Рішення

від 19.02.2018 по справі 910/19366/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2018Справа № 910/19366/17 За позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

до Дочірнього підприємства "Спецсервіс-Центр"

про стягнення 23493,68 грн.

Суддя Усатенко І.В.

секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Мастеров О.В.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 19.02.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" до дочірнього підприємства "Спецсервіс-Центр" про стягнення 23493,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 36 від 30.05.2017, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22361,51 грн за послуги навантаження вантажу. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 1010,86 грн пені, 121,31 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 08.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19366/17, розгляд останньої призначено на 04.12.2017.

Позивач в судове засідання 04.12.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, однак подав клопотання про долучення документів та про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судове засідання 04.12.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 04.12.2017 розгляд справи відкладено на 15.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судове засідання 15.01.2018 не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19366/17 від 29.01.2018, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 19.02.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

В судове засідання 19.02.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та попереджений про наслідки не надання відзиву, його неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.05.2017 між Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" (портовий оператор) та Дочірнім підприємством "Спецсервіс-Центр" (замовник) укладено договір № 36 відповідно до п. 1.1., 1.2, 1.3 якого предметом цього договору є організація і виконання операцій по навантаженню Портовим оператором на залізничні вагони шламу вугільного у кількості 1896,973т (далі за текстом договору - Вантаж), що зберігався на території ДП "БМТП" за договором зберігання, укладеного між ДП "БМТП" та ДП " Спецсервіс-Центр " від 14.04.17р. №25. Підставою для видачі вантажу та його навантаження є Протокол біржових торгів № 17-2 від 05.05.17р. та Біржовий контракт № 17-2/2 від 05.05.17р., згідно якого власником Вантажу є ПП "Зовніштторгсервіс". Портовий оператор зобов'язується розпочати навантаження вантажу, вказаного в п. 1.1.даного Договору в термін 5 календарних днів з моменту здійснення проплати Замовником, передбаченої п.3.5. даного Договору та за умови виконання Власником Вантажу усіх взятих на себе зобов'язань за договором організації вивозу вантажу і наявних в порту вагонів під навантаження Вантажу. Замовник забезпечує прийом Вантажу партіями безпосередньо в Бердянському морському порту при завантаженні в залізничні вагони та підписує приймально-здавальні акта. Платником послуг за цим договором є Замовник.

Згідно п. 3.5 договору до початку навантаження на залізничні вагони Вантажу Замовник сплачує авансовий платіж згідно виставленого попереднього рахунку за послуги Портового оператора з навантаження в розмірі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень.

До матеріалів справи долучено копію банківської виписки за 30.05.2017, що підтверджує сплату відповідачем попередньої оплати у розмірі 90000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору вартість навантаження Вантажу (шлам вугільний навалом) в вагони становить - 49,36 грн/т, відповідно до затвердженої калькуляції Портового оператора. За фактом наданих послуг Портовий оператор складає Акт наданих, послуг і передає Замовнику або його представнику два примірника Акту разом з остаточним рахунком. Замовник зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем виписки рахунку зробити взаєморозрахунки з Портовим оператором за остаточним рахунком з урахуванням здійсненої передоплати за попереднім рахунком. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти днів з моменту отримання Акту наданих послуг підписати Акт, повернути підписаний примірник Акту Портового оператора. У разі, якщо Замовник не надав Портовому оператору підписаний Акт наданих послуг або мотивовану відмову підписати Акт в зазначений термін, такий Акт, підписаний тільки Портовим оператором, є належним доказом належного виконання Портовим оператором всього обсягу послуг, зазначених в даному Акті.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 1708013500 від 26.06.2017 на оплату навантажувальних робіт на суму 112361,51 грн.

До матеріалів справи додано акт № 1708013500 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 26.06.2017 на суму 112361,51 грн - плата за навантажувальні роботи. Акт підписаний з боку позивача та скріплений його печаткою. З боку відповідача акт не підписаний. Проте згідно витягу з журналу видачі рахунків, актів виконаних робіт акт № 1708013500 від 26.06.2017 та рахунок № 1708013500 від 26.06.2017 були видані представнику ДП "Сецсервіс-Центр" 04.07.2017. Крім акту здачі-прийняття в підтвердження надання послуг з навантаження до матеріалів справи долучено приймально-передавальні акти, які підтверджують завантаження у вагони шламу вугільного.

Тобто позивач надав докази в підтвердження надання відповідачу послуг на суму 112361,51 грн, які були оплачені лише частково на суму внесеної попередньої оплати.

В зв'язку з вищевикладеним у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 22361,51 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017р. включно, а в частині зобов'язань за цим договором - до повного їх виконання Сторонами договору.

Отже, спір у справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повноти та вчасності оплати послуг за договором.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 4.2 договору на підставі ст. 530 ГПК України відповідач зобов'язаний був оплатити послуги, надані за договором, по 26.07.2017. Тобто починаючи з 27.07.2017 відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов'язань на суму 22361,51 грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 22361,51 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% у розмірі 121,31 грн та пені у розмірі 1010,86 грн. за період з 27.07.2017 по 30.09.2017.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору у разі затримки оплати платежів за надані послуги, Замовник на вимогу Портового оператора, оплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу. 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. Штрафи та пеня нараховуються починаючи з 31-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Оплата пені не звільняє Замовника від обов'язку сплатити остаточний рахунок у повному обсязі. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Портового оператора.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив розрахунок пені, доданий позивачем до позовної заяви, та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 1010,86 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, доданий позивачем до позовної заяви, та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму 3% річних у розмірі 121,31 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Спецсервіс-Центр" (01133, м. Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7; ідентифікаційний код: 38545769) на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька обл., місто Бердянськ, вулиця Горького, будинок 13/7; ідентифікаційний код 01125761) суму основного боргу у розмірі 22361 (двадцять дві тисячі триста шістдесят одна) грн. 51 коп, пеню у розмірі 1010 (одна тисяча десять) грн. 86 коп, 3% річних у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн 30 коп, судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 20.02.2018

Суддя І.В.Усатенко