Рішення

від 13.02.2018 по справі 815/6267/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6267/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 лютого 2018 року                                                                                           м. Одеса

          Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа – Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «К-ТД» з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа – Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення №508/12-02 від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «К-ТД».

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги ТОВ «К-ТД» обґрунтовані тим, що у ГУ ДФС в Одеській області були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки позивачем подавалася звітність та в ній задекларована оподатковувана податком на додану вартість операція.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач був повідомлений про розгляд справи. З відзив на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки позивачем протягом 12 послідовних місяців не проводилося фінансово-господарська діяльність та у позивача відсутні обсяги придбання, що надають право на податковий кредит, за березень 2017 року декларація з податку на додану вартість позивача відсутня.

Представник третьої особи - Державної фіскальної служби України в судове засідання не з'явився, третя особа була повідомлена про розгляд справи, пояснень щодо позову до суду не надала.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «К-ТД» перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (основне місце обліку) з 2016 року, а до цього перебувало на обліку в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (неосновне місце обліку). В зв'язку із зміною місцезнаходження, 19.08.2016 року ТОВ «К-ТД» засобами електронного зв'язку направило договір про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 із ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, про що отримало квитанцію № 1 від 19.08.2016 року наступного змісту: «Документ доставлено до Державної фіскальної служби України... Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа...».

Починаючи з дня надіслання ТОВ «К-ТД» засобами електронного зв'язку на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зазначеного договору, позивачу так і не була надіслана квитанція №2 щодо результатів прийняття/неприйняття зазначеного договору ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року у справі № 815/79/17 визнана протиправною бездіяльність ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ «К-ТД» квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зобов'язана надіслати ТОВ «К-ТД» квитанцію № 2 про прийняття (підписання) або неприйняття (із зазначенням причин відмови) договору про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161. Зазначена постанова суду набрала законної сили 27.06.2017 року, тобто, бездіяльність податкового органу встановлена судовим рішенням в іншій справі.

Однак, договір про визнання електронних документів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з позивачем не був укладений, а тому у позивача відсутня можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності з ПДВ засобами електронного зв'язку.

Враховуючи зазначене, позивачем податкова звітність з ПДВ подавалася у паперовому вигляді (особисто або поштою).

При цьому, начальником ГУ ДФС в Одеській області 08.11.2017 року прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «К-ТД» № 508/12-02 (аркуші справи 11-12).

В рішенні зазначено, що ТОВ «К-ТД» (код ЄДРПОУ 38857964) протягом 12 календарних місяців не надає податкову звітність (декларації з ПДВ) та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області від 08.11.2017 року № 539/15-32-12; платник подає та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.10.2016 року до 01.10.2017 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 гривень.

Позивач не погоджується з правомірністю зазначеного рішення, а тому звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відповідно до п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 5.2, 5.5, 5.6, 5.10 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого 14.11.2014 року наказом Міністерства фінансів України № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), до яких відноситься, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава – п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Кодексу).

За наявності зазначеного підтвердного документу контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства, яке складається в двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу та підписується керівником контролюючого органу із зазначенням підстави (одної або декількох) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Зазначене рішення може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Оскаржуване рішення обґрунтоване не поданням протягом 12 календарних місяців позивачем податкової звітності (декларацій з ПДВ) та/або поданням таких декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджується довідкою.

Матеріалами справи спростовується наявність підстав для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість позивача, оскільки відповідачем по цій справі надані до суду податкові декларації з податку на додану вартість позивача за лютий, квітень-вересень 2017 року, тобто їх наявність у податкового органу не заперечується ним.

Крім того, з наявної в справі заяви позивача до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про прийняття податкової звітності, в тому числі, з податку на додану вартість за квітень 2017 року, яка місить штам податкового органу від 19 травня 2017 року про її прийняття та відповіді ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №1108/10/15-52-08-04-06 від 05.07.2017 року на заяву позивача вбачається, що декларація ТОВ «К-ТД» за квітень 2017 року з податку на додану вартість зареєстрована в програмному забезпеченні «Податковий блок» (аркуші справи 13-18).

Таким чином, не поданням протягом 12 календарних місяців позивачем податкової звітності (декларацій з ПДВ) спростовується наданими доказами у справі та спростовує дані довідки ГУ ДФС в Одеській області від 08.11.2017 року № 539/15-32-12, в якій зазначено про наявність декларації тільки за травень 2017 року, яка зареєстрована 20.06.2017 року, при тому що наявні докази свідчать про реєстрацію декларації за квітень 2017 року, поданої 19 травня 2017 року.

Враховуючи зазначені обставини та те, що підставою для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, відповідно до норм законодавства, є довідка, яка, в даному випадку, містить дані, які спростовуються матеріалами справи, підстав для прийняття оскаржуваного рішення на підставі такої довідки у відповідача не було.

Відповідно до положень ст. 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, а у разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача не надавалися письмові повідомлення про відмову у прийнятті декларацій, повідомлень про «не визнання» податковою звітністю податкових декларацій з ПДВ позивача, рішенням суду в іншій справі встановлена протиправність дій податкового органу, пов'язаних з укладенням договору про визнання електронних документів позивача, наявні в справі докази підтверджують надання до податкового органу позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року в письмовому вигляді, що також свідчить про необґрунтованість висновку щодо не поданням протягом 12 календарних місяців позивачем податкової звітності (декларацій з ПДВ).

Оскаржуване рішення відповідача суд не може вважати законним і обґрунтованим, оскільки відповідно до норм «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого 14.11.2014 року наказом Міністерства фінансів України № 1130, таке рішення прийнято, в даному випадку, на підставі довідки, яка містить дані, які суперечать наданим доказами, зокрема, містить дані щодо подання декларації з податку на додану вартість позивачем тільки за травень 2017 року, хоча ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнята 19 травня 2017 року декларація за квітень 2017 року, даних про цю декларацію в довідці не міститься, а також відповідачем надані до суду декларації позивача за період лютий, квітень-вересень 2017 року, однак прийняття таких декларації в довідці не відображено.

Відповідно до ст. 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуване рішення є не чітким, в ньому зазначено що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є не надання податкової звітності протягом 12 місяців та/або подання податкових декларацій з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, тобто, рішення містить декілька підстав, при цьому така підстава як подання звітності з нульовими показниками оподатковуваних операцій виключає таку підставу як не подання звітності протягом 12 місяців.

Крім того, слід зазначити, що податковим органом прийнята та не заперечується наявність декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року з додатком №5 в якій відображено здійснення операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість з основною ставкою, а тому, в даному випадку, така обставина, як подання податкових декларацій з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, спростовується даними податкової звітності.

З врахуванням викладеного, оскільки наявними доказами у справі спростовується не надання позивачем податкової звітності протягом 12 місяців та подання податкових декларацій з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, оскаржуване рішення податкового органу прийняте на підставі довідки, яка містить дані, які суперечать фактичним обставинам в частині подання звітності позивачем з податку на додану вартість до податкового органу та відсутність задекларованого постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, оскаржуване рішення не містить чіткої обставини для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, у суду є всі підстави для скасування зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак ним не доведена правомірність свого рішення, що є підставою для його скасування.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Головного управління ДФС в Одеській області у десятиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по даній справі, слід зазначити, що згідно з ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

При цьому, в позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «К-ТД» не обґрунтовує необхідність встановлення такого контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» (вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 38857964) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), третя особа – Державна фіскальна служба України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення № 508/12-02 від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «К-ТД»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 508/12-02 від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «К-ТД».

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» (код ЄДРПОУ 38857964) сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повної постанови суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя           Л. І. Свида

.