Рішення

від 07.02.2018 по справі 805/4071/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р. Справа№805/4071/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття рішення: 13 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуюча суддя: Буряк І.В.,

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до голови Мар'їнської районної державної адміністрації, керівника Мар'їнської районної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Новоселидівська сільська рада Мар'їнського району Донецької області, про зобов'язання вчинити певні.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Мар'їнської районної державної адміністрації, керівника Мар'їнської районної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_3 (надалі - відповідач, голова Мар'їнської РДА ОСОБА_3В.), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Новоселидівська сільська рада Мар'їнського району Донецької області, про 1) зобов'язання відповідача вжити всі зазначені позивачем передбачені законодавством заходи щодо припинення злочинних дій з незаконного видобутку вугілля та знищення навколишнього природного середовища на землях запасу (резерву) на території Новоселидівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області аж до звернення до суду на бездіяльність правоохоронних органів, до повноважень яких належить розслідування такого злочину; 2) зобов'язання відповідача прийняти всі необхідні заходи для виявлення об'єктів та місць забороненого законом грального бізнесу, його припинення та притягнення до відповідальності всіх винних осіб (тих, хто займається, та тих, хто контролює, враховуючі податкову інспекцію); 3) зобов'язання відповідача увійти в контакт з військом командуванням, що відповідає за безпеку території Мар'їнського районну, розробити та здійснити необхідний комплекс заходів щодо відновлення системи вогню другого рубежу тактичної зони оборони у зазначеному районі, яка порушена через незаконний видобуток кам'яного вугілля, а також заходів щодо сповіщення та евакуації населення даного району на випадок ймовірного наступу ворога; 4) зобов'язання відповідача оприлюднити на сайті адміністрації та місцевих засобів масової інформації всі накази та розпорядження щодо виконання вимог позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на бездіяльність відповідача щодо фактів незаконного видобутку кам'яного вугілля у промислових масштабах та порушення природоохоронного законодавства на землях запасу Мар'їнського району, а також на бездіяльність відповідача щодо опублікування факту здійснення забороненого грального бізнесу у м. Курахово Мар'їнського району Донецької області. Крім того, позивач заявляє про бездіяльність відповідача щодо підтримки на належному рівні обороноздатності другого рубежу тактичної зони оборони на ділянці: н.с. Запоріжсталь (Курахово) - с. Новоселидово .

Позивач у позовній заяві зазначив клопотання про виклик до суду свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Також позивач просив звільнити його від сплати судового збору та зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу, третій особі та свідкам всі судові витрати.

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував на відсутність протиправної бездіяльності в спірних правовідносинах та вчиненні відповідачем дій, що були в межах його компетенції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до судового засідання не з'явилась, надала до суду клопотання щодо розгляду справи без її участі.

Відзиву на позовну заяву від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до суду не надійшло.

03.01.2018р. до суду надійшли доповнення до позову № 1 та № 2 за змістом яких позивач просив залучити до участі у справі у якості додаткових зацікавлених осіб: Воєнну прокуратуру сил АТО та структурний підрозділ Держгеокадастру у Донецькій області в особі управління Держгеокадастру у Мар'їнському районі та місті Вугледар.

У судовому засіданні від 16.01.2018 ухвалою суду у задоволенні клопотання щодо залучення зацікавлених осіб було відмовлено на підставі ч. 2 ст. 49 КАС України та оскільки судом не встановлено на які права, обов'язки чи законні інтереси третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору може вплинути рішення у даній справі. .

16.01.2018 р. до суду надійшло клопотання позивача про прийняття заходів щодо включення його до державної програми захисту свідків та забезпечення належного рівня захисту, на підставі закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та просив розгляд даного клопотання здійснювати у закритому судовому засіданні.

У судовому засіданні від 16.01.2018 ухвалою суду у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено на підставі ч. 8 ст. 10, ст.ст. 166, 167 КАС України та з врахуванням повної необгрунтованості і безпідставності зазначеного клопотання.

Ухвалою суду від 16.01.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, також було викликано для участі у справі у якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5., ОСОБА_6

07.02.2018 року на адресу суду надійшла заява начальника Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_8, за змістом якої останній повідомив, що в провадженні Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження №12017050000000245, внесені до ЄРДР 24 червня 2017 СУ ГУНП в Донецькій області за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України про виявлення факту проведення земельних робіт поблизу с. Ільїнка Мар'їнського району Донецької області невідомими особами, якими облаштовано промисловий майданчик та ведеться видобуток кам'яного вугілля відкритим способом. За зазначеним кримінальним провадженням на теперішній час триває досудове розслідування, з огляду на що, допит його у якості свідка може здійснюватись лише з дозволу слідчого або прокурора і в обсязі, визнаному за можливе вказаними особами.

