Ухвала

від 20.02.2018 по справі 910/1350/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

20.02.2018Справа № 910/1350/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26)

до Державного підприємства "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

про визнання неправомірними дій, визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Державного підприємства "Сетам" та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, в якій позивач просив суд: визнати недійсними електронні торги (результати), що призначені (відбулися) 13.11.2017 по лоту №243547 Державним підприємством "Сетам" з реалізації рухомого майна; скасувати протокол №296733 від 13.11.2017 про придбання рухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2018 вказаний позов було залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк на усунення встановлених недоліків позовної заяви шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви із визначенням змісту позовних вимог, в тому числі до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в частині, наведеній у даній ухвалі; надання суду доказів направлення позовної заяви в новій редакції та відповідних доказів іншим учасникам справи.

19.02.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Державного підприємства "Сетам" та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в новій редакції, відповідно до якої визначено наступні позовні вимоги:

- визнати неправомірними дії Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби;

- визнати недійсними електронні торги (результати), що призначені (відбулися) 13.11.2017 по лоту №243547 Державним підприємством "Сетам" з реалізації рухомого майна;

- скасувати протокол №296733 від 13.11.2017 про придбання рухомого майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви в новій редакції, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України в частині пред'явленої до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вимоги, зважаючи на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Із змісту позовної заяви в новій редакції вбачається, що підставою звернення з позовною вимогою про визнання неправомірними дій Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби визначається непогодження з діями державного виконавця в межах виконавчого провадження №30912625 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 19.12.2011 №3/17-3974-2011 про стягнення з Спільного підприємства "Аттіс-Т" у формі ТОВ на користь ПАТ "ВТБ Банк" коштів в сумі 136 434 230,23 грн., державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., а саме, позивачем вказується на порушення державним виконавцем положень п.п. 3, 4 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, при визначенні початкової ціни продажу майна боржника.

Тобто, спір за поданим позовом ПАТ "ВТБ Банк" в наведеній частині не є спором про право, а стосується фактичного оскарження стягувачем дій державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення.

В той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом ст. 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладені норми вбачається, що оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення є окремим процесуальним питанням, пов'язаним з виконанням відповідного судового рішення, вирішення якого покладається виключно на той же місцевий господарський суд, яким відповідну справу було розглянуто у першій інстанції, тобто, той господарський суд, що видав виконавчий документ і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини).

Отже, заявлені позивачем вимоги до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання неправомірними дій останнього по своїй суті є не позовними вимогами, вирішення яких відбувається в порядку позовного провадження з відкриттям нової господарської справи, а є скаргою на дії державного виконавця, розгляд якої відбувається за правилами Розділу VI Господарського процесуального кодексу України в межах вже існуючої справи (в даному випадку справи господарського суду Одеської області №3/17-3974-2011).

За таких обставин, з огляду на визначений позивачем за наслідками усунення недоліків позовної заяви зміст позовних вимог до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, викладений в новій редакції позовної заяви, правові підстави для відкриття провадження у новій господарській справі за вимогою до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання неправомірними дій останнього відсутні.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведене, застосовуючи за аналогією наведену норму чинного процесуального законодавства, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в частині вимоги до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання неправомірними дії останнього.

В іншій частині позовна заява в новій редакції відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.

Зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

При цьому, частиною 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Враховуючи, що судом вирішено відмовити у відкритті провадження за вимогою ПАТ "ВТБ Банк" до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, а прохальна частина позовної заяви не містить інших вимог до вказаної особи, то з огляду на положення ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, правові підстави для залучення до участі у розгляді справи Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в якості співвідповідача відсутні.

Водночас, згідно приписів ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, враховуючи мотивування поданого до суду позову незаконними діями Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, суд, керуючись приписами ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залучити останнє до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.

Також, враховуючи, що предметом даного спору є оскарження електронних торгів, які за своєю правовою природою є правочином купівлі-продажу, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-2016" та Спільне підприємство "Аттіс-Т" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, адже вирішення спору у даній справі може вплинути на їх права і обов'язки, як сторін оскаржуваного правочину.

На виконання завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, щодо своєчасного вирішення судом спорів, суд вбачає за необхідне витребувати одночасно з відкриттям провадження у справі від Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №30912625 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 19.12.2011 №3/17-3974-2011 про стягнення з Спільного підприємства "Аттіс-Т" у формі ТОВ на користь ПАТ "ВТБ Банк" коштів в сумі 136 434 230,23 грн., державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 45, 50, 175, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в частині вимоги до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання неправомірними дій Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

2. Прийняти позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Державного підприємства "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 13.03.18 о 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань №41 (корпус В).

5. Залучити до участі у справі Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622), Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-2016" (25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Глинки, 3; ідентифікаційний код 23684596) та Спільне підприємство "Аттіс-Т" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (66161, Одеська обл., Балтський район, с. Білине; ідентифікаційний код 30080064) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

6. Зобов'язати позивача направити Спільному підприємству "Аттіс-Т" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю копію позовної заяви з додатками не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали , а докази такого направлення надати суду в строк до 01.03.2018 .

7. Зобов'язати учасників справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

8. Зобов'язати позивача надати суду у підготовчому судовому засіданні оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

9. Запропонувати відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали надати суду:

- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;

- докази направлення відзиву учасникам справи.

10. Попередити відповідача про те, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

11. Запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (у разі його подання) подати до суду відповідь на відзив, складену з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.

12. Запропонувати третім особам у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо позову та/або відзиву, складені з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України.

13. Зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в строк до 06.03.2018 надати суду:

- належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №30912625 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 19.12.2011 №3/17-3974-2011.

14. Запропонувати учасникам господарського процесу надати суду у строк до 06.03.2018:

- додаткові письмові пояснення з обґрунтуванням своїх правових позицій по суті спору (у разі їх наявності);

- додаткові докази на підтвердження своїх пояснень (у разі їх наявності).

15. Ухвала в частині відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

16. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала в частині відмови у відкритті провадження набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/ .

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Р.В. Бойко

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.