Рішення

від 09.02.2018 по справі 910/19902/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2018Справа № 910/19902/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи За позовомПриватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний спорт" Фізичної особи-підприємця Радзієвської Ніни Григорівни Провиплату компенсації 32 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Молчанов П.В- керівник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний спорт" та Фізичної особи-підприємця Радзієвської Ніни Григорівни про виплату компенсації 32 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами здійснювалось публічне сповіщення музичних творів Don't let me down and You got the love без належних їм прав на таке сповіщення. У зв'язку із цим, керуючись чинним законодавством України, позивачем було подано зазначену позовну заяву про стягнення з відповідачів компенсації у сумі 32 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.11.2017 було порушено провадження у справі № 910/19902/17 та призначено її до розгляду на 29.11.2017.

Представники відповідача-1, 2 в судове засідання 29.11.2017 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку із неявкою представників відповідача - 1, 2, витребуванням додаткових матеріалів по справі, а також враховуючи необхідність отримання витребуваних судом документів, суд відклав розгляд справи на 26.12.2017.

15.12.2017р. набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017, у зв'язку з набранням 15.12.2017 законної сили Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції, вирішено розгляд справи № 910/19902/17 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 16.01.2018.

16.01.2018 від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові поясненя по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19902/17 до судового розгляду по суті на 09.02.2018.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 09.02.2018 у судове засідання не з'явились. При цьому, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача-1, 2 про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.11.2017, а також ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 16.01.2018 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, всю поштову кореспонденцію, яка направлялась на адреси відповідачів було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками: за закінченням терміну сберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-1,2 не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.11.2017 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку представників відповідачів, приймаючи до уваги, що відповідачі не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав визначено, що відповідно до статті 45 Закону України Про авторське право і суміжні права суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом г ч. 1 ст. 49 Закону України Про авторське право і суміжні права організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України Про авторське право і суміжні права - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011.

24.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (позивач, видавник) укладено договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами(далі - договір), умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори(надалі - об'єкти авторського права), які належать або протягом дії цього договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 9.2 договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фатків використання об'єктів авторського права без дозволу організації та вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи) направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково(п. 12.1 договору).

Також, 01.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - видавник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - субвидавник) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-Д.

Видавник надає субвидавнику право на використання протягом строку на території України способами, вказаними в договорі, всіх творів, що входять до каталогу видавника, за виключенням Продакшн Музики (п. 2.1. договору).

Згідно пункту 8.2. договору, субвидавник вправі в досудовому порядку забезпечити дотримання і захищати всі права на 11 творів на території або від свого імені або від імені видавника без отримання попереднього погодження видавника, субвидавник не вправі ініціювати від свого імені та/або від імені видавника судові процеси відносно любих творів без отримання попереднього письмового погодження видавника.

Як вбачається з додатку №1 до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 (роздруківка №9 з каталогу музичних творів), сторони підтверджують, що станом на 01.08.2016 відповідно до договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 видавник передав субвидавнику право на використання творів, зокрема "Don't let me down", автори твору - Friedman,Scott; Wrren, Emily; Taggart, Andrew, виконавець - The Chainsmokers Feat. Daya, частка правовласника (публічне виконання) - 12.50 %.

Крім того, вказаним додатком №1 видавник наділив субвидавника правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права. Також видавник погодився з правом субвидавника доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на основі договору про управління майновими авторськими правами.

Як вбачається з додатку №1 до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 (роздруківка №8 з каталогу музичних творів), сторони підтверджують, що станом на 01.05.2016 відповідно до договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 видавник передав субвидавнику право на використання творів, зокрема "You got the love", автори твору - Harris, Arnecia Michelle; Stephens, Anthony B, виконавець - Florence + The Machine, частка правовласника (публічне виконання) - 50.00%.

Крім того, вказаним додатком №1 видавник наділив субвидавника правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права. Також видавник погодився з правом субвидавника доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на основі договору про управління майновими авторськими правами.

На виконання умов договору № АВ-24012014/01 від 24.01.2014, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" надано декларацію № 22 від 01.08.2016 щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління організації, а саме: назва твору "Don't let me down", автори твору - Friedman,Scott; Warren, Emily; Taggart, Andrew, виконавець - The Chainsmokers Feat. Daya, частка правовласника (публічне виконання) - 12.50 % та надано декларацію № 83 від 01.05.2016 щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління організації, а саме: назва твору "You got the love", автори твору - Harris, Arnecia Michelle; Stephens, Anthony B, виконавець - Florence + The Machine, частка правовласника (публічне виконання) - 50%.

Отже, на підставі зазначених вище договорів про управління майновими авторськими правами та декларацій, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Daya та на музичний твір "You got the love" у виконанні Florence + The Machine.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За твердженнями організації, актом фіксації № 4е-05/09/16 від 28.09.2016, складеного представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні ресторану Family fit , розташованому у м. Києві, по вул. Малевича, 86 П, в якому здійснюють господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімейний спорт" та Фізична особа-підприємець Радзієвська Н.Г., вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори для фонового озвучення приміщення закладу за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме: наявними у закладі працюючими приладами для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом, серед яких твори під назвою "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Daya та "You got the love" у виконанні Florence + The Machine.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Організація вказує, що використання відповідачами вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачами творів "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Daya та "You got the love" у виконанні Florence + The Machine, у приміщенні ресторану Family fit , розташованому у м. Києві, по вул. Малевича, 86 П, в якому здійснюють господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімейний спорт" та Фізична особа-підприємець, позивачем надано відеозапис публічного виконання, акт фіксації № 4е-05/09/16 від 28.09.2016, а також рахунок ресторану Family fit та ФОП Радзієвської Н.Г, оформлені у приміщенні ресторану Family fit .

У процесі провадження у справі, а саме в судовому засіданні, судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису на диску Verbatim DVD-R фіксації факту порушення відповідачами авторських прав на публічне виконання, з приводу чого судом встановлено наступне.

З проведеного відеозапису достовірно вбачається, що такий запис проводився у приміщенні ресторану Family fit , розташованому у м. Києві, по вул. Малевича, 86 П і звучання музичних творів під назвою "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Daya(02 хв. 03 сек. відеозапису) та "You got the love" у виконанні Florence + The Machine(20 хв. 45 сек. відеозапису) відбувалось за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме: наявними у закладі працюючими приладами для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд дійшов до беззаперечного висновку, що наданий позивачем відеозапис здійснювався у приміщенні ресторану Family fit , розташованому у м. Києві по вул. по вул. Малевича, 86 П, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімейний спорт" та Фізична особа-підприємець Радзієвська Н.Г та доводить факт використання відповідачами вказаних вище музичних творів.

Вищий господарський суд України у постанові від 15.07.2014 справа № 910/13888/13 зазначив, що договір, на підставі якого правовласник отримав заявлені права - які в наступному передані в колективне управління Організації колективного управління авторськими та суміжними правами, підтверджує наявність у правовласників відповідних прав.

При цьому, Вищий господарський суд України у постанові від 20.09.2016 справа № 910/31179/15 зазначив, що саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у магазині, несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності.

Також суд зазначає, що позивач мав право провести відеофіксацію з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України N 71 від 18.01.2003 Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань , за яким, суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

В свою чергу, відповідачами не доведено додержання ними вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ними 28.09.2016 музичних творів "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Daya та "You got the love" у виконанні Florence + The Machine в приміщені ресторану Family fit .

Приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Крім того, відповідачі не скористалися процесуальним правом з подання доказів, що підтверджують викладені обставини, а саме: відтворення вищевказаних творів третіми особами, які б спростовували доводи Організації.

З огляду на викладене, відповідачі є особами, які несуть відповідальність за додержання вимог закону у приміщенні ресторану Family fit , у тому числі у сфері інтелектуальної власності.

Статтею 50 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

В абз. 9 ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пп. г п. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. Закону України Про авторське право і суміжні права об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту (ам). Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб'єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

Оскільки кожний музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який охороняється законом, то захисту підлягають права на два музичні твори, суб'єктами яких заявлені позивачі.

Таким чином, з огляду на розмір заявлених позовних вимог і встановленого законом мінімального розміру компенсаційних заходів, спрямованих на захист майнових прав суб'єктів авторського права, за наявності встановленого порушення стягненню підлягає сума у розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат на користь кожного із власників майнових прав на використані твори.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 3-994гс15.

Відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з позовної заяви, Організацією заявлено вимоги про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 32 000,00 грн. компенсації в рівних частинах, а саме: 10 Х 1 600,00 грн. Х 1 = 16 000,00 грн. - за порушення порядку використання музичного твору "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Day та 10 Х 1 600,00 грн. Х 1 = 16 000,00 грн. - за порушення порядку використання музичного твору "You got the love" у виконанні Florence + The Machine, використовуючи розрахункову величину 1 600,00 грн.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 51.3. пункту 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Законом України Про державний бюджет України на 2018 рік встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2018 - 3 723,00 грн.

Водночас відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 гривень.

Наразі, такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки інших виплат , про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Отже, при визначені розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 600, 00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів у рівних частках компенсації за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкти правового захисту - музічні твори "Don't let me down" у виконанні The Chainsmokers Feat. Daya та "You got the love" у виконанні Florence + The Machine у розмірі 32 000,00 грн., тобто у розмірі мінімальної компенсації (16 000,00 грн.) за використання кожного твору підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний спорт" (02140, м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, буд. 38, кв. 105, код ЄДРПОУ 40299720) на поточний рахунок Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (код ЄДРПОУ 37396151, п/р 260010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 16 000(шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. та 800(вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Радзієвської Ніни Грогорівни (02140, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на поточний рахунок Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" код ЄДРПОУ 37396151, п/р 260010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 16 000(шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. та 800(вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч.1 ст.256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 19.02.2018.

Суддя Спичак О.М.