Рішення

від 13.02.2018 по справі 816/2247/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Полтава

Справа № 816/2247/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді –Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитво" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитво" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та списком №2, за період жовтень - листопад 2017 року у загальній сумі 1633,64 грн.

В обґрунтування позовної вимоги позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлитво" не погасило заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та списком №2, яка за період жовтень - листопад 2017 року склала 1633,64 грн. Оскільки вказана сума витрат не сплачена відповідачем самостійно, ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 99/.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судові повістки направлялися відповідачу за адресою: вул. Кагамлика, 72И, офіс 202, м. Полтава, Полтавська область, 36008, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, повернулися до суду з відміткою службової особи відділення поштового зв'язку: "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 41, 84, 98/.

З огляду на положення частин 8 та 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, судова повістка вважається врученою відповідачу.

За змістом частини 1 статті 205 згаданого Кодексу неявка відповідача до суду не є перешкодою для розгляду справи по суті, а за змістом частини 2 цієї статті - суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо він не повідомив про причину неявки у судове засідання.

Відповідно до частини 9 цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене та достатність наявних у справі доказів, а також на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі припису частини 4 статті 229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши докази в їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлитво" (ідентифікаційний код 39029163) зареєстроване як юридична особа з 19 грудня 2013 року та перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 20 грудня 2013 року /а.с.6, 56-58/.

Пунктами "а" ,"б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Пунктами 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з пунктом 1 статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 цього ж Закону встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та обтяжені обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним у трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV набрав чинності з 1 січня 2004 року, а відтак з 1 січня 2012 року підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, суб‘єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності зобов‘язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 1, за ставкою 100 відсотків виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі по тексту - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пунктів 6.4, 6.7 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій /пункт 6.4/; підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах /пункт 6.7/.

Судом встановлено, що пенсійним органом надіслано ТОВ "Укрлитво" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вих. №16604/10-71 від 11.07.2017, за вих. №25943/10-71 від 10.11.2017, за вих. №26088/10-71 від 10.11.2017 та пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вих. №16603/10-71 від 11.07.2017, за вих. №26122/10-71 від 10.11.2017, за вих. № 26123/10-71 від 10.11.2017, за вих. № 9607/06 від 08.11.2017 /а.с.13, 15, 16, 19, 22, 23, 26/.

Вказані розрахунки отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, копії яких наявні у справі /а.с. 11-12, 14, 17-18, 21/.

Судом з'ясовано, що фізичні особи, відносно яких позивачем здійснено розрахунки сум витрат, працювали на підприємстві відповідача. Пенсії працівникам були призначені пенсійним фондом протоколами на підставі виданих відповідачем довідок, уточнюючих особливий характер роботи та стаж.

Правових підстав для сумнівів у правильності обчислення витрат на виплату та доставку пенсій суд не має, оскільки визначені суб'єктом владних повноважень у розрахунках місячні розміри плати у ході розгляду справи відповідачем не спростовані, а відомості щодо скасування вказаних розрахунків у судовому порядку матеріали справи не містять.

У встановлений чинним законодавством строк відповідач не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень-листопад 2017 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, у сумі 610,94 грн, та призначених за списком №2, у сумі 1022,70 грн, що підтверджується відомостями карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також розрахунками пенсійного органу /а.с. 7-10, 61-62, 91/.

За таких обставин та у силу положень статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заявлена у позові вимога є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитво" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та списком №2, за період жовтень - листопад 2017 року у загальній сумі 1633,64 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлитво" (ідентифікаційний код 39029163, місцезнаходження – вул. Кагамлика, 72И, офіс 202, м. Полтава, Полтавська область, 36008) на користь Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40383769, місцезнаходження – вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та списком №2, за жовтень-листопад 2017 року у загальній сумі 1633 грн 64 коп. (тисяча шістсот тридцять три гривні шістдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Головуючий суддя

ОСОБА_1