Рішення

від 02.02.2018 по справі 804/2166/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року Справа № 804/2166/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу заадміністративним позовом ОСОБА_1 Ельдара огли до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

30 березня 2017 року ОСОБА_1 Ельдар огли (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області(далі - відповідач) з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області№1145-1302 від 18.11.2016 р. на суму 30183,62грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №804/2166/17 призначено до розгляду у судовому засіданні.

05 грудня 2017 року Розпорядженням в.о.керівникаапарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2973 д здійснено повторний автоматичний розподіл справи №804/2166/17, за результатами якого адміністративна справа №804/2166/17 розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 р. справу №804/2166/17 прийнято до провадження; справу призначено до судового розгляду.

15.12.2017 р. набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), внесені Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3) .

Пунктом 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач в судове засідання не з'явився з урахуванням належного та завчасного повідомлення про судовий розгляд справи.

02 лютого 2018 р. засобами електронного зв'язку представником позивача заявлено про неможливість прибуття в судове засідання, оскільки представник …не міг завчасно дізнатись про призначення засідання у справі №804/2166/17 на 02.02.2018 та через поточну зайнятість у місті Запоріжжя… , у зв'язку з чим відкласти судове засідання. Проте, клопотання представника позивача в обґрунтування поважності чергового неприбуття в судове засідання щодо розгляду справи №804/2166/17 не приймається судом з урахуванням положень ч.ч. 1, 2, п.2 ч.4 ст. 124, ч. 3 ст. 126 та ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України; до того ж, представник позивача не надав належних доказів зайнятості в іншому судовому процесі у м. Запоріжжі 02.02.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне. Позивач не погоджується з розрахунком земельного податку в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні в частині нарахування зобов'язання за 5 місяців 2016 року (з серпня по грудень), де застосовано ставку земельного податку 3% на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2016 р. №7/11. За твердженням позивача, нова ставка земельного податку у розмірі 3% не може бути застосована принаймні раніше 01.01.2017 р. в силу п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення №1145-1302 від 18.11.2016 р. на суму 30183,62грн. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, належність повідомлення про судове засідання підтверджується матеріалами справи. Відповідачем надані письмові заперечення на позов. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.Відповідач є власником нежитлового майна (адміністративно-торгівельний комплекс), яке розташоване: м. Дніпро, вул. Г.Сталінграду, 36-А. А відтак, відповідач є платником земельного податку з фізичних осіб. Інформація від органів Держземкадаструпро нормативну грошову оцінку1 кв.м. земельної ділянки щодо об'єкту нежитлової нерухомості, що належить позивачу, відсутня, оскільки право власності або користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:07:187:0042 в Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська не зареєстровано. Земельний податок на земельну ділянку площею 1 га розрахований за формулою: Зп=Км2 х Км3 х Кф х Б х 3% за 5 місяців (ставка земельного податку) + 1% за 7 місяців х 10000м. (де, Км2 - зональний коефіцієнт; Км3 - сукупний локальний коефіцієнт функціонального використання; Б - базова вартість 1 квадратного метра землі).Відповідач зазначив, що порушень під час нарахування податку за землю за звітний 2016 рік допущено не було. За наслідками судового оскарження рішення міської ради від 15.07.2015 р. №3/65 судом касаційної інстанції рішення суддів перших двох інстанцій скасовано, справу №200/26369/15-а направлено на новий розгляд. У зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що рішенняДніпропетровської міської ради від 15.07.2015 р. №3/65 щодо встановлення 3% ставки земельного податку є незаконним. Крім того, 13.07.2016 р. прийнято інше рішення міської ради №7/11, яким установлено ставки плати за землю, а саме: з 01.08.2016 р. - в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Таким чином, підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування земельного податку із розрахунку 3% ставки земельного податку відсутні, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ч.1, 3 ст. 194, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України та належного повідомлення сторін про судовий розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, про що відсутній спір у даній справі, позивач є власником нежитлового майна (адміністративно-торгівельний комплекс), яке розташоване: м. Дніпро, вул. Г.Сталінграду, 36-А.

07 червня 2016 року відповідачем проведено нарахування земельного податку з фізичних осіб за звітний період 2016 рік та прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф від 07.06.2016 р. №138-1302 про визначення ОСОБА_1 Ельдар огли суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб 18010700 на суму 97 258,65грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2016 р. №138-1302, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарги позивача рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.09.2016 р. за вих.№5619/10/04-36-10-01-09 скасовано нарахування податкового зобов'язання на суму 37 822,79грн., визначене в податковому повідомленні-рішенні від 07.06.2016 р. №138-1302.

При цьому, в рішенні від 09.09.2016 р. за вих.№5619/10/04-36-10-01-09 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області зазначено, …з урахуванням постанови суду від 20.04.2016 р., ухвали суду від 06.07.2016 р., рішення Дніпропетровської міськради від 13.07.2016 р. №7/11 розмір земельного податку за вказаною земельною ділянкою по фізичній особі ОСОБА_1 за 2016 рік повинен становити 59 435,86грн. ((нормативна грошова оцінка 1га) х (площа земельної ділянки) х 3% (ставка земельного податку) х 5 місяців+ (нормативна грошова оцінка 1 га) х (площа земельної ділянки х 1% (ставка земельного податку) х 7 місяців). .

30 вересня 2016 р. на підставі рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 р. №1063-1302 про визначення ОСОБА_1 Ельдар огли суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб 18010700 на суму 54 435,86грн.

В подальшому, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 р. №1063-1302 було відкликано (а.с.14).

18 листопада 2016 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 р. №1145-1302про визначення ОСОБА_1 Ельдар огли суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб 18010700 на суму 59 435,86грн. (а.с.8).

За наслідками адміністративного та апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 р. №1145-1302, скарги позивача залишені без розгляду (а.с.15-19).

Не погодившись з розміром земельного податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 18.11.2016 р. №1145-1302, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, позивач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України); земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди - пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

За правилами п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.270.1 ст.270 ПК України).

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України.

Вказаними нормами встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачісплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельноюділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.286.6 ст.286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб, зокрема, пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно ст.271 ПК України базою оподаткування є

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України податок фізичними особамисплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.1-3 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що у позивача, як власника нерухомості на підставі договору дарування нерухомого майна від 01.10.2014 р., виник обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на цей нерухоме майно не зважаючи на те, чи оформлена земельна ділянка належним чином, чи ні.

Тобто, позивач має сплачувати земельний податок з фізичних осіб, який визначається виходячи з площі земельної ділянки під належним позивачу об'єктом нерухомості з урахуванням прибудинкової території, належної позивачу, та встановленої для даної ділянки нормативної грошової оцінки, визначеної відповідним органом місцевого самоврядування.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на виконання положень п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України 07.06.2016 р. проведено нарахування земельного податку з фізичних осіб за податковий 2016 рік на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , яким встановлено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними та фізичними особами, в тому числі в разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому порядку не оформлено, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

В подальшому, за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.06.2016 р. №138-1302, розмір зобов'язання з земельного податку за 2016 р. було зменшено контролюючим органом на 37 822,79грн. (за період з січня по липень 2016 р.) з урахуванням постанови суду від 20.04.2016 р., ухвали суду від 06.07.2016 р., рішення Дніпропетровської міськради від 13.07.2016 р. №7/11 (а.с.13), про що прийнято оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення.

Проте, доводи позивача щодо неправомірності застосування відповідачем рішення Дніпропетровської міськради від 13.07.2016 р. №7/11 при розрахунку зобов'язання з земельного податку за період з січня по липень 2016 р. не враховуються судом, виходячи з наступного.

За приписами ст.ст.10, 265 ПК України плата за землю належить до місцевих податків.

Відповідно до пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України).

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цьогоКодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України).

Відповідно до пп.12.4.3 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Водночас, пунктом 4 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Пунктом 7 розділу ІІ цього ж Закону від 24.12.2015 № 909-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.мземлі 306,35 грн.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 року № 5/7 Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 року № 4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська , нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.мземлі 306,35 грн., визначено станом на 01.01.2013 року.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року по справі № 200/26369/15-а, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року, скасовано рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста .

Отже, на момент первинного нарахування податкового зобов'язання за 2016 р. рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , яким визначено плату за користування земельними ділянками, якими користуються юридичні та фізичні особи, у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, дійсно не було чинним, що в свою чергу стало підставою для перерахунку раніше нарахованих зобов'язань згідно з податковим повідомлення-рішенням від 07.06.2016 р. №138-1302.

В той же час, рішенням Дніпропетровської міської ради VII скликання від 13.07.2016р. №7/11 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010р. №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста було, зокрема, з 01 серпня 2016 року установлено ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку (додаток 2).

Згідно п.п.1.6 п.1 Додатку 2 до рішення від 13.07.2016р. №7/11, плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі при переході права власності на будівлі (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначному пунктами 1.3-1.5 цього додатку.

Враховуючи вищевикладене, а також в силу положень п 4 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII, суд вважає, що відповідач при здійсненні перерахунку зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб за період з серпня по грудень 2016 р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, податкове повідомлення-рішенняДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області№1145-1302 від 18.11.2016 р. в частині нарахування податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за 2016 р. із застосуванням 3% ставки податку з 01.08.2016 р. на суму 30183,62грн., відповідає вимогам ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 Ельдара огли не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Ельдараогли до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №1145-1302 від 18.11.2016 р. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.

Рішення суду набуває законної сили у відповідності до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 02.02.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_3