Ухвала

від 28.11.2017 по справі 387/834/17(2-а/387/22/17)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2017 рокусправа № 387/834/17(2-а/387/22/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2017 року у справі № 387/834/17(2-а/387/22/17) за адміністративним позовом Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 дошкільний навчальний заклад "Берізка" про изнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 дошкільний навчальний заклад "Берізка" Добровеличківського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, в якому зазначив, що ОСОБА_1 дошкільний навчальний заклад " Берізка " знаходиться в комунальній власності ОСОБА_1 сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області . Засновником дошкільного закладу є ОСОБА_1 сільська рада. Вказаний дошкільний навчальний заклад є юридичною особою, управління ним здійснюється ОСОБА_1 сільською радою. Приміщення дошкільного навчального закладу знаходиться за адресою : село Карбівка Добровеличківського району Кіровоградської області та перебуває на балансі ОСОБА_1 сільської ради. Вказаний дошкільний навчальний заклад користується земельною ділянкою площею близько 0,20 га на яких розташована сама будівля та двір дошкільного навчального закладу, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади села Карбівка Добровеличківського району. Вказана земельна ділянка має перебувати у дошкільного закладу на праві постійного користування . Однак, в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України " Про освіту " правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує дитячий навчальний заклад не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом, на думку прокурора, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей .

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2017 року адміністративний позов повернуто .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави не обґрунтовано правову підставу для звернення до суду з даним адміністративним позовом, що, в свою чергу, унеможливлює підтвердження судом наявності підстав для представництва та виключає можливість прокурора користування процесуальними повноваженнями позивача як сторони процесу.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у прокурора повноважень на представництво в суді інтересів держави і прокурором не обґрунтовано наявність підстав для такого представництва.

Апеляційний суд вважає помилковим застосування судом першої інстанції за вказаних обставин приписів п.4 ч.3ст.108 КАС України.

Застосовуючи вказану норму, суд першої інстанції виходив з відсутності у прокурора повноважень на представництво в суді інтересів держави як встановленого факту, проте з цим не можна погодитись.

Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч.ч.2, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень (ч.3 ст.60 КАС України).

Частиною 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

За правилами ч.6 ст.23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом, в якому викладений факт неправомірної бедіяльноситі Карбінівської сільської ради Добровеличківського району. Враховуючи, те, що земельна ділянка, на якій розміщений ОСОБА_1 дошкільний знавчальний заклад "Бекрізка", є комунальною власністю Карбінівської сільської ради, і остання має право нею розпоряджатися як власник, тому ОСОБА_1 сільської ради має вирішити питання щодо надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, для обслуговування будівель дошкільного навчального закладу відповідно до повноважень закріплених ст. 38 Закону України Про дошкільну освіту , ст. 12, 122, 123 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування .

Таке звернення до суду обґрунтовано відсутністю органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, до повноважень якого віднесено здійснення нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства при здійсненні органами місцевого самоврядування регулювання відносин у сфері використання надр, тобто відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Отже, звертаючись з даним позовом до суду, прокурором наведено певні обставини на підтвердження підстав для представництва інтересів держави в адміністративному суді.

Втім, суд першої інстанції фактично вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо процесуального статусу прокурора в даній справі, не з'ясував, не дослідив наведених прокурором доводів.

Тому висновок суду, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, не є обґрунтованим і вірним.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для застосування п.4 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України і, відповідно, для повернення позовної заяви.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави -задовольнити.

Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2017 року у справі № 387/834/17(2-а/387/22/17) скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник