Рішення

від 07.02.2018 по справі 607/7136/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Справа №607/7136/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/7136/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району про визнання права власності на спадкове майно, а саме: А - житловий будинок, Б - хлів, В - господарська будівля, Пг - погріб, 1-3 - огорожа, яке знаходиться по вул. Л. Українки, 9 в с. Ангелівка Тернопільського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті її бабці ОСОБА_3, яка померла 20 грудня 2013 року. Обґрунтовує позов тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на зазначене нерухоме майно. Будучи спадкоємцем за заповітом, позивач спадщину прийняла, однак у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок. З цих підстав позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просила суд визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно.

Відзиву на позов та будь-яких заперечень по суті спору від відповідача не надходило.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подала заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглядати справу в її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району в судове засідання подав заяву, згідно з якою просив розглядати справу за його відсутності.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, установив такі обставини:

Як убачається з довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району від 01 лютого 2012 року №51, житловий будинок з господраськими прибудовами по вул. Л. Українки, 9 в с. Ангелівка Тернопільського району, числиться за ОСОБА_3.

20 грудня 2013 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №164860, актовий запис №1660 відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_4 31 січня 2012 року, номер у реєстрі 09, згідно з яким ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно ОСОБА_1

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як слідує з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 02 березня 2017 року змінила своє прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, серії І-ИД №012250, актовий запис №18 Тернопільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Як убачається з матеріалів спадкової справи №226-2014р., 19 травня 2014 року ОСОБА_5 (ОСОБА_1Я.) звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

11 квітня 2014 року ОСОБА_6 (син померлої ОСОБА_3М.) звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про відмову від одержання обов'язкової частки у спадщині (як непрацездатний) після смерті своєї матері ОСОБА_3

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3, оскільки в шестимісячний строк після її смерті звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 19 квітня 2017 року №955/02-14, їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на вказаний житловий будинок.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З посиланням на зазначені норми закону позивач звернулася до суду за захистом її прав у судовому порядку.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно ОСОБА_3 за життя належав спірний житловий будинок, суд виходить із наданих доказів.

Як убачається з довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району від 01 лютого 2012 року №51, житловий будинок з господраськими прибудовами по вул. Л. Українки, 9 в с. Ангелівка Тернопільського району, числиться за ОСОБА_3.

Як слідує з інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації №358 від 13 червня 2016 року, станом на 13 червня 2016 року по обліку бюро будинковолодіння №9 по вул. Лесі Українки в с. Ангелівка рахується за ОСОБА_3 Самочинно збудованих будівель не виявлено.

З технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами №9 по вул. Лесі Українки в с. Ангелівка Тернопільського району, вбачається, що житловий будинок (літ. А) побудований до 1939 року, сходи (сх) - до 1939 року, хлів (Б) - до 1939 року, господарська будівля (В), погріб (Пг), огорожа (1), ворота (2), хвіртка (3) - до 1970 року.

Відповідач права позивача на спірне майно не оспорює.

Однак, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок , це стало перешкодою в оформленні позивачем своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом задоволення її позовних вимог - визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами №9 (по вул. Лесі Українки в с. Ангелівка Тернопільського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті її бабці ОСОБА_3, яка померла 20 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (47715, Тернопільська область, Тернопільський район, село Романівка, вул. Шевченка, будинок 4, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14030186) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами № 9 по вулиці Лесі Українки в селі Ангелівка Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 16 лютого 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_8