Рішення

від 12.02.2018 по справі 826/15959/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року м. Київ № 826/15959/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва прозастосування заходів реагування В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва, у якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва за адресою: вулиця Бальзака, 90-А в Деснянському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування(опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідачем, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщення до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 11 грудня 2017 року шляхом надання до суду доказів сплати (доплати) судового збору в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та встановлено відповідачу двадцяти денний строк з дня одержання ухвали для подання заяви про визнання позову або надання відзиву та всіх доказів, які наявні у відповідача.

Отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До суду надійшов лист з письмовими поясненнями від відповідача.

В даних поясненнях відповідач посилається на те, що порушення, виявленні під час перевірки 21 листопада 2017 року усунуті. В той же час, зауважив, що порушення, які потребують значного фінансування та капітальних ремонтних робіт, будуть усунені у весняно-літній канікулярний період, так як виконання таких робіт під час перебування дітей в навчальному закладі неможливо.

Відповідно до частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент відкриття провадження у даній справі), справа розглядалась в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У новій редакції відсутня аналогічна норма, що дозволяє розглядати справу в порядку скороченого провадження. Главою 10 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 передбачено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема, частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, суд продовжує розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до внесених змін до Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Розпорядження Кабінету міністрів України від 20.09.2017 № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки , наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22 вересня 2017 року №509 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 29 вересня 2017 року №337, головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям майору служби цивільного захисту Кулику Сергію Володимировичу, доручено в період 13 листопада 2017 року - 24 листопада 2017 року провести позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки приміщень і території Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 22874722), розташованого за адресою: вулиця Бальзака, 90-А у Деснянському районі міста Києва.

На підставі наказу №337 видано посвідчення від 24 листопада 2017 року №29/248 на проведення головним інспектором позапланової перевірки Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 22874722), розташованого за адресою: вулиця Бальзака, 90-А у Деснянському районі міста Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено заступнику директора с АГЧ Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва - Поліщук Лідії Миколаївні, посвідчення на проведення перевірки №29/248 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.

Присутніми під час здійснення перевірки був заступник директора с АГЧ Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва - Поліщук Лідія Миколаївна, яка відповідно до наказу від 01 вересня 2016 року №108 є відповідальною особою за дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки у будівлі школи та окремих спорудах на її території.

Під час здійснення перевірки, встановлено, що Спеціалізований навчально-виховний комплекс Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

пунктів 1.21; 9.3.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону не провадиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавозахисту;

пункту 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні коридору лівого крила не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункту 1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

пунктів 1.4, 4.18 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не забезпечено межу вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання в приміщеннях підвального поверху через огороджувальні конструкції або протипожежні перешкоди з нормованою межею вогнестійкості;

пунктів 2.23, 9.2.1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - двері кліток поверхів будівлі не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;

пунктів 2.31, 2.32 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - над дверима евакуаційних виходів поверхів будівлі не встановлені світлові покажчики ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключенні до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на поверхах будівлі допускається зняття дверей сходових кліток;

пунктів 2.17, 2.23, 5.24 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на шляхах евакуації з приміщень поверхів будівлі та у приміщеннях допускається опорядження (облицювання) стін з горючих матеріалів (ламінату та пластикової вагонки);

пунктів 2.28 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не надані результати іспитів зразків лінолеуму, прокладеного на шляхах евакуації поверхів будівлі, щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності згідно з (ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2 згідно з (ДСТУ Б В.2.7-70-89);

пунктів 2.23,5.28 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - двері, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів будівлі, не перенавішені з урахування їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридору (ширину евакуаційних шляхів коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено на ширину дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридору);

підпунктів 2.12, 2.13, 2.14 пункту 2.3 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - двері вентиляційних, складських (підсобних) та технічних приміщень не виконані протипожежним, з класом вогнестійкості ЕІ 30, які мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

пунктів 2.3, 4.30 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - в огороджувальних конструкціях каналах, шахтах, нішах для прокладання електропроводів та комунікацій не встановлено протипожежні двері ІІ-го типу з класом вогнестійкості системи УкрСЕПРО;

пункту 2.16 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на вікнах приміщень будівлі встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються та не знімаються;

пунктів 1.1, 1.2, 5.1, 5.8, 7.1, додаток А, пункту 70, пункт 20 частини 1 статті 20, пункт 4.29 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення будівлі не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт пожежного спостерігання;

пунктів 1.2, 1.4, 9.1.1, 9.2.1, 9.2.6, додаток Б, пунктів 5.1, 4.34 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення будівлі не обладнанні системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

пунктів 1.2, 8.1.5 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - в зонах з кухонним обладнанням (плити, сковороди, вертикальні, кутові ланцюгові печі, фритюрниці, дарові шафи, китайські котли тощо) не використовується модульна система локального пожежогасіння, спеціалізована для такого виду загорань;

пункту 7 розділу І, пунктів 2.3, 6.6 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - виходи на покрівлю зі сходових кліток будівлі не виконані через протипожежні люки 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30, які мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення будівлі не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знак безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

пунктів 2.2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля;

пунктів 2.2, 7 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих шафках не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

пунктів 2.2, 4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні плоскоскладальні рукави не приєднані до крана і не рідше одного разу на шість місяців не проводилось їх розгортання та згортання наново;

пунктів 2.2, 10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні кран-комплекти знаходяться в несправному стані.

На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжних засобів документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 21 листопада 2017 року №29/264.

Відповідно до статті 10 Закону України Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Примірник Акту від 21 листопада 2017 року №29/264 отримали особисто директор Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва Щербина І.Ю. та заступник директора з АГС Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва Поліщук Л.М., підпис отримання відображено в Акті №29/264.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України).

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в акті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають в Спеціалізованому навчально-виховному комплексі Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зокрема:

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні коридору лівого крила не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - велика ймовірність виникнення короткого замикання послідуючим горінням, що призводить до пожежі;

- двері сходових кліток не обладнанні пристроями для самозачинення, ущільнення в притулах - велика ймовірність швидкого розповсюдження диму на інші приміщення будівлі;

- не надані результати іспитів зразків лінолеуму, прокладеного на шляхах евакуації будівлі, щодо токсичності продуктів горіння, помірної димоутворювальної здатності згідно з (ГОСТ 12.1.044-89) - під час пожежі можливе виділення токсичних речовин та перешкоджання евакуації людей при пожежі;

- двері підсобного приміщення, електрощитової не виконанні протипожежними 20го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності - відсутність дверей сприяє швидкому розповсюдженню/перекиданню вогню за їх межі;

- над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщенню використовуються спеціальні гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами ( Пожежа, Вихід тощо), піктограми або світлодіодне табло. Сигнал на включення засобів оповіщення подається автоматичною центральною станцією пожежної сигналізації або оператором системи безпеки. Так само передана через гучномовці аудіо інформація може вимовлятись через мікрофон оператором або буде попередньо записана на магнітофон або на пам'яті комп'ютера і передаватися автоматично та формують звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з моменту загоряння тощо), забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеки;

- на вікнах приміщень будівлі встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються та не знімаються - ускладнює евакуацію дітей які перебувають в навчальних класах;

- електричні розетки, вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку - дане порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- приміщення будівлі не обладнанні системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей - дане порушення не дозволить оперативно зреагувати на пожежу;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелями полегшення відкривання вентиля - наявність даного порушення не дасть можливості самостійно працівниками об'єкту прийняти міри щодо гасіння пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки приміщення Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (дітей), що є неприпустимим.

При цьому, зазначені порушення, що зафіксовані в акті перевірки від від 24 листопада 2017 року №29/248, на час прийняття рішення у справі, відповідачем не спростовані, не надано належних доказів усунення вказаних порушень у повному обсязі, до письмових пояснень не надано жодного доказу на підтвердження усунення незначених недоліків.

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки лікувального корпусу Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва створюють загрозу життю та здоров'ю людей, і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 263 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративиний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва за адресою: вулиця Бальзака, 90-А в Деснянському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

3. Рішення звернути до негайного виконання.

4. Виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

5. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень пожежної безпеки приміщень Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Усмішка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко