Ухвала

від 26.01.2018 по справі 757/70287/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/70287/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

23.11.2017 р. в провадження слідчого судді надійшло клопотання представника ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 року у справі №757/42498/17-к на належне ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС», вилучене під час обшуку 20.07.2017 року, зазначене в клопотанні.

В обґрунтування доводів клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 року у справі №757/42498/17-к у кримінальному провадженні № 32016100060000134 від 08.11.2016 року накладено арешт на майно, вилучене під час обшуків у ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС».

Вважає, що арешт накладений без достатніх на те підстав. Зокрема, зазначає, що підстави, за якими було накладено арешт на майно, не існували, оскільки причетність ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» до злочину не встановлена. Крім того, прийняте рішення фактично паралізувало діяльність, оскільки майно відноситься до основних засобів товариства і використовується в господарській діяльності; подальше збереження забезпечувальних заходів не відповідає вимогам законності, а відтак відпала необхідність у збереженні зазначеного арешту на майно

Представник товариства подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, долучивши листа начальника СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, з якого вбачається, що ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» не є стороною у кримінальному провадженні № 32016100060000134 від 08.11.2016 року та що досудове розслідування стосовно посадових осіб товариства у даному кримінальному провадженні не здійснюється.

СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про розгляд клопотання повідомлено, слідчий в судове засідання не з`явився.

Слідчий суддя розглянув справу у відсутність сторін.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100060000134 від 08.11.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 року у справі №757/42498/17-к у кримінальному провадженні № 32016100060000134 від 08.11.2016 року накладено арешт на належне ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» майно, вилучене під час обшуків 20.07.2017 року.

Клопотання розглянуто без участі представника ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС».

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З листа начальника СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.10.2017 року вих. № 4188/10/26-55-23 вбачається, що ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» не є стороною у кримінальному провадженні № 32016100060000134 від 08.11.2016 року та що досудове розслідування стосовно посадових осіб товариства у даному кримінальному провадженні не здійснюється.

З огляду на зазначене вище, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» належним йому майном, у зв`язку з чим вважаю доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 року у справі №757/424983/17-к на належне ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» майно, вилучене під час обшуків 20.07.2017 року, а саме:

1) в офісному приміщенні за адресою: м. Львів, пл. Галицька, буд. 15:

-телефон на титульній стороні напис аррlemodel А 1428, ІМЕІ: НОМЕР_1 - 1 шт.;

-телефон під кришкою на корпусі напис модель GТ-19192, ІМЕІ: НОМЕР_2 - 1 шт.;

-печатка підприємства ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» (код 40368164) -1 шт.;

-печатка підприємства ТОВ «СОЛІДЕЗ ХОЛДІНГ» (код 40368390) - 1 шт.;

-оригінали та копії установчих документів ТОВ «СОЛІДЕЗ ФІНАНС» (код 40368164) на 135 арк.;

-оригінали та копії установчих документів ТОВ «СОЛІДЕЗ ХОЛДІНГ» (код 40368390) на 74 арк.;

1)в автомобілі Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 :

-мобільний телефон Меіzu ІМЕІ 1. НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ;

-мобільний телефон іРhоnemodel А 1428, ІМЕІ: НОМЕР_6 ;

2)в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 :

-мобільний телефон марки ІРhоnе, ВСG-Е3091А, ІС 579С-Е3091А - 1 шт.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1