Постанова

від 14.02.2018 по справі 917/1761/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. Справа № 917/1761/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.02.18 р.,

відповідач - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.3904П/3-38) на рішення господарського суду Полтавської області, ухвалене 23.11.2017 року об 11:20 год. у приміщенні вказаного суду, суддею Киричук О.А., повний текст якого складено 27.11.2017 року у справі №917/1761/17

за позовом Приватного підприємства "Антарес-Агро", м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область,

про стягнення 43 133,37 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 35360 грн. основного боргу, 1240,50 грн. 3% річних, 6532,87 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в повному обсязі не сплатив за товар, поставлений позивачем за видатковими накладними, що є підставою для стягнення з відповідача суми основного боргу, а також інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 692, ч.2 ст.625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.11.2017 року у справі № 917/1761/17 позов задоволено.

В наведеному рішенні суд дійшов висновку, що дії сторін (поставка товару позивачем, часткова оплата товару відповідачем) свідчать про виникнення між сторонами правовідносин, що випливають із договору поставки. Як зазначено в рішенні суду першої інстанції, факт поставки товару відповідачу на суму 1037476 грн. підтверджується підписаними обома сторонами накладними, відповідач розрахувався за товар частково, на суму 1002116 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 35360 грн. Вказані обставини стали підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми основного боргу, а також за простроченням виконання грошового зобов'язання - 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що надані позивачем суду видаткові накладні оформлені неналежним чином, а саме, не містять посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, дату та номер довіреності особи, яка приймала товар. Відповідач зазначає, що позивачем не виконано обов'язок з передачі разом із товаром оформлених належним чином видаткових накладних та товаросупровідних документів, у зв'язку з чим відповідач, на підставі ч.3 ст.538 ЦК України, зупинив виконання свого обов'язку з оплати товару.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що відповідач прийняв товар та підписав видаткові накладні, а отже, на підставі статті 692 ЦК України, у нього виник обов'язок з оплати товару після його прийняття. Доводи апеляційної скарги вважає необгрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання 14.02.2018р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018р., якою розгляд справи було призначено на 14.02.2018р. направлялась відповідачу та була отримана ним 08.02.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, ПП "Антарес-Агро", поставив відповідачу, ТОВ "Білогіря молокопродукт" фільтри тонкої очистки молока (далі - товар), що підтверджується:

видатковою накладною № 3 від 27 серпня 2012 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 20 від 05 листопада 2012 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 55 від 21 грудня 2012 року на суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 78 від 18 березня 2013 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 95 від 10 квітня 2013 року на суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 111 від 17 травня 2013 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 125 від 26 червня 2013 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 138 від 29 липня 2013 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 156 від 05 вересня 2013 року на суму 6 300 (шість тисяч триста) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 167 від 20 вересня 2013 року на суму 6 300 (шість тисяч триста) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 171 від 01 жовтня 2013 року на суму 23 100 (двадцять три тисячі сто) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 183 від 05 листопада 2013 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 183 від 05 листопада 2013 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 1 від 08 січня 2014 року на суму 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 35 від 17 березня 2014 року на суму 39 270 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 49 від 10 квітня 2014 року на суму 9 240 (дев'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 71 від 12 травня 2014 року на суму 39 270 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 96 від 19 червня 2014 року на суму 39 270 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 126 від 30 липня 2014 року на суму 39 270 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 170 від 16 вересня 2014 року на суму 39 270 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 228 від 27 листопада 2014 року на суму 43 197 (сорок три тисячі сто дев'яносто сім) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 25 від 30 січня 2015 року на суму 43 197 (сорок три тисячі сто дев'яносто сім) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 95 від 16 квітня 2015 року на суму 51918 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 183 від 23 червня 2015 року на суму 51 918 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 273 від 03 вересня 2015 року на суму 10 260 (десять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 299 від 30 вересня 2015 року на суму 27 360 (двадцять сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 343 від 30 жовтня 2015 року на суму 63 648 (шістдесят три тисячі шістсот сорок вісім) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 35 від 01 лютого 2016 року на суму 26 208 (двадцять шість тисяч двісті вісім) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 109 від 18 березня 2016 року на суму 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 173 від 15 квітня 2016 року на суму 26 880 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 243 від 25 травня 2016 року на суму 7 680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 267 від 02 червня 2016 року на суму 15 360 (п'ятнадцять триста шістдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 301 від 22 червня 2016 року на суму 11 520 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 234 від 08 липня 2016 року на суму 7 680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 354 від 21 липня 2016 року на суму 3 840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень 00 коп.;

