Рішення

від 12.02.2018 по справі 914/15/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018р. Справа №914/15/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд» , м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Навзаєм» , м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 139579,30 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 02.01.2018р.);

Від відповідача : не з'явився

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд» , м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Навзаєм» , м.Львів, про стягнення заборгованості в сумі 139579,30 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті 31.01.2018 р.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 31.01.2018р. розгляд справи відкладено на 12.02.2018р.

02.02.2018р. за вх.№3846/18 позивач подав клопотання, у якому просив суд долучити до матеріалів справи докази надіслання позовної заяви з додатками та акту звірки розрахунків на фактичну адресу відповідача, а також поштового конверту, в якому надсилався позов з додатками при його подачі до суду відповідачу на його юридичну адресу та який повернуто відділення зв'язку із відміткою за закінченням терміну зберігання . Крім того, у клопотанні позивачем, у зв'язку з втратою частини оригіналів видаткових накладних зі сторони позивача, виражено прохання про витребування зазначених у клопотанні оригіналів видаткових накладних у відповідача.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 12.02.2018р. забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та наданих поясненнях. Представник позивача в судовому засіданні усно повідомив суд, що клопотання про витребування доказів від 02.02.2018р. вх.№3846/18 просить не розглядати, оскільки оригінали витребуваний документів віднайшлися у позивача, а тому відмовляється від даного клопотання. Крім того, в судовому засідання представником позивача надано для огляду оригінали всіх видаткових накладних, які перелічені ним у позовній заяві, тобто які входять в предмет дослідження по справі.

Розглянувши клопотання позивача від 02.02.2018р. вх.№3846/18 про витребування документів, беручи до уваги відмову позивача від даного клопотання, а також те, що всі оригінали видаткових накладних позивачем надано суду для огляду, суд приходить до висновку про залишення клопотання позивача про витребування документів без розгляду, оскільки воно втратило актуальність.

В судове засідання для розгляду справи по суті 12.02.2018 представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить відмітка представника на бланку про відкладення розгляду справи від 31.01.2018р. Відповідач не подав відзиву на позов, заявлені позовні вимоги не заперечив. Заяви, клопотання станом на момент розгляду справ по суті до суду не надходили.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 18.07.2017р. по 14.11.2017р. ТзОВ Вікнабуд , як постачальник, здійснив поставку товарного бетону (надалі-товар) ТзОВ Навзаєм , як покупцю, на загальну суму 139579,30 грн. на підставі наступних видаткових накладних: №1909 від 21.07.2017р. на суму 693 грн., №1842 від 18.07.2017р. на суму 24726 грн., №1908 від 21.07.2017р. на суму 1110 грн., №1887 від 20.07.2017р. на суму 27080 грн., №2009 від 26.07.2017р. на суму 1288,80 грн., №2380 від 18.08.2017р. на суму 1702,50 грн., №2355 від 17.08.2017р. на суму 1702,50 грн., №2328 від 16.08.2017р. на суму 1702,50 грн., №2327 від 16.08.2017р. на суму 2270 грн., №2294 від 15.08.2017р. на суму 2837,50 грн., №2256 від 11.08.2017р. на суму 1135 грн., №2241 від 10.08.2017р. на суму 1135 грн., №2144 від 04.08.2017р. на суму 1135 грн., №2312 від 17.08.2017р. на суму 12846 грн., №2406 від 21.08.2017р. на суму 1135 грн., №2750 від 18.09.2017р. на суму 2837,50 грн., №2770 від 19.09.2017р. на суму 1702,50 грн., №2844 від 25.09.2017р. на суму 3495 грн., №2918 від 29.09.2017р. на суму 3525 грн., №3188 від 18.10.2017р. на суму 1975,50 грн., №3295 від 27.10.2017р. на суму 1702 грн., №3239 від 24.10.2017р. на суму 1249 грн., №3297 від 27.10.2017р. на суму 678 грн., №3296 від 27.10.2017р. на суму 1356 грн., №3301 від 30.10.2017р. на суму 1396 грн., №3309 від 30.10.2017р. на суму 1356 грн., №3135 від 12.10.2017р. на суму 372,50 грн., №3119 від 11.10.2017р. на суму 1674 грн., №3118 від 11.10.2017р. на суму 1674 грн., №3091 від 10.10.2017р. на суму 2792 грн., №3079 від 09.10.2017р. на суму 698 грн. ,№3052 від 06.10.2017р. на суму 1822,50 грн., №3051 від 06.10.2017р. на суму 1215 грн., №3050 від 06.10.2017р. на суму 3141 грн. , №3047 від 05.10.2017р. на суму 653 грн., №3046 від 05.10.2017р. на суму 3490 грн., №2989 від 04.10.2017р. на суму 2511 грн., №2988 від 04.10.2017р. на суму 653 грн., №2987 від 04.10.2017р. на суму 2350 грн., №2951 від 03.10.2017р. на суму 1306 грн., №2950 від 03.10.2017р. на суму 2350 грн., №2934 від 02.10.2017р. на суму 1762,50 грн.,№3495 від 14.11.2017р. на суму 1702 грн., №3267 від 01.11.2017р. на суму 2034 грн., №3475 від 13.11.2017р. на суму 3607,50 грн.

