Рішення

від 17.01.2018 по справі 183/3007/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3007/17

№ 2/183/357/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про:

-визнання за ОСОБА_1 права власності на домоволодіння № 184 по вул. Набережній в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 10 січня 2010 року;

-визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,25 га, розташованої за адресою: вул. Набережна, 184, с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 10 січня 2010 року,

встановив:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 січня 2010 року померла ОСОБА_3, якій за життя відповідно до рішення Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за № 117 від 04 вересня 2007 року та рішення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за № 87 від 02 квітня 1994 року належали будинок за адресою: вул. Набережна, 184, с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області та земельна ділянка, загальною площею 0,50 га, з якої для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,25 га. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповідала усе належне їй майно позивачу, ОСОБА_1. Після смерті спадкодавця позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак 01 червня 2017 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем не надані правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок та земельну ділянку. З урахуванням відмови нотаріуса, вважаючи, що іншим шляхом визнати право власності не можливо і він має всі документи, які підтверджують виникнення та перехід права власності позивач звернувся з позовом до суду.

Позивач до суду не з'явився. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач, треті особи у судове засідання не з'явилися. Від представників відповідача та третьої особи-1 судом отримано заяви про розгляд справи у відсутність відповідача та третіх осіб про розгляд справи у відсутність сторін та про відсутність заперечень позову.

Представник третьої особи-2 просила розглянути справу у відсутність сторін та послалася на положення ст.125, 126 ЗК України, відсутність виданого державного акту на ім'я спадкодавця,

Судом в судовому засіданні 04 вересня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано від нотаріуса спадкову справу після смерті ОСОБА_3, отриману судом 02 жовтня 2017 року.

Також, 04 вересня 2017 року витребувано від КП Новомосковське МБТІ ДОР відомості про власника майна. 14 листопада 2017 року судом отримано відповідь від КП Новомосковське МБТІ ДОР про відсутність у підприємства доказів.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до п.161 Рішення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за № 87 від 02 квітня 1994 року вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель та споруд та земельні ділянки для ведення особистих господарств жителям сіл Знаменівської сільської ради, зокрема - передано у власність та постійне користування ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 0,50 га., з якої для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,25 га. /а.с.9/.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за № 117 від 04 вересня 2007 року вирішено оформити права власності на житловий будинок за № 184 в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області за ОСОБА_3 /а.с.10/.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, за яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 /а.с.4/.

10 січня 2010 року ОСОБА_3 померла /а.с.8/. На момент смерті разом з ОСОБА_3 проживали онук - ОСОБА_4, невістка ОСОБА_5, правнук ОСОБА_1

З отриманої копії спадкової справи вбачається, що 01 червня 2017 року ОСОБА_1 подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, в якій повідомлено про прийняття спадщини в порядку ст.1268 ЦК України.

Постановою нотаріуса від 01 червня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав того, що ОСОБА_1 не надані документи, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_3 на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Набережна, 184.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті.

Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст..1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Таким чином, оскільки наданими суду доказами в своїй сукупності підтверджується факт набуття спадкодавцем за життя спірного житлового будинку, прийняття органом місцевого самоврядування на підставі рішення про оформлення права власності на житловий будинок, органом місцевого самоврядування рішення про надання у власність померлій земельної ділянки для будівництва будинку та ведення господарства враховуючи, що позивач, як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, підставою відмови у видачі свідоцтва про право власності нотаріусом вказано відсутність належних правовстановлюючих документів та реєстрації права власності, чим порушуються спадкові права позивача, інші особи, які мають право на спадщину за законом чи заповітом, у відповідності до матеріалів спадкової справи, з урахуванням доказів, отриманих судом - відсутні, суд приходить до висновку, що аргументи позивача обґрунтовані підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, норми права, на які посилається позивач в обґрунтування позову підлягають застосуванню до даних правовідносин і наявні підстави для визнання за позивачем права власності на майно, належне померлій в порядку спадкування за законом, а тому - позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258 , 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 182, с.Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 04340419), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження: вул. Гетьманська, 37, м. Новомосковськ Дніпропетровської області; номер свідоцтва 5904), Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області (місцезнаходження: вул. Гетьманська, 12, м. Новомосковськ Дніпропетровської області) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння № 184 по вул. Набережній в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 10 січня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,25 га, розташованої за адресою: вул. Набережна, 184, с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 10 січня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов