Рішення

від 13.02.2018 по справі 904/10654/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10654/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКО-ДНІПРО", смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором №01/12-14 від 30.12.2014р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 21.12.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 10.01.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКО-ДНІПРО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" про стягнення основного боргу у розмірі 16 409,33грн., пені у розмірі 1 043,45грн., 3% річних у розмірі 1 723,65грн., інфляційних у розмірі 4 200,77грн.

Позовні вимоги обгрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов договору №01/12-14 від 30.12.2014р. на охорону шляхом нагляду, стаціонарного об"єкту "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу з АЗС в районі Нікопольського шосе в м. Запоріжжя" в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 02.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.01.2018р.

25.01.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2018р.

01.02.2018р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 16 409,33грн., пеню у розмірі 1 043,45грн., 3% річних у розмірі 1 232,72грн., інфляційні у розмірі 4 364,86грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а 25.01.2018р. розпочато перше судове засідання, суд вважає, що заява про зменшення розміру позовних вимог від 01.02.2018р. не підлягає до розгляду.

Відповідач позов не визнає, стверджує, що позивачем порушені умови розділу 3.1. договору "обов"язки охорони" (крадіжка на об"єкті охорони з вини працівників позивача, нанесення збитків відповідачу на суму 16 409,33грн.). Відповідач зазначає, що сума 16 409,33грн. не сплачена і була зарахована в якості погашення збитків, завданих позивачем, за неналежне виконання взятих на себе зобов"язань.

Позивач у відповіді на відзив заперечував проти відзиву, оскільки відповідач не подав жодного доказу завдання йому збитків позивачем (неправомірних дій та вини позивача, розміру завданих збитків, причинно-наслідкового зв"язку між неправомірними діями позивача та збитками, акти інвентаризації, відкриті кримінальні провадження тощо). Крім того, усі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані відповідачем, скріплені печаткою, в них відсутні будь-які зауваження чи претензії.

13.02.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКО-ДНІПРО" (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (замовник) укладено договір №01/12-14 на охорону шляхом нагляду, стаціонарного об"єкту "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу з АЗС в районі Нікопольського шосе в м. Запоріжжя".

Згідно п.1 розділу 1 договору замовник передає, а охорона приймає під охорону об"єкт: Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу з АЗС в районі Нікопольського шосе в м. Запоріжжя, розташованого за адресою: в районі Нікопольського шосе в м. Запоріжжя на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, силами співробітників ТОВ "ОКО-ДНІПРО". Вид охорони об"єкта визначається за згодою сторін, виходячи з принципу надійності: співробітники ТОВ "ОКО-ДНІПРО".

Відповідно до п.1 розділу 2 договору сума оплати за охорону визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони (додаток 1 до договору).

За п.3 розділу 2 договору акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Договір набуває чинності з 09:00 год. 01.01.2015р. і діє до 09:00 год. 01.01.2016р. (п.1 розділу 9 договору).

Згідно додатку №1 до договору "Протокол узгодженої ціни на послуги охорони" оплата за послуги охорони складає 17 130,00грн. за місяць, враховуючи ПДВ.

Службові обов"язки співробітника охорони викладені у додатку №2 до договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги охорони за період з 01.01.2015р. по 05.05.2015р. на загальну суму 69 362,20грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р., від 06.05.2015р., які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (а.с.23-27).

За ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2 розділу 2 договору оплата за охорону відповідно до визначених тарифів охорони здійснюється щомісячно протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від охорони рахунку, але не пізніше 5 числа наступного місяця на підставі актів виконаних робіт, а в разі відсутності оплати замовник надає охороні листа з гарантованою датою оплати, але не більш 14 (чотирнадцяти) днів.

Згідно п.9 підрозділу 3.2. розділу 3 договору замовник зобов"язаний своєчасно вносити плату за послуги охорони.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору та положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити акт від 31.01.2015р. - 05.02.2015р., акт від 28.02.2015р. - 05.03.2015р., акт від 31.03.2015р. - 06.04.2015р., акт від 30.04.2015р. - 05.05.2015р., акт від 06.05.2015р. - 05.06.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, що відповідач частково оплатив надані послуги на загальну суму 52 952,87грн.

У зв"язку з цим залишилась несплаченою заборгованість у розмірі 16 409,33грн. (акти від 30.04.2015р. та від 06.05.2015р.).

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2015р. та від 06.05.2015р. складає 16 409,33грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Видом неустойки є пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.1 підрозділу 5.3 розділу 5 у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг за договором замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану на загальну суму боргу 16 409,33грн., за період з 01.07.2017р. по 27.12.2017р. у розмірі 1 043,45грн.

До загальної суми боргу входять суми боргу за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2015р. (строк оплати - 05.05.2015р.) та від 06.05.2015р. (строк оплати - 05.06.2015р.), у зв"язку з чим нарахування пені слід здійснювати з дня, наступного за останнім днем оплати, протягом 6 місяців і початок такого перебігу не може бути змінений.

Однак, оскільки період, заявлений позивачем, не входить у 6 місяців, протягом яких підлягає нарахуванню пеня, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.07.2015р. по 31.12.2017р. у розмірі 1 723,65грн., а також інфляційні за період з липня 2015р. по листопад 2017р. у розмірі 4 200,77грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за вказаний період, встановив, що вони складають 1 232,72грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним їх нарахуванням.

Перевіривши розрахунок інфляційних, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим інфляційні у розмірі 4 200,77грн. підлягають до стягнення.

Доводи відповідача про завдання йому збитків позивачем на суму 16 409,33грн. суд не бере до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість відповідача за надані позивачем послуги. До того ж, усі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані відповідачем без будь-яких зауважень і заперечень.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правової допомоги №31 від 21.12.2017р., укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, на суму 2 000,00грн.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1439 від 26.09.2005р.; ордер серія ДП №216/000028 від 21.12.2017р.; довіреність від 21.12.2017р.; рахунок від 21.12.2017р. на суму 2 000,00грн.; платіжне доручення №79 від 22.12.2017р. на суму 2 000,00грн.; банківська виписка позивача від 22.12.2017р.; банківська виписка адвоката з 01.12.2017р. по 24.12.2017р.; акт приймання-здачі виконаних робіт від 26.12.2017р. на суму 2 000,00грн.

Згідно п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.73-74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (49000, м. Дніпро, площа Десантників, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35042112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКО-ДНІПРО" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, 23а, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34735835) основний борг у розмірі 16 409,33грн. (шістнадцять тисяч чотириста дев"ять грн. 33коп.), 3% річних у розмірі 1 232,72грн. (одна тисяча двісті тридцять дві грн. 72коп.), інфляційні у розмірі 4 200,77грн. (чотири тисячі двісті грн. 77коп.), судовий збір у розмірі 1 494,98грн. (одна тисяча чотириста дев"яносто чотири грн. 98коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 868,73грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім грн. 73коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.02.2018р.

Суддя ОСОБА_3