Постанова

від 13.02.2018 по справі 813/2763/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11027/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Іщук Л.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.,

представника відповідача Іванського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 813/2763/17 за адміністративним позовом приватного підприємства "Петробуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя в 1-й інстанції- Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення - 13:12 год., 19.10.2017 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення -24.10.2017 року,

В C Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Петробуд" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області № 0011261412, № 0011131412, № 0011151412, № 0011161412 від 04.07.2017.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що позивач не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, який ґрунтується на тому, що платником податку здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТзОВ "Гіацинт", ТзОВ "Енергобуд-Лайн ", ТзОВ "ТМ Сервіс", ТзОВ "Укрекспосервіс" та до перевірки не представлено документів, які б підтверджували походження товару, його якість, зокрема: сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції, а також самих договорів між Позивачем та його контрагентами та не надано документи, що підтверджують транспортування товару зі складу продавця на склад позивача.

Позивач стверджує те, що докази, що містяться у справі: договори, податкові накладні, видаткові закладні, виписки з банківських рахунків підтверджують факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. Серед вказаного переліку щодо обов'язкової сертифікації не передбачено здійснення сертифікації продукції, яка отримана Позивачем від постачальників, а отже витребування сертифікату якості від постачальника здійснюється виключно на власний розсуд покупця (позивача). Поставлений товар повністю задовольняв підприємство як за технічними параметрами, так і за якісними властивостями та був використаний у подальшій господарській діяльності. Зазначені обставини жодним чином не порушують договірних засад із контрагентами, оскільки жодних недоліків неналежної якості товару під час його використання у господарській діяльності Позивачем не було виявлено. Зазначає, що сукупність первинної та транспортної документації, в якій зафіксовані господарських відносин позивача з контрагентами підтверджують правомірність відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином позивач вважає, що висновки акту перевірки є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0011261412, № 0011131412, № 0011151412, № 0011161412 від 04.07.2017 року- протиправними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0011261412, № 0011131412, № 0011151412, № 0011161412 від 04.07.2017 року.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області Державної фіскальної служби України, яке покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ПП „Петробуд" до перевірки не надало належним чином оформлених первинних документів, що підтверджуються реальність виконання операцій з ТзОВ „Гіацинт", якими опосередковувався рух товару: транспортування товару, його прийняття за кількістю та якістю, сертифікати якості, сертифікати відповідності, акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю тощо. ПП „Петробуд" до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність виконання операцій з ТзОВ Енергобуд - лайн : транспортування товару, його прийняття за кількістю та якістю, сертифікати якості, сертифікат відповідності, акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю тощо. Щодо взаємовідносин між ПП „Петробуд" (Продавець) та ТОВ „Укрекспосервіс" (Покупець) відповідач зазначає, що згідно з балансом Ф №2 за 2016 рік - основні засоби відсутні, залишку запасів немає, чисельність працюючих за червень 2016-21 особа. Крім цього, згідно з ІАС Аналітична система ГУ ДФС у Львівській області числиться розбіжність за взаєморозрахунками з ТОВ „Укрекспосервіс". У зв'язку з незначною кількістю працівників відсутня можливість виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна. віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином відповідач вважає, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, а тому передумови для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Петробуд", код ЄДРПОУ 32126959, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період діяльності з 01.01.2014 по 31.03.2017 року, за результатами якої 20.06.2017 року складено акт №719/13-01-14-12/32126959.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 04 липня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній справі, зокрема:

- №0011261412 Форми П про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 576 131,00 грн. (основний платіж 576 131,00 грн.);

- №0011131412 Форми Р про збільшення сум грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 417 278 грн. 75 коп. (в тому числі 333 823,00грн. основний платіж та 83 455,75 грн. штрафна санкція);

- №0011151412 Форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 170 808,00 грн. (в тому числі 113 872,00грн. основний платіж та 56 936,00 грн. штрафна санкція);

- №0011161412 Форми ПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення прийняті внаслідок порушення позивачем:

- п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.3 ст.44, 134.1.1, п.134.1 ст. 134 п.135.1 ст.135 п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього на суму 576 131 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 40 531 грн., за 2016 рік на суму 535 600 грн., та встановлено заниження податку на прибуток на суму 333 823 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 333 823 грн.

- п. 185.1 ст.185; п. 187.1 ст. 187; п.198.1 та п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198; п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, на загальну суму 113 872 грн., в тому числі за грудень 2016 року на суму 45 604 грн., за січень 2017 року на суму 68 268 грн.

- п.51.1 ст. 51, абз. "б" п.176.2 ст. 176 ПК України в результаті неподання Податкового розрахунку за формою 1 ДФ за I кв.2017 року.

