Рішення

від 02.02.2018 по справі 821/1846/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1846/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Васильєва В.В.,

за участю:

представника позивача - Ростецької В.А.,

представника відповідача - Піргаса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області

до приватного підприємства приватно-виробничої комерційної фірми "Аліна А"

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

встановив:

1 грудня 2017 року Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - управління Фонду, позивач) звернулось до суду з позовом до приватного підприємства приватно-виробничої комерційної фірми "Аліна А" (далі - ПП ПВКФ "Аліна А", підприємство, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2017 року в сумі 839,12 грн.

4 грудня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що на підприємстві працював ОСОБА_3, якому призначено пенсію за віком списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно з п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та наданих підприємствами довідок, в тому числі ПП ПВКФ "Аліна А", підтверджуючих пільговий характер роботи.

Згідно з чинним законодавством підприємства повинні відшкодовувати УПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Відсоток витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем управлінню Фонду у зв'язку з виплатою пенсії ОСОБА_3 складає 33,64 %. За листопад 2017 року ПП ПВКФ "Аліна А" таких витрат не відшкодувало, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмове заперечення на позов, в якому, посилаючись на пункт 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стверджує, що коли працівник займав посади чи працював на роботах зі шкідливими умовами праці, які значаться в списку № 1 чи № 2, він має право на пенсію на пільгових умовах по раніше діючому законодавству. В іншому випадку підприємство може прийняти рішення про призначення пільгової пенсії за свій рахунок в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937, яка передбачає видачу гарантійного листа підприємства.

Відповідач також зазначає, що згідно з довідкою, виданою ПП ПВКФ "Аліна А", ОСОБА_3 працював на цьому підприємстві з 06.08.2004 р. по 01.02.2008 р. за професією "збірник корпусів металевих суден третього розряду". Така професія в Списку № 2 не значиться. В цьому списку значиться "складальник", а не "збірник" корпусів металевих суден", що відповідно до електронного Академічного тлумачного словника української мови є різними поняттями.

Відповідач вважає, що за вказаних обставин у нього не виникло зобов'язання відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, на декількох підприємствах.

За інформацією управління Фонду загальний пільговий стаж за віком за Списком № 2 складає 10 років 7 місяців 28 днів. На ПП ПВКФ "Аліна А" ОСОБА_3 працював з 06.08.2004 по 31.12.2006, з 01.02.2007 по 14.07.2007, з 01.08.2007 по 01.02.2008, всього 3 роки 04 місяці 11 днів, що становить 33,65% загального пільгового стажу.

Трудовий стаж, що дає право ОСОБА_3 на пільгову пенсію, ПП ПВКФ "Аліна А" підтвердило довідкою, виданою в лютому 2017 року, за змістом якої ОСОБА_3 виконував роботи у шкідливих і небезпечних умовах праці на дільниці судноремонту за професією, посадою "збірник корпусів металевих суден третього розряду (8284.1)", що передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Атестація робочих місць проводилась вперше з 06.08.2004 р. (наказ про атестацію робочих місць від 06.08.2004 № 64, висновок експертизи від 03.09.2004 № 112).

27 лютого 2017 року ОСОБА_3 призначено пільгову пенсію відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII).

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд звертає увагу на наступні законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 1 статті 1 якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Таким чином, відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Ставка збору відповідно до абзацу 3 пункту 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком № 2) покриваються підприємствами та організаціями, а тому відповідач зобов'язаний відшкодовувати такі витрати позивачу.

Суд не бере до уваги посилання ПП ПВКФ "Аліна А" на те, що професія "збірник корпусів металевих суден третього розряду" в Списку № 2 не значиться, а значиться "складальник".

Суд погоджується з тим, що в Списку № 2, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (чинною на час виникнення спірних правовідносин), значиться професія саме "складальники корпусів металевих суден".

Разом з тим, суд звертає увагу, що ПП ПВКФ "Аліна А", складаючи довідку про підтвердження пільгового стажу свого працівника ОСОБА_3, зазначило в ній код КП 8284.1, що відповідає професійній назві роботи "складальник корпусів металевих суден" (додаток А "Покажчик професійних назв робіт" до Наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 "Класифікатор професій ДК 003:2005. Покажчик професійних назв робіт за кодами професій").

Натомість, в довідці ПП ПВКФ "Аліна А" вказало назву роботи "збірник корпусів металевих суден".

Таким чином, суд вважає ПП ПВКФ "Аліна А" в довідці зробило помилку, вказавши "збірник" замість "складальник", яка не може впливати на розмір розрахунків та стягнень, заявлених позивачем.

Заперечуючи проти позовних вимог, ПП ПВКФ "Аліна А" тлумачить поняття "збірник" як "книжку", "збірник творів". Таке тлумачення за вказаних обставин є надуманим, неприпустимим та має на меті уникнення підприємства від виконання обов'язків щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пільгової пенсії.

Суд також вважає необґрунтованим посилання ПП ПВКФ "Аліна А" на постанову Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937 "Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці", яка передбачає видачу гарантійного листа підприємства, як підставу для виникнення обов'язку щодо відшкодування зазначених витрат.

Відповідно до абз. 1 п. 2 вказаної постанови пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. N 461.

Професія "складальник корпусів металевих суден" була віднесена до Списку 2 і постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Тому суд погоджується з позивачем, що посилання відповідача на необхідність надання гарантійного листа є безпідставним, оскільки, відповідач видав довідку про підтвердження пільгового стажу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, а отже повинен здійснювати таке відшкодування згідно із законом, а не за гарантійним листом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пп. 6.4 п. 6 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.7 п. 6 Інструкції).

Управлінням Фонду здійснено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з яким розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2017 року ОСОБА_3 складає 839,12 грн.

За інформацією управління Фонду відповідачем своєчасно не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій названій особі за листопад 2017 року, загальна сума боргу за цей період становить 839,12 грн.

Доказів сплати зазначених коштів відповідачем до суду не надано, доводи позивача про наявність підстав для їх стягнення відповідачем не спростовані.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242 - 245 КАС України,

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства приватно-виробничої комерційної фірми "Аліна А" (код ЄДРПОУ 22749193, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Олександрівська, 56) на користь Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (код ЄДРПОУ 41245848, місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76-А) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2017 року в сумі 839,12 грн. (вісімсот тридцять дев'ять гривень дванадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 лютого 2018 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 10.2.4