видатковою накладною № 387 від 09 серпня 2016 року на суму 11 520 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 коп.

Загальна вартість поставленого товару складає 1 037 476 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар частково, а саме:

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 19 вересня 2012 року, що підтверджується банківською випискою від 19 вересня 2012 року;

27 700 (двадцять сім тисяч сімсот) 00 гривень 01 листопада 2012 року, що підтверджується банківською випискою від 01 листопада 2012 року;

20 000 (двадцять тисяч) 00 гривень 19 листопада 2012 року, що підтверджується банківською випискою від 19 листопада 2012 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 23 листопада 2012 року, що підтверджується банківською випискою від 23 листопада 2012 року;

5 700 (п'ять тисяч сімсот) 00 гривень 14 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою від 14 грудня 2012 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 22 лютого 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 22 лютого 2013 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 07 березня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 07 березня 2013 року;

15 000 (п'ятнадцять тисяч) 00 гривень 22 березня 2013 року;

20 000 (двадцять тисяч) 00 гривень 12 квітня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 12 квітня 2013 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 26 квітня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 26 квітня 2013 року;

35 000 (тридцять п'ять тисяч) 00 гривень 17 травня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 17 травня 2013 року;

35 000 (тридцять п'ять тисяч) 00 гривень 27 червня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 27 червня 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 05 липня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 05 липня 2013 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 12 липня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 12 липня 2013 року;

5 200 (п'ять тисяч двісті) 00 гривень 19 липня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 19 липня 2013 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 26 липня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 26 липня 2013 року;

11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) 00 гривень 02 серпня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 02 серпня 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 09 серпня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 09 серпня 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 16 серпня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 16 серпня 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 23 серпня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 23 серпня 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 30 серпня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 30 серпня 2013 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 06 вересня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 06 вересня 2013 року;

5 700 (п'ять тисяч сімсот) 00 гривень 13 вересня 2013 року, що підтверджується

банківською випискою від 13 вересня 2013 року;

6 300 (шість тисяч триста) 00 гривень 27 вересня 2013 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 04 жовтня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 04 жовтня 2013 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 22 жовтня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 22 жовтня 2013 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 28 жовтня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 28 жовтня 2013 року;

4 000 (чотири тисячі) 00 гривень 01 листопада 2013 року, що підтверджується

банківською випискою від 01 листопада 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 11 листопада 2013 року, що підтверджується

банківською випискою від 11 листопада 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 15 листопада 2013 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 22 листопада 2013 року, що підтверджується

банківською випискою від 22 листопада 2013 року;

15 000 (п'ятнадцять тисяч) 00 гривень 29 листопада 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 29 листопада 2013 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 10 грудня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 10 грудня 2013 року;

7 000 (сім тисяч) 00 гривень 30 грудня 2013 року, що підтверджується банківською випискою від 30 грудня 2013 року;

6 100 (шість тисяч сто) 00 гривень 14 січня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 14 січня 2014 року;

7 000 (сім тисяч) 00 гривень 03 лютого 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 03 лютого 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 18 лютого 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 18 лютого 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 24 лютого 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 24 лютого 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 06 березня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 06 березня 2014 року;

13700 (тринадцять сімсот) 00 гривень 14 березня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 14 березня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 28 березня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 28 березня 2014 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 09 квітня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 09 квітня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 14 квітня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 14 квітня 2014 року;

