ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.02.2018Справа № 910/18131/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Вірамакс
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Строй Сіті"
про стягнення 35 540,07 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін:
від позивача - Мельниченко Н.О. за дов.;
від відповідача - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віратех" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Строй Сіті" про стягнення 35 540,07 грн., з яких: 23 709,68 грн. основна заборгованість, 1 940,87 грн. 24% річних, 2 026,74 грн. пені, 340,44 грн. інфляційні втрати, 7 522,34 грн. вартість дефектних елементів обладнання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди будівельного обладнання №ВР/А/235/38 від 17.11.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 порушено провадження у справі №910/18131/17. Розгляд справи призначено на 28.11.2017.
Ухвалою суду від 28.11.2017 розгляд справи відкладено на 16.01.2018.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, у зв'язку з набранням 15.12.2017 законної сили Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції, вирішено розгляд справи №910/18131/17 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 13.02.2018.
02.01.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про заміну сторони у справі. Подане клопотання обґрунтовано тим, що 08.12.2017 між ТОВ Віратех та ТОВ МГК Вірамакс , керуючись ст. 512-519 Цивільного кодексу України, укладено договір про відступлення права вимоги за договором оренди будівельного обладнання №ВР/А/235/38 від 17.11.2016. Листом від 19.12.2017 №197 відповідача повідомлено про зміну кредитора, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення.
В судовому засіданні 13.02.2018 суд задовольнив клопотання позивача про заміну сторони позивача у справі, у зв'язку з чим новим позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "МГК Вірамакс", виходячи з наступного.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 08.12.2017 сукупній розмір боргового зобов'язання боржника перед первісним кредитором, утворений внаслідок неналежного виконання зобов'язань боржником становить 35 540,07 грн., з яких: 23 709,68 грн., основна заборгованість, 1 940,87 грн. 87 коп. 24 % річних; 2 026,74 грн. 74 коп. подвійна облікова ставка НБУ; 340,44 грн. 44 коп. - інфляційні витрати; 7 522,34 грн. вартість дефектних елементів обладнання.
Первісний кредитор відступає право вимоги Новому кредитору в порядку і на умовах передбачених Договором на відступлення права вимоги. Право на укладення цього договору також передбачено пунктом 4.4. договору оренди обладнання №ВР/А/235/38 від 17.11.2016 на підставі чого виник борг. Новий кредитор замінює Первісного кредитора як уповноважену Сторону у зобов'язані, яке виникло в розмірі вимог, зазначеному в п. 1.3 цього Договору, тобто набуває всіх прав, передбачених чинним законодавством щодо Боржника, а Первісний кредитор ці права втрачає з моменту підписання цього договору (п. 1.4, 1.5 Договору відступлення).
Сторони підтверджують, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор отримав всю необхідну первинну документацію (п.1.6 Договору).
Даний договір є новацією боргу по відношенню до договорів, право вимоги за якими є підставою для укладення цього договору (п. 1.7 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору моментом переходу права вимоги від первісного кредитора до Нового кредитора є момент вступу в силу цього договору відповідно до п. 6.1.
Згідно з п. 6.1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Повідомленням про заміну кредитора вих. №197 від 19.12.2017 відповідача (ТОВ Строй Сіті ) повідомлено, що ТОВ МГК Вірамакс є новим кредитором за договором оренди обладання від 17.11.2016.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах що існували на момент переходу цих прав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі договору про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "МГК Вірамакс" набуло статус нового Кредитора за договором оренди будівельного обладнання №ВР/А/235/38 від 17.11.2016, у зв'язку з чим суд задовольняє клопотання про заміну сторони (позивача) у справі на його правонаступника.
Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою місцезнаходження відповідача, визначену в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, корпус 8 Б, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.01.2018.
Також, в матеріалах справи наявне повернення кореспонденції (інші причини, що не дали змоги виконати) за цією ж адресою місцезнаходження відповідача, визначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, корпус 8 Б.
Таким чином, судом були надіслані ухвали суду за належною адресою відповідача (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) з якою відповідач 23.01.2018 вже отримував кореспонденцію суду, то повернення кореспонденції суду за вказаною ж адресою у зв'язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віратех" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК "Строй Сіті" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір №ВР/А/235/38 оренди обладнання (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого вказується у додатках (специфікаціях) до цього договору та актах прийому-передачі обладнання в оренду.
Згідно з п. 2.1. договору, передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акта прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Як встановлено судом позивачем в оренду відповідачу було передано будівельне обладнання - люльку будівельну ZLP630, 6м в кількості 1 шт., що підтверджується актом приймання-передачі від 17.11.2016.
Відповідно до п. 2.3. договору, орендар зобов'язаний забезпечити свого представника довіреністю з повноваженнями на отримання обладнання в оренду та підписання відповідних документів (акт прийому-приймання та ін.). Не допускається отримання в оренду обладнання та підписання відповідних документів водієм залученої транспортної компанії/перевізником.
Згідно з п. 2.4. договору, акт прийому-передачі обладнання в оренду підписуються між сторонами цього договору (або уповноваженими представниками сторін) в місці передачі обладнання - на складі орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 36, корп. Б, оф.203.
Якщо Орендар (його представник) в момент передачі обладнання не пересвідчиться у його комплектності, обладнання вважається таким, що передано Орендарю у комплектному стані. Справжність обладнання перевіряється Орендарем упродовж 3-х календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передавання обладнання. Якщо після вищевказаного строку Орендар не направив Орендодавцю письмового повідомлення про несправність отриманого в оренду обладнання, вважається, що таке обладнання передано у справному стані.
Орендар підписанням Акту приймання-передавання обладнання в оренду підтверджує, що обладнання є в належній комплектності, претензії до обладнання відсутні, або приймає обладнання у оренду із відповідними застереженнями.
Місцем же використання (оренди) обладнання, згідно п.2.6. Договору є адреса: м. Київ, вул. Иртишська, 26а.
Будь-які застереження з боку Відповідача щодо якості та комплектності отриманого в оренду обладнання були відсутні.
Отже, Орендодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором оренди та передав Відповідачу у оренду визначене цим Договором обладнання.
За користування майном відповідач зобов'язався сплачувати позивачу, зокрема, орендну плату у встановленому Договором порядку та розмірі (розділ 4 Договору).
Пунктом 4.1. Договору оренди визначено, що нарахування орендної платні починається з наступного дня, зазначеного у акті приймання-передавання і закінчується днем оформлення Акту приймання-передавання (повернення) обладнання з оренди.
Згідно з п. 4.1.1 Договору орендар здійснює 100% попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами цього договору. Нарахування орендної плати починається з наступного дня від дати, зазначеної в акті прийому-передачі обладнання в оренду та закінчується днем оформлення акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.
При цьому, сторони погодили, що перед підписанням Акту приймання-передавання обладнання в оренду, Орендар вносить у вигляді 100% передплати орендну плату одразу за 2 місяці оренди, що є попередніми до місяців, в яких буде здійснюватися оренда, із розрахунку як орендна плата за перший та останній місяць оренди.
Сторони погодили, що оплата орендної плати за останній місяць оренди, що передбачено вище, не може інтерпретуватися як оплата другого та наступних місяців оренди.
Відповідно до п. 4.1.2 договору орендна плата за наступні місяці оренди (2-й і далі) сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду. Тобто, якщо орендар отримав обладнання в оренду 10 числа повного місяця, наступний платіж має бути ним внесений до 10 числа наступного місяця.
Згідно Актів здачі-приймання робіт, а саме: №ОУ-0000015 за листопад 2016 року - на суму 3 033,33 грн.; №ОУ-0000020 за грудень 2016 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000030 за січень 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000053 за лютий 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000084 за березень 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ЮУ-0000080 за лютий 2017 року на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000084 за березень 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000134 за квітень 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000169 за травень 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000242 за червень 2017 року - на суму 7 000,00 грн.; №ОУ-0000337 за липень 2017 року - на суму 2 709,68 грн. відповідач мав сплатити за користування майном 54 743,01 грн., проте сплатив лише 31 033,33 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ Віратех за період з 17.11.2016 по 01.08.2017, у зв'язку з чим сума боргу складає 23 709,68 грн. (за період з 18.11.2016 по 12.07.2017).
Як було зазначено раніше, 08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віратех" (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МГК Вірамакс " (позивачем, новим кредитором ) був укладений договір про відступлення права вимоги. На підставі вказаного договору первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору за договором оренди обладнання №ВР/А/235/38 від 17.11.2016.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як встановлено судом, 22.12.2017 первісний кредитор направив копію договору та лист відповідачу в якому повідомив про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні за договором оренди обладнання № ВР/А/235/38 від 17.11.2016.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтями 762, 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене та встановлене судом, вимога позивача про стягнення з відповідача 23 709,68 грн. заборгованості з орендної плати за користування обладнанням за договором за період з 18.11.2016 по 12.07.2017 доведена суду належними засобами доказування та визнається судом обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню судом.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, останньому нараховані 1 940,87 грн. 24% річних, 340,44 грн. інфляційних втрат.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ) ( ст. 610 ЦК України ).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з п. 6.3. договору, у разі прострочення виконання орендарем зобов'язання зі сплати, на останнього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь орендодавця 24 (двадцять чотири) % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Розрахунок 24% річних та інфляційних втрат судом перевірено та визнано обґрунтованим, оскільки розраховані позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача.
