Ухвала

від 14.02.2018 по справі 804/1172/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2018 року Справа №804/1172/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Великомихайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Великомихайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі школи та будівлі котельні за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с.Великомихайлівка, вул. Шевченка, будинок 5 Великомихайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (код ЄДРПОУ - 35160490), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 ч.1 вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З аналізу зазначеної статті, суд зазначає, що законодавцем встановлена відповідна форма щодо волевиявлення позивача на поновлення провадження у справі, а саме: звернення до суду з окремою від позову заявою про поновлення строку звернення до суду, а не заявлення вимоги про поновлення строку звернення до суду в позовній заяві.

Отже, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимоги ч.6 ст.161 КАС України та не надання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду.

Також, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів поважності причини пропуску строків звернення до суду з цим позовом.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору.

Вирішуючи клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позову.

Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень подана до адміністративного суду позовна заява на виконання покладених на нього функцій та завдань, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення або звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про звільнення від сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 762,00 грн.

Враховуючи викладене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до абз.2.7 п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Тобто, належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Позивачем до матеріалів позовної заяви надано опис вкладення, який не містить відбитку календарного штемпеля поштового відділення, а тому не може вважатись належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро МФО: 805012;

- належних доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.122-123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Великомихайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро МФО: 805012;

- належних доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1