Постанова

від 14.02.2018 по справі 820/6194/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р.                                                                       № 820/6194/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в загальному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/6194/17 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель колишнього інтернату та колишнього моргу комунального закладу охорони здоров'я районного територіального медичного об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, 12 та Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Вільна, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати відповідача негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки виявлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу здоров'ю людей, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 14.02.2018 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 14.02.2018 через канцелярію суду подав пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що на момент розгляду справи вчинено дії з метою усунення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та просив слухати справу без участі представника комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня".

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

На підставі наказу № 130 від 27.11.2017 року "Про проведення позапланових перевірок об'єктів" та посвідчення на проведення перевірки № 359 від 28.11.2017, Дергачівським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 28.11.2017 по 29.11.2017 проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки у комунальному закладі охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня", за адресами: вул. Садова, буд. 12, м. Дергачі, Харківська область, та вул. Вільна, 1, смт. Вільшани, Дергачівський район, Харківська область.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Дергачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт № 320.

Під час перевірки комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня", за адресами: вул. Садова, буд. 12, м. Дергачі, Харківська область, та вул. Вільна, 1, смт. Вільшани, Дергачівський район, Харківська область встановлено наступні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема:

- не виконано захист будівлі колишнього інтернату від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.21 ППБУ;

- не забезпечено територію об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ІSО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", порушення розділу II, пункту 8 ППБУ;

- не обладнано приміщення будівлі колишнього інтернату системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (установкою автоматичної пожежної сигналізації), порушення розділу V, глави 1, пункту 1.2 ППБУ;

- не обладнано приміщення будівлі колишнього інтернату системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (системою оповіщення про пожежу), порушення розділу V, глави 1, пункту 1.2 ППБУ;

- не забезпечено коридори та інші шляхи евакуації будівлі колишнього інтернату евакуаційним освітленням, порушення розділу III, глави 2, пункту2.31ППБУ;

- не виконано з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в будівлі колишнього інтернату, порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.6 ППБУ;

- не доукомплектовано існуючі пожежні щити протипожежним інвентарем, вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., порушення розділу V, глави 3, пункту 3.6 ППБУ;

- не забезпечено будівлю колишнього інтернату первинними засобами пожежогасіння в повному обсязі, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.6 ППБУ;

- не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.17 ППБУ;

- не розміщено переносні вогнегасники шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.10 ППБУ;

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту, порушення пункту 3.1.1 ПТБ, пункту 7 наказу МНС України від 16.08.2005 № 140, пункту 2 наказу МНС України від 23.02.06 № 98;

- не надані результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об'єкта до територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, порушення пункту 11 наказу МНС України від 23.02.06 № 98 та пункту 12 наказу МНС України від 16.08.2005 № 140;

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі в будівлі колишнього інтернату, порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.6 ППБУ;

- не забезпечено працівників об'єкту засобами колективного індивідуального захисту в повному обсязі, порушення ст. 20 КЦЗУ;

- -не оснащено групові електрощитки схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.16 ППБУ;

- не обладнано приміщення будівлі колишнього моргу системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (установкою автоматичної пожежної сигналізації), порушення розділу V, глави 1, пункту 1.2 ППБУ;

- не обладнано приміщення будівлі колишнього моргу системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (системою оповіщення про пожежу), порушення розділу V, глави 1, пункту 1.2 ППБУ;

- не виконано захист будівлі колишнього моргу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.21 ППБУ;

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях", порушення розділу II, пункту 16 ППБУ;

- не забезпечено приміщення будівлі колишнього моргу первинними засобами пожежогасіння, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.6 ППБУ;

- не виконано з'єднання, жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях будівлі колишнього моргу, порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.6 ППБУ;

- не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.17 ППБУ;

- не обладнано вогнегасники, які експлуатуються на об'єкті обліковими (інвентарними) номерами за прийнятою об'єкті системою нумерації, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.18 ППБУ;

- не оснащено електрощити, групові електрощитки схем підключення споживачів з пояснювальними написами вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), порушення розділу IV, глави 1, пункту 1.16 ППБУ;

- не розміщено переносні вогнегасники шляхом навішуваня на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, порушення розділу V, глави 3, пункту 3.10 ППБУ;

- не забезпечено приміщення та територію об'єкту відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", порушення розділу II, пункту 8 ППБУ;

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту, порушення пункту 3.1.1 ПТБ, пункту 7 наказу МНС України від 16.08.2005 № 140 та пункту 2 наказу МНС України від 23.02.06 № 98;

- не надані результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об'єкта до територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, порушення пункту 11 наказу МНС України від 23.02.06 № 98 та пункту 12 наказу МНС України від 16.08.2005 № 140;

- не забезпечено працівників об'єкту засобами колективного та індивідуального захисту, порушення статті 20 КЦЗУ;

- не встановлено на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо) протипожежний режим, порушення розділу ІІ, пункту 3 ППБУ.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю): складає або припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу або звертається до адміністративного суду з відповідним позовом щодо повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць.

При дослідженні наданих матеріалів справи, судом встановлено, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем усуваються, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договором № 2210/121-2017 від 07.12.2017 та специфікацією № 1 від 07.12.2017 до вказаного договору, з яких вбачається, що комунальний заклад охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" придбало у ТОВ "КРТЛОТУРБОМОНТАЖ" 52 вогнегасники ВВК; договором з надання послуг № 566 від 13.12.2017, відповідно до умов якого комунальний заклад охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" (замовник) доручає, а ТОВ "ТЕХНОГЕН-ГРУПП" (виконавець) зобов'язується провести ідентифікацію об'єкта господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки та щодо визначення класу підвищеної небезпеки; договором № 2240/46-2017 від 08.11.2017 та специфікацією до зазначеного договору, згідно яких, комунальний заклад охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" (замовник) доручає, а ТОВ "Брандмайстер" (виконавець) бере на себе зобов'язання надавати послуги: виконання обстеження технічоного стану, діагностики вогнегасників, виконання послуг по проведенню ркгламентного ремонту та перезарядження пристроїв пожежогасіння.

Крім того, в своїх поясненнях представник відповідача зазначив, що в будівлі колишнього інтернату та моргу встановлені переносні вогнегасники на висоті 1,5 м. від рівня підлоги та в даний час йде укладання договору з підрядною організацією на виготовлення та встановлення громовідводу будівлі колишнього моргу та будівлі колишнього інтернату. Також представник комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" зазначив, що 13.02.2018 року на черговій сесії районної Дергачівської районної ради виділені кошти в сумі 200000,00 грн на встановлення автоматичної протипожежної системи будівлі колишнього моргу та будівлі колишнього інтернату.

Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття ''порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей'' суд зазначає наступне.

Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить в собі юридичне визначення ''конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей'', переліку відповідних ''небезпечних чинників'', ''порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки'', наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Дана категорія понять є оціночною, у зв'язку з чим трактування ''загрози життю та здоров'ю людей'', що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.

Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України вказаної статті техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто, вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У рішенні № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року, Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Враховуючи наведене, право відповідача на експлуатацію будівель та приміщень можна вважати "майном" в сенсі статті 1 Першого протоколу, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який позивач вимагає застосувати до відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.

Крім того, за змістом статті 3 і 49 Конституції України людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень (окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки) комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, а отже не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для припинення використання будівлі, комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня", з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вимоги позивача є не обґрунтовані, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (місцезнаходження - вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 610131, ідентифікаційний код - 38631015) до комунального закладу охорони здоров'я районне територіальне медичне об'єднання "Дергачівська центральна районна лікарня" (місцезнаходження - вул. 1-го Травня, буд. 4, м. Дергачі, Харківська область, 62300, ідентифікаційний код - 02003095), про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                 А.С. Мороко