До судового засідання особи, викликані у якості свідків, не з'явились, суд, керуючись нормативним приписом ст. 206 КАС України, дійшов висновку щодо можливості продовження розгляду справи за відсутності свідків.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та встановивши на підставі наданих сторонами та зібраних судом у справі доказів, фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 є керівником Громадської організації ОСОБА_2 і право , яка внесена до Єдиного державного реєстру громадських об'єднань та значиться за №1427608 від 19.12.2014р. (адреса: 01004, м. Київ, Шевченківський район, вул. Пушкінська, буд.31А, оф.4), про що зазначено у наданих позивачем копіях: довідки Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 19.12.2014р. №1427608, довідки Громадської організації ОСОБА_2 і право вих.№1 від 01.08.2016р., роздруківки з реєстру громадських об'єднань.

27.06.2017 року до Мар'їнської районної державної адміністрації надійшов запит ОСОБА_1 від 24.06.2017р. на отримання публічної інформації, який адресовано особисто відповідачу, та в якому позивач просить надати інформацію щодо функціонування на північній околиці населеного пункту Іллінка (Шахово) господарського об'єкта з видобування кам'яного вугілля, а також інформацію щодо функціонування на території Мар'їнського району нелегального грального бізнесу. Цей запит скріплено печаткою Громадської організації ОСОБА_2 і право .

На вказаний запит виконуючим обов'язки голови Мар'їнської районної державної адміністрації ОСОБА_9 надано відповідь від 29.06.2017 року №31, якою позивача повідомлено, що його запит на отримання публічної інформації перенаправлено за належністю у зв'язку з тим, що у запиті повідомлено про факти, які мають ознаки злочинів, передбачених статтями 203-2 та 240 Кримінального кодексу України.

Позивачем надана копія запиту на отримання публічної інформації від 27.06.2017р. до голови Новоселидівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області щодо надання інформації про функціонування господарських об'єктів з видобутку кам'яного вугілля.

Секретарем Новоселидівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області надана відповідь від 10.07.2017р. №331/01-19, якою позивача повідомлено, що орієнтовно у 2009 році до Новоселидівської сільської ради звертались правоохоронні органи з приводу факту незаконного видобутку кам'яного вугілля. Даний факт на той час розглядався Селидівським судом. На теперішній час будь яка інформація щодо незаконного видобутку кам'яного вугілля на землях Новоселидівської сільської ради - відсутня. Також позивача повідомлено, що розпорядження та контроль землями за межами населеного пункту відноситься до функцій Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Крім того, позивачем до суду надана копія довідки Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 31.07.2017р. №03-54 щодо проведення заходів державного контролю вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що на землях запасу Новоселидівської сільської ради Мар'їнського району виявлено несанкціоновану розробку земельної ділянки для видобування вугілля відкритим способом.

Щодо посилання позивача на порушення під час розгляду його запиту на отримання публічної інформації до відповідача, суд зазначає, що позивачем не заявлено позовних вимог щодо захисту його прав, свобод та законних інтересів у правовідносинах, на які поширюється дія Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI Про доступ до публічної інформації , Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII Про інформацію або Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР Про звернення громадян .

Відповідач у судовому засіданні навів суду наступні аргументи (розглядаються судом в частині, яка стосується предмету позову), які обгрунтував наданими до справи письмовими доказами:

по-перше, позивач, в супереч нормативним приписам ст.ст. 2,5 КАС України не зазначив, які саме права та свободи останнього порушено бездіяльністю ОСОБА_10;

по-друге голова районної державної адміністрації, керівник районної військово-цивільної адміністрації не є самостійною фігурою у розумінні Законів України Про військово-цивільні адміністрації та Про місцеві державні адміністрації , а є представником юридичної особи - відповідної районної державної адміністрації, тому не може бути належним відповідачем у даній справі;

по-третє щодо ненадання інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.06.2017 року, то відповідач зазначив, що листом від 29.06.2017 року № 31 Мар'їнська районна державна адміністрація, районна військово-цивільна адміністрація Донецької області, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , направила вказаний запит за належністю до Курахівської міської ради;

24.06.2017 року Мар'їнською районною державною адміністрацією, районною військово-цивільною адміністрацією Донецької області було отримано лист №6942/505/07-2017 від Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління національної поліції у Донецькій області в якому останнє повідомило, що матеріали кримінального провадження №12017050000000245, внесені до ЄРДР 24 червня 2017 СУ ГУНП в Донецькій області за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України про виявлення факту проведення земельних робіт поблизу с. Ільїнка Мар'їнського району Донецької області невідомими особами, якими облаштовано промисловий майданчик та ведеться видобуток кам'яного вугілля відкритим способом. За зазначеним кримінальним провадженням на теперішній час триває досудове розслідування. Крім того, повідомлено, що в провадженні СВ Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12017050690000807, внесені до ЄРДР 15.06.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України щодо організації та відкриття невідомими особами на території м. Курахове Мар'їнського району Донецької області інтернет-центрів в яких надаються послуги грального біснесу.

Листом від 14.09.2017 № 1042-1/01-20 Мар'їнська районна державна адміністрація, районна військово-цивільна адміністрація Донецької області звернулась Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління національної поліції у Донецькій області з вимогою письвово повідомити щодо стадії на якій знаходиться матеріали кримінального провадження №12017050000000245, внесені до ЄРДР 24 червня 2017 СУ ГУНП в Донецькій області за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, однак відповіді на вказаний лист станом на день розгляду данної справи не отримано;

по-четверте розпорядження землями Новоселидівської сільської ради за межами населених пунктів, Мар'їнською районною державною адміністрацією районною військово-цивільною адміністрацією Донецької області, не здійснюється в силу відсутності повноважень на такі дії;

по-п'яте відповідач спростовує твердження позивача щодо не заслуховування прокурора та начальника поліції щодо стану законності, оскільки начальник Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління національної поліції у Донецькій області або його заступник кожен черговий вівторок приймає участь у апаратних нарадах та доповідає щодо стану дотримання законності. Керівник Волноваської місцевої прокуратури кожного місяця приймає участь у роботі колегії Мар'їнської районної державної адміністрації, районної військово-цивільною адміністрації Донецької області;

по-шосте, що бездіяльності відповідача відносно діяльності на території Мар'їнського району грального бізнесу, то відповідач наголошує повноваження щодо проведення досудового розслідування віднесено КПК України до повноважень слідчих органів національної поліції;

по-сьоме, відповідач зазначає про відсутність у нього повноважень щодо підтримання на належному рівні стійкості другого кордону тактичної зони оборони на ділянці місцевості від населеного пункту Ільїнка до села Новоселидове.

Правова позиція суду обгрунтована наступним.

Статею 1 Закону України від 03 лютого 2015 року № 141-VIII Про військово-цивільні адміністрації (надалі - Закон № 141) встановлено, що для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, у районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6 ч.3 ст.6 Закону України від 03 лютого 2015 року №141-VIII Про військово-цивільні адміністрації передбачено, що керівник військово-цивільної адміністрації: забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує роботу відповідної військово-цивільної адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військово-цивільною адміністрацією покладених на неї повноважень; представляє відповідну військово-цивільну адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади.

Суд зазначає, що вказаним Законом, Законом України 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні та Законом України від 09 квітня 1999 року №586-XIV Про місцеві державні адміністрації не передбачено повноважень відповідача щодо притягнення до відповідальності осіб за порушення правил охорони або використання надр та за зайняття гральним бізнесом.

Відповідно статті 1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 2 статті 4 КАС України визначено поняття публічно-правового спору, де серед інших характеризуючих ознак, вказано, що це спір, де хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

Суд зазначає, що відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись наведеними нормативно-правовими приписами, суд констатує, що зобов'язання відповідача вчинити дії, перелічені у пунктах 1-3 прохальної частини позовної заяви, не випливають із повноважень відповідача, з огляду на що, не можуть бути вчинені останнім відповідно до законодавства України.

Крім того відповідно до пунктів 3-5 частини 1 ст. 23 Закону України Про національну поліцію , остання вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

Статтею 3 Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні від 15 травня 2009 року №1334-VI (в редакції від 11.08.2013) передбачено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів доходів і зборів.

Крім того, суд зазначає, що ст.203-2 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом. Також ст.240 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил охорони або використання надр.

