Постанова

від 12.02.2018 по справі 910/14161/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. Справа№ 910/14161/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Зеленіна В.О.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/14161/17 (суддя Шкурдова Л.М., м. Київ, повний текст складено - 15.11.2017) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" до публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" про визнання договору недійсним.

встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" про визнання недійсним Договору іпотеки №06/12-2-2 від 23.08.2012 року, а також всіх Договорів про внесення змін до нього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/14161/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, встановивши обставини уповноваження директора товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" Катренко Т.В. рішенням №1 засновника (власника) вказаного товариства ОСОБА_3 від 06.08.2012р. на підписання оскаржуваного іпотечного договору, відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/14161/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що Договори про внесення змін №5-9 підписані не уповноваженими особами, оскільки ані засновником ТОВ "Юбіком" ОСОБА_3, ані Загальними Зборами товариства не було надано вказаним особам повноважень на підписання зазначених Договорів про внесення змін.

Сторони правом на участь представників в даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що неявка їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіком" (заставодавець) та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (заставодержатель) 23 серпня 2012 року укладено Договір іпотеки №06/12-2-2 (надалі - Іпотечний договір) на забезпечення виконання зобов'язань за укладеними між сторонами кредитними договорами. За умовами Іпотечного договору ТОВ "Юбіком" виступає майновим поручителем Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією (код ЄДРПОУ 20095406).

Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника, у повному обсязі, що випливають з генерального кредитного договору №06/12 від 27 лютого 2012 року та укладеного в його рамках кредитного договору №06/12-1 від 27 лютого 2012 року та кредитного договору № 06/12-2 від 22 серпня 2012 року, генерального кредитного договору № 597/07 від 06 липня 2007 року та укладеного в його рамках кредитного договору №597/07/5 від 16.09.2011 року, кредитного договору №19/11 від 12 травня 2011 року передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку майно, перераховане в п. 1.2.

Згідно п. 1.2. Іпотечного договору, предмет іпотеки складається з:

нежитлової будівлі складу літера "Ж", загальною площею 443,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;

земельної ділянки площею 0,089 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,

земельної ділянки площею 0,1100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.1.7. Іпотечного договору при невиконанні боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. О., зареєстрований в реєстрі за № 3332.

Зазначений Договір з боку іпотекодавця було підписано директором ТОВ "Юбіком" Катренко Т.В.

До Іпотечного договору сторонами укладено Договори про внесення до нього змін, що є його невід'ємними частинами - №1 від 13.09.2012, №2 від 22.12.2012, №2 від 31.01.2013, №4 від 27.08.2013, №5 від 30.09.2013, №6 від 20.12.2013, №7 від 30.01.2014, №8 від 21.08.2014 та №9 від 05.12.2014.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що укладення вказаного Іпотечного договору та договорів про внесення змін до нього не було погоджено Загальними Зборами товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ", отже директори, якими було підписано вказані правочини, не мали необхідного обсягу повноважень на це.

Суд першої інстанції, встановивши обставини уповноваження директора товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" Катренко Т.В. рішенням №1 засновника (власника) вказаного товариства ОСОБА_3 від 06.08.2012р. на підписання оскаржуваного іпотечного договору, відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог, з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Спірний договір було підписано з боку товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" директором Катренко Т.В.

Відповідно до п.9.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ", затвердженого Загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" (Протокол №8 від 29.06.2011 року), в редакції, яка діяла на момент укладення спірного правочину, (далі - Статут) вищим органом товариства є Загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Виконавчим органом товариства є директор.

Згідно п.11.3. Статуту директор товариства діє згідно з чинним законодавством України, Статутом, підписаним з ним контрактом, та має право в порядку, визначеному Статутом, самостійно вирішувати всі питання діяльності товариства, за винятком питань, віднесених до виключної компетенції Загальних зборів Учасників.

Положеннями п.11.4. Статуту передбачено, що директор виконує, серед іншого, такі основні функції: без довіреності здійснює дії від імені товариства з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством та Статутом; є розпорядником майна та коштів товариства з врахуванням зазначених у Статуті обмежень.

Відповідно до п.11.5. Статуту директор товариства чи особа, яка на законних підставах його заміщає, без погодження із Загальними зборами Учасників товариства та без їх попереднього письмового дозволу не має права: укладати від імені товариства угоди та вчиняти правочини, одноразова сума (або сумарна за один день з одним контрагентом) яких перевищує еквівалент 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень; укладати від імені товариства та припиняти кредитні договори, договори щодо відчуження та/або надання в оренду нерухомого майна товариства, договори позики, договори про спільну діяльність, угоди про надання товариством гарантії чи поруки, передачу майна товариства у заставу, незалежно від суми зазначених угод.

В свою чергу, рішенням №1 засновника (власника) ТОВ "ЮБІКОМ", ОСОБА_3 від 06.08.2012р., вирішено виступити майновим поручителем підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією по генеральному кредитному договору №6/12 від 27.02.2012р. в частині збільшення ліміту відповідальності генерального кредитного договору, укладення нового кредитного договору в рамках генерального кредитного договору №06/12 від 27.02.2012р., визначено передати в якості забезпечення майно, що належить ТОВ "ЮБІКОМ".

У даному рішенні №1 від 06.08.2012р. вказано, що зазначені предмети іпотеки одночасно оформляються у забезпечення за кредитним договором позичальника №19/11 від 12.05.2011, кредитним договором 597/07-5 від 16.09.2011р.

Згідно рішення №1 від 06.08.2012р. ОСОБА_3 надано право підпису всіх необхідних документів директору ТОВ "Юбіком" Катренко Т.В.

Вказане рішення №1 від 06.08.2012р. підписано ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ "Юбіком".

Таким чином, директора ТОВ "Юбіком" Катренко Т.В. було уповноважено на укладення оскаржуваного іпотечного договору. Отже, відповідно вказана особа мала необхідний обсяг повноважень на вчинення зазначеного правочину.

Стосовно доводів апелянта про те, що Договори про внесення змін №5-9 підписані не уповноваженими особами, слід зазначити наступне.

Так, Договори про внесення змін №5 від 30.09.2013, №6 від 20.12.2013, №7 від 30.01.2014, №8 від 21.08.2014 були підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" директором ОСОБА_6, а Договір про внесення змін №9 від 05.12.2014 - директором ОСОБА_7

Апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що ані засновником ТОВ "Юбіком" ОСОБА_3, ані Загальними Зборами товариства не було надано вказаним особам повноважень на підписання зазначених Договорів про внесення змін.

Стосовно вказаного колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем було передано згідно п. 1.2. Іпотечного договору, в іпотеку майно, що складається з:

нежитлової будівлі складу літера "Ж", загальною площею 443,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;

земельної ділянки площею 0,089 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,

земельної ділянки площею 0,1100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Укладенням вказаних Договорів про внесення змін кількість вказаного майна, що було передано в іпотеку, не збільшувалася, відповідно обсяг відповідальності іпотекодавця залишився незмінним в порівнянні з іпотечним договором, наявність повноважень на укладення якого у директора Катренко Т.В. було встановлено судом.

Отже, відповідно укладення вказаних Договорів про внесення змін погодження із Загальними зборами Учасників товариства не потребувало, а тому посилання апелянта на відсутність повноважень у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на їх підписання є необґрунтованим.

Враховуючи все вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, яка викладена у відзиві на позов, слід зазначити наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що судом відмовляється у задоволенні вимог позивача через їх необґрунтованість, наслідки спливу строку позовної давності застосуванню не підлягають.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/14161/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 19.02.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

В.О. Зеленін