За встановлених обставин справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 940,87 грн. 24% річних та 340,44 грн. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 2 026,74 грн. пені.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2. договору, у разі не виконання орендарем умов щодо оплати за цим договором орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що обчислюється за весь період дії такого порушення зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Тож, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені на підставі п. 6.2 Договору.
Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 2 026,74 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача вартості дефектів елементів, суд вказує наступне.
Згідно з п. 6.1. договору, підписаний акт прийому дефекту товару або відображення дефектів в акті прийому-передачі, є підставою для відшкодування орендодавцю орендарем вартості дефектного обладнання (його частини) або вартості ремонту такого обладнання протягом 3-х робочих днів з моменту виявлення таких дефектів або визнання вартості ремонту.
Відповідно до п. 3.7.2 договору, при виявленні дефектного (поламаного) обладнання, стан якого не дозволяє використовувати його за прямим призначенням, або відсутнього обладнання, орендодавцем в день повернення обладнання, або у продовж 3-х робочих днів, виготовляється акт прийому дефектного товару. В акті прийому дефектного товару описується недоліки устаткування і міститься фотографія таких недоліків.
Акт прийому дефектного товару призначений для виявлення і підсумовування вартості пошкодженого і відсутнього обладнання та його елементів, що підлягають оплаті орендарем, виходячи з вартостей цього обладнання, зазначеним в актах прийому-передачі обладнання при отримання обладнання в оренду. Акт прийому дефектного товару підлягає підписанню обома сторонами цього договору. Не допускається безпідставне ухилення від підписання акту прийому дефектного товару.
Якщо представник орендаря ухиляється від підписання акту прийому дефектного товару, відмовляється від занесення коментарів по суті виявлених недоліків і відсутніх елементів, орендодавець протягом 3-х робочих днів з моменту оформлення направляє такий акт прийому дефектного товару з супровідним листом і рахунком на оплату за місцезнаходженням (юридичною адресою) орендаря. У випадку відмови від отримання кореспонденції від орендодавця (повернення кореспонденції), не підписання акту прийому дефектного товару протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого акту або не направлення орендарем протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого акту аргументованих заперечень по суті виявлених дефектів і недостач (недоліків), вважається що орендар згоден як з обсягом виявлених дефектів/недостачі так і сумою, що підлягає сплаті орендодавцю за пошкоджене або відсутнє обладнання (його частини).
Судом встановлено, що односторонній акт приймання дефектного товару від 12.07.2017 був направлений на адресу відповідача 04.08.2017, що є порушення визначеного договором 3-денного строку передбаченого п.3.7.3, про що свідчить опис вкладення та чек від 04.08.2017. Згідно з даним актом вартість дефектних елементів складає 7 522,34 грн. Проте, в порушення умов договору, а саме в порушення умов п.3.7.2, 3.7.3 договору в дефектному акті відсутні фотографії таких недоліків та порушено строки направлення акту, що позбавляє їх сили доведеності перед судом, а вказаний акт від 12.07.2017 визнається судом неналежним доказом доведеності вказаних обставин (дефектів) за відсутності фотографій, як погоджено п. 3.7.2 Договору.
За встановлених обставин справи, суд відмовляє позивачу в частині стягнення 7 522,34 грн. вартість дефектних елементів обладнання, у зв'язку з недоведеністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Строй Сіті" (03035, м.Київ, вул. Сурікова, будинок 3, корпус 8 Б, код ЄДРПОУ 39004788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнарона група компаній Вірамакс (65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, будинок 21, офіс 606, код ЄДРПОУ 41538244) 23 709 (двадцять три тисячі сімсот дев`ять) грн. 68 коп. основного боргу, 1 940 (одна тисяча дев'ятсот сорок) грн. 87 коп. 24 % річних, 2 026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 74 коп. пені, 340 (триста сорок) грн. 44 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 28 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 19.02.2018
Суддя І.І. Борисенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2018 |
Оприлюднено | 21.02.2018 |
Номер документу | 72291730 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні