Ухвала

від 09.02.2018 по справі 826/15776/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про розподіл судових витрат

09 лютого 2018 року м. Київ № 826/15776/17

Окружний адміністративний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Саунд про розподіл судових витрат за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Саунд до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

за участю учасників справи:

представника позивача - Самосуд Ж.О.,

представника відповідача - Шевченко М.А., Шевченко І.Д.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Саунд до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено, провадження у справі закрито, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

26.01.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5162, 36 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 11880,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву, просила стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору, та витрати на правову допомогу.

Розглянувши заяву представника позивача, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що заява про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

В судовому засіданні 25.01.2018 від Державної фіскальної служби України надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв'язку з реєстрацією відповідачем податкових накладних, що були предметом спору.

Таким чином, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України та, враховуючи, що у позивача відпали підстави для захисту свого порушеного права в суді, які існували на дату подання позовної заяви, суд ухвалою від 25.01.2018 вищевказане клопотання відповідача задовольнив та закрив провадження у даній справі.

В подальшому, представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, обґрунтовану тим, що судом при прийнятті ухвали від 25.01.2018 не було вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 11 880,00 грн., позивачем надані наступні докази: угоду про надання правової допомоги від 29.09.2017, додаткову угоду до угоди про надання правової допомоги від 29.09.2017, акт прийому - передачі документів за угодою про надання правової допомоги від 29.09.2017, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України.

Так, згідно з умовами угоди про надання правової допомоги від 29.09.2017 та додаткової угоди до угоди про надання правової допомоги від 29.09.2017 адвокат Самосуд Ж.О. (виконавець) приймає на себе зобов'язання по наданню Товариству з обмеженою відповідальністю Студія Саунд в особі директора ОСОБА_4 (клієнт) консультаційних, юридичних і представницьких послуг, в тому числі по захисту інтересів останнього в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах незалежно від їх форми власності чи підпорядкування, господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції.

Однак, суд звертає увагу на те, що у вказаній угоді про надання правової допомоги та додатку до неї не конкретизовано щодо представництва інтересів товариства саме по даній адміністративній справі, іншої угоди для представництва інтересів позивача саме в адміністративній справі №826/15776/17 з переліком прав та обов?язків адвоката суду надано не було. При цьому, угодою передбачено, зокрема: надання правової експертизи документів, що надходять з правоохоронних та контролюючих органів; проводити юридичні консультації працівників Клієнта з будь-яких питань; брати участь у нарадах, переговорах, семінарах, тощо.

Крім того, відповідно до даних, вказаних в актах виконаних робіт від 31.10.2017 та 30.11.2017, визначено та перелічено обсяг виконаних робіт, а саме: вивчення матеріалів, підготовка скарги до ДФС України, зняття ксерокопій документів - додатки до скарги, однак позивачем не доведено, а судом не встановлено, що вказані роботи були виконані саме по адміністративній справі №826/15776/17.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у платіжних дорученнях №99 від 14.11.2017 та №159 від 04.12.2017 призначенням платежів зазначено оплату послуг правової допомоги згідно актів від 31.10.2017 та 31.11.2017, проте у вказаних платіжних дорученнях також відсутні будь-які посилання на справу, щодо якої були надані послуги.

Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, враховуючи документи надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі №826/15776/17, а тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ТОВ Студія Саунд в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11 880,00 грн.

Стосовно вимоги ТОВ Студія Саунд щодо стягнення з Державної фіскальної служби України на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 5 162 грн. 36 коп., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, як зазначалося вище, ухвалою Окружного адміністративного суду від 25.01.2018 провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Саунд до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв'язку з реєстрацією відповідачем податкових накладних, що були предметом спору.

При цьому, частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що у разі закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Положеннями Закону України Про судовий збір , а саме п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підтвердження сплати позивачем судового збору за подання ним позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва в матеріалах справи міститься квитанція №1261А1А56 від 04.12.2017 на суму платежу 5 162 грн. 36 коп.

Таким чином, оскільки провадження у справі закрито, враховуючи, що у позивача відпали підстави для захисту свого порушеного права в суді, крім того сплата судового збору підтверджена матеріалами справи, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 162 грн. 36 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Отже, враховуючи все вище вказане, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Саунд .

Відповідно до положень ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 77, 132, 134, 143, 238, 256, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Саунд про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Студія Саунд (ЄДРПОУ 41470464, вул. Каземира Малевича, 47/49, м. Київ, 03150) з Державного бюджету України сплачений відповідно до квитанції № 1261А1А56 від 04.12.2017 судовий збір у сумі 5162, 36 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят дві гривні тридцять шість копійок).

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст ухвали виготовлено 14.02.2018.