Рішення

від 13.02.2018 по справі 910/22555/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018Справа № 910/22555/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДОМІНАНТА"

про стягнення 118 457,42 грн.

Представники:

від позивача : Мелетян Р.М.

від відповідача: Галицький М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДОМІНАНТА" про стягнення 118 457,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено строки виконання робіт з ремонту пунктів вимірювання витрат газу відповідно до умов договору №1608000451 від 19.08.2016, а саме будівельно-монтажних робіт вартістю 750254,40 грн., що повинні бути виконані не пізніше серпня 2017 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму неустойки у розмірі 66306,35 грн. (пеня) та 52151,07 грн. (штраф).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі №910/22555/17 та призначено її до розгляду на 27.12.2017.

26.12.2017 до відділу діловодства суду відповідачем подано відзив на позов із викладеними запереченнями з таких підстав: за змістом п. 5.1. договору строк виконання робіт - до 31.12.2017, отже строк виконання будівельно-монажних робіт не пропущений; відповідач не міг приступити до початку робіт вчасно через те, що позивач не погоджував проектну документацію; доводи позивача, що відповідач не виконав жодних робіт станом на 28.11.2017 спростовуються тим, що сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 01.11.2017, за яким виконано будівельних робіт на суму 372901,00 грн.; позивачем не надано вартість будівельно-монтажних робіт з посиланням на відповідні умови договору; вимоги про стягнення одночасно штрафу та пені є подвійною відповідальністю підрядника, що суперечить нормам Конституції України; виконання робіт є не грошовим зобов'язанням, відтак відсутні підстави для стягнення пені.

27.12.2017 до відділу діловодства суду позивачем подано заяву, згідно з якою зазначено, що позивач вважає за доцільне розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 27.12.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

15.12.2017 набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції. У відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що у справі №910/22555/17 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа є малозначною у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 ухвалено здійснювати розгляд справи №910/22555/17 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 22.01.2018, встановлено учасникам судового процесу строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання 22.01.2018 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд зменшити заявлений до стягнення розмір пені до 49190,94 грн.

Розглянувши вказану заяву в судовому засіданні 22.01.2018, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує на тому, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана у судовому засіданні 22.01.2018, тобто після початку судового засідання (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження), відтак, подана з порушенням визначених імперативними приписами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків.

За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведених обставин, заяву позивача про зменшення позовних вимог залишено судом без розгляду.

Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.01.2018 оголошено перерву до 13.02.2018.

У судове засідання 13.02.2018 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 13.02.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2016 між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбуд Домінанта (підрядник, відповідач) був укладений договір про закупівлю робіт №1608000451 (далі-Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується виконати роботи з Ремонту пунктів вимірювання витрат газу на ГРС УМГ Харківтрансгаз (Встановлення газового обладнання) - Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС АЗОТ (роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що склад, обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначені договірною ціною (Додаток 1), а також Технічними вимогами (Додаток 2), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з умовами п. 1.3. Договору зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (Додаток 3), що є невід'ємною частиною договору.

Ціна цього Договору становить 11282901,28 грн. з ПДВ (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.4. Договору, строк виконання робіт з дати укладання договору - до 31.12.2017; місце виконання робіт - Дніпропетровська область, м. Дніпроджержинськ; підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим Договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані у даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Судом встановлено, що додатком №1 до Договору сторонами погоджено Договірну ціну на будівництво Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС АЗОТ м. Дніпроджержинськ Криворізького ЛВУМГ УМГ Харківтрансгаз .

Судом встановлено, що додатком №2 до Договору сторонами погоджено технічні вимоги на розробку робочого проекту.

Судом встановлено, що додатком №3 до Договору сторонами погоджено Календарний план (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС АЗОТ), згідно з яким встановлено кінцеві строки виконання кожного з етапів робіт: розроблення та проходження експертиз робочої проектної документації (кінцевий строк виконання етапу робіт - грудень 2016 року), постачання газовимірювального та технологічного обладнання та матеріалів (кінцевий строк виконання етапу робіт - квітень 2017 року), будівельно-монтажні роботи (кінцевий строк виконання етапу робіт - серпень 2017 року), пусконалагоджувальні роботи (кінцевий строк виконання етапу робіт - жовтень 2016 року).

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт №1608000451 від 19.08.2016, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 01.11.2017 позивачем та відповідачем підписано акт приймання виконаних робіт за листопад 2017 року, згідно з яким вартість виконаних за Договором будівельних робіт становить 372901,00 грн. (копія акту долучена до відзиву).

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідачем порушено строки виконання робіт з ремонту пунктів вимірювання витрат газу відповідно до умов договору №1608000451 від 19.08.2016, а саме будівельно-монтажних робіт вартістю 750254,40 грн., що повинні бути виконані не пізніше серпня 2017 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму неустойки у розмірі 66306,35 грн. (пеня) та 52151,07 грн. (штраф).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, додатком №3 до Договору сторонами погоджено Календарний план (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС АЗОТ), згідно з яким встановлено кінцеві строки виконання кожного з етапів робіт: розроблення та проходження експертиз робочої проектної документації (кінцевий строк виконання етапу робіт - грудень 2016 року), постачання газовимірювального та технологічного обладнання та матеріалів (кінцевий строк виконання етапу робіт - квітень 2017 року), будівельно-монтажні роботи (кінцевий строк виконання етапу робіт - серпень 2017 року) , пусконалагоджувальні роботи (кінцевий строк виконання етапу робіт - жовтень 2016 року).

Водночас, як встановлено судом, відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.4. Договору, строк виконання робіт з дати укладання договору - до 31.12.2017; місце виконання робіт - Дніпропетровська область, м. Дніпроджержинськ; підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

Так, відповідач, зокрема, вказує, що за змістом п. 5.1. договору строк виконання робіт встановлено до 31.12.2017, отже строк виконання будівельно-монажних робіт не пропущений.

Суд зазначає, що згідно з умовами п. 1.3. Договору зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (Додаток 3) , що є невід'ємною частиною договору, а тому, за висновками суду, у даному разі застосуванню підлягають спеціально визначені додатком №3 до Договору (Календарний план) конкретні терміни кожного з необхідних послідовних етапів робіт за Договором, тим більше, що роботи, строк виконання яких, за твердженням позивача, порушений (будівельно-монтажні роботи), не є кінцевими роботами за Договором, оскільки після завершення цього етапу робіт слідують пусконалагоджувальні роботи.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що строк виконання етапу будівельно-монтажних робіт за Договором сплинув 31.08.2017.

Як зазначає позивач, відповідачем не було виконано будь-яких будівельно-монтажних робіт за Договором станом на дату звернення до суду з позовом.

Разом з тим, як встановлено судом, 01.11.2017 позивачем та відповідачем підписано акт приймання виконаних робіт за листопад 2017 року, згідно з яким вартість виконаних за Договором будівельних робіт становить 372901,00 грн. (копія акту долучена до відзиву).

Дослідивши вказаний акт приймання виконаних робіт за листопад 2017 року, суд зазначає, що роботи, які зазначені у вказаному акті на суму 372901,00 грн., за своїм змістом є будівельно-монтажними роботами.

Відтак, оскільки роботи за Договором на суму 372901,00 грн. відповідно до акту приймання виконаних робіт за листопад 2017 року прийняті 01.11.2017 (дата підписання акту сторонами), суд доходить висновку, що відповідачем прострочено їх виконання за період з 01.09.2017 по 31.10.2017.

В той же час, у позові позивач зазначає, що відповідачем прострочено виконання будівельно-монтажних робіт за Договором на суму 745015,20 грн., оскільки вартість такого етапу робіт становить 745015,20 грн.

У підтвердження таких доводів щодо вартості спірного етапу робіт позивач надав довідку №б/н б/д щодо вартості будівельно-монтажних робіт, підписану начальником Криворізького ЛВУМГ Охримчуком А.О., відповідно до якої вартість будівельно-монтажних робіт за Договором становить 745015,20 грн.

Суд зазначає, що за змістом п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 11282901,28 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом, додатком №1 до Договору сторонами погоджено Договірну ціну на будівництво Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС АЗОТ м. Дніпроджержинськ Криворізького ЛВУМГ УМГ Харківтрансгаз .

Разом з тим, ні умови Договору, ні умови Договірної ціни, що є його додатком, не встановлюють вартості кожного з етапів робіт, які погоджені сторонами у Календарному плані (додаток №3 до Договору), відтак, визначення самим позивачем вартості спірного етапу робіт, без будь-якого обґрунтування (розрахунку із посиланням на відповідні умови договору та додатків) не може прийматись судом, тим більше, що відповідач заперечує проти такої вартості.

Разом з тим, з наданих відповідачем матеріалів вбачається виконання певного обсягу будівельно-монтажних робіт на суму 372901,00 грн. (відповідно до акта приймання виконаних будівельно-монтажних робіт від 01.11.2017) за Договором із простроченням виконання (період прострочення з 01.09.2017 по 31.10.2017), оскільки такі роботи були передані підрядником та прийняті замовником 01.11.2017.

При цьому, щодо доводів відповідача, що відповідач не міг приступити до початку робіт вчасно через те, що позивач не погоджував проектну документацію, суд зазначає, що відповідачем не надано будь-яких належних доказів у підтвердження таких доводів.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ; в свою чергу, відповідно до п. 15 статуту Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" засновником та єдиним акціонером Компанії є держава, відтак, оскільки позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідальність за порушення зобов'язання, стороною якого є така особа, застосовується відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, з урахуванням того, що умовами Договору не встановлено іншого порядку.

Так, як встановлено судом, пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим Договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані у даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

При цьому, щодо доводів відповідача, що у даному разі не підлягає стягненню пеня, оскільки зобов'язання, невиконанням якого обґрунтовано позов, не є грошовим, суд зазначає, що наведені норми закону дають підстави для висновку, що закон не обмежує нарахування пені виключно за невиконання грошового зобов'язання, тим більше, що частинами 3, 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За наведених обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання (372901,00 грн.) за кожен день прострочення (за період з 01.09.2017 по 31.10.2017) та штраф у розмірі 7% вказаної вартості, оскільки тривалість прострочення становить понад 30 днів.

З огляду на наведене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем пені та штрафу, які позивачем розраховані щодо вартості невиконаного зобов'язання у розмірі 745015,20 грн. та за період з 01.09.2017 по 28.11.2017 (щодо пені), суд зазначає, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 22746,96 грн. та штраф у розмірі 26103,07 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Домінанта" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 23, оф. 1114; ідентифікаційний код: 40084966) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/1, ідентифікаційний код: 30019801) пеню у розмірі 22746 (двадцять дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 96 коп., штраф у розмірі 26103 (двадцять шість тисяч сто три) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн. 75 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.02.2018

Суддя Ю.В. Картавцева