4 946 (чотири тисячі дев'ятсот сорок шість) 00 гривень 18 квітня 2014 року, що

підтверджується банківською випискою від 18 квітня 2014 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 06 травня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 06 травня 2014 року;

8 618 (вісім тисяч шістсот вісімнадцять) 00 гривень 13 травня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 13 травня 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 20 травня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 20 травня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 27 травня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 27 травня 2014 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 03 червня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 03 червня 2014 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 10 червня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 10 червня 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 17 червня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 17 червня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 27 червня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 27 червня 2014 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 01 липня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 01 липня 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 08 липня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 08 липня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 15 липня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 15 липня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 22 липня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 22 липня 2014 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 29 липня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 29 липня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 12 серпня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 12 серпня 2014 року;

15 756 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) 00 гривень 20 серпня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 20 серпня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 04 вересня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 04 вересня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 16 вересня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 16 вересня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 30 вересня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 30 вересня 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 07 жовтня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 07 жовтня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 16 жовтня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 16 жовтня 2014 року;

7 000 (сім тисяч) 00 гривень 21 жовтня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 21 жовтня 2014 року;

7 270 (сім тисяч двісті сімдесят) 00 гривень 04 листопада 2014 року, що

підтверджується банківською випискою від 04 листопада 2014 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 17 грудня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 17 грудня 2014 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 26 грудня 2014 року, що підтверджується банківською випискою від 26 грудня 2014 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 21 січня 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 21 січня 2015 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 29 січня 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 29 січня 2015 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 10 лютого 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 10 лютого 2015 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 19 лютого 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 19 лютого 2015 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 03 березня 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 03 березня 2015 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 16 березня 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 16 березня 2015 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 15 квітня 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 15 квітня 2015 року;

8 000 (вісім тисяч) 00 гривень 27 квітня 2015 року, що підтверджується банківською випискою від 27 квітня 2015 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 17 червня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 17 червня 2015 року;

6 000 (шість тисяч) 00 гривень 10 липня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 10 липня 2015 року;

25 000 (двадцять п'ять тисяч) 00 гривень 18 серпня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 18 серпня 2015 року;

30 000 (тридцять тисяч) 00 гривень 14 вересня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 14 вересня 2015 року;

25 000 (двадцять п'ять тисяч) 00 гривень 06 жовтня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 06 жовтня 2015 року;

25 000 (двадцять п'ять тисяч) 00 гривень 21 жовтня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 21 жовтня 2015 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 16 листопада 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 16 листопада 2015 року;

15 000 (п'ятнадцять тисяч) 00 гривень 23 листопада 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 23 листопада 2015 року;

25 000 (двадцять п'ять тисяч) 00 гривень 22 січня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 22 січня 2016 року;

7 000 (сім тисяч) 00 гривень 11 лютого 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 11 лютого 2016 року;

25 000 (двадцять п'ять тисяч) 00 гривень 17 березня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 17 березня 2016 року;

30 000 (тридцять тисяч) 00 гривень 15 квітня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 15 квітня 2016 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 18 квітня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 18 квітня 2016 року;

9 106 (дев'ять тисяч сто шість) 00 гривень 24 травня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 24 травня 2016 року;

10 000 (десять тисяч) 00 гривень 03 червня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 03 червня 2016 року;

9 920 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) 00 гривень 17 червня 2016 року, що платіжним дорученням випискою від 17 червня 2016 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 02 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 02 липня 2016 року;

4 920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) 00 гривень 04 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 04 липня 2016 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 05 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 05 липня 2016 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 12 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 12 липня 2016 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 15 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 15 липня 2016 року;

3 000 (три тисячі) 00 гривень 18 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 18 липня 2016 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 25 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 25 липня 2016 року;

3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) 00 гривень 01 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 01 серпня 2016 року;

6 000 (шість тисяч) 00 гривень 03 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 03 серпня 2016 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 04 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 04 серпня 2016 року;

1 000 (одна тисяча) 00 гривень 05 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 05 серпня 2016 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 15 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 15 серпня 2016 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 16 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 16 серпня 2016 року;

5 000 (п'ять тисяч) 00 гривень 17 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 17 серпня 2016 року;

2 000 (дві тисячі) 00 гривень 18 серпня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням від 18 серпня 2016 року;

Загальна сума оплати відповідачем за поставлений товар складає 1 002 116 (один мільйон дві тисячі сто шістнадцять) гривень 00 коп.

