Справа № 419/3287/17
Провадження № 2/419/30/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,
при секретарі - Логвиновій О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до Новоайдарського районного суду з даним позовом до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 24.08.2016 року померла ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 4,5648 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, кадастровий номер 4423187500:01:002:0023, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 009458.
ОСОБА_4 залишила заповіт, відповідно до якого, все своє майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 Також спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_2, який має право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки має третю групу інвалідності. Позивачі своєчасно звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але при оформленні права на спадщину виявилося, що згідно з відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку зареєстроване 05.10.2016 року, тобто після її смерті, у зв'язку з чим нотаріус порадила позивачам звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно.
Через викладені обставини позивачі вимушені звернутися до суду з позовом про визнання за ними права власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_4
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, надали суду письмові заяви, у яких просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області - ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 24.08.2016 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 4,5648 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, кадастровий номер 4423187500:01:002:0023, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 009458 (а.с. 3).
ОСОБА_4 залишила заповіт, відповідно до якого, все своє майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с. 12). Також спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 16), який має право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки має третю групу інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 505595 (а.с. 10). Позивачі своєчасно звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але при оформленні права на спадщину виявилося, що згідно з відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку зареєстроване 05.10.2016 року, тобто після її смерті, у зв'язку з чим нотаріус порадила позивачам звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до 1 ч. ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин,а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно рішення Конституційного суду України № 1-1/2014 від 11.02.2014 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов'язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), Конституційний суд вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов'язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» .
Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як «визнання права» .
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що факти, викладені позивачами в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Позивачі мають намір прийняти спадщину, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі ст. ст. 328, 392, 1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1228, 1233, 1235, 1241 ЦК України, ст. 81 ч. 2 Земельного кодексу України, рішення Конституційного суду України № 1-1/2014 від 11.02.2014 року, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 81, 127, 258, 263-265 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 24.08.2016 року, а саме на:
5/6 часток земельної ділянки, площею 4,5648 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, кадастровий номер 4423187500:01:002:0023, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 009458.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4, померлої 24.08.2016 року, а саме на:
1/6 частку земельної ділянки, площею 4,5648 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, кадастровий номер 4423187500:01:002:0023, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 009458.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: О. М. Іванова
Суд | Новоайдарський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2018 |
Оприлюднено | 21.02.2018 |
Номер документу | 72302700 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоайдарський районний суд Луганської області
Іванова О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні