ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3124/17
За позовом: Фізичної особи - підприємця Саркісова Бориса Борисовича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівельна компанія РПК" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, б. 41, кв. 5, код ЄДРПОУ - 32433165)
про стягнення 159 708 грн. 04 коп.
Суддя Рога Н.В.
При секретарі судового засідання Лазуренко Є.С.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі договору № 04-2017 від 01.08.17 р.;
Від відповідача: не з`явився.
Суть спору: Позивач - Фізична особа-підприємець Саркісов Борис Борисович (далі-ФОП Саркісов Б.Б.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Покрівельна компанія РПК" про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 1/09-15С від 12.09.2015 р. у розмірі 87 865 грн. 00 коп., інфляційних втрат у розмірі 21 709 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 4 550 грн. 00 коп., пені у розмірі 45 592 грн. 10 коп. та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800 грн., на сплату судового збору у розмірі 2 395 грн. 62 коп. та прогнозованих судових витрат на явку у судове засідання та на забезпечення позову у розмірі 1 600 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 грудня 2018р. відкрито провадження та прийнято справу № 916/3124/17 до розгляду за правилами ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою з позначкою „за закінченням строку зберігання". Представник відповідача в судові засідання не з'являвся. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем подано не було.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З метою повного та всебічного розгляду справи, надання можливості відповідачу у справі скористатися своїми правами, наданими ГПК України, ухвалою суду від 16.01.2018р. розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою представника відповідача.
Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив:
12 вересня 2015р. між ТОВ "Покрівельна компанія РПК" (Замовник) та ФОП Саркісовим Б.Б. (Підрядник) був укладений Договір субпідряду №1/09-15С (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання здійснити влаштування покрівлі з профнастилу адміністративних та виробничих будівель за адресою: м.Одеса, вул.Малиновського, 3 (інв.№708, №1469). Строк виконання робіт складає 60 робочих днів з моменту підписання цього Договору (п.1.3 Договору).
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. На протязі 3 днів з моменту підписання договору Замовник оплачує Підряднику аванс у розмірі вартості матеріалів, необхідних для виконання робіт (п.7.1 Договору).
Відповідно до розділу 4 Договору вартість та об'єм робіт ухвалюються кошторисом (Додаток1), який є невід'ємною частиною цього Договору та договірною ціною, погодженою сторонами. Замовник виконує оплату щомісячно згідно акту приймання-передачі робіт за фактично виконані роботи на протязі 5 банківських днів після підписання акта сторонами. Підставою для оплати виконаних робіт за Договором є Акти виконаних підрядних робіт у погодженій сторонами формі.
Позивач у справі зазначає, що Додатком №1 до Договору від 12.09.2015р. сторонами погоджено локальний кошторис на виконання робіт на загальну суму 185 070 грн. Додатком №2 до Договору від 18.10.2015р. сторонами затверджено Акт №1/10-15С приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 76 250 грн. Додатком №3 до Договору від 14.03.2016р. сторонами затверджено Акт №1/03-16С приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 138 230 грн. Таким чином, на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи, передбачені Актами виконаних робіт на загальну суму 214 480 грн. 00 коп. Зазначені Акти виконаних робіт та локальний кошторис на виконання робіт від 12.09.2015р. були підписані повноваженими представниками сторін за Договором без зауважень. Але, у встановлений у п.4.2 Договору строк за Актом №01/03-16С приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 138 230 грн. Замовником оплату виконаних робіт повністю здійснено не було, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 01.07.2017р., згідно з яким ТОВ "Покрівельна компанія РПК" сплачено було лише 50 365 грн.
Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати прийнятих робіт позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 87 865 грн. 00 коп.
В обгрунтування позову позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також на ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 6.2 Договору за порушення строків виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості порушеного нею зобов'язання за кожен день прострочки: Замовник - за прострочку оплати виконаних робіт, Виконавець - за доведене порушення строку виконаних робіт.
