Рішення

від 07.02.2018 по справі 607/19753/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Справа №607/19753/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицака Р.М.

за участю секретаря Чех Ю.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Александрова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця про зобов'язання видати трудову книжку, внесення запису про звільнення, стягнення заробітної плати, скасування наказів про звільнення та припинення трудового договору, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, звернулася в суд з позовом до відповідача Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця , в якому з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог просить скасувати накази №1№1 Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця від 15.11.2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3 та звільнення з роботи з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України, зобов'язати ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця видати трудову книжку та внести запис про звільнення ОСОБА_3 з 20 листопада 2014 року згідно поданої заяви, нарахувати та стягнути з ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця в її користь середній заробіток в розмірі 96000 грн. за затримку видачі трудової книжки. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона 01.03.2006р. була прийнята на роботу в ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця на посаду головного бухгалтера. В 2010 році нею поданий позов до суду про нарахування та стягнення заробітної плати, який був задоволений, однак рішення суду не виконано. В ході судового розгляду справи в 2010 році вона дізналася про існування Наказу №9-К про її звільнення із посади головного бухгалтера який був скасований рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.02.2016 року. 20.11.2014р. нею подано заяву про звільнення, однак наказу про її звільнення видано не було. 15.11.2017 року ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця винесено накази №1№1 про припинення трудового договору з ОСОБА_3 та звільнення з роботи з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України. Вважає, що дані накази видані незаконно, оскільки жодного попередження про переведення на роботу в іншу місцевість їй не надавалося. Крім того таке звільнення вона вважає незаконним оскільки в день звільнення їй не було нараховано та виплачено заробітну плату, не видано трудову книжку тому просить зазначені накази скасувати. Враховуючи те, що трудова книжка була втрачена із вини відповідача, просить зобов'язати відповідача видати трудову книжку та внести запис про її звільнення із 20.11.2014р. згідно поданої нею заяви. Також просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити 96000 грн. середнього заробітку за порушення терміну (30 місяців) видачі трудової книжки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 3200 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця позову не визнав та просить відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у поданих ним письмових заперечень в яких вказав, що з 11.02.2010р. ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця змінила своє місцезнаходження з м.Тернопіль в с. Долина, Теребовлянський район, Тернопільської області (ДОЗ Промінь ), а в подальшому з 08.07.2011р. м. Вінниця. ОСОБА_3 після 10.02.2010р. не переводилась на роботу в іншу місцевість разом із підприємством та не працювала на ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , не виконувала жодної роботи на цьому підприємстві, не числилася у штаті підприємства. Крім цього на час переведення в іншу місцевість, а саме на лютий 2010 року позивач вважалась звільненою згідно Наказу №9-К від 15 серпня 2009 року і лише в 2016 році вказаний наказ про звільнення був скасований, а тому про переведення позивач не могла бути повідомлена. З 11.02.2010р. зі всіма працівниками, які відмовились від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, автоматично припинені трудові відносини на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України. А тому, ОСОБА_3 є звільненою з 11.02.2010р. на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України, згідно якої підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією. Вважає, що оскаржувані позивачем накази відповідають нормам закону про працю, є законними і відповідають обставинам і юридичним фактам, які мали місце в місяці лютому 2010 року. Позовні вимоги про видачу дублікату трудової книжки та стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки вважає необґрунтованими, оскільки трудова книжка на дату звернення з позовом до суду знаходилася у позивача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