Частиною першою ст.216 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.60 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Таким чином, за наявності у позивача відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного видобутку кам'яного вугілля, зайняття гральним бізнесом або вчинення кримінального правопорушення відповідачем, ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до правоохоронних органів у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що особа вільно розпоряджається своїми процесуальними правами, в тому числі обираючи спосіб захисту порушеного права.

Проте, законодавець встановлюючи різні види судочинства виходив з того, що кожний з них покликаний забезпечити належний рівень правосуддя у відповідній сфері правовідносин.

Стаття 125 Конституції України, серед іншого зокрема передбачає з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не зазначено на захист яких саме прав, свобод та інтересів, належних йому безпосередньо, направлені позовні вимоги.

З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги направлені на захист інтересів українського народу, Мар'їнської районної громади та мешканців населеного пункту Іллінка.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент звернення позивача до суду, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент розгляду справи, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент звернення позивача до суду, передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

У відповідності до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент розгляду справи, передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Приписами частини першої ст.55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 вирішив, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Верховний Суд в рішенні від 25.01.2018 року № 800/399/17 зазначив: Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача .

Між тим суд констатує, що позивач не навів обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси в зв'язку зі стверджуваною бездіяльністю відповідача.

Наявні світоглядні переконання позивача чи його громадянська позиція не можуть бути підставою для обгрунтування задоволення позовних вимог.

Повідомленні позивачем у позовній заяві обставини не вказують на порушення його конкретних індивідуальних прав, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача вжити всі зазначені позивачем передбачені законодавством заходи щодо припинення злочинних дій з незаконного видобутку вугілля та знищення навколишнього природного середовища на землях запасу (резерву) на території Новоселидівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області аж до звернення до суду на бездіяльність правоохоронних органів, до повноважень яких належить розслідування такого злочину; зобов'язання відповідача прийняти всі необхідні заходи для виявлення об'єктів та місць забороненого законом грального бізнесу, його припинення та притягнення до відповідальності всіх винних осіб (тих, хто займається, та тих, хто контролює, враховуючі податкову інспекцію); зобов'язання відповідача увійти в контакт з військом командуванням, що відповідає за безпеку території Мар'їнського районну, розробити та здійснити необхідний комплекс заходів щодо відновлення системи вогню другого рубежу тактичної зони оборони у зазначеному районі, яка порушена через незаконну добичу кам'яного вугілля, а також заходів щодо сповіщення та евакуації населення даного району на випадок ймовірного наступу ворога.

Оскільки вимога про зобов'язання відповідача оприлюднити на сайті адміністрації та місцевих засобів масової інформації всі накази та розпорядження щодо виконання вимог позову є похідною від попередніх, така позовна вимога також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 62-78, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: 85612, Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахово, м-р «Південний»АДРЕСА_1) до голови Мар'їнської районної державної адміністрації, керівника Мар'їнської районної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_3 (адреса: 85600, Донецька область, Мар'їнський район, місто Мар'їнка, вулиця Шевченка, будинок 3), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Новоселидівська сільська рада Мар'їнського району Донецької області (ідентифікаційний код: 05380390; адреса: 85610, Донецька область, Мар'їнський район, село Новоселидівка, вулиця Сонячна, будинок 1А), про зобов'язання відповідача вжити всі зазначені позивачем передбачені законодавством заходи щодо припинення злочинних дій з незаконного видобутку вугілля та знищення навколишнього природного середовища на землях запасу (резерву) на території Новоселидівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області аж до звернення до суду на бездіяльність правоохоронних органів, до повноважень яких належить розслідування такого злочину; зобов'язання відповідача прийняти всі необхідні заходи для виявлення об'єктів та місць забороненого законом грального бізнесу, його припинення та притягнення до відповідальності всіх винних осіб (тих, хто займається, та тих, хто контролює, враховуючі податкову інспекцію); зобов'язання відповідача увійти в контакт з військом командуванням, що відповідає за безпеку території Мар'їнського районну, розробити та здійснити необхідний комплекс заходів щодо відновлення системи вогню другого рубежу тактичної зони оборони у зазначеному районі, яка порушена через незаконну добичу кам'яного вугілля, а також заходів щодо сповіщення та евакуації населення даного району на випадок ймовірного наступу ворога; зобов'язання відповідача оприлюднити на сайті адміністрації та місцевих засобів масової інформації всі накази та розпорядження щодо виконання вимог позову - відмовити повністю.

Судові витрати здійснені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 07 лютого 2018 року, повний текст рішення виготовлений 16 лютого 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.