд звертає увагу відповідача та третьої особи, що у відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Таким чином, питання щодо пропуску строку позовної давності за вимогами, які складають загальну суму 251116 грн. 64 коп., може бути розглянуто судом у разі пред‘явлення таких вимог до стягнення до правонаступника, якщо так вирішить позивач, але для цього процедура реорганізації підприємства відповідача має бути проведена у відповідності до чинного законодавства. Суд робить висновок, що заява відповідача про застосування правил позовної давності не стосується предмета спору, а тому судом не розглядається з підстав, вказаних вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як було вказано вище, ухвалою від 21.12.2017 суд забезпечив позов та заборонив відповідачу звертатися до органів державної реєстрації із заявою та документами щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи КП "Теплокомунзабезпечення".

За таких обставин позов слід задовольнити та зобов‘язати ОСОБА_3 підприємство “Теплокомунзабезпечення” в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2, включити грошові вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в загальній сумі 251116 грн. 64 коп. до передавального акту, складеного між ОСОБА_3 підприємством “Теплокомунзабезпечення” в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2 та його правонаступником ОСОБА_3 підприємством “Білокуракине-комунсервіс” Білокуракинської селищної територіальної громади.

Той факт, що на цей час передавальний акт вже затверджений рішенням сесії Білокуракинської селищної ради від 13.10.2017 № 34/20, не є перешкодою для задоволення позову, оскільки чинне законодавство не забороняє вносити до нього зміни на цій стадії процедури припинення підприємства.

Судовий збір у сумі 1600 грн. 00 коп. покладається на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, п. 9 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов‘язати ОСОБА_3 підприємство “Теплокомунзабезпечення” в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2, смт. Білокуракине Луганської області, вул. Паркова, 37, ідент. код 32630629 включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 6, ідент. код 20077720 в загальній сумі 251116 грн. 64 коп. до передавального акту, складеного між ОСОБА_3 підприємством “Теплокомунзабезпечення” в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2 та його правонаступником ОСОБА_3 підприємством “Білокуракине-комунсервіс” Білокуракинської селищної територіальної громади, смт. Білокуракине Луганської області, ідент. код 40546155.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Теплокомунзабезпечення” в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2, смт. Білокуракине Луганської області, вул. Паркова, 37, ідент. код 32630629 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 6, ідент. код 20077720 – 1600 грн. 00 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 19.02.2018.

Суддя                               Н.М.Зюбанова