Ухвала

від 19.02.2018 по справі 916/257/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову відмову у видачі судового наказу

"19" лютого 2018 р. м. Одеса Справа № 916/257/18 Суддя Господарського суду Одеської області Власова С.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29 Б (літера А), код ЄДРПОУ 38483997/) про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264)

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№282/18 від 13.02.2018р.) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» 114 411,88грн. заборгованості за договором поставки з відстрочкою платежу №858/13 від 01.03.2013р.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням з боку боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» умов Договору поставки з відстрочкою платежу №858/13 від 01.03.2013р. в частині оплати за поставлений товар.

Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу ; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій ст. 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для предявлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються : 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

В підтвердження існування заборогованості заявник посилається на акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 31.12.2015р.-31.12.2016р. між ТОВ «Левел-Україна» та ТОВ «Горяц-Т» , із якого не вбачається, що заборгованість ТОВ «Горяц-Т» наявна саме за договором поставки із відстрочкою платежу №858/13 від 01.03.2013р., а не за будь-яким іншим договором. Крім того, із вказаного акту взаєморозрахунків взагалі не вбачається, який саме товар та в якій кількості було поставлено позивачу відповідачеві, а також не надано будь-яких доказів такої поставки.

Між тим, статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію ; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. №88, а саме п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.15. встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Виходячи із цих норм до первинних документів можуть бути віднесені: господарський договір і документи, що підтверджують його виконання (акти прийому - передачі товару, видаткові накладні, розрахункову документацію і т. д.). У свою чергу, чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Таким чином, акт звірки взаєморозрахунків не можна вважати документом, що підтверджує наявність зобов'язання за господарським договором, оскільки, він не відповідає вимогам до первинних документів. А відтак, звірка розрахунків постачальниками, покупцями є не чим іншим, як їх інвентаризацією.

До заяви ТОВ «Левел-Україна» (вх.№282/18 від 13.02.2018р.) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» 114 411,88грн. заборгованості за договором поставки з відстрочкою платежу №858/13 від 01.03.2013р. не подано первинних бухгалтерських документів (актів прийому - передачі товару, видаткових накладних, розрахункову документацію і т. д.), які б підтверджували поставку товару за договором №858/13 від 01.03.2013р., а також існування боргу у ТОВ «Горяц-Т» перед ТОВ «Левел-Україна» , а сам по собі акт взаєморозрахунків станом за період з 31.12.2015р.-31.12.2016р. між ТОВ «Левел-Україна» та ТОВ «Горяц-Т» не слугує доказом існування такої заборгованості за договором №858/13 від 01.03.2013р., який, крім всього, не містить взагалі вказівки за яким саме договором була проведена звірка взаєморозрахунків між сторонами.

Крім того, заявником до заяви про видачу судового наказу в якості додатку подано доказ направлення ТОВ Юна-Сервіс яке взагалі не є стороною за договором №858/13 від 01.03.2013р:претензії, додаткової угоди №2 до договору поставки №858/13 від 01.03.2013р. (про припинення співпраці). Між тим, заявником до самої заяви не подано додаткову угоду №2 до договору поставки №858/13 від 01.03.2013р. (про припинення співпраці).

Також, як доказ сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу заявник подав до суду платіжне доручення №2322 від 02.02.2018р., в якому в графі „Призначення платежу» міститься напис „Судовий збір заявою ТОВ «Левел-Україна» , Господарський суд Одеської області» , однак, не міститься вказівка, за яку саме заяву сплачено судовий збір.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відтак, заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» 114 411,88грн. заборгованості за договором поставки з відстрочкою платежу №858/13 від 01.03.2013р. задоволенню не підлягає.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» про видачу судового наказу (вх.№282/18 від 13.02.2018р.) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її постановлення.

Суддя С.Г. Власова