Рішення

від 07.02.2018 по справі 910/21389/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 910/21389/17

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Кулакова С.С.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної

філії "Південно - Західна залізниця" публічного акціонерного товариства

"Українська залізниця"

до відкритого акціонерного товариства "ВАСИЛЬКІВСЬКА ФІРМА "ЕКОГАЗСЕРВІС"

про стягнення боргу в сумі 13 888,92 грн.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №521 від 26.10.2017 року);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 12.01.2018 року),

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року від Господарського суду міста Києва надійшла за підсудністю до Господарського суду Київської області позовна заява публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) до відкритого акціонерного товариства "ВАСИЛЬКІВСЬКА ФІРМА "ЕКОГАЗСЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 8 333,34 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору про подачу та забирання вагонів при станції Васильків - І Південно - Західної залізниці №1309 від 15.06.2017 року (далі - договір), відповідно до яких відповідач зобов'язувався сплачувати плату за утримання земельної ділянки у смузі відведення залізниці. Проте, відповідач за період з вересня 2017 року до листопада 2017 року плату за утримання земельної ділянки у сумі 8 333,34 грн. не сплатив. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у сумі 8 333,34 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2017 року, розгляд справи призначено на 20 грудня 2017 року.

12 грудня 2017 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 11 111,14 грн.

20 грудня 2017 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалою суду документів, яка підлягала задоволенню судом.

20 грудня 2017 року в засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 20.12.2017 року в справі призначено підготовче засідання на 17 січня 2018 року.

26 грудня 2017 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 13 888,92 грн.

02 січня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заперечення на позов №69 від 27.12.2017 року.

17 січня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заперечення №01 від 11.01.2018 року на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 26.12.2017 року.

Представник позивача в засіданні заяву про збільшення розміру позовних вимог від 26.12.2017 року підтримав, просив суд стягнути з відповідача 13 888,92 грн.

Суд, розглянувши в засіданні заяву про збільшення розміру позовних вимог від 12.12.2017 року, залишив вищевказану заяву без розгляду.

Розглянувши заяву про збільшення розміру позовних вимог від 26.12.2017 року, суд дійшов висновку про те, що ця заява підлягала прийняттю до розгляду судом.

У засіданні представник відповідача просив відкласти підготовче засідання з метою мирного врегулювання спору. Представник позивача проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечував, тому клопотання про відкладення підготовчого засідання підлягало задоволенню судом.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року підготовче засідання відкладено на 07 лютого 2018 року.

23 січня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про зупинення дії договору №1309 від 15.06.2017 року.

02 лютого 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.

02 лютого 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про часткове зупинення дії договору №1309 від 15.06.2017 року.

07 лютого 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представники учасників справи подали клопотання про початок розгляду судом справи по суті.

07 лютого 2018 року в засіданні представник позивача проти задоволення заяв представника відповідача про часткове зупинення дії договору №1309 від 15.06.2017 року заперечував.

Представник відповідача у засіданні підтримав заяви про часткове зупинення дії договору №1309 від 15.06.2017 року та просив суд їх задоволити.

Розглянувши у засіданні заяви представника відповідача про часткове зупинення дії договору №1309 від 15.06.2017 року, суд дійшов висновку про те, що вищевказані заяви задоволенню не підлягають та роз'яснив представнику відповідача його право на звернення до суду з окремим позовом до позивача із цією позовною вимогою.

Також, суд розглянув у засіданні клопотання представників учасників справи про початок розгляду справи по суті та дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Так, суд визнав клопотання представників учасників справи таким, що підлягало задоволенню, закрив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи по суті.

07 лютого 2018 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

15 червня 2017 року між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) та відкритим акціонерним товариством "ВАСИЛЬКІВСЬКА ФІРМА "ЕКОГАЗСЕРВІС" (далі - відповідач) був укладений договір про подачу та забирання вагонів №1309 (далі - договір №1309), відповідно до умов якого здійснювалась подача, розставлення на місця вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить позивачу та примикає до під'їзної колії №33 ("ОСОБА_1 №16") при станції Васильків-1 через стрілку №55 і обслуговується локомотивом позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (з наступними змінами та доповненнями), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 2 договору №1309 встановлено, що розгорнута довжина під'їзної колії становить 2 226,65 погонних метрів (2 194,8 м. на балансі ВАТ "Екогазсервіс").

Згідно з п. 3 договору №1309, у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами відповідачем зайнято ділянку землі, площею 880 кв.м.

Відповідач сплачує залізниці плату, зокрема, за утримання ділянок землі у смузі відведення згідно тарифного керівництва №1 за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П + К) * S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв.м; К - витрати залізниці на утримання 1 кв.м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв.м. Збір за утримання ділянки землі (що зазначена в п. 3 цього договору) сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця; за маневрову роботу - згідно тарифного керівництва №1; інші збори і плати - згідно тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться: через розрахунковий підрозділ залізниці згідно окремо укладеного договору про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом України послуги, з урахуванням діючих коефіцієнтів (п. 14 договору №1309).

09 березня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги №7303542 (далі - договір №7303542).

Згідно з п. 1.1 договору №7303542, предметом цього договору є надання позивачем відповідачу послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.2.6 договору №7303542, позивач зобов'язаний списувати з особового рахунку відповідача відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін.

Пунктом 3.1 договору №7303542 встановлено, що відповідач здійснює попередню оплату позивачу шляхом перерахування коштів на рахунок №26037301148927 в ТВБВ №10026/0187 Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код 40081221, Одержувач: ЄТехПД Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Одержані кошти позивач зараховує на особовий рахунок відповідача. Послуги відповідачу за цим договором надаються за умови наявності попередньої оплати на його особовому рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач починаючи з вересня 2017 року, не вносив на свій особовий рахунок плату за користування земельною ділянкою, площею 800 кв.м., на виконання умов договору №1309.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

Пунктом 6.1 договору №7303542 встановлено, що спори, що можуть виникнути із цього договору або у зв'язку з ним, сторони вирішують шляхом переговорів. Усі спори між сторонами, по яких не було досягнуто згоди, вирішуються в порядку передбаченому чинним законодавством України в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №ДН-1-452/1080 від 26.09.2017 року про сплату заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію №ДН-1-452/1080 від 26.09.2017 року не надав, борг не оплатив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 13 888,92 грн. витрат на утримання земельної ділянки, площею 800 кв.м., в межах смуги відведення під'їзної колії.

02 січня 2018 року та 17 січня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, зазначив, що у зв'язку з реорганізацією підприємства у відповідача відсутні документи, на підставі яких відповідач міг би здійснювати оплату за утримання земельної ділянки, площею 800 кв.м., в межах смуги відведення під'їзної колії.

Доводи представника відповідача спростовуються, у зв'язку з наступним.

Обов'язок відповідача щодо сплати за утримання земельної ділянки у смузі відведення залізниці виник на підставі п. 14 договору про подачу та забирання вагонів №1309 від 15.06.2017 року, який не розірвано та дію якого не припинено. Відтак, відповідач зобов'язаний сплачувати плату за утримання земельної ділянки на виконання умов вищевказаного договору.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача плати за утримання земельної ділянки, площею 800 кв.м., у смузі відведення залізниці, в сумі 13 888,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ч. ч. 1, 2 ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 9 ст. 129, ч. 6 ст. 183, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" до відкритого акціонерного товариства "ВАСИЛЬКІВСЬКА ФІРМА "ЕКОГАЗСЕРВІС" про стягнення боргу в сумі 13 888,92 грн. задоволити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "ВАСИЛЬКІВСЬКА ФІРМА "ЕКОГАЗСЕРВІС" (08623, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Залізнична, будинок 168, ідентифікаційний код 13706150) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) 13 888,92 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 92 коп.) боргу; 1 600,00 (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 19.02.2018 року.

Суддя С. Грабець