Також, актом перевірки встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185; п.187.1 ст.187 ПК України (не підтверджено факт реалізації товаро-матеріальних цінностей) внаслідок безпідставного завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2016 року по виписаних податкових накладних на адресу ТОВ Укрекспосервіс на суму 1 495 674,2 грн. та в порушення п.189.1 ст.189; п.198.5 ст.198 ПК України встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із використанням підприємством товарів не в господарській діяльності на загальну суму 1 495 674,2 грн.

Оскільки висновки, що зазначені в акті перевірки по взаємостосунках між ПП Петробуд та ТОВ Укрекспосервіс не знайшли свого відображення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях (суми донарахувань грошових зобов'язань ГУ ДФС у Львівській області по даному контрагенту не здійснювалось), суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог.

Предметом дослідження у акті перевірки та в суді першої інстанції були господарські операції здійснені позивачем у періоді охопленому перевіркою із ТзОВ "Гіацинт", ТзОВ "Енергобуд-лайн", ТзОВ "ТМ Сервіс" та СПД ФО Негода О.В.

Порушення під час взаємовідносин з даними контрагентами, на думку відповідача, полягають у відсутності належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність виконання операцій; відсутності документів, що підтверджують транспортування товару, його прийняття; відсутності сертифікатів якості товарів; відсутності трудових ресурсів; нереальності господарських операцій. Крім того, в основу вказаних висновків покладено отриману відповідачем від інших контролюючих органів податкову інформацію за вказаними контрагентами.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не містить доказів недостовірності даних, зазначених в первинних документах, складених на виконання описаних в акті господарських операцій. Актом перевірки відповідача не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту, валових витрат, чи вказувало не невірне визначення розміру податкових зобов'язань позивача. Позивач на час здійснення господарської операції з придбання товару, його реалізації не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту чи валових витрат за можливе порушення такої діяльності вказаними суб'єктами господарювання.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області № 0011261412, № 0011131412, № 0011151412, № 0011161412 від 04.07.2017, що є підставою для їх скасування.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Щодо правових підстав прийняття податкового повідомленя - рішення № 0011261412 форми П , яким зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 576 131,00 грн. (основний платіж 576 131,00 грн.).

Вказаним податковим повідомленням - рішенням за порушення -п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, ПП "Петробуд" встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього на суму 576 131 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 40 531 грн., за 2016 рік на суму 535 600 грн., та встановлено заниження податку на прибуток на суму 333 823 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 333 823 грн.

Згідно з п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Відповідно до пп. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1. ст. 137 ПК України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Щодо правових підстав прийняття податкового повідомлення-рішення № 0011151412 форми Р , яким збільшення сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 170 808,00 грн. (в тому числі 113 872,00грн. основний платіж та 56 936,00 грн. штрафна санкція.

Вказаним повідомленням - рішенням встановлено порушення - п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198; п. 200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, на загальну суму 170 808 грн.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Щодо правових підстав прийняття податкового повідомлення-рішення № 0012661308 від 04.07.2017 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 9 517, 50 грн., в тому числі 1903,50 грн. штрафних санкцій.

Вказаними повідомленням - рішенням визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, встановлено порушення пп. п. 51.1 ст. 51, абз. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України в результаті неподання Податкового розрахунку за формою 1 ДФ за I кв.2017 року.

Згідно з п.51.1. ст. 51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Апеляційним судом, з врахуванням вищевказаних податкових повідомлень - рішень, норм чинного законодавства, на підставі яких ці податкові повідомлення - рішення прийняті, а також фактичних обставин справи встановлено те, що формування позивачем валових витрат та податкового кредиту відбулось за взаємовідносинами з наступними контрагентам та підтверджується відповідними первинними документами, а саме:

Між ФОП Негода О.В. (за договором Продавець) та ПП Петробуд (за договором - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01/01 від 04.01.2016 року, предметом якого є регулярна поставка продуктів харчування, одноразового посуду, миючих засобів, тощо, для організації харчування працівників та відвідувачів Покупця у вигляді шведського столу. Поставка товару здійснювалась силами Продавця.

На виконання умов даного договору ФОП Негода О.В. протягом 2016 року було поставлено, а ПП Петробуд отримано товари на загальну суму 1 493 103,89 грн.

Поставка даного товару підтверджується видатковими накладними.

У зв'язку з не проведенням оплати за поставлений товар, ФОП Негода О.В. скеровано на адресу ПП Петробуд претензію про сплату боргу за договором купівлі-продажу № 01/01 від 04.01.2016 року, на яку ПП Петробуд повідомлено заявника претензії листом від 23.05.2016 року про те, що ними гарантується погашення заборгованості в повному обсязі.

