Ухвала

від 19.02.2018 по справі 915/118/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 лютого 2018 року Справа № 915/118/18

м. Миколаїв

          Суддя господарського суду Миколаївської області Ткаченко О.В., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООЛІМП», вул. Артилерійська, 24, оф. 209, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 39550608

про порушення справи про банкрутство

встановив:

14.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРООЛІМП» подано до господарського суду Миколаївської області заяву від 14.02.2018 №14/02/18 про порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

14.02.2018 заявником подано суду заяву про відкликання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

          Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду на підставі наступного.

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частина 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі – Закон) встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону, заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду. У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство до винесення ухвали про її прийняття господарський суд виносить ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство. Господарський суд має право не прийняти відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, якщо це порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси або якщо до господарського суду надійшла інша заява (заяви) кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство. Боржник не має права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини п'ятої статті 11 цього Закону.

Згідно приписів ч. 5 ст. 11 Закону, боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, враховуючи, що заяву про порушення провадження у справі про банкрутство подано до господарського суду боржником у зв'язку з недостатністю оборотних та необоротних активів для задоволення вимог кредиторів, на підставі ч. 5 ст. 15 Закону, заява про відкликання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство задоволенню не підлягає.

Згідно приписів ч. ч. 1-3 ст. 11 Закону, заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником, та інше.

До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок визначений ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Таким чином, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. ч. 4-8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником в порядку ст. 95 Закону) встановлені ст. 11 Закону.

Проте, заявником, в порушення вимог ст. 11 Закону, не додано до заяви доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві щодо дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, а саме: доказів вжиття заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється; доказів дотримання встановленого ч. 5 ст. 105 ЦК України строку для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; доказів своєчасного надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку; доказів подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період; доказів здійснення незалежної оцінки наявного майна; доказів закриття рахунків боржника; проміжного балансу, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, переліку пред'явлених кредиторами вимог та результатів їх розгляду; інших документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Заявником до заяви не додано доказів на підтвердження наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Натомість, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, заявник посилається на недостатність оборотних та необоротних активів боржника для покриття витрат на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого.

Крім того, заявником не додано до заяви доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо: заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

          Згідно ч. 2 ст. 15 Закону, повернення заяви про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

          Керуючись ст. ст. 2, 11, 15, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 12, 234 ГПК України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

1.          В задоволенні заяви ТОВ «АГРООЛІМП» від 14.02.2018 про відкликання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство – відмовити.

2.          Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Відповідно до ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 17.5 ст. 1 Перехідних Положень ГПК України,. до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя О.В.Ткаченко