07.12.2017р. позивач на юридичну та фактичну адресу відповідача

направляв претензію з вимогою в семиденний строк провести оплату за товар у розмірі 139579,30 грн., однак останнім відповіді на претензію не надіслано, заборгованості не погашено.

Проте, як зазначив позивач, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача, яка виникла на підставі вище перелічених видаткових накладних, не погашена та становить 139579,30 грн.

При прийняття рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виникнення обов'язку покупця оплатити товар регламентовано частиною 1 статті 692 ЦК України, згідно якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ, яким, зокрема, являється видаткова накладна, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст.8 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач як доказ передачі товару відповідачу надає копії видаткових накладних: №1909 від 21.07.2017р. на суму 693 грн., №1842 від 18.07.2017р. на суму 24726 грн., №1908 від 21.07.2017р. на суму 1110 грн., №1887 від 20.07.2017р. на суму 27080 грн., №2009 від 26.07.2017р. на суму 1288,80 грн., №2380 від 18.08.2017р. на суму 1702,50 грн., №2355 від 17.08.2017р. на суму 1702,50 грн., №2328 від 16.08.2017р. на суму 1702,50 грн., №2327 від 16.08.2017р. на суму 2270 грн., №2294 від 15.08.2017р. на суму 2837,50 грн., №2256 від 11.08.2017р. на суму 1135 грн., №2241 від 10.08.2017р. на суму 1135 грн., №2144 від 04.08.2017р. на суму 1135 грн., №2312 від 17.08.2017р. на суму 12846 грн., №2406 від 21.08.2017р. на суму 1135 грн., №2750 від 18.09.2017р. на суму 2837,50 грн., №2770 від 19.09.2017р. на суму 1702,50 грн., №2844 від 25.09.2017р. на суму 3495 грн., №2918 від 29.09.2017р. на суму 3525 грн., №3188 від 18.10.2017р. на суму 1975,50 грн., №3295 від 27.10.2017р. на суму 1702 грн., №3239 від 24.10.2017р. на суму 1249 грн., №3297 від 27.10.2017р. на суму 678 грн., №3296 від 27.10.2017р. на суму 1356 грн., №3301 від 30.10.2017р. на суму 1396 грн., №3309 від 30.10.2017р. на суму 1356 грн., №3135 від 12.10.2017р. на суму 372,50 грн., №3119 від 11.10.2017р. на суму 1674 грн., №3118 від 11.10.2017р. на суму 1674 грн., №3091 від 10.10.2017р. на суму 2792 грн., №3079 від 09.10.2017р. на суму 698 грн. , №3052 від 06.10.2017р. на суму 1822,50 грн., №3051 від 06.10.2017р. на суму 1215 грн., №3050 від 06.10.2017р. на суму 3141 грн. , №3047 від 05.10.2017р. на суму 653 грн., №3046 від 05.10.2017р. на суму 3490 грн., №2989 від 04.10.2017р. на суму 2511 грн., №2988 від 04.10.2017р. на суму 653 грн., №2987 від 04.10.2017р. на суму 2350 грн., №2951 від 03.10.2017р. на суму 1306 грн., №2950 від 03.10.2017р. на суму 2350 грн., №2934 від 02.10.2017р. на суму 1762,50 грн.,№3495 від 14.11.2017р. на суму 1702 грн., №3267 від 01.11.2017р. на суму 2034 грн., №3475 від 13.11.2017р. на суму 3607,50 грн. (оригінали яких судом оглянуто в судовому засіданні), з яких вбачається, що на них є всі обов'язкові реквізити, а саме: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також, на вказаних видаткових накладних є печатка юридичної особи ТзОВ Навзаєм (ідентифікаційний код 38853226).

Позивач стверджує, що відповідач по справі не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи Відповідач не погасив основний борг та не надав доказів погашення заборгованості.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

З азначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 139579,30 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навзаєм» (79058, м.Львів, вул.Володимира Великого, буд.4 кім.429, ідентифікаційний код 38853226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд» (81053, Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул.І.Мазепи, 6, ідентифікаційний код 30328888) 139579,30 грн. заборгованості, 2093,69 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 16.02.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.