Отже, не оплаченим залишився товар на суму 35360 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості, позивач направив відповідачу вимогу №564 від 25.05.2017 року про сплату боргу в розмірі 35360 грн. протягом 7 днів з моменту отримання вимоги (а.с.159).

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом ( ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження однією стороною прийняття до виконання замовлень іншої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що з 27.08.2012 по 09.08.2016 позивач поставляв відповідачу товар за видатковими накладними, а відповідач приймав товар та частково його оплачував.

Факт поставки товару у вказаний період відповідачем не заперечується.

Обставини щодо часткової оплати відповідачем товару також свідчать про визнання ним здійснення господарських операцій з поставки товару.

Отже, сторони вчинили юридично значимі дії, які були спрямовані на виникнення між ними взаємних прав та обов'язків.

В наданих до позову видаткових накладних містяться посилання на договори №270801 від 27.08.2012 року та №300101 від 30.01.2015 року.

Однак, позивач в позові просить суд стягнути вартість товару, переданого за накладними, будь-які посилання на регулювання поставки договором відсутні.

В своїх поясненнях суду першої інстанції (а.с.182-183) позивач вказав, що договір поставки між сторонами не укладався, а видаткові накладні, надані до позову, є самостійними документами, на підставі яких у відповідача виникає обов'язок оплатити товар, відповідно до статті 692 ЦК України.

В додаткових поясненнях суду першої інстанції (а.с.186) відповідач вказав про відсутність у нього договорів, на які є посилання у видаткових накладних.

Таким чином, жодна із сторін не наполягає на тому, що поставка товару відбувалась на умовах, визначених письмовим договором.

Враховуючи вказані пояснення позивача та відповідача, судова колегія дійшла висновку, що предметом даного спору є стягнення грошових коштів за товар, поставлений виключно за накладними, у зв'язку з чим обставини існування між сторонами інших правовідносин (за письмовими договорами) не входять до предмету доказування у даній справі.

Отже, встановлені обставини у даній справі свідчать про наявність між сторонами взаємних майново-господарських зобов'язань, які виникли внаслідок поставки товару позивачем та його прийняття і оплати відповідачем.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Оскільки між сторонами виникли правовідносини, що випливають із договору поставки, до спірних правовідносин застосовуються положення ч.1 ст.692 ЦК України, що встановлюють порядок розрахунків покупця за товар, отриманий за договором купівлі-продажу.

Частинами першої та другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-78гс14 від 19.08.2014 року.

З урахуванням викладеного, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виник з моменту його прийняття.

Факт поставки товару на суму 1037476 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, підписаними позивачем та відповідачем.

Позивач зазначає, що товар оплачено відповідачем частково, на суму 1002116 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, що надані до позову.

Отже, сума боргу відповідача в розмірі 35360 грн. підтверджується наданими позивачем матеріалами.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, не представив суду доказів сплати боргу.

Враховуючи непогашення відповідачем повністю суми основного боргу, вказаної позивачем, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача 35360 грн. заборгованості.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що надані позивачем видаткові накладні оформлені неналежним чином, а саме: видаткові накладні за період з 27.08.2012 року по 30.01.2015 року не містять посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення операції, в накладній №387 від 09.08.2016 року не вказано посаду особи, яка приймала товар.

Відповідач також зазначає, що видаткові накладні за період з 16.04.2015 по 21.07.2016 не містять номер, дату довіреності та відсутня інформація про посаду особи, яка приймала товар.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань та є підставою для зупинення покупцем оплати товару на підставі ч.3 ст.538 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи із наступного.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем до позову видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити.