У зв'язку із невиконанням Замовником своїх зобов'язань щодо своєчасного перерахування коштів у якості оплати за виконані роботи, на підставі зазначеного пункту Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 45 592 грн. 10 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 4 550 грн. 00 коп. та інфляційні втрати у сумі 21 709 грн. 94 коп. , які також просить стягнути з відповідача.
Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2015р. між ТОВ "Покрівельна компанія РПК" (Замовник) та ФОП Саркісовим Б.Б. (Підрядник) був укладений Договір субпідряду №1/09-15С, згідно з п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання здійснити влаштування покрівлі з профнастилу адміністративних та виробничих будівель за адресою: м.Одеса, вул.Малиновського, 3 (інв.№708, №1469).
Відповідно до розділу 4 Договору вартість та об'єм робіт ухвалюються кошторисом (Додаток1), який є невід'ємною частиною цього Договору та договірною ціною, погодженою сторонами. Замовник виконує оплату щомісячно згідно акту приймання-передачі робіт за фактично виконані роботи на протязі 5 банківських днів після підписання акта сторонами. Підставою для оплати виконаних робіт за Договором є Акти виконаних підрядних робіт у погодженій сторонами формі.
Додатком №1 до Договору від 12.09.2015р. сторонами погоджено локальний кошторис на виконання робіт на загальну суму 185 070 грн. Додатком №2 до Договору від 18.10.2015р. сторонами затверджено Акт №1/10-15С приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 76 250 грн. Додатком №3 до Договору від 14.03.2016р. сторонами затверджено Акт №1/03-16С приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 138 230 грн.
Таким чином, за матеріалами справи, на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи, передбачені Актами виконаних робіт , всього на суму 214 480 грн. 00 коп. Зазначені Акти виконаних робіт та локальний кошторис на виконання робіт від 12.09.2015р. були підписані повноваженими представниками сторін за Договором без зауважень.
Але, у встановлений в п.4.2 Договору строк за Актом №01/03-16С приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 138 230 грн. Замовником оплату виконаних робіт повністю здійснено не було, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 01.07.2017р., згідно з яким ТОВ "Покрівельна компанія РПК" сплачено було 50 365 грн.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з ТОВ "Покрівельна компанія РПК" заборгованості у сумі 87 865 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення строків виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості порушеного нею зобов'язання за кожен день прострочки: Замовник - за прострочку оплати виконаних робіт, Виконавець - за доведене порушення строку виконаних робіт.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Але, згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивачем при здійсненні розрахунку пені зазначену вимогу законодавства не враховано, що призвело до неправильного визначення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку про часткове його задоволення, у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівельна компанія РПК" пені на користь ФОП Саркісова Бориса Борисовича у розмірі 11 919 грн. 87 коп.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 4 550 грн. 00 коп. та інфляційні втрати у сумі 21 709 грн. 94 коп. , які також підлягають стягненню з відповідача.
Також, статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до Договору №04-2017 про надання правової допомоги від 01.08.2017р. позивачем було сплачено за надання юридичних/консультаційних послуг на загальну суму 2 800 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 від 07.08.2017р.
За таких обставин, на думку суду, позовна заява Фізичної особи - підприємця Саркісова Бориса Борисовича є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800 грн. та по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України.
Доказів прогнозованих судових витрат на явку у судове засідання та на забезпечення позову у розмірі 1 600 грн. позивачем до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим у цій частині вимоги позивача є необгрунтованими.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 126,129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Фізичної особи - підприємця Саркісова Бориса Борисовича - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівельна компанія РПК" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, б. 41, кв. 5, код ЄДРПОУ - 32433165) на користь Фізичної особи - підприємця Саркісова Бориса Борисовича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1) заборгованість за договором субпідряду № 1/09-15С від 12.09.2015 р. у розмірі 87 865 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 21 709 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 4 550 грн. 00 коп., пеню у розмірі 11 919 грн. 87 коп., судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800 грн. та судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 395 грн. 62 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19 лютого 2018 р.
Суддя Н.В. Рога
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2018 |
Оприлюднено | 20.02.2018 |
Номер документу | 72251960 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Рога Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні