Рішення

від 09.02.2018 по справі 802/2090/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 лютого 2018 р. Справа № 802/2090/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до приватного підприємства "Біофармамед" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області) з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з приватного підприємства "Біофармамед" (далі - ПП "Біофармамед") заборгованість по земельному податку в сумі 18358,45 грн. та накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходятьсь в банках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 18358,45 грн. Оскільки, встановлено відсутність майна у відповідача, податковий орган, на підставі п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України, просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків.

Ухвалою суду від 28.12.2017 встановлено, що справа буде розглянута в спрощену позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву.

Ухвалу суду від 28.12.2017 направлено на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак на адресу суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв'язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 263 КАС України - без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, ПП "Біофармамед" як юридична особа зареєстрований 07.09.1999 року (ідентифікаційний код 30453457) та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби починаючи з 06.10.1999 року.

За відповідачем обліковується непогашений податковий борг по земельному податку в сумі 18358,45 грн., який виник внаслідок несплати сум податку самостійно визначених платником податків у деклараціях за 2014-2016 роки. Сума заборгованості підтверджується довідкою про суму боргу та обліковими картками платника податків.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу та відсутність у нього майна в необхідній для його погашення сумі, податковий орган звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовної вимоги щодо стягнення податкового боргу, суд виходив із наступного.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 статті 59 цього Кодексу передбачає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача було направлено вимогу Вінницької ОДПІ № 1897-25 від 04.07.2014 року на суму 1782,53 грн., після чого податковий борг підприємства збільшився та повністю не був погашений.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач ПП "Біофармамед" у встановлений законом строк добровільно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, яка є предметом даного публічно-правового спору.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.

Позовна вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, зумовлена несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань відповідачем.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на коліти на рахунку платника податків.

Відповідно до п.п. 20.1.33. п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року адміністративний позов Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області задоволено та стягнуто з ПП "Біофармамед" податковий борг в сумі 2686,03 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

При цьому, податковим органом встановлено відсутність майна, що може бути описане у податкову заставу.

ГУ ДФС у Вінницькій області, з метою виконання вимог п. 91.3 ст. 91 ПК України щодо виявлення майна було направлено листи до установ, що адмініструють право власності на майно.

Відповідно до інформації наданої листом №31/2/0541-4618 від 28.08.2017 територіального сервісного центру 0541 МВС у Вінницькій області за ПП Біофармамед транспортні засоби не зареєстровані. Відповідно до листа №08/2366 від 26.07.2017 наданого ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області за ПП Біофармамед сільськогосподарська техніка не зареєстрована. Згідно зі витягом речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно, держаного реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження нерухомого майна - майно на яке можливо здійснити стягнення не зареєстроване за ПП Біофармамед .

Таким чином, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги адміністративного позову про накладення арешту на кошти з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Біофармамед" податковий борг в сумі 18358,45 грн. (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 45 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, платника податків приватного підприємства "Біофармамед".

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДФС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; код ЄДРПОУ 39402165); Приватне підприємство "Біофармамед" (місцезнаходження: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Свердлова, 7-а; код ЄДРПОУ 30453457).

Суддя Чернюк Алла Юріївна