Постанова

від 15.02.2018 по справі 922/3063/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р. Справа № 922/3063/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.;

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№3834Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3063/17 (ухвалене суддею Шарко Л.В., повний текст рішення складено 04.12.2017),

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Топольок”, м.Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок" протягом 3-х місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,1007 га, по вул.Ахсарова, 21, у м.Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ухилення орендаря від виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі унеможливлює отримання Департаментом земельних відносин в управлінні Держземагентства у місті Харкові витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконання розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку та вчинення дії щодо складання та підписання додаткової угоди до існуючого договору в частині зміни розміру орендної плати земельної ділянки у відповідності з нормативно грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.2017 заяву щодо застосування позовної давності задоволено. У задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив про наявність порушеного права позивача у спірних правовідносинах, оскільки позов є законним та обґрунтованим. Відповідно до частини 1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Кінцевий строк виконання вимог позивача щодо виготовлення технічної документації - до 31.12.2013, а відтак позовна давність сплинула 31.12.2016. Позивач своїм правом у межах загальної позовної давності щодо звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу не скористався, а звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача виготовити технічну документацію вже після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Позивачем не доведено наявність триваючого правопорушення у даному випадку, тому позовна давність поширюється на зазначену категорію вимог.

Харківська міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3063/17; задовольнити позовні вимоги Харківської міської ради до ТОВ “Компанія Топольок” у повному обсязі. Стягнути з ТОВ “Компанія Топольок” на користь Харківської міської ради витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин загальну позовну давність. Спір у даній справі обумовлено невиконанням відповідачем чинного рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013». Апелянт зазначає, що користування земельною ділянкою без її реєстрації у Державному земельному кадастрі України є триваючим порушенням вимог чинного законодавства, тому на триваюче правопорушення не поширюються строки позовної давності. Припинення дій, що порушують право, як спосіб захисту полягає у припиненні триваючого цивільного правопорушення, яке впливає на суб'єктивні права, свободи та законні інтереси особи та характеризуються безперервністю його учинення протягом невизначеного тривалого часу з початку його вчинення. Апелянт стверджує, що строки позовної давності до обов'язку землекористувачів виготовити технічну документацію із землеустрою та на її підставі звернутися до Державного земельного кадастру та зареєструвати сформовану земельну ділянку не застосовуються, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3063/17. Встановлено відповідачу строк до 09.01.2018 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим сторонам. Встановлено Харківській міській раді строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву на апеляційну скаргу, але не пізніше 11.01.2018.

04.01.2018 від відповідача до суду надійшов відзив (вх.№65) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позов, який подано позивачем, не є негаторним, а тому відсутні підстави для застосування поняття триваючого правопорушення до даних правовідносин. На думку відповідача, позивач може самостійно як власник виготовити технічну документацію та зареєструвати земельну ділянку. Також, зазначає, що 25.10.2013 позивачу стало відомо, що відповідач відмовляється виконувати його вимоги. 01.01.2017 строк позовної давності сплинув. Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги у редакції позивача: «зобов'язати відповідача впродовж 3-х місяців з моменту набрання рішенням чинності виготовити технічну документацію» не можуть бути виконані у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки відповідач може замовити та надати позивачу технічну документацію не пізніше шести місяців з моменту отримання відповідного дозволу позивача на розробку такої документації.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 призначено справу №922/3063/17 до розгляду на 15.02.2018 о 15:10 год. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи. Попереджено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги буде здійснюватися за правилами Господарського процесуального кодексу України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017, та, зокрема, встановлює, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України). Також, роз'яснено учасникам справи, що копії довіреностей, видані представникам, так само як і інші письмові докази, що подаються у копіях, мають відповідати вимогам ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 14.02.2018, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 у справі №922/3063/17 у зв'язку із хворобою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.11.1998 №1230 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма "Компанія Топольок" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок") укладено договір на право тимчасового користування землею №1834, за умовами якого відповідач отримав у тимчасове користування строком до 31.12.2023 земельну ділянку, площею 0,1007 га, по вул.Ахсарова, 21, у м.Харкові для експлуатації та обслуговування магазину та допоміжних будівель і споруд без права забудови на ділянці "Б".

Кадастровий номер земельної ділянки не визначений.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 06.01.1999 за №1834 виконкомом Харківської міської ради.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Підпунктом 1.1. пункту 1 вказаного рішення Харківської міської ради затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає у подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 визначено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (пункт 2, пункт 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 №1269/13, управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та, які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок, з метою реалізації Харківською міською радою, як орендодавцем, можливості щодо отримання витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремих земельних ділянок для визначення обґрунтованого розміру орендної плати за вказані земельні ділянки із визначеною площею, межами, місцем розташування, зареєстровані у Державному земельному кадастрі (із присвоєнням кадастрового номеру):

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м.Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (у тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до пункту 5 рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 №1269/13 зобов'язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» Департаментом земельних відносин листом-попередженням від 08.10.2013 №1881/0/225-13 повідомлено відповідача про необхідність: у строк до 01.12.2013 забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); у строк не пізніше 31.12.2013 подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м.Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру; у строк до 01.01.2014 повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки; у строк до 01.02.2014 року - привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказаним листом Департамент земельних відносин також повідомив відповідача про те, що у разі невиконання зазначених дій у встановлений строк Департаментом буде підготовлена пропозиція до Юридичного департаменту для вжиття заходів щодо спонукання до здійснення дій стосовно реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок" вказаного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 14.10.2013.

