Рішення

від 16.02.2018 по справі 925/1511/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м. Черкаси справа № 925/1511/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Голосінською Н.М., представники сторін у судове засідання не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт ОСОБА_1" про стягнення 224878,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути із відповідача 224878,14 грн., з яких: 120000,00 грн. заборгованості за кредитом за Договором банківського обслуговування від 20.05.2015 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок"; 8520,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 75452,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, та 20906,11 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позивач (його представник), належним чином, повідомлений про час та дату судового засідання у засідання не з'явився.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови його належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач (його представник), належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.11.2017, та ухвали від 12.12.2017 та від 23.01.2018 про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за вказаною у позові та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження.

Відповідно до п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений належним чином, тому відповідно до ч.1 ст.202 ГРК України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

20 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт ОСОБА_1" подало Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заяву на відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких ТОВ "Юніт ОСОБА_1" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua.

На поточний рахунок №26004051515756, відкритий на ім'я відповідача, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших), відповідачу встановлено кредитний ліміт, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

При укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п. 3.2.1.1.16 Умов).

Згідно пункту 3.2.1.1.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

20 травня 2015 року на поточний рахунок ТОВ "Юніт ОСОБА_1" №26004051515756 встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн., про що повідомлено клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

В подальшому розмір кредитного ліміту ТОВ "Юніт ОСОБА_1" збільшено до 40000,00 грн. та до 120000,00 грн.

За доводами позивача відповідач почав користуватися кредитним коштами з грудня 2015 року по 08 серпня 2016 року включно, при цьому здійснював погашення кредиту, процентів та комісії. Однак, починаючи з 10 серпня 2016 року відповідач свої зобов'язання по кредиту в повному обсязі не виконував, у зв'язку з чим 12 вересня 2016 року заборгованість винесена на прострочку.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що Клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 цього розділу Умов; сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом (п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 Умов); повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17 Умов.

Обслуговування кредитного ОСОБА_2 на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ОСОБА_2 у межах визначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п.3.2.1.6.1 Умов).

Позивач стверджує, що належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання, а відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами правовідносини (ст. 193 ГК, ст.ст. 525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України) не повернув банку в повному обсязі використані кредитні кошти, не сплатив відсотків, комісії, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по рахунку №26004051515756, яка за розрахунком позивача станом на 07.11.2017 складається з заборгованості за кредитом у сумі 120000,00 грн., заборгованості по процентам у сумі 75452,03 грн., заборгованості по комісії у сумі 8520,00 грн. Крім того, за порушення строків повернення кредитних коштів позивач просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 20906,11 грн. Загальна сума стягнення становить 224878,14 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Відносини, які виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт ОСОБА_1" з Публічним акціонерним товариством Комерційного банку "Приватбанк" за своєю правовою природою є фінансовими відносинами, які виникли з приводу кредитних відносин.

Правовим регулюванням таких правовідносин є, встановлені у §1 Фінанси і банківська діяльність Господарського кодексу України та Глава 71 Цивільного кодексу України, норми закону.

Підставою виникнення таких правовідносин, відповідно до положень закону, є укладення письмового договору. Так, відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Аналогічні положення містяться у статті 1054 Цивільного кодексу України, згідно з якою за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитування банківського рахунка урегульоване статтею 1069 Цивільного кодексу України, відповідно до якої банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем виникли кредитні правовідносини, внаслідок укладення між ними банківського договору шляхом підписання відповідачем заяви на відкриття рахунку та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких ТОВ "Юніт ОСОБА_1" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, що разом складають кредитний договір.

У зазначених Умовами Банком встановлені, передбачені законом умови, визначення яких потребує вимога закону для такого виду договорів, зокрема, строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За розрахунками позивача, які підтверджені банківською випискою про рух коштів на банківському рахунку відповідача, останній почав користуватися кредитним коштами з жовтня 2015 року по серпень 2016 року, при цьому періодично здійснював погашення кредиту, процентів та комісії.

Однак, починаючи з серпня 2016 року відповідач свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим заборгованість винесена на прострочку. Станом на 07.11.2017 заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 120000,00 грн.

За умовами договору відповідач зобов'язувався сплачувати проценти, за користування кредитними коштами, порядок розрахунків яких визначний у пунктах 3.2.1.4 Умов, та які визначені у розмірах 36% та 56% в залежності від строку користування кредитними коштами та у розмірі 60% та 68% у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань. За розрахунком Банку заборгованість відповідача зі сплати відсотків становить 75452,03 грн. Крім того, умовами договору передбачений обов'язок позичальника сплачувати комісію за користування кредитними коштами, який відповідач не виконав, внаслідок цього за ним рахується заборгованість з комісії у сумі 8520,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за порушення будь-яких умов договору встановлена п.3.2.1.5.4 Умов, відповідно якого нарахування неустойки здійснюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.4, протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. У Пункті 3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років. Згідно зазначених положень банк нарахував відповідачу пеню у сумі 20906,11 грн.

Позивач довів і належними доказами підтвердив факти надання відповідачу кредитних коштів відповідно до узгоджених кредитних лімітів, використання кредитних коштів відповідачем та їх неповернення в установлений Договором строк, несплату в повній сумі нарахованих на кредитні кошти процентів та комісій. Обґрунтованість заявленої позивачем суми заборгованості за кредитом підтверджена у розрахунку позовних вимог, та відповідає даним виписок із банківського рахунку відповідача.

Відповідач доводи позивача не спростував, розмір позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань по кредитному договору.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості, яка розрахована та зафіксована банком станом на 07.11.2017 у розмірі 224878,14 грн., з яких: 120000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8520,00 грн. заборгованості по комісії, 75452,03 грн. заборгованості по процентам та 20906,11 грн. пені є законною і обґрунтованою, тобто такою, що підлягає до задоволення.

За подання позову позивач по платіжному дорученню №PROM5B9SUK від 15.11.2017 сплатив 3374,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена позивачем за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

У частинах 4, 5 ст.240 ГПК України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт ОСОБА_1" (вул.Благовісна, буд.182/1, кв. 6, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38976161) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 120000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8520,00 грн. заборгованості по комісії, 75452,03 грн. заборгованості по процентам, 20906,11 грн. пені та 3374,00 судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення - після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Суддя О.І.Кучеренко