Також, 25.04.2017 року ФОП Негода О.В. скеровано на адресу ПП Петробуд Вимогу про сплату боргу на суму 1493103,89грн. за договором купівлі-продажу № 01/01 від 04.01.2016 року, на яку ПП Петробуд повідомлено заявника вимоги листом від 11.05.2017 року про те, що до кінця 2017 року ними гарантується повний розрахунок за поставлений товар.

Між ТзОВ Енергобуд-Лайн (за договором Постачальник) та ПП Петробуд (за договором - Покупець) укладено договір поставки № 17/10/16 від 17.10.2016 року, предметом якого є поставка товарів (засувка). Поставка товару здійснювалась силами Продавця.

На виконання умов даного договору ТзОВ Енергобуд-Лайн 17.10.2016 року було поставлено, а ПП Петробуд отримано товар (засувка) на загальну суму 5 541,00грн. (в т.ч. ПДВ на суму 923,60грн.), що підтверджується видатковою накладною № РН-10-1701 від 17.10.2016 року

На поставку товару була виписана податкова накладна № 25 від 17.10.2016 року на загальну суму 5 541,00грн. (в т.ч. ПДВ на суму 923,60грн.).

Оплата за отриманий товар проведена повністю, що підтверджується випискою ПАТ Оксі Банк з банківського рахунку ПП Петробуд .

Між ТзОВ ТМ-Сервіс (за договором Постачальник) та ПП Петробуд (за договором - Покупець) укладено договір на поставку продукції № 6Г0034 від 04 квітня 2016 року, предметом якого є поставка товарів (кріпильно-монтажні елементи, фурнітура МАСО, замки та ручки віконні, інструмент та інше).

На виконання умов даного договору ПП Петробуд протягом квітня-травня 2016 року отримано товар на загальну суму 3 060 000,00грн. (в т.ч. ПДВ на суму 510 000,00грн.), що підтверджується видатковими накладними.

На поставку товару були виписані податкові накладні на загальну суму 3060000,00грн. (в т.ч. ПДВ на суму 510 000,00грн.).

Поставка товару здійснювалась за рахунок ПП Петробуд автомобільним перевізником ТзОВ Меркурій Україна . Підтвердженням перевезення товару слугують долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні.

Оплата за отриманий товар проведена повністю, що підтверджується випискою ПАТ Оксі Банк з банківського рахунку ПП Петробуд .

Між ТзОВ Гіацинт (за договором Постачальник) та ПП Петробуд (за договором - Покупець) укладено договір поставки №23/07/15 від 17.10.2016р., предметом якого є поставка товарів. Поставка товару здійснювалась силами Продавця.

На виконання умов даного договору ТзОВ Гіацинт було поставлено, а ПП Петробуд отримано товар (труби, пластина, графт-папір) на загальну суму 40 531,27грн. (в т.ч. ПДВ на суму 6 755,21грн.), що підтверджується видатковими накладними №27 від 23.07.2015р. та №164 від 15.12.2015р.

На поставку товару було виписано податкові накладні №11 від 23.07.2015р. та №18 від 15.12.2015р. на загальну суму 40 531,27грн. (в т.ч. ПДВ на суму 6 755,21грн.).

Оплата за отриманий товар проведена повністю, що підтверджується випискою ПАТ Оксі Банк з банківського рахунку ПП Петробуд .

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Таким чином, апеляційним судом встановлено те, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано документи, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТзОВ "Гіацинт", ТзОВ "Енергобуд-лайн", ТзОВ "ТМ Сервіс" та СПД ФО Негода О.В. та використання їх у власній господарській діяльності, і є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Порушень в оформленні цих документів, які б могли свідчити про нереальність спірних операцій, апеляційним судом не встановлено.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0011161412 Форми ПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

Щодо застосування штрафної санкції в розмірі 510,00 грн. за неподання Податкового розрахунку за формою 1 ДФ за I кв. 2017 року, апляційний суд приходить до висновку про безпідставність застосування такої штрафної санкції, оскільки відповідно до п.2.1 Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Оскільки, граничний термін для подання Податкового розрахунку за формою 1 ДФ за I кв.2017 року спливав лише 10 травня 2017 року, а період за який перевірявся позивач як визначено в акті перевірки становив з 01.01.2014 по 31.03.2017 року, ГУ ДФС у Львівській області безпідставно здійснено нарахування даної штрафної санкції, за результатами саме цієї перевірки.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність встановлених відповідачем в акті документальної позапланової виїзної перевірки позивача обставин, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення - рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 813/2763/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Л. П. Іщук Я. С. Попко