Рішення

від 13.02.2018 по справі 826/17499/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 лютого 2018 року                      №826/17499/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний інститут «Укрбудпроект» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний інститут «Укрбудпроект», (далі - позивач, ТОВ «ПБІ «Укрбудпроект»), до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - відповідач, Департамент), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2016 р. №01/16/073-1192, (далі - оскаржувана постанова). Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова прийнята безпідставно, а саме без встановленого факту допущення позивачем порушення вимог містобудівного законодавства. Позивач не є тим суб'єктом, який повинен отримувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, (далі - містобудівні умови та обмеження) та яка повинна відповідати за правопорушення такого характеру. Також представник позивача зазначав, що проектна документація замовнику фактично передана не була Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї правової позиції відповідач у письмових запереченнях проти позову зауважив, що оскаржувана постанова прийнята обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами законодавства. Зокрема, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 25.04.2016 р. зареєстровано подану замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті», (далі - ТОВ «Ай Сі Ті»), декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом'янському районі м. Києва»  за №КВ083161160075. Відповідно до даних, зазначених  у такій декларації, містобудівні умови та обмеження не вимагаються згідно з п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. №109, (далі - Перелік, затверджений наказом №109). Однак, таке посилання є безпідставним, оскільки реконструкція приміщень адміністративної будівлі, згідно наданої під час проведення перевірки проектної документації, передбачає собою надбудову, що зазначено у завданні на проектування та у проектних кресленнях, яка конструктивно збільшує загальну площу приміщень адміністративної будівлі та змінює зовнішню конфігурацію об'єкту будівництва. Тобто, об'єкт виконання робіт передбачає надбудову, що, у свою чергу, змінює геометричні розміри будівлі та потребує отримання містобудівних умов та обмежень. Позивачем розроблено та передано ТОВ «Ай Сі Ті» проект «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом'янському районі м. Києва» без урахування вимог містобудівної документації та вихідних даних, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Отже, позивача правомірно притягнуто до відповідальності. Присутні у відповідному судовому засіданні представники сторін заявили письмове клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Ай Сі Ті», ТОВ «ПБІ «Укрбудпроект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент плюс». Назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом'янському районі м. Києва», (далі - об'єкт будівництва). За результатами проведеної перевірки, 30.09.2016 р. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому закріплено встановлені порушення містобудівного законодавства. Так, перевіркою встановлено, що 25.04.2016 р. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстрував подану замовником будівництва - ТОВ «Ай Сі Ті» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом'янському  районі м. Києва» за №КВ083161160075. У вказаній декларації наведено недостовірні дані, а саме: в частині наведення даних про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. У декларації вказано, що отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, відповідно до п. 25 Переліку, затвердженого наказом №109, не потребується. Однак, реконструкція приміщень адміністративної будівлі, згідно наданої під час перевірки проектної документації, передбачає собою надбудову, що зазначено у завданні на проектування та у проектних кресленнях, яка конструктивно збільшує загальну площу приміщень адміністративної будівлі та змінює зовнішню конфігурацію об'єкту будівництва. ТОВ «ПБІ «Укрбудпроект» розроблено та передано ТОВ «Ай Сі Ті» проект «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом'янському районі м. Києва» без урахування вимог містобудівної документації та вихідних даних, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону та п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». 30.09.2016 р., на підставі акту перевірки, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис, яким ТОВ «ПБІ «Укрбудпроект» зобов'язано усунути встановлені порушення до 30.11.2016 р. 25.10.2016 р., за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом прийнято оскаржувану постанову, якою ТОВ «ПБІ «Укрбудпроект» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», на накладеного на нього штраф у розмірі 130500,00 грн.   Не погоджуючись із правомірністю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду із позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль -сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. У відповідності до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553, (далі - Порядок №553 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Як встановлено у межах розгляду справи та не заперечується сторонами, позапланова перевірка, що є предметом судового розгляду, проводилась на підставі звернення Громадської організації «Наша влада» (від 26.09.2016 р. вх. №10/26-2609/57). У відповідності до п. 7 Порядку №553, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Згідно з п.п. 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Як встановлено у ході судового розгляду справи та вже зазначено вище, за результатами проведеного позапланового заходу складено протокол та припис, яким позивача зобов'язано усунути порушення, виявлені у ході перевірки, до 30.11.2016 р. Крім того, до позивача, застосовано штраф у зв'язку з тим, що його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідно до вказаної норми у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат. Згідно зі ст. 1 Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29, ст. 31 Закону, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних і повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво. Процедура надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, визначені Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. №109. Згідно з п. 1.2 розділу І вказаного Порядку, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Пунктом 25 Переліку, затвердженого наказом №109 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Натомість, у ході проведення перевірки встановлено, з чим погоджується суд на підставі досліджених матеріалів справи, що проектною документацією передбачено надбудову, що змінює геометричні розміри будівлі, тобто змінює зовнішню конфігурацію об'єкту будівництва та, як наслідок, потребує отримання містобудівних умов та обмежень. З приводу викладеного позивач не заперечував, при цьому зазначив, що він не є суб'єктом, який повинен отримувати містобудівні умови та обмеження. Крім того, позивач зазначив, що у ході перевірки не встановлено факту чи є надана у ході перевірки проектна документація проектною документацією у кінцевій редакції та чи передана вона на підставі акту прийому-передачі. Суд критично ставиться до тверджень позивача, що стосуються проектної документації, та зазначає, що проектну документацію під час перевірки надано представником замовника будівництва, що само по собі передбачає, що редакція проектної документації є чиною. Також суд звертає увагу, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстровано 25.04.2016 р. Декларацію про початок виконання робіт ТОВ «Ай Сі Ті» на підставі розробленої позивачем проектної документації, що в сукупності спростовує доводи позивача про відсутність факту передачі замовнику проектної документації. При цьому, суд погоджується з позивачем стосовно того, що отримувати містобудівні умови та обмеження повинно було ТОВ «Ай Сі Ті». Водночас, суд зауважує, що позивача до відповідальності притягнуто як суб'єкта містобудування, який здійснював проектування об'єктів за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог містобудівної документації та вихідних даних. Таким чином, зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт обов'язкової необхідності отримання містобудівних умов та обмежень (підтверджується матеріалами фотофіксації і не заперечується позивачем), суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваної постанови. Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний інститут «Укрбудпроект» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови є таким, що не підлягає задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Однак, зважаючи, що у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відмовлено, -  судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України. Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд В И Р І Ш И В: Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний інститут «Укрбудпроект» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 39751364). Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                 Ю.Т. Шрамко