У відповідності до ст.ст. 4, 13 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.02.2016 року вирішено: 1.Позовні вимоги ОСОБА_3 до ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця про зобов'язання видати трудову книжку та внести запис про звільнення з 20.11.2014р., зобов'язати нарахувати та виплатити заробітну плату в сумі 18960 грн., визнати недійсним та скасувати Наказ №9К ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця від 15.08.2009р. Про звільнення з роботи за ч. 2 ст. 41 КЗпП України, стягнути 18000 грн. моральної шкоди та 15000 грн. витрат на правову допомогу - задовольнити частково. 2.Скасувати Наказ №9-К ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця від 15 серпня 2009 року Про звільнення з роботи ОСОБА_3 з 15.08.2009р. відповідно до ч. 2 ст. 41 КЗпП України. 3.Зобов'язати Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця (вул. Соборна,52, м. Вінниця, код 04633647) видати ОСОБА_3 дублікат трудової книжки та внести запис про звільнення ОСОБА_3 з 20 листопада 2014 року згідно заяви ОСОБА_3 про дострокове розірвання трудового договору за ініціативи працівника. 4.Зобов'язати Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця (вул. Соборна,52, м. Вінниця, код 04633647) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату в сумі 14616 грн. 5.Стягнути із Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця (вул. Соборна,52, м. Вінниця, код 04633647) в користь Державного бюджету судовий збір в сумі 730,80 грн. 6.Стягнути із ОСОБА_3 в користь Державного бюджету судовий збір в сумі 243,60 грн. 7.В частині заявлених ОСОБА_3 позовних вимог щодо стягнення із ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця 18000 грн. моральної шкоди та 15000 грн. витрат на правову допомогу - в задоволенні відмовити. 8.Рішення в частині нарахування та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 08.06.2016 року вирішено: Апеляційну скаргу Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" - задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 лютого 2016 року в частині заявлених ОСОБА_3 позовних вимог щодо внесення запису в трудову книжку про звільнення ОСОБА_3 з 20 листопада 2014 року згідно заяви ОСОБА_3 про дострокове розірвання трудового договору за ініціативи працівника, зобов'язання Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця нарахувати та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату в сумі 14616 грн., а також стягнення із Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця в користь Державного бюджету судового збору в сумі 730,80 грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця внести запис у трудову книжку про звільнення ОСОБА_3 з 1 лютого 2010 року на підставі ст.38 КзпП України - розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Відмовити ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті заробітної плати за 12 місяців в період з 20 листопада 2014 року по 20 листопада 2015 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_3 Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2016 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 08 червня 2016 року в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача видати трудову книжку та внести до неї запис про звільнення ОСОБА_3, нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за весь час вимушеного прогулу починаючи з 20 листопада 2014 року по день видачі трудової книжки та зарплати з врахуванням інфляції та індексації скасувати, справу в зазначених частинах передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В даній ухвалі, суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив сторонам їх права стосовно необхідності надавати як докази на підтвердження позовних вимог, так і докази на обґрунтування заперечень, не розглянув позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу з 20 листопада 2014 року по день видачі трудової книжки, на що апеляційний суд не звернув уваги. Крім того, суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 214 ЦПК України, доводів позивача належним чином не перевірив, не встановив усіх дійсних обставин справи, зокрема чи мало місце написання ОСОБА_3 заяви про звільнення з власної ініціативи з 01 лютого 2010 року, не з'ясував якими доказами підтверджується факт не виконання трудових обов'язків позивачем після 01 лютого 2010 року, у рішенні таких доказів не навів, унаслідок чого прийшов до помилкового висновку про зобов'язання ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця внести запис у трудову книжку про звільнення ОСОБА_3 з 01 лютого 2010 року на підставі ст. 38 КЗпП України за відсутності такої заяви. В ході розгляду справи районний та апеляційний суди не звернули уваги, що ОСОБА_3 в день винесення рішення в суді першої інстанції подала заяву про уточнення позовних вимог, де просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату з врахуванням інфляції та індексації, однак не зазначила період за який необхідно стягнути заробітну плату та не надала розрахунку.

Звертаючи увагу на обставини встановлені судами в ході розгляду спору щодо трудових правовідносин позивача ОСОБА_3 та відповідача ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця суд встановив наступні обставини:

Наказом №2 від 01.03.2006р. ОСОБА_3 прийнято на посаду головного бухгалтера ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №805638 станом на 01.09.2009р. існувало підприємство Обласне об'єднання оздоровчих закладів Тернопільздравниця .

Статутом Обласного об'єднання оздоровчих закладів Тернопільздравниця , державна реєстрація змін до якого проведена державним реєстратором 28.07.2009р. і затверджено зміни Протоколом загальних зборів уповноважених представників учасників, що входять до ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця від 21.07.2009р., передбачено, що Обласне об'єднання оздоровчих закладів Тернопільздравниця є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця .

Пунктом 3.1 Статуту встановлено, що вищим органом Об'єднання є загальні збори уповноважених представників учасників, які здійснюють управління Об'єднанням та обирають виконавчий орган. Збори здійснюють управління Об'єднанням через виконавчий орган - Голову Об'єднання, якому делегують свої права по управлінню і який призначається вищим органом Об'єднанням та представляє інтереси учасників Об'єднання.

Із Витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №960581 вбачається, що 28.07.2009р. проведена державна реєстрація змін, змінена назва підприємства із Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця на Обласне об'єднання оздоровчих закладів Тернопільздравниця (Запис 11). Починаючи із 13 Запису прослідковується скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, найменування підприємства Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця .

15 серпня 2009 року за наслідками проведеного засідання Президентом ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця виданий Наказ №9-К про звільнення ОСОБА_3 із посади головного бухгалтера з 15.08.2009р. за втрату довір'я до неї відповідно до ч. 2 ст. 41 КЗпП України (який скасований рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.02.2016 року).

10.02.2010 року за взаємною згодою сторін припинено термін дії договору оренди №266 нерухомого майна, що належить до державної власності приміщення (літ. А ) площею 26,12 кв.м., за адресою: вул. Кн. Острозького, 14 №2, що перебувало на балансі Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації укладеного між регіональним відділенням та ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця . Орендоване майно повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі 10.02.2010р. Головному управлінню агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації.

Як встановлено в судовому засіданні з 11.02.2010р. ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця змінила місцезнаходження підприємства (з 11.02.2010 с. Долина, Теребовлянський район, Тернопільської області (ДОЗ Промінь ), а в подальшому з 08.07.2011 м. Вінниця).

17.12.2010р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , а 31.05.2011 року внесено запис про скасування даної реєстраційної дії, щодо припинення юридичної особи ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.07.2010р. зобов'язано ООМЗ Тернопільсільгоспзравниця нарахувати та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за період з червня 2009 року по лютий 2010 року з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми.

ОСОБА_3 з01.11.2011 року по 31.03.2013 працювала на посаді головного бухгалтера пансіонату "Збруч", що підтверджується Трудовими договорами про роботу за сумісництвом від 01.11.2011р., 14.05.2012р. та довідкою виданою 28.10.2013 р. ТОВ Пансіонат Збруч .

З 13.08.2013 року по 31.10.2013 року ОСОБА_3 працювала в ТОВ Юрвіде , що підтверджується довідкою виданою вказаним товариством 01.09.2014 року.

В судовому засіданні Позивач ОСОБА_3 не заперечила того факту, що вона дійсно не працює у відповідача з лютого 2010 року, оскільки місцезнаходження підприємства було в іншій місцевості, про перевід її у іншу місцевість ніхто не повідомляв.

В листопаді 2014 року ОСОБА_3 на адресу ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця направила заяву про дострокове розірвання трудового договору, мотивуючи невиконанням рішення суду про нарахування та виплату заробітної плати за період з червня 2009 року по лютий 2010 рік, а також просила провести всі розрахунки, видати трудову книжку та внести запис про її звільнення із займаної посади з 20 листопада 2014 року. Дана заява була отримана відповідачем 10.11.2014р.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

За умовами ч.1 ст. 82 ЦПК України, - обставини які визнаються учасника справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В силу п. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що з 10.02.2010р. головний бухгалтер ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця ОСОБА_3 не переводитись на роботу в іншу місцевість разом з ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , та після 10.02.2010 року трудових обов'язків головного бухгалтера не виконувала, проте заяви про звільнення за власним бажанням ОСОБА_3 в лютому 2010 року до ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця не подавала.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Крім того, безстроковий трудовий договір передбачає виконання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку, виконання функцій (обов'язків) працівника, дотримуватися режиму роботи підприємства (ст. ст. 139, 142 КЗпП України).

Відповідно до п.6 ч.1 чт. 36 КЗпП України, пiдставами припинення трудового договору є вiдмова працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмова вiд продовження роботи у зв'язку iз змiною iстотних умов праці.

Актом від 15.11.2017 комісією ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця в складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 засвідчено, що 10.02.2010р. головний бухгалтер ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця ОСОБА_3 відмовилася переводитись на роботу в іншу місцевість разом з ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , а саме з м. Тернопіль вул. Кн. Острозького,14 в с. Долина Теребовлянського району Тернопільської області, та у зв'язку із чим ОСОБА_3 не переїжджала в цю та інші місцевості за місцезнаходженням ООМЗ Тернопільсільгоспздраниця протягом усього періоду починаючи з 11.02.2010р.

15.11.2017 року президентом Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця ОСОБА_8 видано наказ №1 Про припинення трудового договору з ОСОБА_3 з 11.02.2010 року згідно вимог п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з відмовою переводитись на роботу в іншу місцевість разом з ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця .

15.11.2017 року президентом Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця ОСОБА_8 у зв'язку зі скасуванням Наказу №9-К ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця від 15 серпня 2009 року Про звільнення з роботи ОСОБА_3, на підставі Акту комісії ООМЗ Тернопільсільгоспздраниця видано наказ №1 Про звільнення ОСОБА_3 з 11.02.2010 року з посади головного бухгалтера ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця згідно вимог п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з відмовою переводитись на роботу в іншу місцевість разом з ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця .

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що Наказ №1 від 15.11.2017 року Про припинення трудових відносин складений за Типовою формою № П-4 Затвердженою Наказом Держкомстату України 05.12.2008 № 489, у якій передбачено, що можна зазначати дату видачі наказу, і дату звільнення, які можуть не збігатися, та цей наказ є продубльований Наказом №1 від 15.11.2017, який складений не за типовою формою, однак із коментарем відносно причин і підстав його видачі (наказ-роз'яснення).

Оспорювані позивачем накази №1№1 Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця від 15.11.2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3 та звільнення з роботи з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України видані президентом ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця ОСОБА_8 з порушенням трудового законодавства, оскільки у відповідності з витягом з ЄДРПОУ 21.08.2009 року був здійснений запис №16461100020002882 про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи. Тобто, станом на 11.02.2010 року вже діяла ліквідаційна комісія ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця і лише вона була вищим органом підприємства що вправі звільняти працівників, а не ОСОБА_8

Крім цього підставою звільнення є Акт комісії ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця в складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, відповідно до якого 10.02.2010р. головний бухгалтер ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця ОСОБА_3 відмовилася переводитись на роботу в іншу місцевість разом з ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , а саме з м. Тернопіль вул. Кн. Острозького, 14 в с. Долина Теребовлянського району Тернопільської області, який складений 15.11.2017 року, тобто майже через сім років з часу припинення трудових обов'язків між працівником та підприємством, який фактично не існував на лютий 2010 року.

Тому, суд приходить до висновку, що накази №1№1 Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця від 15.11.2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3 та звільнення з роботи з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України слід скасувати.

Враховуючи те, що наказ №9-К ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця від 15 серпня 2009 року Про звільнення з роботи ОСОБА_3 з 15.08.2009р. відповідно до ч. 2 ст. 41 КЗпП України скасовано, в судовому засіданні доведено факт виконання трудових обов'язків позивачем ОСОБА_3 в ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця" лише до 10.02.2010 року, суд вважає, що слід зобов'язати Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця внести запис у трудову книжку про звільнення ОСОБА_3 з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України. Заявлена позивачем ОСОБА_3 позовна вимога про внесення запису до трудової книжки про звільнення позивача з 20 листопада 2014 року згідно її заяви про дострокове розірвання трудового договору за ініціативи працівника до задоволення не підлягає, оскільки позивачем визнано факт невиконання нею трудових обов'язків в ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця" після 10 лютого 2010 року. Крім цього ОСОБА_3 з 01.11.2011 року по 31.03.2013 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ Пансіонат Збруч місцезнаходження якого смт. Лазурне, Скадовський район Херсонська область, та з 13.08.2013 року по 31.10.2013 року працювала в ТОВ ЮРВІДЕ місцезнаходження якого м.Тернопіль, 14 оф.12, та виконуючи обов'язки головного бухгалтера даних товариств за їх місцезнаходженням позивач відповідно не могла виконувати трудових обов'язків в ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця" в м. Вінниця.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлено трудову книжку і провести з ним розрахунки в строки, передбачені цим кодексом.

Згідно зі ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу (ч. 1 ст. 94 Закону України Про оплату праці ).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи наданої на запит суду Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області, ОСОБА_3 в липні 2014 році звернулася за призначенням пенсії та подала оригінал трудової книжки останній запис якої від 01.03.2006 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду головного бухгалтера ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , та документи що підтверджують її трудовий стаж в ТОВ Пансіонат Збруч та ТОВ Юрвіде .

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що її трудова книжка знаходиться у неї з червня 2014 року, яку вона отримала від ОСОБА_11, з метою оформленні пенсії.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звертаючись до суду 26.11.2014 року з позовом до ООМЗ Тернопільсільгоспздравниця , діяла недобросовісно та заявила позовну вимогу про зобов'язання відповідача видати трудову книжку, яка вже перебувала на руках у позивача.

Статтею 44 ЦПК України, передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, наявності у позивача трудової книжки на час подання позову до суду, зловживання позивачем своїми процесуальними правами, суд вважає, що позовні вимоги, про зобов'язання відповідача видати позивачу трудову книжку та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу згідно ст. 235 КЗпП за період затримки видачі трудової книжки є безпідставними, заявленими недобросовісно, спростованими в судовому засіданні та такими що до задоволення не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 44, 81, 82, 263, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 21, 36, 47, 235 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати накази №1№1 Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця від 15.11.2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3 та звільнення з роботи з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України.

Зобов'язати Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця внести запис у трудову книжку про звільнення ОСОБА_3 з 11.02.2010 року на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Головуючий суддяР. М. Грицак