Згідно з листом відповідача від 22.10.2013 №116 ТОВ "Компанія Топольок" відмовилося виконувати вказані вимоги виконавчого органу Харківської міської ради (а.с.20).

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, договір на право тимчасового користування землею №1834 укладений між сторонами відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на момент його укладення.

Пунктом 2.1 договору на право тимчасового користування землею №1834 передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

ТОВ "Компанія Топольок" не є власником земельної ділянки та не є постійним землекористувачем, оскільки не відноситься до осіб, визначених статтею 92 Земельного кодексу України, а, відтак, сплата орендарем плати за землю у вигляді земельного податку не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 1 ст.14 та пунктом 288.1 ст.288 Податкового кодексу України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент звернення до господарського суду з позовом) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір на право тимчасового користування землею з урахуванням норм чинного на теперішній час законодавства, потребує приведення його умов у відповідність до вимог чинного законодавства.

При цьому сторонами не заперечується факт використання відповідачем земельної ділянки, не внесеної до Державного реєстру земель.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.

Статтею 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що нормативна грошова оцінка відноситься до відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим (стаття 20 Закону).

Згідно зі статтею 21 зазначеного Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Статтею 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Положеннями статті 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що однією із підстав здійснення землеустрою (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі) є договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про землеустрій" на землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, інвентаризації земель.

Таким чином, зі змісту вищевказаних норм чинного земельного законодавства України убачається обов'язок користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності, яким є відповідач, вчинити дії щодо державної реєстрації цих ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за відповідною заявою користувачів.

Конституцією України визнається і гарантується місцеве самоврядування, а пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За огляду на те, що суб'єктом права власності земельної ділянки за договором на право тимчасового користування землею є безпосередньо територіальна громада м.Харкова, яка реалізує дане право через орган місцевого самоврядування - Харківську міську раду, а також те, що рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13, яке є діючим та підлягає виконанню, відповідач зобов'язаний забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,1007 га, розташовану за адресою: м.Харків, вул.Ахсарова,21, та зареєструвати зазначену земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. У зв'язку з чим, зазначені вимоги позивача - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому такими, що підлягають задоволенню.

Однак щодо вимоги позивача про надання відповідачеві 3-х місячного терміну після вступу рішення суду в законну силу для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вимоги у частині встановлення терміну для виготовлення документації, а саме: 3-х місячного терміну після вступу рішення суду в законну силу, виходячи з такого.

Відповідно до статті 28 Закону України “Про землеустрій” розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, вимога позивача про надання відповідачеві 3-х місячного терміну після вступу рішення суду в законну сили для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

В обґрунтування доводів апеляції скарги апелянт зазначає, що користування земельною ділянкою без її реєстрації у Державному земельному кадастрі України є триваючим порушенням вимог чинного законодавства, тому на триваюче правопорушення не поширюються строки позовної давності. Строки позовної давності до обов'язку землекористувачів виготовити технічну документацію із землеустрою та на її підставі звернутися до Державного земельного кадастру та зареєструвати сформовану земельну ділянку не застосовуються, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта, з огляду на таке.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст.257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У статті 268 Цивільного кодексу України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Частиною 2 ст.268 Цивільного кодексу України передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

За змістом ст.391 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі.

Спір у даній справі обумовлено невиконанням відповідачем чинного рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».

Оскільки договір на право тимчасового користування землею від 06.01.1999 №1834 укладений між сторонами даного спору є діючим, Закон України "Про державний земельний кадастр" та рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" є чинними, то наявність цих факторів виключає можливість застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки вони є триваючими.

Таким чином, користування земельною ділянкою без її реєстрації у Державному земельному кадастрі України є триваючим порушенням вимог чинного законодавства, тому на триваюче правопорушення не поширюються строки позовної давності.

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженні своїм майном не застосовується, оскільки порушення триває у часі (про це зазначено Верховним Судом України при здійсненні аналізу деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» від 01.07.2013).

Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Припинення дій, що порушують право, як спосіб захисту полягає у припиненні триваючого цивільного правопорушення, яке впливає на суб'єктивні права, свободи та законні інтереси особи та характеризуються безперервністю його учинення протягом невизначеного тривалого часу з початку його вчинення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність порушеного права позивача у спірних правовідносинах, однак безпідставно задовольнив заяву відповідача щодо застосування позовної давності, дійшовши помилкового висновку про те, що строк позовної давності сплинув, на підставі чого неправомірно відмовив у задоволенні позову.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги, а висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування загальних строків давності до спірних правовідносин є помилковими.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 2.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3063/17 та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3063/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок" забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,1007 га, по вул.Ахсарова, 21, у м.Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок" (61204, м.Харків, вул.Ахсарова,21, код ЄДРПОУ 14108787) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, пл.Конституції,7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3200,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3520,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

                    Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

                    Повний текст постанови складено 19.02.2018.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя В.О.Фоміна