Таким чином, надані позивачем до позову видаткові накладні відповідають вимогам вказаного закону та є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Відповідач прийняв товар без будь-яких застережень, не відмовлявся від виконання зобов'язання.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Разом з тим, норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільняли покупця від обов'язку оплатити отриманий товар у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними документами.

Неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах може бути підставою для застосування до відповідальних винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності, втім, не звільняє покупця від обов'язку оплатити товар.

Крім того, підпис особи, який міститься на накладних від імені відповідача, скріплений печаткою ТОВ "Білогір'я молокопродукт", що є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

У відповідності до п. 65 Постанови Кабінету Міністрів України №1893 від 27 листопада 1998 року "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію" (чинна на час складання спірних видаткових накладних) особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Виходячи із зазначеного, особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Відповідач не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

Враховуючи викладене, підписання та завірення печаткою покупця видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону, фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Стосовно відсутності посилання в накладних на довіреності, слід зазначити, що Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст.9) такий реквізит не визначений як обов'язковий.

Довіреність не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її виконання, у зв'язку з чим, її відсутність не може спростувати факту вчинення поставки товару та його отримання особою; відповідні довіреності можуть бути лише одним із доказів і підлягають оцінці за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України.

Враховуючи наведене, надані позивачем до позову видаткові накладні, відповідно до статтей 76, 77 ГПК України, є належними та допустимими доказами в підтвердження факту поставки товару відповідачу.

З огляду на вищевикладене, посилання відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань з оформлення видаткових накладних як на підставу для зупинення оплати покупцем товару є безпідставними та спростовуються викладеним вище.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що позивачем разом із товаром не було передано покупцю товаросупровідних документів.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання . Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ст. 666 Цивільного кодексу України).

Як встановлено колегією суддів, товар відповідачем прийнято без будь-яких зауважень і претензій.

Доказів звернення відповідача до позивача з вимогою передати товаросупровідні документи на товар матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем, в порушення вимог ч.3 ст.13 ГПК України, не доведено обставин, на які він посилається.

Враховуючи наведене, доводи відповідача на наявність у нього підстав для застосування ч.3 ст.538 ЦК України та зупинення оплати товару, є необгрунтованими та не підтвердженими, оскільки матеріали справи не містять доказів порушення позивачем своїх обов'язків при здійсненні поставки товару.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає також, що неможливо встановити дату отримання ним товару, оскільки накладні не містять дати їх підписання сторонами.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки видаткова накладна складається та підписується в день здійснення господарської операції.

В спірних видаткових накладних не міститься застереження про фактичне отримання товару чи підписання накладної в інший день.

Відповідач не надав суду доказів отримання товару не в день складання накладної, у зв'язку з чим підписання відповідачем накладної, яка фіксує здійснення господарської операції, є підставою для набуття позивачем права вимагати оплати товару з моменту його прийняття.

Отже, доводи відповідача є безпідставними.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1240,50 грн. за період з 19.08.2016 по 20.10.2017 та інфляційні втрати в розмірі 6532,87 грн. за період з серпня по жовтень 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 18.08.2016 року заборгованість відповідача складала 35360 грн.

Оскільки відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар в день його прийняття, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат в заявлений позивачем період, починаючи з 19.08.2016 року.

Таким чином, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання, колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, встановила, що загальний розмір 3% річних за заявлений період складає 1242,80 грн., а розмір інфляційних втрат - 6908,40 грн.

Однак, враховуючи диспозитивне право позивача на визначення розміру позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в заявленому позивачем розмірі, а саме - 1240,50 грн. та інфляційних втрат - 6532,87 грн.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.2017 року у справі №917/1761/17 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення

Рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.2017 року у справі №917/1761/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 20 днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 19.02.2018 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н.В.