Постанова

від 14.02.2018 по справі 904/9968/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 року м.Дніпро

Справа № 904/9968/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 (суддя Полєв Д.М.) у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс", відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у даній справі (суддя Полєв Д.М.) товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 14.06.2018; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Діану Михайлівну; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Головним управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник вважає, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлено обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судом першої інстанції належним чином не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Скаржник зазначає, що у зв'язку з відсутністю боржника за податковою адресою, фіскальний орган був позбавлений права провести документальну позапланову перевірку.

Скаржник звертає увагу на відсутність доказів надання ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника усіх первинних документів підприємства, у тому числі первісних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

На думку скаржника, неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.

Проведення позапланової перевірки боржника є економічними інтересами держави, які полягають у забезпечення дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без винятку платниками податків.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою, оскільки заявник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, а тому позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

Заслухавши пояснення ліквідатора, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши відповідність оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів враховує таке.

Згідно зі статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами частиною 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

За 1, 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з ч. ч. 3, 4, 7, 8 ст. 111 ЦК України передбачено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду зі заявою; проведення аналізу активів боржника шляхом здійснення інвентаризації та оцінки його майна, в тому числі грошових коштів на рахунках боржника, аналізу пасиву боржника шляхом повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи-боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. За результатами аналізу активу та пасиву боржника ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс, який додається до заяви боржника відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернення з якою до господарського суду є можливим по закінченню строку, передбаченого ст.105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій ліквідаційної комісії (ліквідатора) під час досудової ліквідації боржника є підставою для звернення ліквідаційної комісії (ліквідатора) із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із наданням господарському суду доказів існування всіх необхідних передумов для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, саме на момент звернення боржника з відповідною заявою.

Матеріали справи свідчать про те, що 13.09.2017р. учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс" прийнято рішення, зокрема, про припинення діяльності товариства, шляхом ліквідації, головою ліквідаційної комісії призначено Музику С.М., а також встановлено, що заяви кредиторів приймаються відповідно до чинного законодавства протягом двох місяців з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

Повідомлення про рішення щодо припинення діяльності юридичної особи з ЄДР було оприлюднена за період 13.09.2017 по 13.09.2017.

27.11.2017 учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс" прийнято рішення про припинення повноважень ліквідатора Музики С.М. та призначено ліквідатором банкрута Вітер Д.М.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2017 №1003300778 містить відомості про припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекопродукт плюс" за рішенням засновників.

На виконання вимог ч.8 ст. 111 ЦК України, за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 22.11.2017, затверджений рішенням учасника товариства (протокол №22-11-2017 від 22.11.2017).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що інвентаризація всього майна боржника була проведена з дотриманням Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014.

Відповідно до проміжного ліквідаційного балансу кредиторська заборгованість становить 915,00 тис.грн; дебіторська заборгованість, основні засоби, товарно - матеріальні цінності, нематеріальні активи - відсутні, залишок грошових коштів складає 16,96 тис.грн.

Викладене свідчить про дотримання боржником вимог чинного законодавства щодо здійснення процедури добровільної ліквідації юридичної особи, у т.ч. належне формування пасиву та активу в межах цієї процедури, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство за правилами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є законним та обґрунтованим.

Щодо посилання скаржника на неможливість проведення документальної позапланової перевірки боржника, колегія суддів звертає увагу скаржника, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності підприємства, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ліквідатора про те, що скаржник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, а тому позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, враховуючи таке.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 7 статті 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також місце реєстрації боржника як платника податків, колегія суддів вважає доводи ліквідатора щодо відсутності у Головного управління ДФС у Дніпропетровської області права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 911/2510/17

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст.270,275,276,281,282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/9968/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 16.02.2018.

Головуючий суддя: В.О.Кузнецов

Судді: О.В.Чус

Ю.Б.Парусніков