Рішення

від 15.02.2018 по справі 910/18866/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 15.02.2018Справа №  910/18866/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО ОЗБРОЄННЯ" до  Дочірнього підприємства "Центр нових технологій "МАЯК"                               про стягнення 132 464,39 грн.,                                                                                                          Суддя Борисенко І.І. Секретар судового засідання Холодна Н.С. Представники сторін: від позивача – не з'явився; від відповідача – не з'явився.                                                                                                           ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО ОЗБРОЄННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Центр нових технологій "МАЯК"  про стягнення 132 464,39 грн. за договором на поставку комплекту деталей №21/03/16 від 21.03.2016, з яких: 116 412 грн. - основна заборгованість, 3 004,00 грн. - 3% річних, 13 048,39 грн. - інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку комплекту деталей від 21.03.2016 №21/03/16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 порушено провадження у справі №910/18866/17. Розгляд справи призначено на 05.12.2017. Ухвалою суду від 05.12.2017 розгляд справи відкладено на 16.01.2018. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Пунктом 9 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, у зв'язку з набранням 15.12.2017 законної сили Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції, вирішено розгляд справи №910/18866/17 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 15.02.2018. Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою місцезнаходження відповідача, визначену в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.11.2017. Також, в матеріалах справи наявне повернення кореспонденції у зв'язку з закінченням строку зберігання за цією ж адресою місцезнаходження відповідача, визначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8.    Таким чином, судом були надіслані ухвали суду за належною адресою відповідача (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) з якою відповідач 29.11.2017 вже отримував кореспонденцію суду, то подальше повернення кореспонденції суду за вказаною адресою за закінченням строку зберігання є належним повідомленням відповідача про розгляд справи. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 21.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО ОЗБРОЄННЯ" (далі – позивач,  постачальник) та Дочірнім підприємством Центр нових технологій «Маяк» (далі – відповідач, покупець) було укладено договір №21/03/16 на поставку комплекту деталей (далі – договір). Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві комплекти деталей, визначені в додатках до цього договору. Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену в додатках. Згідно з п. 2.2 договору вартість кожного комплекту деталей за даним договором визначена в окремих додатках до цього договору. Відповідно до п. 2.3. договору, загальна вартість договору з поставки комплектів визначена в додатках до цього договору та є сумою цих додатків. Загальна сума комплектів деталей, що мають бути поставлені за договором становить 248  592,00 грн. Порядок здійснення розрахунків за договором передбачений пунктом 2.3 Договору, згідно з яким, розрахунки між постачальником та покупцем за поставку комплектів деталей за даним договором здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку. Попередня оплата в розмірі 55% від вартості комплектів сплачується покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами даного договору. Решта 45% від вартості з виготовленого комплексу деталей за даним договором, сплачується покупцем після надходження офіційного повідомлення про готовність до поставки комплекту деталей. Після надходження оплати постачальник зобов`язаний в продовж двох днів доставити, за свій рахунок, комплекти деталей на адресу покупця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 2.4 договору). Відповідно до п. 1.3. договору, поставка комплектів деталей вважається виконаною належним чином з дати підписання обома сторонами видаткових накладних та передачі постачальником готової продукції покупцю. Як встановлено судом на виконання умов договору, згідно з видатковими накладними №РН-0000013 від 26.09.2016 на суму 2988,00 грн., №РН-0000014 від 26.09.2016 на суму 6960,00 грн., №РН-0000015 від 26.09.2016 на суму 32  988,00 грн., №РН-0000016 від 26.09.2016 на суму 35880,00 грн., №РН-0000017 від 26.09.2016 на суму 33600,00 грн., №РН-0000018 від 26.09.2016 на суму 38844,00 грн., №РН-0000019 від 26.09.2016 на суму 46  932,00 грн., постачальник відвантажив покупцю готові комплекси деталей на загальну суму 198  192,00 грн. Відповідно до виписки по особистим рахункам з 01.12.2016 по 31.12.2016 (від 18.07.2017) відповідач оплатив за поставлені постачальником комплекти деталей лише на суму 81  780,00 грн. Отже, відповідач не здійснив повної оплати за поставлені постачальником комплекти деталей, розмір заборгованості відповідача за договором становить 116  412,00 грн. Також, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2017, згідно з яким за відповідачем рахується борг на суму 116  412,00 грн. Вказаний акт звірки підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками сторін. З матеріалів справи вбачається, що Позивачем 07.04.2017 відповідачу було вручено нарочно 10.04.2017 претензію №1 вих. №07/04 від 07.04.207, а також направлено поштою лист-прохання про погашення заборгованості за поставку комплектів деталей вих.№8/06 від 08.06.2017 за договором з проханням сплатити заборгованість у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Зазначений лист-прохання відповідач отримав 13.06.2017., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач відповіді не надіслав, будь-яких коштів на погашення заборгованості не сплатив. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.          До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (п. 6 ст. 265 ГК України). Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до  ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ст. 693 ЦК України  якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 116  412,00 грн. основного боргу за поставлений товар на підставі наступних накладних: №РН-0000013 від 26.09.2016 на суму 2988,00 грн., №РН-0000014 від 26.09.2016 на суму 6960,00 грн., №РН-0000015 від 26.09.2016 на суму 32  988,00 грн., №РН-0000016 від 26.09.2016 на суму 35880,00 грн., №РН-0000017 від 26.09.2016 на суму 33600,00 грн., №РН-0000018 від 26.09.2016 на суму 38844,00 грн., №РН-0000019 від 26.09.2016 на суму 46  932,00 грн. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 116  412,00 грн. доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав. За таких обставин, позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню в розмірі 116  412,00 грн.   Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України). З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов'язання взяті за Договором належним чином, оскільки не здійснив оплату в установлений строк, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання. В зв`язку з чим, позивач просить стягнути 3% річних  в період з 14.12.2016 по 24.10.2017  в розмірі 3 004,00 грн., інфляційні втрати в період з 14.12.2016 по 24.10.2017 в розмірі 13048,39 грн. Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Суд визнає арифметично вірним розрахунок здійснений позивачем 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в період з 14.12.2016 по 24.10.2017 в розмірі 3 004,00 грн., інфляційних втрат в період з 14.12.2016 по 24.10.2017 в розмірі 13 048,39 грн. за обґрунтованим розрахунком позивача. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.    ст.    129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Дочірнього підприємства "Центр нових технологій "МАЯК" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, код ЄДРПОУ 30313077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО ОЗБРОЄННЯ" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Шлюзова, будинок 1, код ЄДРПОУ 39550938) 116 412 (сто шістнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 3004 (три тисячі чотири) грн. 00 коп. 3% річних, 13 048 (тринадцять тисяч сорок вісім) грн. 39 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1 986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 97 коп. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України                                                                                         Повне рішення складено 19.02.2018          Суддя                                                                                                              І.І. Борисенко