Рішення

від 13.02.2018 по справі 805/85/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р. Справа№805/85/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Аржанова А.С., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Фермерського господарства Снова про стягнення податкового боргу у розмірі 17351,73 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства Снова (далі - ФГ Снова ) про стягнення податкового боргу у розмірі 17351,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 19.10.2017 рік за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 17351,73 грн., який виник у термін з 30.12.2015 року по 15.09.2017 рік, з причини несплати грошових зобов'язань, як самостійно задекларованих у податкових деклараціях, та нарахованої пені ІКП на борг минулих років, в тому числі по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 17351,73 грн., що складається з 3111,45 грн. - податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2015 року та 14240,28 грн. - нарахована пеня на борг минулих років.

Позивач, посилаючись на приписи Податкового кодексу України та його перехідні положення, просить стягнути з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують ФГ Снова суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 17351,73 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

09 лютого 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача із доказами в його обґрунтування.

Представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про дату час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Надав відзив на позовну заяву у відповідності до якого представник відповідача заперечую проти задоволення позову, з посиланням на те, що відповідний податковий борг з орендної плати утворився за земельну ділянку, яка розташована безпосередньо на лінії зіткнення, і така обставина свідчить про звільнення ФГ Снова від сплати відповідного податку. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням приписів статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, та враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.

Відповідач - фермерське господарство Снова є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 38174421, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Миру, будинок 34, кв. (офіс) 3, суло Чермалик, Волноваського району Донецької області, 87142, перебуває на податковому обліку Волноваської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22 грудня 2015 року органом ДФС у відношенні ФГ Снова сформовано податкову вимогу № 2137-25, за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 21.12.2015 року у розмірі 6161,12 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, не оскаржувалась та не відкликалась (а.с. 18).

Згідно інтегрованої картки платника податків - ФГ Снова в підприємства за період з 30.12.2015 року по 15.09.2017 року наявна сума податкового боргу у розмірі 17351,73 грн. з орендної плати з юридичних осіб, а саме: 3111,45 грн. - податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2015 року та 14240,28 грн. - нарахована пеня на борг минулих років (а.с. 14-17).

Позивача просить стягнути з відповідача вищевказану суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб.

28 грудня 2012 року між Тельманівською райдержадміністрацією (Орендодавець) та ФГ Снова (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1424886600:04:000:1325. Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою із земель державної власності (запас) сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту на території Старогнатівської сільської ради Тельманівського району Донецької області, загальною площею 49,8222 га (а.с.19-23).

20 лютого 2015 року позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік за № НОМЕР_1, якою було визначено річну суму орендної плати за вищевказану земельну ділянку на 2015 рік у розмірі 23274,48 грн., щомісячно до сплати за період з січня по грудень - 1939,54 грн. (а.с.24-25).

Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю 2015 рік щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці ФГ Снова за видом платежу орендна плата з юридичних осіб (а.с.14-17)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями п. 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За пунктом 288.7 статті 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Разом з тим, 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII, у редакції яка діяла до 08 червня 2016 року, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з приписами тієї ж статті Закону № 1669-VII, у чинній редакції, звільняються суб'єкти господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України та Закон № 1669-VII по різному регулюють питання щодо плати за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності обов'язку позивача зі сплати орендної плати за землю та суперечать один одному.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм, суд виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669-VII), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669-VII , як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало Волноваський район, село Чермалик.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079 село Чермалик Волноваського району, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з Переліком населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085, село Чермалик Волноваського району (місцезнаходження ФГ Снова) та село Старогнатівка Волноваського району (місцезнаходження земельної ділянки) знаходяться на лінії зіткнення.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, а земельна ділянка щодо якої заявлено вимогу про стягнення податкового боргу з орендної плати, знаходиться на лінії зіткнення, на позивача поширюється приписи статті 6 Закону № 1669-VII про звільнення від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства Снова про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 17351,73 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головне управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства Снова (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 34, кв. (офіс) 3, с. Чермалик, Волноваський район, Донецька область, 87142, код ЄДРПОУ 38174421) про стягнення податкового боргу у розмірі 17351,73 грн., - відмовити повністю.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 13 лютого 2018 року.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лазарєв В.В.